Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №341/1105/25 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1105/25

Номер провадження 2/341/55/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Аннишина С.І.,

за участю секретаря судового засідання: Рарик В.С.,

представниці позивача Туракевич О.О.

представниць відповідачки ОСОБА_5, ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , просить стягнути з неї на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1463-5828 від 25.10.2024 у розмірі 16 438,76 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 1463-5828 продукту «CreditKasa» від 25.10.2024, відповідно до якого відповідачці було надано кредит у сумі 5 300,00 грн. на строк кредитування 365 днів з базовим періодом 21 днів, комісія за видачу кредиту - 15 %, стандартна ставка 1,00 % в день.

Оскільки відповідачкою не сплачено заборгованість, відсотки та комісію, то заявлені відповідні вимоги для стягнення боргу в судовому порядку.

Відповідачка не виконала перед позивачем кредитні зобов`язання, внаслідок чого у неї станом на 05.05.2025 виникла заборгованість на загальну суму 16 438,76 гривень: заборгованість за кредитом - 5300,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 9853,76 гривень; заборгованість за штрафами - 490,00 гривень; заборгованість за комісією - 795,00 гривень.

Цю заборгованість позивач просить стягнути на свою користь з відповідачки.

Ухвалою суду від 01 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 27 січня 2026 року клопотання представника відповідача адвоката Кантор Анни Олегівни про витребування доказів задоволено, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» оригінал електронного договору про відкриття кредитної лінії №1463-5828 від 25.10.2024 з протоколами накладення ЕЦП.

Ухвалою суду від 21 травня 2026 року договором визнати явку обов`язковою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачки ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року постановлено судові засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представниці позивача ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 16 червня 2026 року витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію щодо належності ОСОБА_2 банківської картки № НОМЕР_1 та виписку з банківського рахунку ОСОБА_2 за 25.10.2024 щодо надходження коштів у сумі 5 300,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 (ID транзакції: НОМЕР_2 ).

Ухвалою суду від 07 серпня 2026 року постановлено судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представниці позивача Федорової Д.К.

13 серпня 2025 року представниця відповідачки ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» скерувала відзив на позовну заяву, за змістом якого просить відмовити про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі. Представниця відповідачки посилається на ту обставину, що у матеріалах справи відсутні докази, які б містили номер мобільного телефону відповідачки, на який відправлявся одноразовий ідентифікатор для укладення договору від 25.10.2024 № 1463-5828, а також підтверджували надіслання цього ідентифікатора на номер мобільного телефону відповідачки. Відсутні докази, які б достеменно підтверджували, що саме ОСОБА_2 створила заявку на отримання кредиту, пройшла верифікацію, з чого можна зробити висновок що відповідачка вказаний договір не укладала. Також нарахована заборгованість за нарахованими процентами значно перевищує суму тіла кредиту, що грубо суперечить нормам встановленими Законом України «Про споживче кредитування», дії позивача стосовно нарахувань процентів суперечать принципу справедливості, добросовісності та розумності. Щодо нарахування неустойки, вважає, що така нарахована неправомірно, на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України.

Представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у судовому засіданні пояснила, що відповідачка попередньо ознайомилася з Договором та Правилами надання споживчих кредитів, Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1463-5828. Відповідачка Договір підписала шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який відповідачці відправлено на номер мобільного оператора, який вона вказала при укладенні договору. Кредитний Договір підписано одноразовим ідентифікатором «A3627». Також відповідачка при укладенні договору пройшла ідентифікацію особи через BankID. Окрім того, відповідачка самостійно надала інформацію про банківські реквізити, зокрема, у договорі зазначила маску карти, на яку здійснено зарахування коштів у сумі 5 300,00 грн.

В судовому засіданні представниці відповідачки заперечили факт укладення договору та факт отримання відповідачкою коштів за договором, посилаючись позивачем не надано належних доказів про перерахування коштів у сумі 5 300,00 грн саме відповідачці і саме за спірним договором.

Суд, дослідивши письмові докази в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін наявні, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні фактичні обставини.

25 жовтня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1463-5828 продукту «CreditKasa» (надалі по тексту - Договір), за умовами якого кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом (т.1., а.с. 10-21).

За пунктом 3.8 Договору після прийняття кредитодавцем рішення про можливість укладення цього Договору у особистому кабінеті стає доступним введення позичальником реквізитів електронного платіжного засобу споживача або обрання збережених реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з використанням яких на рахунок позичальника будуть зараховані грошові кошти, надані у кредит за цим Договором. Далі Позичальник здійснює відповідні дії в особистому кабінеті у наступному порядку: - ознайомлюється з інформацією у паспорті споживчого кредиту, який має форму електронного документа, підписаного кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу, який сформовано для ознайомлення позичальника до укладення договору з умовами кредитування, погодженими такому позичальнику кредитодавцем, з урахуванням умов щодо суми кредиту та базового періоду сплати відсотків, обраних позичальником під час формування заявки в особистому кабінеті та з додатком, у якому передбачена інформація, необхідна для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Позичальник підтверджує ознайомлення з Паспортом споживчого кредиту шляхом введення одноразового ідентифікатора та натискання кнопки «Підписати»; - ознайомлюється з наданою кредитодавцем пропозицією (офертою) укласти Договір, яка підписана кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника кедитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. Надана Кредитодавцем пропозиція (оферта) є пропозицією укласти електронний договір у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» та включає усі умови, на яких Позичальнику пропонуються укласти Договір; - надає кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) кредитодавця шляхом введення одноразового ідентифікатора та натискання кнопки «Підписати». Вчинення таких дій вважається відповіддю позичальника про прийняття (акцепт) ним пропозиції (оферти) кредитодавця укласти електронний договір у розумінні абз. 3 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію». Одноразові ідентифікатори надсилаються кредитодавцем позичальнику каналом комунікації, вказаним позичальником у ІКС кредитодавця, в тому числі, але не виключно: з використанням номеру телефона заявника (надсилання СМС-повідомлення на такий номер телефону або надсилання повідомлення з використанням сучасних сервісів передачі даних (Viber, WhatsApp, Telegram, тощо) або шляхом здійснення дзвінку на такий номер телефону та повідомлення одноразового ідентифікатора; з використанням адреси електронної пошти заявника (надсилання електронного листа на таку адресу електронної пошти). Спершу кредитодавець надсилає позичальнику одноразовий ідентифікатор для підписання паспорту споживчого кредиту. Після підписання позичальником паспорту споживчого кредиту, кредитодавець надсилає позичальнику одноразовий ідентифікатор для акцептування оферти та укладення Договору. Накладення позичальником електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора здійснюється шляхом введення отриманого одноразового ідентифікатора у відповідне поле форми на вебсайті кредитодавця/у Мобільному додатку.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору, загальний розмір кредиту становить 5300,00 грн, датою надання якого є 25.10.2024.

За пунктом 4.10 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: 1.00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору. Ставка 0.75% за кожен день користування кредитом, застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору, і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту (пункт 4.11 Договору).

За пунктом 4.13 Договору строк кредитування, тобто строк на який надається кредит: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення виплати - 24.10.2025.

Реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 3769,7 процентів (пункт 4.14 Договору).

За пунктом 4.15 Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить 22 988,75 грн, та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом.

Відповідно до розділу 13 Договору, Договір підписано електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора А3627. Номер особистого платіжного засобу НОМЕР_1 .

Відповідно до Додатку №2 до Договору про відкриття кредитної лінії №1463-5828 від 25.10.2024, сторонами узгоджено графік обчислення загальної вартості кредиту, відповідно до такого сторонами узгоджено погашення кредиту та процентів за ним платежами згідно з графіку, починаючи з 25.10.2024 по 24.10.2025, який підписано позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором А3627 (т. 1 а.с.30).

Згідно з Договором № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019, АТ «КБ «Притвабанк» надає дистанційне обслуговування ТОВ «Укр Кредит Фінанс», фінансові послуги з прийому платежів за допомогою системи LiqPay, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та перерахування грошових коштів за розпорядженням клієнта на банківські карти платників (т.2, а.с. 22-26).

Згідно з випискою, наданою АТ «КБ «Приватбанк» на ухвалу суду про витребування доказів, №20.1.2.0/7-260624/130027-БТ від 25.06.2026, на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . По цьому рахунку 25.10.2024 відбулося нарахування на суму 5 300,00 грн., деталі операції Viplata zaima Creditkasa, ID платежу 2537063592 (т. 2 ст.45-46).

Відповідно до листа, наданого АТ «КБ «Приватбанк», про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів «LiqPay», 25.10.2025 здійснено платіж на 25.10.2024 у сумі 5300,00 грн за договором №1463-5828 на номер карти НОМЕР_1 , ID платежу 2537063592 (т.1 а.с.34).

Згідно з Довідкою, наданою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1463-5828 від 25.10.2024, 25.10.2024 через систему LipPay перераховано кошти у сумі 5300,00 грн на номер карти НОМЕР_1 , платіж №2537063592 (т.1 а.с.34).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором 1463-5828 від 25.102024, станом на 07.05.2025 ОСОБА_2 не здійснювала жодних платежів на виконання умов кредитного договору, а тому у неї утворилась заборгованість на загальну суму 16 438,76 грн, з них: 5300,00 грн - тіло кредиту, 9 853,76грн - проценти за користування кредитом, 795,00 грн - комісія за видачу кредиту, 490,00 грн - штраф (т.1 а.с.35,36).

Відповідно до Вимоги про усунення порушень умов Договору №1463-5858 від 13.05.2025, яка надіслана відповідачці на адресу її місця реєстрації, позивач вимагав погасити заборгованість у сумі 16 438, 76 грн.

Відповідно до Моніторингу дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі, відображено послідовність активних дій ОСОБА_2 стосовно укладення кредитного Договору 1463-5828 від 25.10.2024: 25.10.2024 о 01:02:11 - вхід на сайт кредитодавця; 25.10.2024 о 01:02:14 год ідентифікація в інформаційній системі, вхід до особистого кабінету; 25.10.2024 01:03:16 год створення заявки клієнтом; 25.10.2024 01:53:50 год повідомлення про прийняте рішення, надсилання смс про схвалення заявки; 25.10.2024 01:53:51 год повідомлення про прийняте рішення, надсилання е мейлу про прийняте рішення; 25.10.2024 01:53:59 год розміщення Договору оферти в особистому кабінеті клієнта; 25.10.2024 02:08:02 год ознайомлення з офертою, підтвердження ознайомлення з офертою обрання опції «Приймаю»; 25.10.2024 02:08:07 год формування ідентифікатора; відправка з одноразовим ідентифікатором для підписання на номер телефону НОМЕР_4 ; 25.10.2025 02:08:39 год сформоване електронне повідомлення про прийняття пропозиції у особистому кабінеті; 25.10.2024 02:08:39 введення одноразового ідентифікатора - підпис одноразовим ідентифікатором (підписання електронного повідомлення про прийняття (акцепт); 25.10.2024 02:08:39 год повідомлення про укладення договору в особистому кабінеті; 25.10.2024 02:08:42 год надання послуги (перерахування коштів); 25.10.2024 02:08:42 год повідомлення про укладення договору та надання послуги (т.2 а.с.21).

Отже, судом встановлено, що спірні правовідносини, які виникли на даний час між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_4 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Так, статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини 1 статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини 2 статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1463-5828, за умовами якого відповідачці було надано доступ до кредитних коштів у розмірі 5 300,00 грн.

Відповідно до відомостей моніторингу дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі, досліджених судом у судовому засіданні, зафіксовано послідовність дій користувача, вчинених 25 жовтня 2024 року, а саме: вхід на вебсайт кредитодавця, проходження ідентифікації, створення заявки клієнта, ознайомлення з пропозицією кредитодавця, формування одноразового ідентифікатора, введення одноразового ідентифікатора та формування повідомлення про укладення договору. Зазначені відомості у своїй сукупності підтверджують вчинення відповідачкою дій, спрямованих на укладення кредитного договору в електронній формі.

Вищевказаний електронний договір укладений їх сторонами шляхом ідентифікації позичальника - відповідачки ОСОБА_2 та використання нею електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Без здійснення всіх цих дій договір між ОСОБА_2 та позивачем не був би укладений. Тобто, для укладання кредитного договору, відповідачкою вчинено низку дій, без здійснення яких договір не був би укладений, що, у свою чергу, підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.

Так, відповідно до виписки з банківського рахунку, наданої АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду, 25 жовтня 2024 року на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить відповідачці, зараховано грошові кошти у сумі 5 300,00 грн. При цьому номер банківської картки, на яку здійснено зарахування кредитних коштів, співпадає з номером картки, реквізити якої зазначені відповідачкою під час оформлення кредиту та які містяться в електронному договорі.

Твердження відповідачки про те, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не здійснювало перерахування їй грошових коштів, також спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Зокрема, відповідно до договору № 40-10 про надання послуг у системі LiqPay від 02 грудня 2019 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Укр Кредит Фінанс», позивачу надавалися послуги з приймання платежів та перерахування грошових коштів за допомогою системи дистанційного обслуговування LiqPay. Водночас надані банком виписки по картковому рахунку підтверджують здійснення 25 жовтня 2024 року відповідної транзакції на користь відповідачки.

Суд зауважує, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Зазначений висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №381/1647/21, від 07 грудня 2022 року у справі № 298/825/15-ц, від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

Тобто, виписки за картковими рахунками є належними доказами виконання кредитором свого обов`язку щодо передачі грошових коштів позичальнику на виконання умов договору кредитування, а також, у подальшому, підтвердженням прострочення виконання обов`язків з боку позичальника щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування ними.

Доводи представника відповідача щодо неукладення кредитного договору між сторонами та неотримання саме від позивача кредитних коштів, спростовані вищевказаними дослідженими в судовому засіданні доказами.

Суд звертає увагу на особливості доказування в цивільному процесі і наголошує на тому, що відповідач побудував свою позицію на концепції «негативного доказу» (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року по справі №2-879/13 (провадження № 61-10802св18).

Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс....» Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20 лютого 2019 року у справі №666/4957/15, від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Відповідачка як сторона договору мала можливість надати докази, які спростовують або підтверджують отримання нею кредитних коштів на її платіжну картку, однак нічого не надала, хоча мала для цього достатньо часу.

Таким чином, указані встановлені обставини дозволяють суду зробити висновок про те, що відповідачкою грошові кошти в сумі 5300,00 грн за цим кредитним договором були отримані на виконання умов договору, та, відповідно, підлягають стягненню з відповідачки на корить позивача.

Разом з тим, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за процентами в сумі 9853,76 грн та комісії в сумі 795,00 грн, суд враховує наступне.

Так, як вбачається з правового висновку ВС у постанові від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23 на відносини, які виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, поширюється дія ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».

Згідно статтею 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Верховний Суд вказав, що використання підпису одноразовим ідентифікатором передбачене ЗУ «Про електронну комерцію», де міститься також і його визначення.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Фактично, оскільки законодавство не вимагає, щоб електронні договори підписувалися тими видами підпису, які забезпечують незмінюваність їхнього змісту (КЕП або УЕП), питання щодо дотримання письмової форми при їх вчиненні зводиться до того, чи можна вважати зміст цих договорів зафіксованим (вимога частини 1 статті 207 ЦК України).

Однак відсутність матеріально-правових вимог до фіксації змісту електронного договору не означає, що це питання може ігноруватися в ході судового розгляду.

ВС наголосив, що можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа, залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП чи УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документа до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.

За відсутності примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), суд має перевірити цілісність і незмінюваність документа, з`ясувавши, чи надсилався договір відповідачу, в якій формі (файл чи посилання), а також чи існувала технічна можливість його одностороннього редагування. Саме на це вказувала відповідачка.

Суд касаційної інстанції зазначив, що розміщення договору за посиланням у простому PDF-форматі не є підтвердженням цілісності й незмінюваності тексту цього договору, оскільки цей формат дає можливість власнику вебсторінки (сайту) вносити зміни в односторонньому порядку. Якщо ж договір був направлений відповідачу у вигляді прикріпленого PDF-файлу, з електронної адреси позивача, яка чітко дає зрозуміти, що це саме його адреса, і сам текст листа та додатки до нього технічно неможливо змінити, то це є належним підтвердженням цілісності й незмінюваності електронного документа.

Таким чином можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Достовірність, цілісність і незмінність електронного документа з електронним або удосконаленим електронним підписом суд перевіряє через спеціальні програмні засоби чи онлайн-сервіси. Документи з іншим електронним підписом потребують додаткових процесуальних дій для підтвердження цілісності, зокрема, з`ясування способу надсилання, формату зберігання та можливості односторонніх змін. Паперова копія електронного доказу приймається судом, якщо не виникає сумнівів щодо її відповідності оригіналу.

Так, в судовому засіданні досліджувався оригінал електронного договору №1463-5828 від 25.10.2024, наданий позивач на ухвалу про витребування доказів, який підписаний підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора А3627, та викладено у простому ПДФ-форматі.

Водночас, представниця відповідачки заперечила, що наданий позивачем оригінал електронного доказу містить саме ту редакцію договору, з умовами якої ОСОБА_2 начебто ознайомилася та яку прийняла шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Оцінюючи зазначений доказ, суд враховує, що наданий позивачем файл договору у форматі PDF сам по собі не містить належних відомостей, які б дозволяли суду достовірно встановити цілісність та незмінність його змісту з моменту акцепту договору відповідачкою. Позивачем не надано суду даних або інших належних доказів, за допомогою яких можливо було б встановити, що текст договору, який міститься у наданому суду PDF-файлі, є тотожним тексту електронного документа, який був доступний відповідачці безпосередньо під час його укладення.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення між сторонами електронного кредитного договору та отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 5 300,00 грн, однак позивачем не доведено, що саме умови договору, викладені у наданій суду редакції, були погоджені відповідачкою, зокрема в частині розміру процентної ставки за користування кредитом та комісії за видачу кредиту.

Відповідно, розрахунок заборгованості, здійснений позивачем із застосуванням зазначених процентної ставки та комісії, не може бути визнаний судом належно обґрунтованим у відповідній частині.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами погодження відповідачкою відповідних умов договору.

Суд також не погоджується із нарахованим позивачем штрафом в сумі 490,00 грн з огляду на наступне.

Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних (боргових) зобов`язань, оскільки такі нараховані після укладення кредитного договору з 24.10.2024.

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 490,00 грн задоволенню не підлягають.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає, що з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №1463-5828 від 25.10.2024 в розмірі тіла кредиту - 5300,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 858,38 грн з розрахунку 5300,00*2662,40/16438,76.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12,13,19, 137-141, 259, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1463-5828 від 25.10.2024 в розмірі 5300 (п`ять тисяч триста) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 38 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

СуддяСвятослав АННИШИН