Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №938/910/26 — Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/910/26

Провадження № 3/938/480/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року селище Верховина

Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , -

В С Т АН О В И В:

На розгляд Верховинського районного суду Івано-Франківської області поступили 22.06.2026 року матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 204-1 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№349325 від 26.05.2026 року вбачається, що 26.05.2026 року близько 19.35 годин вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України на напрямку 473 прикордонного знаку на відстані 18 км від лінії державного кордону на території Верховинського району Івано-Франківської області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах прикордонного контрольованого району був виявлений гр. України ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст. ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 204-1 КУпАП.

У ст.268 КУпАП закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до положень ч.2 ст. 277 КУпАП судове засідання призначено на 22.06.2026 року та відкладено на 17.07.2026 року, 11.08.2026 року та 17.08.2026 року в зв`язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності.

У судове засідання 17.08.2026 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 15.07.2026 року подав клопотання про зупинення розгляду даної справи, оскільки проходить військову службу за призовом за мобілізацією.

Відповідно до ч. 2 ст.268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.204-1 цього Кодексу, не належать до переліку справ, при розгляді яких є обов`язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, неявка ОСОБА_1 у судове засідання не є перешкодою для проведення розгляду даної справи.

Суддя, вивчивши заявлене клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, приходить до такого висновку.

У ч.2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Обов`язок щодо здійснення контролю за дотриманням розумного строку розгляду справи покладено на суддю. Зокрема, ч.7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суддя зобов`язаний своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Згідно зі ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У ч.2 статті 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. ст. 204-1 КУпАП не є обов`язковою.

Відповідно до положень глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не повинно суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. У рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України»,«Карнаушенко проти України».

Про рівень відповідальності судді з огляду на надані йому повноваження при дотриманні строків розгляду справ про адміністративні правопорушення зазначено у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення».Зокрема, у пункті 7 вказаної постанови пленуму зазначено, що судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків. Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено в тому числі через невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення судді до виконання своїх обов`язків.

На дотримання вказаних положень при розгляді справ про адміністративні правопорушення суддя повинен реагувати на можливе зловживання учасниками справи їхніми процесуальними правами, а також вживати усі необхідні заходи для недопущення безпідставного затягування розгляду справ.

Згідно зі ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124 цього Кодексу, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

КУпАП не передбачає продовження строків накладення адміністративного стягнення, та згідно з п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП є самостійною підставою для закриття судом розпочатого провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, наведені вище положення КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст. ст. 204-1 цього Кодексу , у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У разі неможливості особистої участі у розгляді справи в суді, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право надати письмові пояснення, письмово висловити свої заперечення у разі незгоди з протоколом. Також має право забезпечити присутність захисника для захисту своїх інтересів та взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відповідно до ч.7 ст.11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Крім того, суддя звертає увагу, що положення КУпАП не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, які пов`язані з корупцією, відповідно до ст.277 КУпАП.

Таким чином, зважаючи на відсутність процесуально визначених КУпАП підстав для зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. ст. 204-1 КУпАП , суддя приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення, суду надано:

- пояснення ОСОБА_1 , зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення ЗхРУ№349325 від 26.05.2026 року, в якому він вказав, що спільно з ОСОБА_2 мав намір перетнути кордон з Румунією ;

- поясненням ОСОБА_2 , зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№349324 від 26.05.2026 року, в якому він вказав, що спільно з ОСОБА_1 мав намір перетнути кордон з Румунією ;

- диск із записами відеофіксації, на якому зафіксовані дві особи чоловічої статі, одна з яких представляється, як ОСОБА_2 , та повідомляє, що намагався перетнути державний кордон, на запитання особи чоловічої статі, яка знаходиться за кадром: «З ким ви рухалися, як звати?», відповідає: « ОСОБА_3 », надалі особа чоловічої статі, яка знаходиться поза кадром проголошує: « ОСОБА_4 ви, ОСОБА_3 », інша особа чоловічої статі, яка стоїть поруч з ОСОБА_2 , щось промовляє губами, однак почути та зрозуміти зміст його слів є неможливо, надалі особа чоловічої статі, яка знаходиться поза кадром, запитує: «Претензії до ДПСУ маєте?», відповідь: «Та ні не маю», особа чоловічої статі, яка знаходиться поза кадром, запитує: «Цінні речі вилучалися?», відповідь: «Та ні не вилучалося».

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№№349324 від 26.05.2026 року, складеного відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 204-1 КУпАП, з якого вбачається, що 26.2.05.026 року близько 19.35 годин вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України на напрямку 435 прикордонного знаку на відстані 18 км від лінії державного кордону на території Верховинського району Івано-Франківської області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в межах прикордонного контрольованого району був виявлений гр. України ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 за спробу незаконного перетинання державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст. ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 204-1 КУпАП.

Вивчивши матеріали даної справи, суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Диспозиція ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Диспозиція ч.2 ст.204-1КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Ключовим у складі правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП, є умисел особи, спрямований на перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, а не відстань, на якій таку особу було виявлено працівниками Державної прикордонної служби від лінії державного кордону.

Суддя звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки за своєю суттю протокол є процесуальним документом, який складений уповноваженим органом щодо вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП та який є підставою для подальшого провадження у справі. Обставини, викладені в протоколі, підлягають перевірці та оцінці за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення ( ч.1 ст. 251 КУпАП). Особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, долучено до даної справи усні пояснення ОСОБА_2 та іншої особи чоловічої статі, зафіксовані на відеозаписі, з яких є неможливим встановити зміст пояснень цієї іншої особи, тому цей доказ суддя визнає недопустимим.

Згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суддя не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, доповнювати його чи уточнювати.

Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, то провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною статтею слід закрити.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 204-1, 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284- 285, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Наталія ЧЕКАН