Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №202/7076/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/7076/26

Провадження № 2-а/202/70/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Щербини В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа – Інспектор управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капітан поліції Санжаренко Олександр Сергійович, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, визнання незаконними дій уповноваженої особи,

В С Т А Н О В И В:

16.07.2026 року позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідача.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи 16.07.2026 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 17.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 ; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначено, 7.07.2026 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП.

Відповідно до постанови серії ЕНА №750403 від 7.07.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 07.07.2026 07:05:53 в м.Дніпрі по вул. 128-ї Бригади Тероборони, 10 водій ОСОБА_1 керував автобусом «Mersedes Benz», державний номер НОМЕР_1 , що використовується для надання послуг з перeвeзення пасажирів по маршруту Дніпро-Харків, котрий мав технічні несправностi, а сaме, стоянкова гальмова система при відключеному від трансмiciї двигуну не забезпечує нерухомий стан та не працює звуковий сигнал в передбаченому характеристикою транспортного засобу місці, чим порушив вимоги п.31.4.1д тa 31.4.76 ПДР України, а також порушив п.31.1 ПДР кeрувaння водієм транспортного засобу, що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбаченi ч.1 цієї статті, тобто скоїв адміністративнe правопорушення, передбачене частиною 2 ст.121 KУпAП. За вказане правопорушення його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.

Дії інспектора управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого капітана Санжаренка О.С. щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивач вважає незаконними, не об`єктивними, а постанову такою, що не відповідає діючому законодавству та підлягає скасуванню з наступних підстав.

УЦказує, що постанова серiї EHA №7504063 вiд 07.07.2026 року є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки викладені в ній обставини не підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами.

У постанові зазначено, що автобус «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_2 , мав технічні несправності, а саме: стоянкова гальмівна система привідключеному від трансмісії двигуну не забезпечує нерухомий стан транспортногозасобу та не працює звуковий сигнал, чим ніби-то порушено вимоги пунктів 31.4.1 «д», 31.4.7 «б» Правил дорожнього руху України та вчинено правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 KУпАП.

Однак такi висновки iнcпeктоpа гpунтуються виключно на його суб`єктивному припущенні та не підтверджені жодними належними доказами.

Зазначає, що відразу після винесення постанови автобус був направлений на спеціалізовану діагностику.

Відповідно до Акту діагностики транспортного засобу №377 від 07.07.2026 року, за результатами перевірки встановлено, що несправностей гальмівної системи не виявлeно, несправностей звукового сигналу не виявлено, інших несправностей також не встановлено.

Таким чином, спеціалізованою перевіркою, проведеною із застосуванням відповідного обладнання, повністю спростовано твердження інспектора про наявність технічних несправностей.

Більше того, автобус менш ніж за два місяці до події проходив обов`зковий технічний контроль.

Відповідно до Протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №01439-00353-26 від 16.05.2026 року, транспортний засіб за результатами обов`язкового технічного контролю був визнаний технічно справним та допущеним до експлуатації. Oтжe, у матерiалах спpави наявні два незалежні документи, складенi спеціалістами, що підтверджують справність автобуса «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_2 , тоді як жодного об`єктивного доказу несправності відповідач не надав.

Kpiм цього, інспектор поліції фактично не проводив перевірку стоянкової гальмівної системи, відповідно до встановлених нормативних вимог.

Пункт 31.4.1 «д» Правил дорожнього руху визначає лише вимогу щодо працездатності стоянкової гальмової системи, однак порядок перевірки її ефективності визначається відповідними державними стандартами та нормативно-технічними документами. Зoкpeмa, eфeктивність стоянкової гальмівної системи пepeвipяється iз застосуванням спеціального обладнання або шляхом проведення випробування завизначеною методикою, що передбачає відповідні умови перевірки, зокрема кут нахилу дороги, навантаження транспортного засобу, порядок випробування та інші технічні параметри. Жодної із зазначених вимог інспектором виконано не булo.

Фактично перевірка полягала лише у тому, що після постановки автобуса на стоянкове гальмо інспектор власноруч намагався зрушити транспортний засiб, після чого зробив висновок про несправність гальмової системи.

На думку позивача, такий спосіб перевірки не передбачений жодним нормативно-правовим актом, державним стандартом чи методикою проведення контролю технічного стану транспортних засобів, а тому не може бути належним доказом наявностi технічної несправності.

Так само відсутні будь-які належні докази несправності звукового сигналу.

У постанові не зазначено за яких саме умов здійснювалася перевірка, яким способом вона проводилася, чи було встановлено причини ніби-то несправності, чи складався будь-який акт технічної перевірки.

Бiльшe того, інспектор не навів жодних конкретних нормативних документів, вимоги котрих ніби-то були порушені, а обмежився лише загальним посиланням на правила дорожнього руху. Самі по собі суб`єктивні висновки посадової особи без проведення належної технічної перевірки не можуть вважатися достатнім доказом вини особи.

У даному випадку офіційні документи спеціалізованої станцiї технічного обслуговування та обов`язкового технічного контролю підтверджують повну технiчну справнiсть автобуса, тоді як відповідач не надав жодного належного технічного доказу, котрий би спростовував зазначені документи.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що транспортний засіб мав несправності, визначені частиною другою статтi 121 KУпAП, а тому висновок інспектора про наявність у моїх діях складу адміністративного правопорушення є необгрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи.

За таких обставин, постанова сepiї EHA №7504063 вiд 07.07.2026 року підлягає скасуванню як така, що винесена без належного встановлення фактичних обставин справи, без достатніх доказів та з порушенням вимог законодавства.

Позивач вважає, що відповiдач не довiв наявність в його діях складу адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом, надані ним матеріали не містять належних, допустимих та достатніх доказів, що беззаперечно підтверджували б факт технічної несправності транспортного засобу, тоді як наявнi у справі офіційні документи про результати обов`язкового технічного контролю та діагностики автобуса спростовують висновки, викладені в оскаржуваній постанові.

З урахуванням наведеного, позивач просив визнати дії інспектора управління патрульної поліцї в Дніпропетровській області старшого капітана Санжаренка О.С. протиправними; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справi npo адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії EHA №7504063 від 07.07.2026 року, а справу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121KУпAП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

28.07.2026 року від представника відповідача – Кучер Л.А., через систему «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заяву, в котрому остання просила залишити постанову по справі про адміністративне правопорушення від 07.07.2026 серії ЕНА №7504063 без змін, а позовну заяву без задоволення з наступних підстав.

Представник відповідача зазначає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 07.07.2026 серії ЕНА №7504063 винесена старшим інспектором управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Санжаренком О.С. у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів і має несправності системи гальмового керування та інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил його експлуатація забороняється, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим частиною 2 статті 121 КУпАП.

Так, 07.07.2026, о 7 год. 5 хв., на вул. 128-ї бригади Тероборони, у м. Дніпрі, поліцейський, реалізовуючи передбачені пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» повноваження поліції з виявлення та припинення адміністративних правопорушень, виявив керований ОСОБА_1 транспортний засіб MERCEDES, номерний знак НОМЕР_3 , що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів і має несправності системи гальмового керування та інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил його експлуатація забороняється.

Частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Згідно частини 2 статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів і має несправності системи гальмового керування та інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил його експлуатація забороняється, є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підпункт «д» пункту 31.4.1 Правил дорожнього руху забороняє експлуатувати транспортний засіб, стоянкова гальмова система якого при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує його нерухомий стан.

Підпункт «б» пункту 31.4.7 Правил дорожнього руху забороняє експлуатувати транспортний засіб, у якого не працює звуковий сигнал.

На місці події ОСОБА_1 не заперечував вчинення зазначеного правопорушення, що зафіксовано відеозаписом з відеореєстратора поліцейського. Оспорювана постанова містить підписи ОСОБА_1 про ознайомлення із своїми правами (графа 8) і про отримання оспорюваної постанови (графа 9). Відеозаписом з відеореєстратора поліцейського також зафіксовано, що поліцейський не перешкоджав ОСОБА_1 у реалізації його прав як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте ОСОБА_1 не виявив намірів ними скористатися, не заявляв клопотань, не подавав доказів, не надавав пояснень, підписавши оспорювану постанову, винесену в його присутності, без зауважень.

Відтак, поліцейським дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення оспорюваної постанови.

На думку представника відповідача, наданий ОСОБА_1 акт діагностики транспортного засобу №377 засвідчує проведення діагностики гальмівної системи і звукового сигналу відповідного транспортного засобу 07.07.2026, 9:15 год., тобто більш, ніж через 2 години після виявлення поліцейським зазначених несправностей, а відтак такий акт об`єктивно не може підтверджувати справність транспортного засобу на момент розгляду справи поліцейським. Інших доказів на підтвердження власної версії подій ОСОБА_1 не надано.

Представник відповідача зазначає, що доводи позовної заяви щодо неправомірності оспорюваної постанови не відповідають критерію розумності, а долучені до неї докази не узгоджуються із наявним у матеріалах справи відеозаписом, отже такі доводи є безпідставними, не спростовують правильності зазначених вище висновків та встановлених поліцейським обставин і у даному випадку їх слід розглядати лише як спробу уникнути встановленої законом відповідальності за вчинене правопорушення, що є неприпустимим.

Зазначене в цілому свідчить про законність та обґрунтованість оспорюваної постанови, котра підлягає залишенню без змін, натомість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за таке правопорушення не сприятиме досягненню мети правосуддя і дотриманню принципу невідворотності покарання. Отже, підстави для задоволення позову та скасування оспорюваної постанови відсутні.

Водночас, представник відповідача зауважує на тому, що згідно практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №580/4215/19, від 22.05.2020 у справі №825/2328/16, від 26.06.2019 у справі №1640/3394/18.

Розвиваючи таку логіку, П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 17.09.2024 у справі №473/2975/24 зазначив наступне.

За загальним правилом навіть можливе порушення процесуальних норм може бути підставою для скасування або зміни ухваленого рішення лише за умови, якщо таке порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Тобто, правильне по суті і законне рішення не може бути скасовано виключно з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Підставами для скасування рішення органу владних повноважень є не будь-які порушення, допущені під час його прийняття, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків, обґрунтованість і законність прийнятого рішення. Саме по собі порушення процедури прийняття рішення не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття рішення органом владних повноважень необхідно розуміти не як вимоги до самого рішення, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Не кожен дефект рішення призводить до його неправомірності.

Фундаментальне порушення – це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, коли йдеться про суто формальні порушення, то такі взагалі не впливають на дійсність рішення. Не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури оформлення того чи іншого рішення, порушення окремих процедурних питань при розгляді адміністративної справи, які не були дотримані у повному обсязі під час прийняття оскаржуваного рішення, не може потягнути за собою його скасування у випадку, якщо такі порушення не мали наслідком прийняття незаконного рішення.

У відповідності до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Інспектором управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, капітаном поліції Санжаренком О.С. 07.07.2026 року складено постанову серії ЕНА №750403 від 7.07.2026 року, котрою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 121 КУпАП, а саме, за порушення вимог підпункту «д» пункту 31.4.1 Правил дорожнього руху України, котрим заборонено експлуатувати транспортний засіб, стоянкова гальмова система якого при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує його нерухомий стан та підпункту «б» пункту 31.4.7 Правил дорожнього руху, котрим заборонено експлуатувати транспортний засіб, у якого не працює звуковий сигнал.

За вчинене адміністративне правопорушення, відповідно до ч.2 ст. 121 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови слугувало те, що 07.07.2026, о 07:05:53, в м.Дніпрі, по вул. 128-ї Бригади Тероборони, 10, водій ОСОБА_1 керував автобусом «Mersedes Benz», державний номер НОМЕР_1 , що використовується для надання послуг з перeвeзення пасажирів по маршруту Дніпро-Харків, мав технічні несправностi, а сaме, стоянкова гальмова система при відключеному від трансмiciї двигунi не забезпечує нерухомий стан та не працює звуковий сигнал в передбаченому характеристикою транспортного засобу місці, чим порушив вимоги п.31.4.1д тa 31.4.76 ПДР України, а також порушив п.31.1 ПДР кeрувaння водієм транспортного засобу, що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбаченi ч.1 цієї стані, тобто скоїв адміністративнe правопорушення, передбачене частиною 2 ст.121 KУпAП.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції на час спірних правовідносин), органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Таким чином, Національна поліція України уповноважена через своїх співробітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за порушення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів.

За приписами підпункту «д» пункту 31.4.1 Правил дорожнього руху України, заборонено експлуатувати транспортний засіб, стоянкова гальмова система якого при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує його нерухомий стан.

Підпунктом «б» пункту 31.4.7 Правил дорожнього руху заборонено експлуатувати транспортний засіб, у якого не працює звуковий сигнал.

Частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Згідно ч.2 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема особу правопорушника та наявність його вини у вчиненні такого правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд зазначає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, якими, відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

До відзиву на адміністративний позов відповідачем було долучено запис з відеореєстратора поліцейського.

Дослідивши відеозапис, судом встановлено, що відеозаписом з відеореєстратора поліцейського зафіксовано, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач не мав жодних заперечень щодо винесення постанови серії ЕНА №750403 від 7.07.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

На місці події ОСОБА_1 не заперечував вчинення адміністративного правопорушення за ч.2 ст.121 КУпАП, що зафіксовано відеозаписом з відеореєстратора поліцейського. Оспорювана постанова містить підписи ОСОБА_1 про ознайомлення із своїми правами (графа 8) і про отримання оспорюваної постанови (графа 9). Відеозаписом з відеореєстратора поліцейського також зафіксовано, що поліцейський не перешкоджав ОСОБА_1 у реалізації його прав як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте ОСОБА_1 не виявив намірів ними скористатися, не заявляв клопотань, не подавав доказів, не надавав пояснень, підписавши оспорювану постанову, винесену в його присутності, без зауважень.

Акт діагностики транспортного засобу №377 від 07.07.2026 року та Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №01439-00353-26 від 16.05.2026 року, що долучені позивачем до позову в якості додатків на підтвердження недоведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП України, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вказані документи складені 07.07.2026 року, о 9:15 год., тобто більше ніж через дві години після виявлення адміністративного правопорушення та на 1:56 год. пізніше часу винесення постанови про вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, посилання позивача на відсутність доведення його вини спростовуюься наявними в матеріалах справи доказами, що наведені вище.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення постанови серії ЕНА №750403 від 07.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 121 КУпАП без змін, а позовних вимог ОСОБА_1 – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 73, 242-244, 246, 286 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Залишити позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа – Інспектор управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капітан поліції Санжаренко Олександр Сергійович, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, визнання незаконними дій уповноваженої особи без задоволення, а постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №750403 від 7.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 121 КУпАП без змін.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя Бєльченко Л.А.