Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №400/6767/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 р. № 400/6767/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач) про:

визнання протиправними дії відповідача щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації;

визнання протиправним та скасування рішення (наказ начальника / мобілізаційне розпорядження) відповідача про призов позивача на військову службу за мобілізацією.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у квітні 2023 року відповідно до пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» його було виключено з військового обліку. 13.04.2026 під час перевірки документів позивача було насильно доставлено до відповідача для уточнення даних, де він пред`явив оригінал військово-облікового документа про його виключення з військового обліку. Проте, відповідач протиправно вніс у систему «Резерв +» неправдиві дані про статус позивача, про проходження ним військово-лікарської комісії (далі – ВЛК), на якій він фізично не був присутній, і про оголошення його в розшук. Позивач наголосив на тому, що виключення з військового обліку є незворотним правовим актом, внаслідок якого громадянин повністю втрачає статус військовозобов`язаної особи.

У відзиві на позовну заяву від 25.06.2026 № 5034 відповідач заперечив проти позову і просив залишити його без розгляду на тій підставі, що відсутній предмет спору. Відзив умотивовано тим, що 13.04.2026 під час проведення спільних заходів мобілізації групою оповіщення, яка складалась з представників відповідача і Національної поліції, позивача було зупинено та супроводжено (доставлено) до відповідача для звіряння військовооблікових даних. Цього ж дня він був взятий на військовий облік. Відповідач зазначив, що позивач у 2008 році був виключений з військового обліку військовозобов`язаних як особу, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, відповідно до чинного на той час законодавства. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» до частини шостої статті Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» були внесені зміни, зокрема виключено підставу для виключення з військового обліку військовозобов`язаних громадян, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Тобто такі громадяни не підлягають виключенню з військового обліку, а позивач підлягав взяттю на військовий облік військовозобов`язаних. Відповідач вказав на те, що позивач має статус військовозобов`язаного, а отже наказу про його призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період у 2026 році не видавався.

06.07.2026 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав свої позовні вимоги. В ній він додатково закцентував увагу на тому, що оскільки його виключено з військового обліку, на нього не поширюються вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині призову за мобілізацією. Призов особи, яка не перебуває на військовому обліку та законно виключена з нього, є незаконним. Посилання відповідача на те, що направлення на ВЛК є лише «процедурною дією» і не порушує права позивача, є безпідставною. Направлення на ВЛК особи, яка не є військовозобов`язаною, породжує для такої особи протиправний обов`язок, що прямо порушує її право на особисту недоторканість та свободу від незаконного примусу.

Відповідач у встановлений судом строк правом на подання заперечення не скористався.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 відкрито провадження у справі № 400/6767/26, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі витребувано у відповідача деякі докази, а позивачу рекомендовано надати докази.

Позивач подав 20.06.2026 до суду відповідний доказ.

Натомість відповідач подав Миколаївському окружному адміністративному суду частину витребуваних доказів, а щодо інших надав у відзиві на позовну заяву пояснення щодо їх відсутності.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, керуючись частиною четвертою статті 229 КАС України, суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Розглянувши заяви матеріали адміністративної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 14.12.2021 у справі № 753/16617/16-к, позивача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 13 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, крім житла. Початок строку відбування покарання позивача відраховувати з 31.03.2016.

Він звільнений від відбування покарання 23.01.2023, що підтверджується Довідкою Київського СІЗО про звільнення серія КИВ № 24108.

Згідно із записами на 27 сторінці військового квитка позивача він виключений з військового обліку відповідача за пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на підставі вироку Дарницького районного суду м. Києва від 14.12.2021.

Відповідно до електронної облікової картки позивача він 14.12.2021 був виключений з військового обліку 14.12.2021 як особа, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. 13.04.2026 його взято на військовий облік у відповідача на підставі абзацу дванадцятого пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Позивач проходив медичний огляд лише один раз – 25.07.2014.

Вважаючи, що він був призваний на військову службу, і що цей призов є протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-ХІІ) військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники – особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники – особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці – особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані – особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти – особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (абзаци перші-шості частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ).

Абзацом сьомим пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України на військовий облік військовозобов`язаних зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.

Згідно з абзацом третім пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділенні повноваженнями щодо взяття на військовий облік військовозобов`язаних, зокрема і тих, які були зняті з військового обліку.

Водночас суд звертає увагу на те, що поняття «зняття» і «виключення» з військового обліку не є тотожними і мають різні юридичні наслідки.

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі – Порядок № 560), призов на резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема:

прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби (абзаци четвертий-восьмий пункту 6 Порядку № 560)

Згідно з абзацом одинадцятим пункту 15 Порядку № 560 керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та Севастопольського міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов`язаних здійснюють оформлення призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до абзаців другого, восьмого і дев`ятого пункту 81 Порядку № 560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) – районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

У разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки – в день відправлення військової команди до військової частини (установи) (абзаци перший і другий пункту 82 Порядку № 560).

Абзацом третім пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій зазначених у пункті 9 цього положення, розподіляють призовників під час їх взяття на військовий облік призовників і направлення для проходження базової військової служби за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями.

Згідно з пунктом 91 Порядку № 560 відправлення резервістів та військовозобов`язаних до місць проходження військової служби здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки у складі військових команд або індивідуально.

Відтак районній територіальні центри комплектування та соціальної підтримки наділені повноваженнями щодо взяття на військовий облік військовозобов`язаних, зокрема і тих, які були зняті з військового обліку, не залежно від місця попереднього військового обліку, призову таких військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період і направленні їх для проходження військової служби.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 частини п`ятої статті 37 Закону № 2232-ХІІ зняттю з військового обліку військовозобов`язаних підлягають громадяни України, які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.

Таким чином, правовим наслідком призову військовозобов`язаного на військову службу є зміна його правового статусу на військовослужбовця, і така особа підлягає зняттю з військового обліку військовозобов`язаних.

Суд встановив, що згідно з даних до електронної облікової картки позивача він взятий 13.04.2026 відповідачем на військовий облік військовозобов`язаних. Станом на 03.06.2026 (день надіслання до Миколаївського окружного адміністративного суду цієї позовної заяви) позивач мав статус військовозобов`язаного. Крім цього, в цій картці відсутні відомості про проходження позивачем ВЛК у 2026 році.

Це свідчить, що відповідач не приймав у період з 13.04.2026 (для взяття на військовий облік позивача) до 03.06.2026 (день подання цього позову) будь-яких рішень (наказ начальника / мобілізаційне розпорядження) про призов позивача на військову службу за мобілізацією.

Відтак твердження позивача про його призов у спірний період на військову службу за мобілізацією спростовуються наявними матеріалами справи. У цій частині права, свободи та законні інтереси позивача відповідач не порушив.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Водночас суд врахував, що у позовних вимогах позивач не просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо взяття його на військовий облік 13.04.2026. Зазначене питання не було предметом розгляду в цій справі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код за ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

6. Повний текст рішення суду складений 17.08.2026.

Суддя В.Г.Ярощук