Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №380/6809/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 рокусправа № 380/6809/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛСЕРВІСПАК» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зупинення експлуатації приміщення,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (далі – позивач; ГУ ДСНС України у Львівській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛСЕРВІСПАК» (далі – відповідач-1; ТОВ «ГАЛСЕРВІСПАК») та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач-2; ФОП ОСОБА_1 ), у якому просить зупинити експлуатацію приміщення (складського), площею 92 кв.м. (власник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Галсервіспак»; орендар: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 14.01.2025 за адресою: м.Львів, вул.Зубрицького, 5, виникла пожежа, причиною якої згідно з висновком про причини виникнення пожежі від 16.01.2025 стало порушення правил пожежної безпеки при експлуатації печей. Зазначає, що під час огляду місця пожежі у складському приміщенні виявлено численні порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, які зафіксовано у висновку про причини виникнення пожежі від 16.01.2025 та актах, а щодо ФОП ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ЛВ №000734 та серії ЛВ №000735, за наслідками розгляду яких постановою серії ЛВ №000734 від 21.01.2025 на нього накладено адміністративне стягнення. Наголошує, що продовження експлуатації складського приміщення без усунення порушень становить загрозу виникнення повторної пожежі та в подальшому перешкоджатиме її гасінню і евакуації людей, а виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю працівників та інших людей, що можуть там перебувати. З наведених підстав, керуючись ст.68, 70 Кодексу цивільного захисту України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 14.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

30.04.2025 та 05.05.2025 відповідач-2 та відповідач-1 подали відзиви на позовну заяву, у яких проти позову заперечили. Свою позицію мотивують тим, що всі зауваження, викладені у висновку про причини виникнення пожежі від 16.01.2025, станом на цей час усунуті. Зазначають, що між відповідачем-1 як орендодавцем та відповідачем-2 як орендарем 01.03.2024 укладено договір оренди нежитлових приміщень №10, за умовами якого визначено права та обов`язки орендаря щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди. Стверджують, що генеральним директором ТОВ «ГАЛСЕРВІСПАК» 12.02.2019 та 14.02.2019 затверджено інструкції про заходи пожежної безпеки для складських приміщень та щодо порядку забезпечення техногенної безпеки, а 04.01.2021 затверджено програми проведення інструктажів з пожежної безпеки, з якими він ознайомлений. Наголошують, що територія об`єкта забезпечена знаками безпеки; тимчасові електромережі демонтовані; несправний опалювальний пристрій (піч) до використання не допускається, встановлені протипожежні розділки та огородження печі екранами; відстань від печі до товарів становить більше 0,7м, від топкового отвору – не менше 1,25м; на території розміщено вогнегасник, ящик з піском, совкові лопати; з`єднання та окінцювання жил проводів здійснено за допомогою зварювання та затискачів; складське приміщення обладнане окремим вимикачем електрики зі схемою підключення споживачів з пояснювальними написами; на приміщенні відсутні дерев`яні елементи горищних покриттів; встановлено апарати відключення (вимикачі) поза межами приміщень на негорючих стінах; посадова особа з питань пожежної безпеки пройшла навчання з питань пожежної безпеки, що підтверджується посвідченням. Вважають позовну вимогу про зупинення експлуатації приміщення неактуальною, оскільки всі вимоги законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки виконані. Просять відмовити у позові повністю.

Частиною 5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «ГАЛСЕРВІСПАК» є власником будівель та споруд майнового комплексу за адресою: м.Львів, вул.Д.Зубрицького, №5, що підтверджується свідоцтвом про право власності №ЛР1599 від 23.10.2012.

01.03.2024 між ТОВ «ГАЛСЕРВІСПАК» в особі директора ОСОБА_2 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №10, за умовами якого орендодавець передав орендарю в тимчасове користування, зокрема, складське приміщення площею 92 кв.м та прилеглу територію площею 36кв.м за адресою: вул.Зубрицького, 5. За змістом підп. 7.1 п. 7 договору орендар зобов`язується дотримуватися протипожежних правил, а також правил користування тепловою та електричною енергією, не допускати перевантаження електромереж; за приписами підп.9.1 п.9 договору орендар несе відповідальність за пожежну безпеку при роботі на виділених площах та приміщеннях.

14.01.2025 за адресою: м.Львів, вул.Зубрицького, 5, у складському приміщенні виникла пожежа, що підтверджується актом про пожежу від 15.01.2025. Внаслідок пожежі вогнем знищено два деревообробні верстати, необрізну дошку орієнтовно 10 куб.м, дах на площі орієнтовно 50кв.м, два металопластикові вікна; пошкоджено дах на площі орієнтовно 40кв.м. Загиблих та травмованих на місці пожежі не виявлено.

Згідно з висновком про причини виникнення пожежі від 16.01.2025, складеним за результатами огляду місця пожежі, причиною виникнення пожежі є порушення правил пожежної безпеки при експлуатації печей. Під час огляду складського приміщення та території виявлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зокрема: при передачі в оренду приміщення не визначено права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки; на об`єкті не встановлено протипожежний режим; для приміщення не розроблені інструкції про заходи пожежної безпеки; територія та приміщення не забезпечені знаками безпеки; посадовими особами не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки; несправний опалювальний пристрій (піч) допускається до експлуатації; топлення печі проводиться особами, які не пройшли протипожежний інструктаж; результати очищення печі не фіксуються у журналі; піч не має протипожежних розділок від горючих конструкцій; відстань від печі до товарів менше 0,7м, від топкового отвору – менше 1,25м; піч не огороджено екранами з негорючих матеріалів; приміщення не обладнано системами протипожежного захисту; територія та приміщення не забезпечені первинними засобами пожежогасіння, а також інші порушення.

У зв`язку зі встановленням факту порушення вимог пожежної безпеки 15.01.2025 щодо ФОП ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ЛВ №000734 та серії ЛВ №000735, а 21.01.2025 винесено постанову серії ЛВ №000734 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, який ФОП ОСОБА_1 сплачено 24.01.2025.

Не погодившись із заявленими вимогами, відповідач-2 подав відзив, у якому зазначив про усунення виявлених порушень, долучивши на підтвердження цього копії відповідних документів.

Змістом спірних правовідносин є наявність підстав для застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації складського приміщення за адресою: м.Львів, вул.Зубрицького, 5, до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст.19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Правові та організаційні засади забезпечення захисту населення і територій, зокрема у сфері техногенної та пожежної безпеки, визначені Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі – КЦЗ України).

Відповідно до ч.3 ст.55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Частиною 1 ст.68 КЦЗ України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Відповідно до ч.2 ст.68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з п.1, 2 ч.1 ст.70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Частиною 2 ст.70 КЦЗ України регламентовано, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч.5 ст.68 КЦЗ України відновлення роботи зупинених відповідно до частини другої цієї статті підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту суб`єктами господарювання можливе після отримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх установлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що підтверджено відповідним актом перевірки.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон №877-V).

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів, має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень. При цьому такий захід реагування може бути застосований виключно у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей та за умови, що такі порушення не усунуто.

Питання правових підстав та умов застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень за наявності виявлених порушень вимог пожежної та техногенної безпеки неодноразово було предметом дослідження Верховного Суду.

Так, у постанові від 31.08.2021 у справі №520/14473/19 Верховний Суд сформував висновок про те, що у разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки стали спірними та перейшли у площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду, складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами. Суд оцінює як акт позивача, у якому зафіксовано наявність або відсутність порушень, так й інші докази, надані відповідачем, які підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень – акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою. Саме суд вирішує питання, чи усунув відповідач виявлені порушення, та, відповідно, чи є підстави для задоволення позову.

У цій же постанові Верховний Суд, з посиланням на правову позицію, викладену у постанові від 28.05.2019 у справі №819/1850/17, зазначив, що під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення; за своїм змістом і суттю такий захід застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування. КЦЗ України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а тому для правильного вирішення спору обов`язковому встановленню підлягають обставини щодо вчинення порушень, які, в свою чергу, створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2020 у справі №640/4506/19 зазначив, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Отже, з установлених у цій справі обставин у взаємозв`язку з наведеними вище висновками щодо застосування ст.68, 70 КЦЗ України слідує, що предметом судового дослідження у справах цієї категорії є наявність на об`єкті на час розгляду справи невиправлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки саме за цих умов застосування заходу реагування зберігає той сенс, з яким законодавець пов`язує його застосування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам сторін, суд зазначає таке.

Факт виникнення 14.01.2025 пожежі за адресою: м.Львів, вул.Зубрицького, 5, а також наявність на час її виникнення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зафіксованих у висновку про причини виникнення пожежі від 16.01.2025 та у протоколах про адміністративні правопорушення, матеріалами справи підтверджені та відповідачами по суті не заперечуються. Водночас позов пред`явлено з вимогою зупинити експлуатацію складського приміщення до повного усунення порушень, тобто застосування заходу реагування позивач пов`язує саме зі збереженням цих порушень на час розгляду справи.

Відповідач-2 у відзиві навів обставини усунення виявлених порушень, зокрема зазначив, що територія об`єкта забезпечена знаками безпеки; тимчасові електромережі демонтовані; несправний опалювальний пристрій (піч) до використання не допускається, встановлені протипожежні розділки та огородження печі екранами з негорючих матеріалів; відстань від печі до товарів становить більше 0,7м, від топкового отвору – не менше 1,25м; на території розміщено вогнегасник, ящик з піском та совкові лопати; з`єднання та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено за допомогою зварювання та затискачів; складське приміщення обладнане окремим вимикачем електрики зі схемою підключення споживачів з пояснювальними написами; апарати відключення (вимикачі) встановлені поза межами приміщень на негорючих стінах; для працівників розроблено інструкції про заходи пожежної безпеки, затверджені 12.02.2019 та 14.02.2019, а 04.01.2021 затверджено програми проведення інструктажів з пожежної безпеки. Крім того, посадова особа відповідач-2 пройшлп навчання з питань пожежної безпеки, що підтверджується посвідченням №ПБ-136-25-19 від 24.04.2025 та витягом з протоколу №ПБ-136-25 від 24.04.2025, долученими до відзиву.

Суд вказує, що в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Разом з тим, у справах про застосування заходів реагування саме на позивача як суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок довести наявність на об`єкті на час розгляду справи невиправлених порушень, які створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки саме ці обставини є підставою для застосування заявленого заходу реагування.

Матеріали справи не містять доказів того, що після виникнення пожежі та складення висновку про причини її виникнення від 16.01.2025 позивачем здійснювався контрольний захід (перевірка) щодо стану усунення виявлених порушень, за результатами якого було б встановлено збереження на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Позивач не спростував наведених відповідачем-2 обставин усунення порушень та не довів, що станом на час розгляду справи на об`єкті наявні невиправлені порушення, які створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Суд відхиляє посилання позивача на те, що виявлені під час огляду місця пожежі порушення безумовно створюють загрозу для життя і здоров`я людей, оскільки такі доводи ґрунтуються на обставинах, встановлених станом на дату складення висновку про причини виникнення пожежі від 16.01.2025, тоді як предметом судового дослідження є наявність відповідних порушень та зумовленої ними загрози саме на час ухвалення судового рішення. За наведеними вище висновками Верховного Суду, застосування заходу реагування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Доводи позивача про зворотнє зводяться до нічим не підтверджених припущень і не спростовують висновків суду. Позивач, стверджуючи про збереження порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не надав доказів проведення повторного контрольного заходу та не спростував долучених відповідачем-2 документів на підтвердження усунення порушень.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За правилами ч.1 ст.90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності на об`єкті станом на час розгляду справи невиправлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, а відтак не доведено й підстав для застосування заявленого заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації складського приміщення. За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

Разом з тим суд зазначає, що відмова у задоволенні цього позову не позбавляє позивача права здійснити перевірку складського приміщення за адресою: м.Львів, вул.Зубрицького, 5, на предмет дотримання вимог пожежної та техногенної безпеки і, за наявності підстав, повторно звернутися до суду із відповідним позовом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, а позивач є суб`єктом владних повноважень, підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись ст.2, 6, 8-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛСЕРВІСПАК» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зупинення експлуатації приміщення відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач – Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (місцезнаходження: вул. Підвальна, буд.6, м. Львів, 79006; ЄДРПОУ 38627339).

Відповідач-1 – Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛСЕРВІСПАК» (місцезнаходження: вул. Зубрицького, буд.5, м. Львів, 79024; ЄДРПОУ 01879833).

Відповідач-2 – фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна