Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №380/7623/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 16 серпня 2026 р.

Справа: №380/7623/26

Суддя: Кондратюк Юлія Степанівна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

17 серпня 2026 рокусправа № 380/7623/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, –

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України у Львівській області (далі – відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною відмову Управління Служби безпеки України у Львівській області, що викладена у листі №62/11/1/М-204/432-2026 від 06.04.2026, яка полягає у не зарахуванні ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислуги в пільговому обчислені, періодів: навчання у Кам`янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка (Кам`янець-Подільському державному університеті) за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Історія» з 01.09.2000 по 21.06.2005 (здобуто кваліфікацію вчителя історії і правознавства) в розрахунку один рік за шість місяців; час службового відрядження в зону проведення АТО/ООС на території Донецької та Луганської областей (з 16.09.2014 по 04.11.2014) у розрахунку один місяць служби за три місяці; з 02.11.2009-06.11.2014 проходження військової служби в ВБКОЗ УСБ України в Хмельницькій області; з 23.02.2015-07.04.2017 проходження військової служби в ВБКОЗ УСБ України в Чернівецькій області; з 07.04.2017-05.12.2019 проходження військової служби в ГУ БКОЗ СБ України, 05.12.2019 16.04.2021 проходження військової служби в ВБКОЗ УСБ України в Львівській області у розрахунку один місяць служби за півтора місяці;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України у Львівській області провести повторний розрахунок ОСОБА_1 календарної вислуги років з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №640/13694/22 та зарахувати до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні періодів:

- навчання у Кам`янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка (Кам`янець-Подільському державному університеті) за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Історія» з 01.09.2000 по 21.06.2005 (здобуто кваліфікацію вчителя історії і правознавства) в розрахунку один рік за шість місяців;

- час службового відрядження в зону проведення АТО/ООС на території Донецької та Луганської областей (з 16.09.2014 по 04.11.2014) у розрахунку один місяць служби за три місяці;

- з 02.11.2009-06.11.2014 проходження військової служби в ВБКОЗ УСБ України в Хмельницькій області;

- з 23.02.2015-07.04.2017 проходження військової служби в ВБКОЗ УСБ України в Чернівецькій області;

- з 07.04.2017-05.12.2019 проходження військової служби в ГУ БКОЗ СБ України,

- з 05.12.2019-16.04.2021 проходження військової служби в ВБКОЗ УСБ України в Львівській області у розрахунку один місяць служби за півтора місяці та відповідно зобов`язати внести зміни до наказу Управління СБ у Львівській області (по особовому складу) від 07.12.2024 №697-ОС/дск в якому вірно вказати пільгову вислугу 08 років 00 місяців 19 днів та загальну вислуги 25 років 09 місяців 10 днів;

- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо непідготовки та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подання про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України у Львівській області підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області подання про призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести повторний розрахунок календарної вислуги років та підготувати і направити до Головного управління пенсійного фонду у Львівській області подання про призначення позивачу пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проте отримав відмову.

Ухвалою від 27.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження.

11.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що призначення пенсії за вислугу років за нормами Закону № 2262 пов`язане з моментом звільнення особи зі служби у разі наявності необхідної вислуги років. Так, зокрема у разі звільнення зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше особа набуває права на пенсію за Законом № 2262.

Звертає увагу суду, що Порядком №393 прийнятим на виконання Закону №2262-XII і його положеннями визначаються виключно умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення.

Положення ст. 17 Закону № 2262 застосовуються виключно під час розрахунку вислуги років при призначенні пенсій за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України № 2262-XII.

Водночас, нормами статті 12 Закону № 2262-XII передбачено призначення пенсії за вислугу років, але після звільнення особи зі служби у разі наявності необхідної вислуги років.

Вказане дає підстави для висновку, що Порядок № 393 встановлює обчислення стажу (вислуги років) особам начальницького і рядового складу військовослужбовців, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до профільного Закону для визначення розміру пенсії, а не для визначення права на призначення пенсії, де критерієм для визначення цього права є тільки календарна вислуга років передбачена ст. 12 Закону України № 2262-ХІІ.

19.05.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.

Звертає увагу суду, що 28.08.2025 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №640/13694/22 визнано протиправними та нечинними: - пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393"; підпункт 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393"; пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року№119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393"; пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 " Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393". Отже, з дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №640/13694/22 пункт 3 Постанови №393 підлягає застосуванню у його первісній редакції, відповідно до якої пільгове обчислення вислуги років використовується саме для визначення права на призначення пенсії, а не лише для визначення її розміру.

У зв`язку зі зміною нормативно-правового регулювання, а саме внесенням змін до положень постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393», у позивача виникло право на звернення до Управління Служби безпеки України у Львівській області із заявою від 06 березня 2026 року, в якій він просив провести повторний розрахунок календарної вислуги років.

Ухвалою суду від 17.08.2026 у задоволенні клопотання Управління Служби безпеки України у Львівській області про залишення позову без розгляду - відмовлено.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 проходив військову службу в органах Служби безпеки України.

Відповідно до витягу з наказу начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області від 07.12.2024 №697-ОС/дск полковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу у відставку з 10.12.2024.

Вислуга років станом на 10 грудня 2024 року складає: календарна – 17 років 08 місяців 21 день, а пільгова – 06 років 0 місяців 19 днів; загальна – 23 роки 09 місяців 10 днів.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 позивача з 01.09.2000 зараховано студентом першого курсу історичного факультету денної форми Кам`нець-Подільського державного університету.

23.06.2005 позивача відраховано у зв`язку з закінченням навчання в університеті.

Позивачу видано Диплом серії ХМ № 27554975 від 23.06.2005 про те, що він закінчив у 2005 році Кам?янець-Подільський державний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Педагогіка і методика середньої освіти. Історія" та здобув кваліфікацію вчителя історії і правознавства.

Також позивач проходив службу на посадах у ВБКОЗ в УСБ України у Хмельницькій області з 02.11.2009 по 16.09.2014; проходження служби на посадах у ВБКОЗ в УСБ України у Хмельницькій області з 04.11.2009 по 06.11.2014; проходження служби на посадах у ВБКОЗ в УСБ України у Чернівецькій області з 23.02.2015 по 07.04.2017; - проходження служби на посадах в ГУ БКОЗ Служби безпеки України з 07.04.2017 по 05.12.2019; проходження служби на посадах у ВБКОЗ в УСБ України у Львівській області з 05.12.2019 по 16.04.2021; спецвідрядження в зону проведення АТО – Донецька та Луганська області з 16.09.2014 по 04.11.2014.

09.03.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести повторний розрахунок календарної вислуги років та підготувати і направити до Головного управління пенсійного фонду у Львівській області подання про призначення позивачу пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом від 06.04.2026 відповідач повідомив, що відповідно до чинної Постанови КМ України № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» встановлено порядок обчислення вислуги років та визначаються пільгові умови призначення пенсій особам, які мають право на пенсію та відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Враховуючи вищенаведене, відсутні підстави проведення повторного розрахунку вислуги років ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ та поліції, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 1 Закону №2262-ХІІ встановлено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно з пунктом «а» статті 1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу

Стаття 2 Закону №2262-ХІІ визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Згідно із пунктом «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається:

а) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 1992 року № 393 затвердив Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі – Порядок № 393, у редакції на момент звільнення позивача з військової служби).

Відповідно до п. 2 Порядку №393 до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам із спеціальним званням Бюро економічної безпеки, особам, зазначеним у пункті “ж” статті 1-2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, під час призначення пенсії згідно з пунктом “а” частини першої статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, Бюро економічної безпеки або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.

Як встановлено судом, позивача звільнено з посади офіцерського складу Служби безпеки України та відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 позивач навчався у цивільному закладі вищої освіти у період з 01.09.2000 по 23.06.2005. У зв`язку з закінченням відповідного навчального закладу позивачу видано Диплом серії НОМЕР_2 від 23.06.2005 про те, що він закінчив у 2005 році Кам?янець-Подільський державний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Педагогіка і методика середньої освіти. Історія" та здобув кваліфікацію вчителя історії і правознавства.

Вказане свідчить про наявність підстав для зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до пільгової вислуги років для призначення пенсії періоду навчання з 01.09.2000 по 23.06.2005 із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Як наслідок позовна вимога щодо внесення змін до наказу Управління СБ у Львівській області (по особовому складу) від 07.12.2024 №697-ОС/дск, є похідною та підлягає до задоволення шляхом зобов`язання відповідача вказати пільгову вислугу 08 років 00 місяців 19 днів та загальну вислугу 25 років 09 місяців 10 днів.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Управління Служби безпеки України у Львівській області підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області подання про призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 на підставі пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд звертає увагу на таке.

У справі, що розглядається, суд встановив, що позивач був звільнений зі служби з органів Служби безпеки України 10.12.2024 і на час його звільнення стаж служби в календарному обчисленні складав 17 років 08 місяців 21 день, у пільговому обчисленні - 08 років 00 місяців 19 днів (з урахуванням періоду навчання у цивільному закладі вищої освіти), загальна - 25 років 09 місяців 10 днів.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» (далі - Постанова № 119), яка набрала чинності 19 лютого 2022 року до Порядку № 393 внесено зміни, відповідно до яких:

4. Доповнити постанову пунктом 2-1 такого змісту:

« 2-1. Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови».

5. У пункті 3:

1) абзац перший викласти в такій редакції:

« 3. До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:»;

2) абзац «у високогірних місцевостях на висоті 1500 і більше метрів над рівнем моря» виключити.

6. Доповнити постанову пунктом 3-1 такого змісту:

« 3-1. У разі наявності двох і більше підстав для зарахування на пільгових умовах до вислуги років, з якої визначається розмір пенсії, одного і того ж періоду служби вислуга років обчислюється за тією підставою, яка дає найбільші пільги».

7. У пункті 4 слова «до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні» замінити словами «на пільгових умовах до вислуги років, - у відповідному пільговому обчисленні для визначення розміру пенсії».

Пункт 3 Порядку № 393 (в редакції Постанови № 119) визначає, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

Отже, пункт 3 Порядку № 393 (в редакції Постанови № 119) визначає види служби, які зараховуються на пільгових умовах лише для визначення розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.

Правове регулювання щодо права на призначення пенсії за вислугу років зазнало змін і, у зв`язку з такими змінами, як Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», так і Порядок № 393 (в редакції Постанови № 119) виникнення права на таку пенсію пов`язують з наявністю певної вислуги років в календарному обчисленні, а не пільговому.

Водночас, вирішуючи спір судом встановлено, що 28 серпня 2025 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/13694/22 визнано протиправними та нечинними:

- пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- підпункт 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 08 грудня 2025 року у справі № 440/254/25).

Суд зазначає, що статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом.

У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Постановою № 393 (у відновленій редакції) визначено, зокрема порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а.

Враховуючи викладене, вислуга років, з врахуванням часу служби, який підлягає зарахуванню на пільгових умовах (08 років 00 місяців 19 днів), є календарною одиницею виміру та повинна бути врахована до вислуги років, яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку статей 12, 17 та 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови № 393 (в редакції, що діяла до внесення змін згідно Постанови № 119 і яка діє наразі), разом із визначеним періодом часу 17 років 08 місяців 21 день.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.05.2026 у справі №420/21549/25.

Отже, на дату звільнення позивач мав вислугу років 25 років 09 місяців 10 днів, відтак позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З наведених підстав, бездіяльність відповідача щодо незарахування позивачу пільгової вислуги років до вислуги років, що дає право на призначення пенсії за вислугу років слід вважати протиправною.

Позовні вимоги щодо зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні періодів часу службового відрядження в зону проведення АТО/ООС на території Донецької та Луганської областей (з 16.09.2014 по 04.11.2014) у розрахунку один місяць служби за три місяці; з 02.11.2009-06.11.2014 проходження військової служби в ВБКОЗ УСБ України в Хмельницькій області; з 23.02.2015-07.04.2017 проходження військової служби в ВБКОЗ УСБ України в Чернівецькій області; з 07.04.2017-05.12.2019 проходження військової служби в ГУ БКОЗ СБ України, з 05.12.2019-16.04.2021 проходження військової служби в ВБКОЗ УСБ України в Львівській області у розрахунку один місяць служби за півтора місяці, задоволенню не підлягають, оскільки такі вже враховані до вислуги років, що сторонами не заперечується.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку така не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгової вислуги років періоду навчання у цивільному закладі вищої освіти у період з 01.09.2000 по 23.06.2005 із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби та незарахування пільгової вислуги років до його вислуги років, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.

3. Зобов`язати Управління Служби безпеки України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», вислугу в пільговому обчисленні, з урахуванням навчання у цивільному закладі вищої освіти у період з 01.09.2000 по 23.06.2005 із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, у загальній кількості 08 років 00 місяців 19 днів.

4. Зобов`язати Управління Служби безпеки України у Львівській області внести зміни до наказу Управління Служби безпеки України у Львівській області (по особовому складу) від 07.12.2024 №697-ОС/дск, в якому вказати пільгову вислугу 08 років 00 місяців 19 днів та загальну вислугу 25 років 09 місяців 10 днів.

5. Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Львівській області щодо непідготовки та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подання про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

6. Зобов`язати Управління Служби безпеки України у Львівській області підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області подання про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

7. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

8. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Управління Служби безпеки України у Львівській області (79012, вул. Вітовського, буд. 55, м. Львів; ЄДРПОУ 20001591).

Повне рішення суду складено 17.08.2026.

Суддя Кондратюк Юлія Степанівна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua