Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №380/5864/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 рокусправа № 380/5864/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), у якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу, судді у відставці ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Львівського Апеляційного суду № 07.20/301/2020 від 13.03.2020 про розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посад, включення до стажу, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - часу проходження строкової військової служби 04 роки 10 місяців 19 дні; половини терміну навчання на стаціонарі у Львівському державному університеті ім. Івана Франка, юридичному факультеті - 02 роки 05 місяців; виконання обов`язків судді Шевченківського районного народного суду м. Львова - 01 місяць 30 днів; час роботи на посаді старшого консультанта по кадрах, начальника відділу кадрів управління юстиції Львівської облдержадміністрації - 01 рік 02 місяці 13 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Львівського Апеляційного суду № 07.20/301/2020 від 13.03.2020, починаючи з 30.09.2025 в розмірі 74 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи із розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 32 рік, 03 місяців 23 дні, та розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 201792,00 грн, зарахувавши до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - час проходження строкової військової служби 04 роки 10 місяців 19 дні; половину терміну навчання на стаціонарі у Львівському державному університеті ім. Івана Франка, юридичному факультеті - 02 роки 05 місяців; виконання обов`язків судді Шевченківського районного народного суду м. Львова - 01 місяць 30 днів; час роботи на посаді старшого консультанта по кадрах, начальника відділу кадрів управління юстиції Львівської облдержадміністрації, яке в той час здійснювало керівництво та контроль за діяльністю судів в області - 01 рік 02 місяці 13 днів з урахуванням фактично виплачених сум.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 №1515-VIII «Про звільнення суддів2 його звільнено з посади судді Апеляційного суду Львівської області у зв`язку з поданням заяви про відставку відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, а наказом голови Апеляційного суду Львівської області від 22.09.2016 №59-к виключено зі штату суду. Стверджує, що згідно з Розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданим Апеляційним судом Львівської області за №05.30/106/16 від 22.09.2016, його стаж станом на 22.09.2016 становить 32 роки 03 місяці 23 дні, до якого зараховано, крім роботи на посадах судді, також час проходження строкової військової служби, половину терміну навчання у вищому юридичному навчальному закладі, час виконання обов`язків судді та роботи в управлінні юстиції. Наголошує, що відповідач при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання безпідставно не врахував ці періоди та визначив стаж лише за періодами роботи на посадах судді, чим зменшив розмір належного йому утримання.

Позивач також покликається на те, що чинним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 09.06.2017 у справі №2-а/463/125/17 визнано протиправними дії Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Львові та зобов`язано зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на відставку, половину строку навчання за денною формою у Львівському державному університеті імені Івана Франка на юридичному факультеті та календарний період проходження строкової військової служби. Правонаступником цього управління є відповідач. Вказує, що при обчисленні стажу підлягають застосуванню норми законодавства, чинні на день його призначення (обрання) на посаду судді, а саме на 01.02.1993. Вважаючи дії відповідача такими, що не відповідають закону та порушують його право на належне матеріальне забезпечення, позивач пред`явив цей позов до суду.

Ухвалою судді від 06.04.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 13.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 25.03.2021 до 30.09.2025 повернуто позивачу.

Ухвалою судді від 13.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

30.04.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. Свою позицію мотивує тим, що обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача здійснено на виконання рішення Львівського апеляційного суду від 15.01.2021 у справі №380/9596/20 з урахуванням ч. 3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, а стаж судді враховано за періоди роботи ОСОБА_1 на посадах судді на підставі довідки про суддівську винагороду №07.20/301/2020 від 13.03.2020. Наголошує, що обчислення стажу судді здійснено відповідно до ст. 137 Закону №1402-VIII, якою наведено вичерпний перелік посад, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді, і цим переліком не передбачено зарахування до суддівського стажу періодів проходження строкової військової служби, половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі та стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності). Вказує, що відповідно до абз. 4 п. 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання), проте таке визначення стосується лише переліку посад, наведеного у ст. 137 цього Закону. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Частиною 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 №1515-VIII «Про звільнення суддів» ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Львівської області у зв`язку з поданням заяви про відставку відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України. Наказом голови Апеляційного суду Львівської області від 22.09.2016 №59-к суддю ОСОБА_1 з 22.09.2016 виключено зі штату Апеляційного суду Львівської області.

Згідно з Розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданим Апеляційним судом Львівської області за №05.30/106/16 від 22.09.2016, стаж роботи ОСОБА_1 станом на 22.09.2016 становить 32 роки 03 місяці 23 дні. До цього стажу зараховано: строкову військову службу (з урахуванням пільгового обчислення періоду проходження служби в Республіці Афганістан) з 03.11.1981 по 29.10.1983 тривалістю 04 роки 10 місяців 19 днів; половину терміну навчання у Львівському державному університеті ім. І. Франка з 31.07.1984 по 29.06.1989 тривалістю 02 роки 05 місяців; виконання обов`язків судді Шевченківського районного народного суду м. Львова з 01.12.1989 по 31.01.1990 тривалістю 01 місяць 30 днів; роботу на посаді старшого консультанта по кадрах, начальника відділу кадрів управління юстиції Львівської облдержадміністрації з 18.11.1991 по 01.02.1993 тривалістю 01 рік 02 місяці 13 днів; роботу на посаді народного судді Галицького районного суду м. Львова з 01.02.1993 по 15.05.2006 тривалістю 13 років 03 місяці 14 днів; роботу на посаді судді Апеляційного суду Львівської області з 16.05.2006 по 22.09.2016 тривалістю 10 років 04 місяці 05 днів.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 09.06.2017 у справі №2-а/463/125/17, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Львові щодо призначення і виплати ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86 відсотків від заробітної плати працюючого судді, без включення до стажу на посаді судді половини строку навчання за денною формою у Львівському державному університеті імені І. Франка на юридичному факультеті та календарного періоду проходження строкової військової служби в Збройних силах, та зобов`язано Личаківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Львові зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає судді право на відставку, половину строку навчання за денною формою у Львівському державному університеті імені І. Франка на юридичному факультеті та календарний період проходження строкової військової служби в Збройних силах, а також здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 23.09.2016 у розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Внаслідок реорганізації правонаступником Личаківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Львові є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Львівським апеляційним адміністративним судом, який є правонаступником Апеляційного суду Львівської області, видано ОСОБА_1 довідку №07.20/301/2020 від 13.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою станом на 18.02.2020 суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 201792,00 грн, у тому числі: посадовий оклад 126120,00 грн та доплата за вислугу років (60%) 75672,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі №380/9596/20, яке набрало законної сили 24.03.2021, визнано протиправним і скасовано Рішення відділу з питань перерахунків пенсій №8 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.07.2020 №190271 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки №07.20/301/2020 від 13.03.2020 про суддівську винагороду, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі №380/9596/20 відповідач з 19.02.2020 здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII, при цьому стаж судді враховано за періоди роботи ОСОБА_1 на посадах судді, а обчислення стажу судді здійснено відповідно до ст. 137 Закону №1402-VIII, якою не передбачено зарахування до суддівського стажу періодів проходження строкової військової служби, половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності). Зазначені обставини підтверджуються відповіддю відповідача від 20.03.2026 №1300-0903-8/44748 на адвокатський запит представника позивача.

Не погодившись із діями відповідача щодо обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без урахування зазначених періодів у стажі, що дає право на відставку, позивач пред`явив цей позов до суду.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із визначенням стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, для обчислення розміру такого утримання позивача, зокрема щодо зарахування до цього стажу періодів проходження строкової військової служби, половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, виконання обов`язків судді та роботи в органах юстиції.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частинами 4, 5 ст. 142 Закону №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Абзацом 4 п. 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.

Наведене положення кореспондує зі ст. 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За змістом наведених норм визначення стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, для суддів, призначених (обраних) на посаду до набрання чинності Законом №1402-VIII, здійснюється за законодавством, що діяло на день їх призначення (обрання) на посаду судді, а не за ст. 137 цього Закону.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №9901/537/19 та підтверджено у подальшій практиці.

Питання правомірності обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без зарахування до стажу, що дає право на відставку, половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі та періоду проходження строкової військової служби було предметом розгляду Верховного Суду. Так, у постанові від 09.11.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виснував, що невключення до стажу роботи на посаді судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та періоду проходження строкової військової служби і врахування для встановлення розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним, оскільки законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», було передбачено право судді на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання та періоду проходження строкової військової служби.

На час обрання позивача на посаду народного судді Галицького районного суду м. Львова (01.02.1993) діяв Закон України від 15.12.1992 №2862-XII «Про статус суддів». Абзацом другим частини четвертої статті 43 цього Закону (у редакції зі змінами, внесеними Законом України від 24.02.1994 №4015-XII) визначено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу на посаді судді не менше 10 років.

Указом Президента України від 10.07.1995 №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», виданим відповідно до ст. 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України від 08.06.1995, у редакції, чинній на дату призначення позивача на посаду судді, установлено, що до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження військової служби. Відповідно до п. 1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За таких обставин суд враховує, що правомірність зарахування до стажу роботи позивача, що дає право на відставку, половини строку навчання за денною формою у Львівському державному університеті імені І. Франка на юридичному факультеті та календарного періоду проходження строкової військової служби вже була предметом судового розгляду і встановлена рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 09.06.2017 у справі №2-а/463/125/17, яким відповідні дії органу пенсійного фонду щодо невключення цих періодів визнано протиправними, а орган пенсійного фонду зобов`язано зарахувати ці періоди до стажу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує правовий висновок, сформований у постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі №817/1269/17, відповідно до якого преюдиційно встановлені обставини не підлягають доказуванню, а звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні означає, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

З огляду на викладене, обставини щодо наявності у позивача права на зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку, половини строку навчання у Львівському державному університеті імені І. Франка на юридичному факультеті та календарного періоду проходження строкової військової служби, встановлені рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 09.06.2017 у справі №2-а/463/125/17 за участю тих самих сторін (з урахуванням правонаступництва), не підлягають повторному доказуванню у цій справі та є обов`язковими для відповідача.

Аналіз наведених правових норм у взаємозв`язку з установленими обставинами справи дає підстави для висновку, що стаж роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, для позивача, обраного на посаду народного судді 01.02.1993, підлягає визначенню за законодавством, що діяло на день його обрання на посаду судді, а тому до такого стажу правомірно зараховано, крім роботи на посадах судді, також час проходження строкової військової служби, половину терміну навчання у вищому юридичному навчальному закладі, час виконання обов`язків судді та час роботи на посаді в органах юстиції, що здійснювали керівництво та контроль за діяльністю районних (міських) народних судів.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що обчислення стажу судді має здійснюватися виключно за ст. 137 Закону №1402-VIII, оскільки таке тлумачення не враховує приписів абз. 4 п. 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, який зберігає за суддями, призначеними (обраними) на посаду до набрання чинності Законом, визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання), а також суперечить наведеним вище висновкам Верховного Суду та статті 22 Конституції України щодо неприпустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав.

Доводи відповідача про зворотне зводяться до нічим не підтверджених припущень і не спростовують висновків суду.

Щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який підлягає виплаті позивачу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Оскільки стаж роботи позивача, що дає право на відставку, становить 32 роки 03 місяці 23 дні, тобто 32 повні роки, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача становить 74 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50% + 12 повних років понад 20 років Ч 2% = 24%, а всього 74%).

Розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача визначено довідкою Львівського апеляційного адміністративного суду №07.20/301/2020 від 13.03.2020 та становить 201792,00 грн. Правомірність застосування цієї довідки для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача, а також відсутність обмеження його граничним (максимальним) розміром установлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 у справі №380/9596/20, що набрало законної сили.

Беручи до уваги сформовану судову практику Верховного Суду в аспекті визначення стажу роботи судді, що дає право на відставку, суд доходить до висновку, що дії відповідача щодо обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача без зарахування до стажу, що дає право на відставку, часу проходження строкової військової служби, половини терміну навчання у вищому юридичному навчальному закладі, часу виконання обов`язків судді та часу роботи на посаді в органах юстиції є протиправними, а тому позивач має право на перерахунок такого утримання, виходячи зі стажу 32 роки 03 місяці 23 дні, що відповідає розміру 74 відсотки суддівської винагороди.

Щодо дати, з якої підлягає здійсненню перерахунок, суд враховує, що позивач просить провести перерахунок починаючи з 30.09.2025. Відтак, перерахунок та виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці підлягають здійсненню, починаючи з 30.09.2025, з урахуванням фактично виплачених сум.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого КАС України обов`язку доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, суд виснує, що дії відповідача щодо обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача без урахування у стажі, що дає право на відставку, спірних періодів не відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень (вчинення дій) суб`єктом владних повноважень, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача, виходячи зі стажу 32 роки 03 місяці 23 дні у розмірі 74 відсотки суддівської винагороди на підставі довідки №07.20/301/2020 від 13.03.2020, починаючи з 30.09.2025, з урахуванням фактично виплачених сум.

Позивач як інвалід війни 3 групи відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Доказів понесення інших судових витрат позивач до суду не подав, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення ОСОБА_1 , як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Львівського апеляційного адміністративного суду №07.20/301/2020 від 13.03.2020 про розмір суддівської винагороди без включення до стажу, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, часу проходження строкової військової служби 04 роки 10 місяців 19 днів; половини терміну навчання на стаціонарі у Львівському державному університеті ім. Івана Франка, юридичному факультеті - 02 роки 05 місяців; виконання обов`язків судді Шевченківського районного народного суду м. Львова - 01 місяць 30 днів; часу роботи на посаді старшого консультанта по кадрах, начальника відділу кадрів управління юстиції Львівської облдержадміністрації - 01 рік 02 місяці 13 днів.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Львівського апеляційного адміністративного суду №07.20/301/2020 від 13.03.2020, починаючи з 30.09.2025, в розмірі 74 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи з розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, - 32 роки 03 місяці 23 дні, та розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 201792,00 грн, зарахувавши до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, час проходження строкової військової служби 04 роки 10 місяців 19 днів; половину терміну навчання на стаціонарі у Львівському державному університеті ім. Івана Франка, юридичному факультеті - 02 роки 05 місяців; виконання обов`язків судді Шевченківського районного народного суду м. Львова - 01 місяць 30 днів; час роботи на посаді старшого консультанта по кадрах, начальника відділу кадрів управління юстиції Львівської облдержадміністрації - 01 рік 02 місяці 13 днів, з урахуванням фактично виплачених сум.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна