Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №380/7490/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 рокусправа № 380/7490/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» (80383, Львівська область, Львівський район, село Малехів, вулиця Лесі Українки, 47; ЄДРПОУ 23955204) з позовом до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ 43971343) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100419/2 від 24.10.2025 р.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого – суддю Кухар Н.А.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант. Разом з тим, витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Позивач стверджує, що вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 21.04.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою судді від 17.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач позов не визнав, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Львівської митниці, існують невідповідності та відсутні належні відомості, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, та декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, стали підставами для невизнання заявленої митної вартості та прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Також Львівська митниця вказала, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву та доповнення. Зазначив, що на час витребування від позивача додаткових документів, відповідачем не було визначено та не було повідомлено позивача у встановленому порядку про наявність хоча б однієї із підстав, перелічених у частині третій статті 53 МК України, які могли свідчити про виникнення у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, у зв`язку з чим пов`язується можливість витребування митним органом додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Просить позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 23955204), основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 18.12 Друкування іншої продукції. Інші: 17.23 Виробництво паперових канцелярських виробів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 58.19 Інші види видавничої діяльності; 73.11 Рекламні агентства; 13.30 Оздоблення текстильних виробів.

Між компанією Zibo Zhongzi International Economic and Technical COOP. CORP. Ltd., місцезнаходження: Dongding Village, Badou Town, Zibo city, Shandong province, China (продавець) та ТОВ «Компанія Еней», код ЄДРПОУ 23955204, місцезнаходження: Україна, 80383, Львівська обл., Жовківський р-н., с. Малехів, вул. Л. Українки, 47, Україна (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № б/н від 01.11.2017, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах, передбачених даним Контрактом, рекламно-сувенірну продукцію, номенклатура, кількість і ціна яких визначається специфікаціями, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

Згідно з Додатком № 12 від 31.12.2024 до контракту від 01.11.2017 між Zibo Zhongzi та ТОВ «Компанія Еней» строк дії такого договору продовжено до 31.12.2026 р.

Згідно зі Специфікацією № 32 від 29.05.2025 р. до Контракту від 01.11.2017 р. та рахунку-фактури (Commercial invoice) № 20250528-1 від 29.05.2025 р. Покупець зобов`язався придбати у Продавця на умовах безготівкової оплати: 30% передоплати протягом 5-ти днів, 70% оплата перед відвантаженням, та умовах поставки FOB Qingdao (Китай), продукцію у вигляді різнокольорових керамічних горняток обумовленого артикулу (країна походження Китай) в кількості 96 768 штук, загальною вартістю 55 016,64 доларів США (USD).

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту № б/н від 01.11.2017, з метою митного оформлення вказаного товару позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 25UA209230100801U4 від 23.10.2025 р., відповідно до якої до митного оформлення заявлено імпортований товар з найменуванням, описом та характеристикою, що зазначені у графі 31 митної декларації, а саме: керамічні глазуровані чашки різного кольору та артикулу в кількості 30 240 штук; загальною вартістю 16 632,00 доларів США (USD); маса нетто 9 660 кг; код товару згідно з УКТ ЗЕД – 6912002900; ставка мита – 5% в сумі 39 760,49 грн.; ставка ПДВ - 20% в сумі 166 994,06 грн. Усього податків та зборів на суму 206 754,55 грн. Таким чином, декларантом було заявлено до розмитнення товар по ціні 1,72 дол.США (USD)/кг.

Разом з поданою були подані копії документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

1. Пакувальний лист (Packing list) Zhongzi International Economic and Technical COOP. CORP. Ltd б/н від 29.05.2025.

2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) Zhongzi International Economic and Technical COOP. CORP. Ltd № 20250528-1 від 29.05.2025.

3. Коносамент (Bill of lading) Maersk № 257928494 від 25.08.2025.

4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) CMR № 20697 від 20.10.2025.

5. Рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД КТ-UA209000-0023-2025 14.02.2025.

6. Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 1420003400-0061 06.02.2025.

7. Заявка № 21930 на надання транспортно-експедиторських послуг від 19.08.2025 між ТОВ «Компанія Еней» та ТОВ «Таніт Груп».

8. Банківський платіжний документ ТОВ «Компанія Еней» № 569 від 03.06.2025 про оплату 16 504,99 USD (30% вартості товару) на користь Zhongzi International Economic and Technical COOP. CORP. Ltd.

9. Банківський платіжний документ ТОВ «Компанія Еней» № 591 від 20.08.2025 про оплату 38 511,65 USD (70% вартості товару) на користь Zhongzi International Economic and Technical COOP. CORP. Ltd.

10. Рахунок-фактура Shanghal Junda Shipping CO., LTD № SH11714 від 19.08.2025 про надання транспортно-експедиційних послуг.

11. Рахунок ТОВ «Таніт Груп» про надання транспортно-експедиційних послуг № TG211025022 від 21.10.2025.

12. Довідка про транспортні витрати по доставці вантажу ТОВ «Таніт Груп» вих. №21930 від 21.10.2025.

13. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту): Додаток № 12 від 31.12.2024 р. до Контракту від 01.11.2017 р. між Zibo Zhongzi International Economic and Technical COOP. CORP. Ltd. та ТОВ «Компанія Еней».

14. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту): Специфікація № 32 від 29.05.2025 р. до Контракту від 01.11.2017 р. між Zibo Zhongzi International Economic and Technical COOP. CORP. Ltd. та ТОВ «Компанія Еней».

15. Контракт № б/н від 01.11.2017 року між Zibo Zhongzi International Economic and Technical COOP. CORP. Ltd. та ТОВ «Компанія Еней».

16. Договір про надання послуг митного брокера між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія Еней» № 307/25 від 15.04.2025.

17. Договір на перевезення вантажу № 13.01.2025/701 ОД-П від 13.01.2025 між ТОВ «Таніт Груп» та ТОВ «ВіталГлобал Логістикс».

18. Договір транспортного експедирування №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022 між ТОВ «Таніт Груп» та ТОВ «Компанія Еней».

19. Контракт про надання послуг б/н від 22.07.2015 між Shanghai Junda Shipping CO., LTD та ТОВ «Компанія Еней», з додатком № 10 до нього від 31.12.2023.

20. Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № С257600437160005 від 03.09.2025.

21. Копія митної декларації країни відправлення (Китай) № 425820250001028313 від 16.08.2025.

23.10.2025 р. Львівська митниця надіслала декларанту повідомлення про надання додаткових документів.

24.10.2025 р. представником декларанта повідомлено Львівську митницю про те, що митному органу додатково подаються видаткові накладні ТОВ «Компанія Еней» № 2277 від 09.07.2025, № 3162 від 16.09.2025, № 3342 від 01.10.2025, № 3499 від 06.10.2025, № 3593 від 20.10.2025, № 3615 від 15.10.2025, № 3646 від 21.10.2025 щодо ціни продажу на внутрішньому ринку України товару, ідентичного до імпортованого.

За результатами розгляду електронної митної декларації № 25UA209230100801U4 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100419/2 від 24.10.2025 р.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100419/2 від 24.10.2025 р. , в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

- У англійські версії Специфікації №32 до контракту б/н від 01.11.2017 умови оплати : 30% передоплата протягом 5 днів після підписання контракту, в українській версії такої специфікації вже вказано інший термін, платіжні документи які надано від 10.06.2025 та від 20.08.2025, існує невідповідність умов контракту фактичним обставинам операції.

- Положенням п.4. контракту б/н від 01.11.2017 передбачено що якість товару повинна відповідати вимогам зазначеним у специфікації. У специфікації відсутні відомості. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи що підтверджують виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі:– копія ліцензії на виробництво товару;– копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару;– копія сертифікату на систему якості товару;– копія сертифікату продукції власного виробництва;– копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД.

- відповідно до вимог п. 3.1 договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050ОД визначено, що клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 3 (трьох) календарних днів з дати їх виставлення. Дата виставлення рахунку № TG211025022– 21.10.2025. Проте станом на 24.10.2025 банківський платіжний документ, який свідчить про факт оплати транспортно-експедиційних послуг, декларантом не надано митному органу, тобто не підтверджено фактичні витрати на транспортування, та достовірності заявленої складової митної вартості.

- експортна декларація країни відправлення 425820250001028313 не містить будь яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; в розділі «Номер коносаменту» зазначено відомості про коносамент 257928494 від 25.08.2025, який надано до митного оформлення, при цьому на ст.3 коносаменту зазначено фразу «Freight prepaid», яка вказує на те, що вартість фрахту оплачено в порту відвантаження. Відповідна відмітка в коносаменті вказує, що оплачувати Фрахт вже непотрібно, при цьому у графі «Умови поставки» експортної декларації вказано умови FOB. Також згідно експортної деклараціє «Країна здійснення торгівлі», «Країна призначення», «порт Призначення» вказано POL (Польща). Тобто товар нібито не експортується, а залишається в межах Польщі.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі продажу товару.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу надані видаткові накладні, які стосуються товарів, які були оформлені в попередніх митних декларація, і не мають безпосереднього відношення до оцінюваного товару, а також відображають реалізацію товару всередині країни після імпорту, та не підтверджують ціну сплачену за товар при імпорті.

Документів, які спростовують попередньо виявлені розбіжності, не надходило.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, а також відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митниця прийняла рішення про відмову в митному оформленні за заявленою митною вартістю.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, не застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу і декларанта інформації про подібні товари; не застосовано методи 2в і 2г з причини відсутності в митного органу необхідних даних для розрахунку. Використано метод 2ґ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД №25UA100320035590U2 від 18.09.2025, де митна вартість товару із схожими характеристиками (чашка керамічна в асортименті) становить 3,86 дол.США за кг. Коригування на умови поставки, обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалися у зв`язку із відсутністю документально підтвердженої інформації для здійснення такого коригування».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2025/002993.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100419/2 від 24.10.2025 р.

Позивач, не погоджуючись із вище вказаними рішенням, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

МК України №4495-VІ від 13.03.2012 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно із частиною другою статті VII ГААТ, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 54 МК, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини 1 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що надані позивачем документи відповідачу у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені Львівською митницею розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.

Щодо обґрунтованості застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості придбаного позивачем товару, суд зазначає, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий висновок, також узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах.

Положення статті 55 МК України визначають загальні вимоги до змісту рішення митного органу про коригування митної вартості товарів, згідно з якими, таке рішення повинно містити також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункт 4 частини другої статті 55 МК України).

На виконання вимог статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №598 затверджено Правила заповнення рішень про коригування митної вартості товарів (далі також Правила №598). Так щодо графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів у пункті 2.1 Правил №598 вказано, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд з`ясував, що в гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару щодо джерела коригування зазначено лише номер та дату прийняття митної декларації джерела-коригування МД №25UA100320035590U2 від 18.09.2025, де митна вартість товару із схожими характеристиками (чашка керамічна в асортименті) становить 3,86 дол. США за кг.

Натомість, оскаржуване рішення не містять пояснень про умови поставки товару, комерційні умови поставки та придбання товару за митною декларацією-джерелом коригування, а також не містять пояснень про те, що поставлений товар за митними деклараціями-джерелами коригування справді був подібний товар, який постачав позивач.

Відтак Львівська митниця, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, порушила вимоги п. 4 ч. 2 ст. 55 МК України та п. 2.1 Правил №598 в частині заповнення гр. 33 рішень, позаяк не вказала на яких умовах здійснювалась поставка товару за митною декларацією-джерелом коригування, які комерційні умови мали місце, та чи постачався подібний товар, що і в цій ситуації. Наведене є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування відповідних рішень про коригування митної вартості Львівської митниці.

Стосовно зауважень, викладених в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, суд зазначає наступне.

Щодо невідповідності терміну оплати в англійські та українській версіях Специфікації №32 до контракту б/н від 01.11.2017 суд зазначає.

Відповідач зазначає, що у англійські версії Специфікації №32 до контракту б/н від 01.11.2017 умови оплати : 30% передоплата протягом 5 днів після підписання контракту, в українській версії такої специфікації вже вказано інший термін, платіжні документи які надано від 10.06.2025 та від 20.08.2025, існує невідповідність умов контракту фактичним обставинам операції.

Представник позивача зазначає, що при складанні англійські версії Специфікації №32 допущено описку.

Суд зазначає, що така описка не вплинула на митну вартість товару та не може бути підставою для коригування митної вартості.

Щодо відсутності документів про якість товару та його виробника суд зазначає.

Відповідач зазначає, що Положенням п.4. контракту б/н від 01.11.2017 передбачено що якість товару повинна відповідати вимогам зазначеним у специфікації. У специфікації відсутні відомості. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи що підтверджують виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі:– копія ліцензії на виробництво товару;– копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару;– копія сертифікату на систему якості товару;– копія сертифікату продукції власного виробництва;– копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Таким чином, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови якості товарів, документи, які підтверджують виробника товару та ТМ, безпосередньо ціни товару не стосуються. Посилання митного органу в обґрунтування підстав для витребування додаткових документів на те, що в специфікації до договору відсутні відомості про якість товару є необґрунтованими, відсутні документи, які підтверджують виробника та ТМ, є необгрунтованими, оскільки такі зауваження не говорять про розбіжності у поданих на підтвердження заявленої митної вартості документах.

Щодо відсутності платіжного документа про оплату транспортно-експедиційних послуг суд зазначає.

Судом встановлено, що між ТОВ «Компанія Еней» (клієнт) та ТОВ «Таніт Груп» (експедитор) укладено Договір транспортного експедирування №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022 року, відповідно до якого Експедитор за дорученням Клієнта та за його рахунок надає або організовує надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, організацію виконання митних формальностей, здійснення операцій, пов`язаних з пред`явленням митному органу до митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших вантажів Клієнта та документів до них, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Згідно п.1.3. Договору транспортного експедирування №16.11.2022/1050 ОД від 16.11.2022 року «умови надання послуг за цим Договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджується Сторонами у відповідній заявці на надання транспортно-експедиторських послуг…»

Також, згідно з п.2.1.1 такого договору Експедитор має право укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим договором. Тобто, ТОВ «Таніт Груп» є експедитором, який здійснює організацію перевезення вантажу за узгодженим маршрутом та для виконання своїх зобов`язань перед ТОВ «Компанія Еней» вправі залучати інших перевізників.

На виконання вимог п.1.3. згаданого Договору ТОВ «Компанія Еней» (клієнт) та ТОВ «Таніт Груп» (експедитор) підписали Заявку № 21930 від 19.08.2025 р. за якою, експедитор організовує доставку вантажу (керамічних чашок), контейнер 257928494/CAAU4983914, відправник «Zibo Zhongzi International Economic and Technical COOP. CORP. Ltd.», одержувач ТОВ «Компанія Еней» на умовах з порту розвантаження – Гданськ (Польща), пункт доставки – Малехів (Україна).

Таким чином, ТОВ «Таніт Груп» (експедитор) взяв зобов`язання по організації доставки вантажу ТОВ «Компанія Еней» (клієнт) на усьому маршруті доставки Гданськ (Польща) – Малехів (Україна).

ТОВ «Таніт Груп» як експедитор (замовник) залучив перевізника – ТОВ «ВіталГлобал Логістикс» на підставі Договору на перевезення вантажу №13.01.2025/701 ОД П від 13.01.2025 р.

Відповідно до п.1.1. такого договору ТОВ «ВіталГлобал Логістикс» як перевізник (виконавець) зобов`язується доставити довiрений 3амовником вантаж до пункту призначення та видати його особi, яка має право на одержання вантажу (одержувачевi), а Замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Також, Виконавець надає послуги по організації та здiйсненнi перевезення вантажiв 3амовника або ввiрених йому вантажiв вантажовласниками автомобiльним транспортом в міському, мiжмiському та мiжнародному сполученнi, вiдповiдно до вимог законодавства України та держав, територiєю яких перевозиться вантаж (п.1.2. договору).

ТОВ «ВіталГлобал Логістикс» за дорученням ТОВ «Таніт Груп» здійснило перевезення вантажу за маршрутом Гданськ (Польща) – Малехів (Україна), підтвердженням чого є відомості про такого автомобільного перевізника на Автотранспортній накладній CMR № 20697 від 20.10.2025.

Пунктом 3.1 Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050ОД, укладеного між ТОВ «Компанія Еней» (клієнт) та ТОВ «Таніт Груп» (експедитор), визначено, що клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 3 (трьох) календарних днів з дати їх виставлення шляхом переказу зазначених у відповідному рахунку сум на розрахунковий рахунок експедитора, якщо інший порядок розрахунків не погоджений Сторонами в Заявках. Під час митного оформлення декларантом було надано Заявку №21930 від 19.08.2025 р. до Договору транспортного експедирування від 16.11.2022 №16.11.2022/1050ОД, в пункті 14 якої зазначено, що термін оплати протягом 12-ти днів від дня виставлення рахунку. Серед документів, які надавались декларантом митному органу декларантом, наявний Рахунок ТОВ «Таніт Груп» № TG211025022 від 21.10.2025 на загальну суму 147 430,45 грн.

З огляду на наведене строки оплати послуг експедитора не було порушено , на підтвердження чого до Заяви 06/01/2026 вих.№ 1 від 06.01.2026 р. декларантом було долучено та подано митному органу платіжну інструкцію ТОВ «Компанія Еней» №8054 від 28.10.2025 року щодо оплати наданих експедитором послуг на суму 147 430,45 грн.

Щодо неналежного заповнення експортної декларації країни відправлення 425820250001028313 суд зазначає, що така не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Крім того, ТОВ «Компанія Еней» не впливає на заповнення експортної декларації і тому подає її митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

Враховуючи наведене суд зазначає, що ТзОВ «Компанія Еней» як декларант товару за відповідною ВМД виконав усі вимоги Митного кодексу України щодо надання митному органу вичерпних пояснень з наданням підтверджуючих зазначені обставини документів у відповідь на ті зауваження, що були висловлені митним органом в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості.

Суд наголошує, що вказані відповідачем обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення, Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу та методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

За наведених обставин, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 Митного кодексу України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав для витребування додаткових документів та прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 13.10.2021 року у справі №804/15600/15, від 14.04.2021 року у справі №820/4849/16, від 21.04.2021 року у справі №809/1838/15.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим можуть бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №200/6521/20-а та від 18.11.2022 у справі №818/902/17.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак зазначені митним органом у вимозі про надання додаткових документів та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні ввезення товару на митну територію України, ТзОВ «Компанія Еней» для підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого частиною другою статті 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

За таких обставин, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із положеннями ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

При цьому, в силу положень ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

З огляду на все викладене вище та виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача. З огляду на те що, позивачем сплачений судовий збір, слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 131, 137, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» (80383, Львівська область, Львівський район, с. Малехів, вул. Лесі Українки, 47; код ЄДРПОУ 23955204) до Львівської митниці (79007, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100419/2 від 24.10.2025 р.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Еней» судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

СуддяКухар Наталія Андріївна