Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №340/988/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/988/25

провадження № 2-ап/340/85/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” в сумі до 100 000 грн у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за грудень 2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких заходах, а також премії за вказаний період;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” в сумі до 100 000 грн у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за грудень 2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких заходах, а також премії за вказаний період.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” передбачено доплати в сумі 100000 грн у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з початку повномасштабного вторгнення, а також зокрема у листопаді та грудні 2023 року, позивачу мала нараховуватись та виплачуватись додаткова винагорода у розмірі 100000 грн. Проте, таку виплату позивач за грудень 2023 року не отримував, оскільки існував наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 14.03.2024 року №832 про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення місця несення служби військовослужбовцями 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Однак, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 р. у справі №340/2363/24 вказаний наказ визнано протиправним та скасовано в частині, що стосується ОСОБА_1 . Таким чином, оскільки вказаний наказ за фактом самовільного залишення місця несення служби скасовано, у позивача виникає право на нарахування додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн. Зазначає, що на адресу відповідача направлено адвокатський запит про надання інформації про виплату додаткової грошової винагороди збільшеної до 100000 грн у грудні 2023 року, у зв`язку із скасуванням наказу від 14.03.2024 року №832. У відповідь на адвокатський запит військова частина НОМЕР_1 листом від 29.12.2024 р. №0666/35/10196 повідомила, що наразі вживаються заходи щодо виконання рішення суду у справі №340/2363/24 шляхом скерування відповідного рапорту. При цьому, відповідачем вказану додаткову винагороду за грудень 2023 року так і не виплачено, що і стало підставою звернення до суду.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегея Р.І. від 19.02.2025 позовну заяву прийнято до провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.18-19).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 року провадження у справі закрито (а.с.81-82).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025 року ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.99-101).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025 року, адміністративну справу 340/988/25 передано на розгляд головуючому судді Кармазиній Т.М.

Ухвалою судді 20.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.105-106). Цією ж ухвалою у відповідача витребувано докази.

Ухвалою судді від 22.01.2026 року у відповідача та слідчого відділу витребувано докази по справі (а.с.132-133).

Ухвалою судді від 17.02.2026 року у Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України витребувано докази по справі (а.с.150-151).

Ухвалою судді від 04.03.2026 року у слідчого відділу СУ ГУНП в Донецькій області витребувано докази по справі (а.с.157-158).

Представником Військової частини НОМЕР_1 подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.110-114), згідно якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, та зазначив, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2023 №354, ОСОБА_1 вважався таким, що з 08.12.2023 вибув із оперативно-тактичного угрупування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” у самовільне залишення частини. За цим фактом, військовою частиною НОМЕР_1 було проведено службове розслідування. Вказує, що під час проведення службового розслідування встановлено, що згідно з рапорту капітана ОСОБА_2 , командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2023 (вх. № 49326), став відомий факт самовільного залишення місця несення служби поблизу АДРЕСА_1 , 08.12.2023 молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира 2 механізованого взводу 3 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . За результатом проведеного службового розслідування було видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 “Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення місця несення служби військовослужбовцями НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ”. Згідно із цим наказом, було вирішено, зокрема, але не виключно, не виплачувати щомісячну премію та додаткову винагороду за грудень 2023 року ОСОБА_1 , передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та відповідно до абзацу 2 пункту 15 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018. Таким чином, командування військової частини НОМЕР_1 діяло відповідно до вимог чинного законодавства і тому бездіяльність військової частини НОМЕР_1 не є протиправною.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач розпочав проходження військової служби під час дії воєнного стану в Україні, а саме 02 березня 2022 року, у військовій частині НОМЕР_1 за призовом під час мобілізації.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, що у грудні 2023 року ОСОБА_1 безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України.

Зазначена інформація підтверджується також витягами з журналу ведення бойових дій (дій) І механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зокрема реєстраційний №669/дск від 16.11.2023, де зазначено, що у період 01.12.2023 р. по 07.12.2023 р., з 11.12.2023 р. по 19.12.2023 р., з 26.12.2023 р. по 31.12.2023 р. молодший лейтенант ОСОБА_1 відповідно до БР №8403 від 30.11.2023 та БР №8499 від 09.12.2023 безпосередньо приймав участь у бойових діях та виконував бойові (спеціальні) завдання в районні населених пунктів Курдюмівка та Біла гора Донецької області (а.с.144-144зв.).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.01.2024 р. №22 “Про виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за грудень 2023 року” наказано, окрім іншого, не виплачувати додаткову винагороду військовослужбовцям, зокрема, ОСОБА_1 , причина – за самовільне залишення частини з 08.12.2023 по 10.12.2023, підстава – наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 10.12.2023 №4666 (а.с.164-166).

Також наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.01.2024 №30 "Про виплату грошової премії військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за грудень 2023" визначено не виплачувати премію у повному обсязі за грудень 2023 року, за самовільне залишення частини військової з 08.12.2023 по 10.12.2023, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.12.2023 №4666, молодшому лейтенанту ОСОБА_1 . (а.с.167-169

Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.02.2024 року №602 скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 10.12.2023 №4666 та встановлено вважати його нереалізованим.

Окрім того, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2024 року №832 про результати службового розслідування ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі № 340/2363/24 визнано протиправним та скасовано наказ командира ВЧ НОМЕР_1 від 14.03.2024 року №832 про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення місця несення служби військовослужбовцями НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в частині, що стосується ОСОБА_1 . (а.с.32-37)

В подальшому, представником позивача направлено до військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит з проханням надати інформацію щодо виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168 за період грудень 2023 року, з огляду на рішення суду від 17.07.2024 р. у справі № 340/2363/24 (а.с.12).

Військова частина НОМЕР_1 листом від 29.12.2024 №0666/35/10196 повідомила, що ними вжито заходи щодо виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі № 340/2363/24, шляхом скерування відповідного рапорту та зазначено, що про результати виконання рішення суду, стосовно ОСОБА_1 буде додатково повідомлено засобами поштового зв`язку (а.с.13).

Вважаючи, бездіяльність відповідача щодо не виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі протиправною, позивач через свого представника звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України). Права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами (пункт 1 частини першої статті 92 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону №2011-XII у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до абзаців першого-другого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжувався та триває і дотепер.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 “Про загальну мобілізацію” постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та від 24.02.2022 № 69 “Про загальну мобілізацію” Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 було прийнято постанову № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” (далі Постанова №168).

Пунктом 1 цієї постанови (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 Верховний Суд констатував, що “текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав”.

Пунктом 2-1 Постанови №168, установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:

порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;

особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;

порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до статті 8 Закону України від 06.12.1991 № 1934-XII “Про Збройні Сили України” Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану встановлені в Розділі XXXIV Порядку № 260.

Так, пунктом 2 Розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями

Згідно із пунктом 4 Розділу XXXIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Пунктами 9-10 Розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Водночас, пункт 15 Розділу XXXIV Порядку № 260 визначає, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).

Відповідно до пункту 15 Розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше. Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Абзац 2 пункту 5 розділу ХVI Порядку №260 передбачає, що військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення.

Отже, наявність у позивача права на отримання додаткової винагороди за результатами виконання бойових (спеціальних) завдань не виключає застосування до нього обмежень, прямо встановлених Порядком №260 у зв`язку із самовільним залишенням військової частини.

Як встановлено судом, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2024 №832, прийнятим за результатами службового розслідування, визначено не виплачувати позивачу додаткову винагороду за грудень 2023 року.

При цьому, вказаний наказ від 14.03.2024 №832 визнано протиправним та скасовано рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 у справі №340/2363/24.

Рішення суду набрало законної сили, скасовано наказ про результати службового розслідування, а тому право ОСОБА_1 на належну йому додаткову винагороду у збільшеному розмірі та премію за грудень 2023 року мало відновитися з дати набрання судовим рішенням законної сили 22.10.2024.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагород передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, у розмірі, збільшеної до 100000 гривень за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а також премії. Належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду збільшену до 100000 гривень за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, у відповідності до Постанови №168, а також премії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 14, 243-246, 250, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за грудень 2023 року премії та додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за грудень 2023 року премію та додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” у розмірі до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА