Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №260/965/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2026 року м. Ужгород№ 260/965/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника – адвоката Трунілова Ярослава Олександровича (далі – представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач), яким просить суд:

1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 що полягають у невиплаті ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;

2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 22 вересня 2022 року був призваний на військову службу до Збройних Сил України. Свої службові обов`язки він виконував у складі військової частини НОМЕР_2 . На момент проходження військової служби позивач досяг 21 повні роки. 11 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в складі підрозділу, приймаючи безпосередню участь у бойових діях під час захисту Батьківщини, позивач отримав поранення: вогнепальне осколкове сліпе поранення задньої поверхні правої половини грудної клітини, правої підколінної ділянки, лівої гомілки. Травма (поранення) пов`язана із захистом Батьківщини, що підтверджується: довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 4895 від 21 жовтня 2023 року та довідкою військово-лікарської комісії від 17 листопада 2023 року № 151/1.

Представник позивача – адвокат Трунілов Ярослав Олександрович – засобами електронного зв`язку через Міністерство оборони України звертався до військової частини НОМЕР_2 , у складі якої проходив військову службу позивач. Було направлено адвокатський запит та заяву, в яких порушувалося питання щодо виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153. Станом на дату подання цього позову від відповідача надійшла відповідь від 20.01.2026 року, в якій зазначено, що рішення щодо виплати ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до умов постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану», військовою частиною НОМЕР_2 - не ухвалювалось, а відтак необхідний пакет документів не формувався. Рішення не ухвалювалось, оскільки солдату ОСОБА_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.08.2024 №241 призупинено строк військової служби, вислугу років для призначення пенсії та вислугу у військовому званні, а також виключено зі всіх видів забезпечення з 16 жовтня 2024 року, як такому, що здійснив самовільне залишення військової частини та відкриттям відповідного кримінального провадження. З огляду на зазначене вище, з метою вирішення порушеного у Вашому запиті питання, а також одержання запитуваних документів, ОСОБА_1 необхідно здійснити дії щодо поновлення на військовій службі. Таким чином, станом на дату подання позову відповідач не здійснив жодних дій, спрямованих на нарахування та отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року, що свідчить про відсутність належного оформлення права на таку виплату. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Вказаною ухвалою також витребувано від Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії наступних документів щодо військовослужбовця ОСОБА_1 , а саме:

- витяги з послужних списків або копії обліково-послужних карток, або довідок про проходження військової служби (додаток 10 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 року №170);

- службові картки;

- довідки про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій;

- відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин.

12 березня 2026 року відповідачем подано через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, зазначив, що 03 червня 2024 року за вх.№14838/кп від командира 1 гірсько-штурмового батальйону майора ОСОБА_2 надійшов рапорт про те, що солдат ОСОБА_1 , який 18.05.2024 року убув у щорічну основну відпустку на 10 діб та 4 доби. на дорогу та мав повернутися 01.06.2024 року, станом на 17.00 год 02.06.2024 року в розташування підрозділу не прибув, на телефонні дзвінки не відповідає, місцезнаходження військовослужбовця невідоме. У відповідності до вимог пункту 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260) наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 02.06.2024 №167 (по стройовій частині) встановлено його вважати таким, що самовільно залишив частину та призупинено виплату грошового забезпечення з 01 червня 2024 року. Враховуючи викладене, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 02.06.2024 №2577/кп «Про призначення службового розслідування по факту неповернення з щорічної основної відпустки стрільця-санітара 1 гірсько-штурмового відділення 3 гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти 1 гірсько-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 » з метою уточнення причин та умов вчиненого правопорушення доручено старшому лейтенанту ОСОБА_3 провести службове розслідування по даному факту.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 12.06.2024 року №2676/кп «Про завершення проведення службового розслідування по факту неповернення з щорічної основної відпустки стрільця-санітара 1 гірсько-штурмового відділення 3 гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти 1 гірсько-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 » встановлено, що солдат ОСОБА_1 -стрілець санітар 1 гірсько-штурмового відділення З гірсько-штурмового взводу 3 гірсько штурмової роти 1 гірсько-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , без дозволу командування та начальників, яким він підпорядкований за службою, без поважних причин був відсутній на місці несення служби в період з 01.06.2024 року по теперішній час, під час дії воєнного стану. Так як в діях позивача вбачались ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України, на виконання вимог статей 45, 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 5 наказу №2676/кп, командиром 1 гірсько-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 копію акту службового розслідування та матеріалів по факту самовільного залишення частини позивачем у воєнний час направлено на адресу Директора Територіального Управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополь, на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері південного регіону (м. Запоріжжя).

Так, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 липня 2024 року внесено відомості (кримінальне провадження №62024080100005383) про кримінальне правопорушення за частиною 4 статті 408 Кримінального кодексу, відповідно до яких стрілець-санітар 1 ГШВ 3 ГШВ 3 ГШР 1 ГШБ солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), в умовах воєнного стану, з метою ухилитися від військової служби, 01.06.2024 не повернувся з відпустки до місця несення служби в АДРЕСА_2 та без поважних причин відсутній по теперішній час.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) 22 вересня 2022 року був призваний на військову службу до Збройних Сил України. Свої службові обов`язки він виконував у складі військової частини НОМЕР_2 .

На момент проходження військової служби ОСОБА_1 досяг 21 повні роки.

Відповідно до Витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 22 вересня 2022 №258 солдата ОСОБА_1 було призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 2 гірсько-штурмового відділення 3 гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти 1 гірсько-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 .

11 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в складі підрозділу, приймаючи безпосередню участь у бойових діях під час захисту Батьківщини, ОСОБА_1 отримав поранення: вогнепальне осколкове сліпе поранення задньої поверхні правої половини грудної клітини, правої підколінної ділянки, лівої гомілки. Травма (поранення) пов`язана із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 4895 від 21 жовтня 2023 року та довідкою військово-лікарської комісії від 17 листопада 2023 року № 151/1. Зазначені обставини відповідач не заперечує.

Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 21.10.2023 року ОСОБА_1 11 жовтня 2023 року отримав бойове травмування в районі населеного пункту Новоданилівка Пологівського району Запорізької області і яка пов`язана із захистом Батьківщини.

03 червня 2024р. за вх.№14838/кп від командира 1 гірсько-штурмового батальйону майора ОСОБА_2 надійшов рапорт про те, що солдат ОСОБА_1 , який 18.05.2024 року убув у щорічну основну відпустку на 10 діб та 4 доби на дорогу та мав повернутися 01.06.2024 року, станом на 17.00 год 02.06.2024 року в розташування підрозділу не прибув, на телефонні дзвінки не відповідає, місцезнаходження військовослужбовця невідоме.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 02.06.2024 №2577/кп “Про призначення службового розслідування по факту неповернення з щорічної основної відпустки стрільця-санітара 1 гірсько-штурмового відділення 3 гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти 1 гірсько-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 ” з метою уточнення причин та умов вчиненого правопорушення доручено старшому лейтенанту ОСОБА_3 провести службове розслідування по даному факту.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 12.06.2024 року №2676/кп “Про завершення проведення службового розслідування по факту неповернення з щорічної основної відпустки стрільця-санітара 1 гірсько-штурмового відділення 3 гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти 1 гірсько-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 ” (далі наказ №2676/кп) встановлено, що солдат ОСОБА_1 -стрілець санітар 1 гірсько-штурмового відділення З гірсько-штурмового взводу 3 гірсько штурмової роти 1 гірсько-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , без дозволу командування та начальників, яким він підпорядкований за службою, без поважних причин був відсутній на місці несення служби в період з 01.06.2024 року по теперішній час, під час дії воєнного стану.

Заяву про вчинення кримінального правопорушення та матеріали службового розслідування було направлено до територіального управління ДБР у м. Мелітополь, яким 17.07.2024 року відносно позивача внесено відомості до ЄРДР за №62024080100005383 за ч.4 ст.408 КК України.

Представник позивача засобами електронного зв`язку через Міністерство оборони України звертався до військової частини НОМЕР_2 , у складі якої проходив військову службу позивач. Було направлено адвокатський запит та заяву, в яких порушувалося питання щодо виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №153.

Зі змісту відповіді від 20.01.2026 року, вбачається, що рішення щодо виплати ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до умов постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану», військовою частиною НОМЕР_2 - не ухвалювалось, а відтак необхідний пакет документів не формувався. Рішення не ухвалювалось, оскільки солдату ОСОБА_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 10.08.2024 №241 призупинено строк військової служби, вислугу років для призначення пенсії та вислугу у військовому званні, а також виключено зі всіх видів забезпечення з 16 жовтня 2024 року, як такому, що здійснив самовільне залишення військової частини та відкриттям відповідного кримінального провадження. З огляду на зазначене вище, з метою вирішення порушеного у Вашому запиті питання, а також одержання запитуваних документів, ОСОБА_1 необхідно здійснити дії щодо поновлення на військовій службі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії режиму воєнного стану продовжувався та діє на момент розгляду справи судом.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон 2232-ХІІ).

Частиною третьою статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова №153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до пункту 4 Постанови №153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

Аналізуючи вказані вище положення пункту четвертого Постанови №153 (в редакціях як на час її прийняття, так і з урахуванням змін) суд зазначає, що для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої вказаними нормами, мають бути дотримані певні умови, зокрема:

- громадянин України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, мав бути прийнятий (в тому числі за контрактом) або призваний на військову службу у віці до 25 років під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64;

- така особа проходить військову службу та брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора;

- вказана особа не входить до кола військовослужбовців, які визначені абзацом 5 пункту 4 Постанови №153, яким винагорода не виплачується.

При цьому, розмір вказаної грошової винагороди залежить від строку безпосередньої участі вищевказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та інших обставин, а саме:

- якщо такий строк за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153, то одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах виплачується у розмірі 1 млн. гривень;

- якщо такий строк за сукупністю становить менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153 у зв`язку із наявністю у вказаних військовослужбовців захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі, тобто також у розмірі 1 млн. гривень;

- якщо такий строк за сукупністю становить менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153 та за відсутності наведених вище обставин щодо захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

В той же час, аналізуючи вказані вище норми законодавства та вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для виплати спірної грошової винагороди ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Як встановлено в ході розгляду даної справи, з 22 вересня 2022 року позивач під час дії воєнного стану у віці 21 років був призваний на військову службу за мобілізацією, що відповідає вищевказаним умовам, визначеним Постановою №153.

Зі змісту наявної в матеріалах справи довідки про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин №1603/кп від 07.03.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 в період із 26.09.2022 по 01.10.2022 року, з 05.10.2022 по 05.01.2023 року, з 25.02.2023 по 20.04.2023 року, з 09.05.2023 по 03.06.2023 року, з 12.06.2023 по 05.09.2023 року, з 21.09.2023 по 11.10.2023 року, з 29.12.2023 по 17.05.2024 року брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в Донецькій області, Бахмутського району; Запорізької області, Василівського району, Запорізької області, Пологівського району, Запорізької області, Запорізького району, Таврійська сільська територіальна громада. Всього брав безпосередню участь у бойових діях 428 (чотириста двадцять сім) днів. Станом на 21 жовтня 2023 року за солдатом ОСОБА_1 випадків притягнення до кримінальної відповідальності: номер кримінального провадження в ЄРДР 62024080100005383 від 17 липня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України. Випадків притягнення до адміністративної відповідальності за військові адміністративні правопорушення не обліковано.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, що, в свою чергу, також відповідає вищевказаним умовам, визначеним Постановою №153 для отримання спірної виплати.

Суд зазначає, що наявність письмового наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни жодним чином не впливає на право позивача отримати дану допомогу, оскільки абзацом п`ятим п.4 Постанови №153 передбачено, що винагорода не виплачується військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту, однак, позивач відноситься до категорії військовослужбовців, зазначених в абзаці четвертому пункту 4 Постанови №153, тобто є військовослужбовцем, який брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у нього поранення (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни. Відтак, обмеження, встановлене п`ятим абзацом п.4 Постанови №153, прямо не передбачає позбавлення права на отримання винагороди військовослужбовців, зазначених абзацом четвертим пункту згаданої постанови.

Суд зазначає, що самовільне залишення позивачем військової частини також не впливає на право позивача отримати дану допомогу, оскільки на момент набрання чинності Постановою №153 та набуття права на отримання грошової допомоги позивачем, він проходив службу у відповідача і саме у військової частини НОМЕР_2 виник обов`язок її виплати.

Посилання відповідача щодо наявності відносно позивача кримінального провадження номер в ЄРДР 62024080100005383 від 17 липня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України, суд також оцінює критично, оскільки на момент розгляду цієї справи сторонами не надано відомостей щодо наявності відносно позивача вироку суду, який набрав законної сили, а тому позивач не може вважатися таким, що притягався до кримінальної відповідальності.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи та проаналізувавши вищенаведені положення законодавства, що регулюють спірні відносини у даній справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, позивачем дотримані умови та критерії для отримання винагороди, передбаченої Постановою №153. Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої и статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат суд керується такими мотивами: порядок розподілу судових витрат регламентовано в статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 90, 139, 243, 246, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 що полягають у невиплаті ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець