Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №260/4058/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 16 серпня 2026 р.

Справа: №260/4058/26

Суддя: Іванчулинець Д.В.

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2026 року м. Ужгород№ 260/4058/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу урядового Фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Ужгороді (Відділ УФЗ Держспецзв`язку в м. Ужгороді) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника – адвоката Калинич Оксани Іллівни (далі – представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу урядового Фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Ужгороді (Відділ УФЗ Держспецзв`язку в м. Ужгороді) (далі – відповідач), яким просить суд:

1) визнати протиправними дії Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Ужгороді (відділ УФЗ держспецзв`язку в м. Ужгороді) щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік, 01.01.2024 рік , 01.01.2025 рік та 01.01.2026 рік у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», із врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025, 01.01.2026 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 р., 01.02.2024 р., 01.02.2025 р. та 01.02.2026 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Ужгороді (відділ УФЗ держспецзв`язку в м. Ужгороді) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення на ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 рік, 01.01.2024 рік , 01.01.2025 рік та 01.01.2026 рік у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 (2684 грн.), на 1 січня 2024 (3028 грн.), на 1 січня 2025 (3028 грн.) та на 1 січня 2026 року (3328 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, та з обов`язковим зазначенням у довідці відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023року, 01.02.2024 року, 01.02.2025 року та 01.02.2026 року основного розміру його пенсії;

3) стягнути судовий збір у розмірі 4260 гривень 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 гривень 00 коп.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він з 2018 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 14 травня 2026 року позивач звернувся до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Ужгороді (відділ УФЗ держспецзв`язку в м. Ужгороді) із заявою про складання та надання до органу Пенсійного фонду довідок про розмір грошового забезпечення за аналогічною посадою станом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 та 01.01.2026 роки із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Листом від 04.06.2026 року № 63/29-21/2026 відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви, посилаючись на те, що відповідно до вимог Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 у Відділу відсутні правові підстави щодо виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення станом на січень 2023, 2024, 2025 та 2026 років.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та зауважує, що у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023-2026 роках у нього виникло законне право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням актуальних розмірів прожиткового мінімуму станом на 1 січня відповідного року, а відмова відповідача у їх складанні порушує його право на належне пенсійне забезпечення. Позивач спирається на усталену правову позицію Верховного Суду та рішення суду про визнання нечинними нормативних обмежень щодо використання застарілої розрахункової величини.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

22 червня 2026 року відповідачем через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позову не визнає з огляду на те, що Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Ужгороді (відділ УФЗ держспецзв`язку в м. Ужгороді) діє виключно на підставі та в межах повноважень, визначених Конституцією та законами України. Вказує, що згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій №45 підставою для виготовлення довідок є прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про перерахунок пенсій та надходження списків від органів Пенсійного фонду України, чого у 2023-2026 роках не відбувалося. Крім того, відповідач наголошує, що Постановою КМУ від 12.05.2023 № 481 внесено зміни до пункту 4 Постанови КМУ № 704 та закріплено сталу розрахункову величину для обчислення окладів у розмірі 1762,00 грн. Відповідач також посилається на постанови Верховного Суду та рішення системних судів, стверджуючи, що зростання прожиткового мінімуму не свідчить про автоматичне підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців, з якого сплачувався єдиний соціальний внесок. З огляду на це вважає свої дії законними та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

30 червня 2026 року представник позивача скористався своїм правом та подав до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив. Зазначила, що станом на 01.01.2023 Постанова Кабінету Міністрів України №481 ще не була прийнята та не діяла. Отже, відповідач безпідставно застосовує до правовідносин, які виникли станом на 01.01.2023, редакцію пункту 4 Постанови №704, запроваджену Постановою №481 лише у травні 2023 року. Застосування нормативного акта до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності, суперечить принципу дії нормативно-правового акта в часі. Станом на 01.01.2023 розрахунок посадового окладу та окладу за військовим званням мав здійснюватися з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Постановою Кабінету Міністрів України №481 пункт 4 Постанови №704 було викладено в редакції, яка передбачала використання фіксованої величини 1762 грн. Однак рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 пункт 2 Постанови №481 у частині внесення змін до пункту 4 Постанови №704 визнано протиправним та нечинним. Резолютивна частина цього рішення офіційно оприлюднена у базі законодавства Верховної Ради України. Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт або його окрема частина втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Рішення у справі №320/29450/24 залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 і з цієї дати набрало законної сили. Тому посилання відповідача виключно на формальну наявність у зведеному тексті Постанови №704 величини 1762 грн не враховує правових наслідків судового рішення про визнання відповідної зміни протиправною та нечинною. Крім того, у позові вже наведено правовий висновок Судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №520/5814/24, за яким для визначення грошового забезпечення станом на 01.01.2024 застосуванню підлягає пункт 4 Постанови №704 у первісній редакції - із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не фіксованої величини 1762 грн.

02 липня 2026 року представник відповідача подав до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив, в якому вказує, що посилання Позивача на окремі складові грошового забезпечення, зазначені у вказаних довідках, не змінює їх правового значення та не підтверджує обов`язку Відповідача формувати довідки у запропонований Позивачем спосіб. Факт наявності у структурі грошового забезпечення посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавок та премії є загальною характеристикою системи грошового забезпечення військовослужбовців і не є спірним у цій справі. Разом із тим Позивач безпідставно ототожнює інформаційні дані про складові грошового забезпечення чинного військовослужбовця з правовим обов`язком Відповідача відображати їх у довідці ОСОБА_1 у конкретно визначених розмірах. Такий підхід не ґрунтується на вимогах Закону № 2262-XII та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють порядок формування довідок для цілей перерахунку пенсії. Зміна відсоткових показників окремих складових грошового забезпечення у різні періоди служби, на яку посилається Позивач, також не доводить наявності у Відповідача обов`язку застосувати максимальні або найбільш вигідні для Позивача значення таких показників. Навпаки, розмір та структура грошового забезпечення визначаються уповноваженими нормативними актами і не можуть довільно переноситися між різними особами або періодами. Таким чином, наведені Позивачем доводи ґрунтуються на довільному тлумаченні змісту поданих доказів та не спростовують правової позиції Відповідача.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області як отримувач пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 ).

14 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Ужгороді (відділ УФЗ держспецзв`язку в м. Ужгороді) із заявою, у якій просив скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на січень 2023, 2024, 2025 та 2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023, 01.02.2024, 01.02.2025 та 01.02.2026 року, основного розміру пенсії.

За результатами розгляду вказаної заяви Відділ урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Ужгороді (відділ УФЗ держспецзв`язку в м. Ужгороді) листом від 04 червня 2026 року № 63/29-21/2026 повідомило ОСОБА_2 , що Відділом виготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 на ваше ім`я. Разом з тим повідомляємо, що відповідно до вимог Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 у Відділу відсутні правові підстави щодо виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення станом на січень 2023, 2024, 2025 та 2026 років.

Вважаючи зазначену відмову та дії відповідача щодо невидачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення протиправними, позивач через свого представника звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступних нормативно-правових приписів, оціночних мотивів та висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Частиною першою статті 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право є фундаментальним конституційним орієнтиром, який визначає зміст і спрямованість діяльності держави у соціальній сфері.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон № 2262-XII).

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до частин другої та третьої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу та іншим військовослужбовцям, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).

Пункт 4 Постанови № 704 у своїй первинній редакції передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 4, 12, 13, 14.

Надалі пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) пункт 4 Постанови № 704 було викладено в новій редакції, за якою розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Проте постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 пункт 6 Постанови № 103 було визнано протиправним та скасовано.

Таким чином, з 29 січня 2020 року відновлено дію пункту 4 Постанови № 704 у його первинній редакції, яка передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Закон України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначає прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії. Згідно зі статтею 6 цього Закону прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Законами України про Державний бюджет України на відповідні роки встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня:

на 2023 рік (Закон № 2710-IX) - 2 684,00 грн;

на 2024 рік (Закон № 3460-IX) - 3 028,00 грн;

на 2025 рік (Закон № 4059-IX) - 3 028,00 грн;

на 2026 рік (Закон № 4695-IX) - 3 328,00 грн.

Оцінюючи заперечення відповідача щодо застосування Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 (далі - Постанова № 481), якою Уряд намагався закріпити фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн, суд зазначає наступне.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 щодо внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.

Більше того, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24, узагальнюючи та уточнивши попередню судову практику (зокрема, з урахуванням постановах Великої Палати Верховного Суду та KAC ВС від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 та від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21), сформулювала висновок, за яким до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органів Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії військовослужбовців, визначеного станом на 1 січня відповідного календарного року, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися саме пункт 4 Постанови № 704 в його первинній редакції, яка передбачала використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, яка встановлювала фіксовану величину 1762,00 грн.

Верховний Суд наголосив, що Кабінет Міністрів України як орган виконавчої влади не уповноважений підзаконним актом встановлювати розрахункову величину для обчислення посадових окладів, яка суперечить акту вищої юридичної сили - Закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

З урахуванням імперативних приписів статті 7 КАС України, у разі невідповідності підзаконного правового акта закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Відтак, базовою розрахунковою величиною для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням у 2023, 2024, 2025 та 2026 роках є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня відповідного календарного року, а не фіксована сума 1762,00 грн.

Суд зазначає, що оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб зростав станом на 01.01.2023 (2684,00 грн), 01.01.2024 (3028,00 грн), 01.01.2025 (3028,00 грн) та 01.01.2026 (3328,00 грн), у позивача виникло законне право на отримання від відповідача оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 та 01.01.2026 із зазначенням посадового окладу, окладу за військовим званням та усіх похідних щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, премій, тощо.), розрахованих із застосуванням належних прожиткових мінімумів.

Відповідно до ст. 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсії за такими довідками має проводитися з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто відповідно з 01.02.2023, 01.02.2024, 01.02.2025 та 01.02.2026.

З огляду на викладене, відмова Відділу урядового Фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Ужгороді (Відділ УФЗ Держспецзв`язку в м. Ужгороді) у складанні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вказаних довідок, оформлена листом № 63/29-21/2026 від 04.06.2026 року, є протиправною дією суб`єкта владних повноважень, яка порушує права та законні інтереси позивача.

Щодо дотримання строків звернення до суду, суд зауважує, що згідно з усталеним правовим висновком Верховного Суду невидача довідки для перерахунку пенсії та подальша недоплата пенсії з вини державних органів є триваючим правопорушенням. У зв`язку з цим перерахунок та виплата належних сум відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-XII здійснюються без обмеження будь-яким строком, а норми статті 122 КАС України до цих спорів не застосовуються.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається виключно на відповідача.

Відповідач покладеного на нього обов`язку доказування не виконав, правомірності своєї відмови у видачі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача не довів і належними доказами не підтвердив.

За таких обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов беззаперечного висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог та наявність усіх правових підстав для їх повного задоволення.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4260,00 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 90, 139, 243, 246, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу урядового Фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Ужгороді (Відділ УФЗ Держспецзв`язку в м. Ужгороді) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Відділу урядового Фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Ужгороді (Відділ УФЗ Держспецзв`язку в м. Ужгороді) щодо відмови у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025, 01.01.2026 року для перерахунку пенсії;

3. Зобов`язати Відділ урядового Фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Ужгороді (Відділ УФЗ Держспецзв`язку в м. Ужгороді) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025, 01.01.2026 роки відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025, 01.01.2026 року на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023, 01.02.2024, 01.02.2025 та 01.02.2026 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу урядового Фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Ужгороді (Відділ УФЗ Держспецзв`язку в м. Ужгороді) судові витрати у розмірі 4260 грн. (чотири тисячі двісті шістдесят гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua