Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №160/8020/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 16 серпня 2026 р.

Справа: №160/8020/26

Суддя: Коренев Андрій Олексійович

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 рокуСправа №160/8020/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, у якій заявник просить:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №263/0406 від 08.01.2026, прийнятого Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, відповідно до якого зобов`язано Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787) сплатити штраф у сумі 159 648,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено двічі камеральну перевірку щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання (рентної плати за користування надрами), за однією декларацією - № 9303040145 від 01.02.2023, та притягнуто двічі до відповідальності, за одне і те саме порушення. Крім того, позивачем зазначено, що в оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 08.01.2026 зазначено період фінансово-господарської діяльності, при здійсненні якої вчинено порушення, а саме ІV квартал 2022 року. В свою чергу в Акті перевірки від 08.12.2025 відсутні порушення за ІV квартал 2022 року. Крім того, в порушення Порядку №1204 в оскаржуваному рішенні ГУ ДПС у Кіровоградській області не зазначило, а також не додало до нього детальний розрахунок штрафних фінансових санкцій. А тому Акт перевірки від 08.12.2025 не може бути належним доказом, що підтверджує порушення, зазначене в повідомленню-рішенню від 08.01.2026. При прийнятті податкового повідомлення-рішення від 08.01.2026 не було взято до уваги приписи ст.112-1.1.3 та п. 113.6 ст.113 ПК України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

13 квітня 2026 року на адресу суду надійшов відзив на позов від Головного управління ДПС у Кіровоградській області, у якому вказано, що за результатами камеральної перевірки (акт від 08.12.2025 № 20008/11-28-04-06/4/14309787) щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання із рентної плати встановлено, що ДП «СХІД ГЗК» порушено граничні терміни сплати узгоджених податкових зобов`язань, визначених у податкових деклараціях з рентної плати за період з 21.02.2023 по 20.10.2025, відповідно, підлягає застосуванню штрафна санкція на суму 159648,00 грн (10 відсотків). Відповідач заперечує проти аргументів ДП «СХІД ГЗК» з приводу того, що саме контролюючий орган повинен довести вину платника у вчиненні ним умисного правопорушення (обставин, які пом`якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності), оскільки така вина підлягає доведенню лише при застосуванні до платників податків штрафу на підставі п. 124.2, 124.3 статті 124 ПКУ. Заява ДП «СХІД ГЗК», щодо неможливості виконання податкових обов`язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, не подавалась.

16 квітня 2026 року до суду надійшла відповідь Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” на відзив від Головного управління ДПС у Кіровоградській області, доводи якої відповідають доводам викладеним у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях добувної, переробної, будівельної промисловості та постачальників комунальних послуг управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Кіровоградській області Грузін Наталією Василівною проведено камеральну перевірку щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання за період з 21.02.2022 по 20.10.2025 року.

За результатами проведеної перевірки складено «Акт про результати камеральної перевірки щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» код ЄДРПОУ 14309787» від 08.12.2025 №20008/11-28-04-06/4/14309787 (далі - Акт перевірки від 08.12.2025).

Відповідно до висновків, зазначених в Акті перевірки від 08.12.2025, в результаті проведення камеральної перевірки встановлено, ДП «Схід ГЗК» «несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення за період з 21.02.2022 по 20.10.2025 року, чим порушено п. 57.1 статті 57 та п.257.5 статті 257 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), таким чином до платника застосовується штрафна санкція в розмірі 10 % в сумі 159 648 грн.»

Не погодившись з висновками, викладених в Акті перевірки від 08.12.2025 щодо наявності порушень податкового законодавства, ДП «Схід ГЗК» подало до Головного управління ДПС у Кіровоградській області Заперечення на Акт перевірки від 08.12.2025.

За результатами перевірки та розгляду заперечень на Акт перевірки від 08.12.2025 (Лист № 150/6/11-28-04-06-03 від 06.01.2026) Головним управління ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення № 263/0406 від 08.01.2026, відповідно до якого, «нараховано штрафну санкцію визначеного підпунктом пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та на підставі п. 257.5 статті 257 та п. 52 прим. 1 підрозділу 10 роз. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та зобов`язано ДП «Схід ГЗК» сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 159 648,00 грн.

Позивач не погодився з прийнятим Головного У ДПС у Кіровоградській області податковим повідомленням-рішенням і подав скаргу до Державної податкової служби України.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Державна податкова служба України прийняла рішення № 5978/6/99-00-06-03-02-06 від 06.03.2026, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 08.01.2026 № 263/0406, а скаргу без задоволення.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 263/0406 від 08.01.2026 є необґрунтованим, прийняте з порушенням вимог чинного законодавства і таким, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами, далі - ПКУ) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (п. 3 абз. 2 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ). Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПКУ виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 54.1 статті 54 ПКУ встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до пункту 257.5 статті 257 ПКУ податкове зобов`язання з рентної плати, визначене у податковій декларації, за податковий (звітний) період, сплачується платником протягом 10 календарних днів, після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації. Пунктом 124.1 статті 124 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов`язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов`язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується пп. 69.37 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу (п. 102.1 ст. 102 ПК України).

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що у Податковому кодексі України під відповідальністю за несвоєчасну сплату самостійно визначеного податкового зобов`язання розуміється застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Тобто, за загальним правилом відповідальність за неналежне виконання податкового обов`язку несе платник.

У свою чергу, згідно статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Як наслідок, податкове повідомлення-рішення містить:

1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;

2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом);

3) граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;

4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;

5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.

У разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 цієї статті, повинно містити:

1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо: обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу I цього Кодексу письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення; розрахунку суми податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом, податкових зобов`язань - додатково зазначається граничний строк сплати таких податкових зобов`язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (ненарахування та/або неутримання); надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу; нормативної підстави - посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків;

2) посилання на акт документальної перевірки;

3) детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми цього Кодексу та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок;

4) інформацію щодо наявності обставин, які відповідно до цього Кодексу пом`якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності (п. 58.1.2. ст. 58 ПК України).

Згідно п. 56.18. ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відтак, у разі встановлення контролюючим органом порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, зокрема, із рентної плати платником податків останній виносить податкове повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 08 січня 2026 року № 263/0406 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення, у відповідності до п. 124.1 ст. 124 ПКУ до ДП «СХІД ГЗК» застосовано штрафну санкцію у розмірі 10 % у сумі 159 648,00 грн, за період фінансово-господарської діяльності, при здійсненні якої вчинено порушення, а саме ІV квартал 2022 року (а.с. 38).

Водночас, у висновку акту камеральної перевірки (акт від 08.12.2025 № 20008/11-28-04- 06/4/14309787) зазначено, що відповідачем встановлено, що ДП «СХІД ГЗК» порушено граничні терміни сплати узгоджених податкових зобов`язань, визначених у податкових деклараціях з рентної плати за період з 21.02.2023 по 20.10.2025, відповідно, підлягає застосуванню штрафна санкція на суму 159648,00 грн (10 відсотків).

Тобто, в Акті перевірки від 08.12.2025 відсутні порушення за ІV квартал 2022 року, яке визначено відповідачем в оскаржуваному податковому-повідомленні рішення, враховуючи, що воно прийняте на підставі акту цієї камеральної перевірки від 08.12.2025.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказані обставини свідчать про те, що таке податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам пп. 58.1.1 ст. 58 ПК України, оскільки у податковому повідомленні-рішенні, зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій, який останні не містять.

Суд, зауважує, що відповідач спірним рішенням на позивача накладено штрафні санкції за однією декларацією - № 9303040145 від 01.02.2023, та притягнуто двічі до відповідальності, за одне і те саме порушення, тобто за ті ж самі порушення та ті ж періоди, що вказані у податковому повідомлення-рішення № 0000/5820/0406 від 20.05.2025 (а.с. 47-48).

Зазначені обставини відповідачем неспростовно, детального розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного рішення, суду не надав.

У статті 112 ПК України закріплені загальні умови (принципи) притягнення до фінансової відповідальності платника податків, відповідно до яких: особа не може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення інакше, як на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом; особа не може бути притягнута двічі до відповідальності одного виду за вчинення одного і того самого податкового правопорушення.

Статтею 61 Конституції України визначено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім того, слід відмітити, що у податковому повідомленні-рішенні контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 10 % у сумі 159648,00 грн, за період фінансово-господарської діяльності, при здійсненні якої вчинено порушення, а саме ІV квартал 2022 року, тобі як актом перевірки 08.12.2025 № 20008/11-28-04-06/4/14309787 таке порушення не встановлено.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення від 08.01.2026 року діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавство, у зв`язку з чим вказане рішення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2662,40 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією № 1826 від 27.03.2026.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2662,40 грн підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Кіровоградській області на користь позивача, оскільки вимога позивача про скасування рішення цього відповідача задоволена.

Згідно із ч. 5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного підприємства “Східний гірничо-збагачувальний комбінат” до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 263/0406 від 08.01.2026, прийнятого Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, відповідно до якого зобов`язано Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787) сплатити штраф у сумі 159 648,00 грн.

Стягнути на користь Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ-14309787) судові витрати на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ - 43995486).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев

Оригінал: reyestr.court.gov.ua