Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №360/1108/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 рокуСправа №360/1108/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18.05.2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 15 628,46 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 року для забезпечення індексації пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести починаючи з 01.03.2026 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 15 628,46 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 та у зв`язку з цим здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 10.11.2022 року. Позивач вказує, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №360/929/25, яке набрало законної сили 02.09.2025, відповідачем було проведено перерахунок його пенсії та визначено показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 15 628,46 грн, що сформований із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796 та 1,115. Разом з тим, позивач зазначає, що з 01.03.2026 року відповідач не здійснив належний перерахунок його пенсії у зв`язку з проведенням щорічної індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,121. Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними, оскільки частиною другою статті 42 Закону №1058-IV передбачено обов`язкове проведення щорічної індексації пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії. На переконання позивача, при проведенні індексації з 01.03.2026 року відповідач повинен був застосувати саме показник середньої заробітної плати, який фактично враховувався при обчисленні його пенсії, у розмірі 15 628,46 грн, та збільшити його на коефіцієнт 1,121, встановлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №236. Позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24, відповідно до якої під час індексації пенсій має застосовуватися той показник середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався при призначенні пенсії, а не умовний показник, визначений станом на 01.10.2017 року. Крім того, позивач зазначає, що встановлення Кабінетом Міністрів України різних коефіцієнтів індексації залежно від року призначення пенсії суперечить положенням частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки зазначена норма передбачає єдиний механізм щорічного збільшення показника середньої заробітної плати для всіх пенсіонерів. Також позивач вказує, що після проведення перерахунку пенсії на виконання судового рішення така пенсія не набуває статусу окремого виду пенсійної виплати, а тому має виплачуватися у загальному порядку, передбаченому Законом №1058-IV, за рахунок видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій у солідарній системі, а не за рахунок окремих, обмежених або чергових бюджетних призначень на виконання судових рішень. З огляду на викладене позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не проведення з 01.03.2026 року перерахунку його пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121, зобов`язати відповідача провести відповідний перерахунок та здійснювати виплату пенсії у повному обсязі у загальному порядку фінансування пенсій, визначеному Законом №1058-IV.

19.05.2026 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду позовну заяву адвоката Хомича Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишенл без руху.

22.05.2026 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 року №960/0/15-26 змінено із 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

10.07.2026 року матеріали справи надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 13.07.2026 року передана судді Пруднику С.В.

15.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що органи Пенсійного фонду України при здійсненні перерахунку пенсій діють виключно у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України та законами України, а також зобов`язані застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які регулюють порядок проведення індексації пенсій. Відповідач вказав, що відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щорічний перерахунок пенсій здійснюється шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. При цьому порядок проведення такого перерахунку та розмір коефіцієнта збільшення визначаються Кабінетом Міністрів України. За твердженням відповідача, на виконання положень статті 42 Закону №1058-IV Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», якою визначено порядок проведення перерахунку пенсій з 01.03.2026 року та встановлено відповідні коефіцієнти збільшення. Відповідач зазначив, що при проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області діяло відповідно до вимог чинного законодавства та застосувало саме ті коефіцієнти збільшення, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України №236, а тому підстави для проведення додаткового перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,121 відсутні. Крім того, відповідач не погодився з доводами позивача щодо необхідності застосування при індексації показника середньої заробітної плати у розмірі 15 628,46 грн, посилаючись на те, що порядок визначення такого показника та його збільшення встановлений Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124. На думку відповідача, положення Порядку №124 є чинними, обов`язковими до виконання та не визнані у встановленому законом порядку незаконними, а тому орган Пенсійного фонду України не має правових підстав самостійно не застосовувати його норми під час проведення перерахунку пенсій. Також відповідач зазначив, що правова позиція позивача щодо застосування висновків Верховного Суду у справі №200/5836/24 є помилковою, оскільки обставини зазначеної справи не можуть автоматично поширюватися на всі правовідносини щодо індексації пенсій, а кожна справа повинна вирішуватися судом з урахуванням її конкретних фактичних обставин та нормативного регулювання. Щодо вимоги позивача про визначення порядку виплати пенсії після її перерахунку відповідач зазначив, що така вимога є передчасною, оскільки на час розгляду справи відсутній факт невиконання рішення суду або порушення порядку виплати пенсії позивача. Відповідач вказав, що питання фінансування пенсійних виплат здійснюється відповідно до бюджетних призначень Пенсійного фонду України, а органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно змінювати порядок використання бюджетних коштів або визначати джерела фінансування пенсійних виплат. Крім того, відповідач зазначив, що встановлення окремих видатків у бюджеті Пенсійного фонду України на виконання судових рішень не змінює правової природи пенсії та не порушує прав позивача, оскільки такі заходи пов`язані виключно з організацією бюджетного процесу та забезпеченням виконання судових рішень. З огляду на викладене відповідач вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо проведення перерахунку пенсії позивача відповідали вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058-IV) починаючи з 10.11.2022 року.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №360/929/25, яке набрало законної сили 02.09.2025, було зобов`язано орган Пенсійного фонду України здійснити відповідні дії щодо пенсійного забезпечення позивача.

На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області проведено перерахунок пенсії позивача, у результаті чого при обчисленні пенсії враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у розмірі 15 628,46 грн, визначений із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 та 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209.

Судом також встановлено, що з 01.03.2026 року Кабінетом Міністрів України було передбачено проведення щорічного перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV та Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (далі – Порядок №124).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» визначено проведення перерахунку пенсій з 01.03.2026 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,121.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.03.2026 року із застосуванням зазначеного коефіцієнта до показника середньої заробітної плати у розмірі 15 628,46 грн.

З метою досудового врегулювання питання щодо проведення належної індексації пенсії позивач через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із відповідним зверненням.

Листом від 24.04.2026 №1200-0202-8/11005 відповідач повідомив позивача про відсутність проведення індексації його пенсії з 01.03.2026 року із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо непроведення перерахунку його пенсії з 01.03.2026 року із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,121 та зобов`язати відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату пенсії.

Також судом встановлено, що позивач просить визначити порядок виплати пенсії після проведення перерахунку, а саме здійснювати її виплату у загальному порядку, передбаченому Законом №1058-IV, за рахунок видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, а не за рахунок окремих видатків, передбачених для виконання судових рішень.

Позивач, вважаючи порушеними його права на пенсійне забезпечення, звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058 пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядок проведення перерахунку пенсій, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року № 124 (далі Порядок № 124).

Пунктом 1 Порядку № 124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що перерахунку підлягають пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до п. 4. Порядку № 124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К = (ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% + 1, 100%

де ЗСЦ показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100 % 100 %,

де Псзп (1) показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Згідно з п. 5. Порядку № 124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно п. 1 Постанови № 209 установлено, що з 01.03.2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, затвердженим Постановою № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.

Підпунктом 6 п. 2 Постанови № 209 визначено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058 за зверненнями, що надійшли до 31.12.2024 року включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, 1,0575;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, 1,046;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, 1,0345;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, 1,023.

Пунктом 1 Постанови № 236 установлено, що з 01.03.2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Відповідно до п. 6 Постанови № 236 з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058 за зверненнями, що надійшли до 31.12.2025 року включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/ перерахунку пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів збільшення, передбачених пп. 6 п 2 Постанови № 209, на коефіцієнт збільшення:

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховувалися для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, 1,061;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, 1,048;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, 1,036;

для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2025 році, 1,024.

Згідно матеріалів справи, відповідач не провів індексацію пенсії позивача згідно Постанов № 209 та № 236.

Водночас, ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Індексація пенсій у подальшому відповідно до постанови № 236 проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 року на відповідні коефіцієнти.

Таким чином, положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 року (за приписами Порядку).

Законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

Отже, абзац перший в сукупності з абз. 2 п. 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

В іншому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2023 роках згідно з Законом № 1058, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено ч. 2 ст. 42 Закону № 1058. Застосуванню також підлягають відповідні Постанови № 236.

Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058.

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2019 року, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058 положень п. 5 Порядку № 124 є протиправним.

Враховуючи зазначене, абзац 1 в сукупності з абзацем 2 п. 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з ч. 2 ст. 42 Закону № 1058, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20.02.2025 року у справі № 560/12058/24.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, відповідачем протиправно не проведено перерахунок та виплату індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у цій частині.

Вимогу про виплату пенсії позивачу у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, суд залишає без задоволення, у зв`язку її передчасністю.

Судом встановлено, що перерахунок відповідачем ще не проведений, що виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації окрім тієї, що пов`язана зі здійсненням такого перерахунку.

У постанові від 16.07.2020 у справі №826/13664/18 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої відсутність порушених прав та інтересів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, адже завданням адміністративного судочинства є саме ефективний захист та відновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів особи, чого не можливо досягти без підтвердження (доведення) реальних фактів порушення прав, свобод чи інтересів позивача, або осіб в інтересах яких він звертається з позовом до суду.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у визначений судом спосіб.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 15 628,46 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 року для забезпечення індексації пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести починаючи з 01.03.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 15 628,46 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник