Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №160/8797/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 рокуСправа №160/8797/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, у якій позивач просить:

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, щодо ненарахування та невиплати несплаченої заробітної плати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти 07.05.2025 року під час ведення бойових дій, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є законним представником малолітнього ОСОБА_2 , передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 884 від 30.11.2016 р. «Про затвердження Порядку виплат грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками , а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», Постановою Кабінету Міністрів №186 від 28.02.2022 р., Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Збройних сил України, поновити та виплатити невиплачену заробітну плату ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зник безвісти 07.05.2025 року під час ведення бойових дій, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є законним представником малолітнього ОСОБА_2 , та стягнути заборгованість в розмірі 92082,89 гривень (дев`яносто дві тисячі вісімдесят дві гривні дев`ять копійок).

Стягнути з Військову частину НОМЕР_1 Збройних сил України, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , понесені судові витрати, а саме, витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. (п`ять тисяч гривень).

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 яка є законним представником малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько ОСОБА_2 , зник безвісти 07.05.2025 року під час ведення бойових дій, і наразі інформація про нього відсутня. У зв`язку з тим, що після мобілізації ОСОБА_3 , ніяких виплат за аліментами позивачка ОСОБА_1 достатній період часу не отримувала, і тому, після інформації про те, що колишній чоловік зник безвісти, з метою захисту інтересів малолітньої дитини, вона звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де їй було повідомлено, що на підставі вимог Постанови Кабінету Міністрів України Nє884 їх спільний з ОСОБА_3 малолітній син ОСОБА_4 має право на отримання частини його грошового забезпечення. Вказані виплати у період з липня 2025 року по грудень 2025 року надходили на її картковий рахунок, після чого з невідомих причин їх виплата була припинена. Позивачка уважає такі дії відповідача протиправним такими, що порушують конституційні права її дитини.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

29 квітня 2026 року до суду надійшов відзив Військової частини НОМЕР_1 , у якому просили відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування своєї позиції зазначили, що після зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 позивачці здійснювались виплати частини грошового забезпечення відповідно до вимог законодавства. Зокрема, згідно з даними фінансової служби та банківських документів, на рахунок позивачки у 2025 році здійснювались виплати грошового забезпечення військовослужбовця як члена сім`ї особи, зниклої безвісти. Зокрема, відповідно до банківських документів, на користь позивачки здійснювались виплати грошового забезпечення військовослужбовця у наступні періоди: - 24.07.2025 - 52 380,51 грн; - 13.08.2025 - 12 031,79 грн; - 22.08.2025 - 15 927,45 грн; - 13.09.2025 - 4 037,21 грн; - 23.09.2025 - 16 416,67 грн; - 13.10.2025 - 4 285,57 грн; - 24.10.2025 - 16 416,67 грн; - 13.11.2025 - 4 285,58 грн; - 22.11.2025 - 16 416,67 грн; - 06.12.2025 - 6 428,36 грн. Вказані виплати здійснювались саме як частина грошового забезпечення військовослужбовця, зниклого безвісти. В подальшому, у зв`язку з виконанням судового наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська у справі № 208/4204/22 від 03.11.2022 та відкриттям виконавчого провадження № НОМЕР_2, із грошового забезпечення військовослужбовця почали здійснюватися утримання аліментів на користь позивачки. Починаючи з грудня 2025 року та у 2026 році, у зв`язку з виконанням виконавчого провадження № НОМЕР_2, із грошового забезпечення військовослужбовця здійснюються регулярні утримання аліментів у розмірі 1/4 частини доходу. Так, зокрема: - за грудень 2025 року утримано 25 630,00 грн; - за січень 2026 року - 28 170,00 грн; - за лютий 2026 року - 25 630,00 грн; - за березень 2026 року - 6 395,56 грн. Загальна сума утриманих аліментів становить понад 113 000 грн. Таким чином, позивачка фактично отримує кошти із грошового забезпечення військовослужбовця у вигляді аліментів у встановленому законом порядку. Відповідно до частини 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», право на отримання частини грошового забезпечення не поширюється на осіб, які отримують від військовослужбовця аліменти. Аналогічна правова норма закріплена у постанові Кабінету Міністрів України № 884.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та зарахований до списків особового складу наказом командира військової частини від 22.02.2025 № 21.

07.05.2025 під час виконання бойового завдання він зник безвісти. На підставі рапорту № 25870 від 12.05.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2025 № 1465 призначено службове розслідування.

За результатами службового розслідування наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.08.2025 № 2993 встановлено, що ОСОБА_3 зник безвісти під час виконання бойового завдання, а зазначена подія є бойовою втратою та пов`язана із захистом Батьківщини.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 лютого 2023 року по справі № 208/6805/22 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 розірвано.

Судовим наказом Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 листопада 2022 року по справі №208/4204/22 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 31.08.2022 р. і до повноліття дитини (а.с.11-12).

В провадженні Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 від 18.11.2022 з примусового виконання судового наказу № 208/4204/221, який виданий 16.11.2022.

ОСОБА_3 , як законний представник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дитини зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 отримувала у період з липня 2025 року по грудень 2025 року, виплати грошового забезпечення військовослужбовця як члена сім`ї особи, зниклої безвісти.

Згідно з вимоги державного виконавця від 20.03.2026 року, судом встановлено, що виконавець вимагає від Військової частини НОМЕР_1 здійснювати відрахування аліментів відповідно до постанови № НОМЕР_2 від 17.12.2025 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а саме: проводити щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу) що належить до виплати боржнику після відрахування податків проводити утримання у розмірі 50% від доходу боржника до повного погашення заборгованості. Заборгованість по аліментам станом на 31.12.2025 складає 169 105,51 грн. Заборгованість по аліментам нарахувати 3 01.01.2026 у розмірі 1/4, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Після стягнення заборгованості проводити щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу) що належить до виплати боржнику після відрахування податків у розмірі 1/4, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При здійсненні відрахування аліментів враховувати, що заборгованість станом на 31.12.2025 складає 169 105,51 грн.

З грудня 2025 року та у 2026 році, у зв`язку з виконанням виконавчого провадження №70367778, із грошового забезпечення військовослужбовця здійснюються регулярні утримання аліментів у розмірі 1/4 частини доходу. Так, зокрема: - за грудень 2025 року утримано 25 630,00 грн; - за січень 2026 року - 28 170,00 грн; - за лютий 2026 року - 25 630,00 грн; - за березень 2026 року - 6 395,56 грн. Загальна сума утриманих аліментів становить понад 113 000 грн.

Позивачка не погодившись із діями відповідача щодо припинення нарахування та виплати частини грошового забезпечення малолітньому сину, зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 вказаного Закону).

Відповідно до частини 6 статті 9 Закону №2011-ХІІ за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:

- дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №3995-ІХ від 08.10.2024 щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» зазначену правову норму викладено в наступній редакції:

«За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.

Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).

Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.

Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п`ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення.»

Дані зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №3995-ІХ від 08.10.2024 введені в дію 01.02.2025.

Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Згідно з пунктом 8 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

Пунктом 3 розділу ХХХ Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, зокрема безвісно відсутніми (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти (далі - Порядок № 884).

Цей Порядок механізм виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки, розвідувального органу Міноборони, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти (далі - військовослужбовці), особі (особам), визначеній (визначеним) військовослужбовцем в особистому розпорядженні, складеному на випадок захоплення в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, про виплату грошового забезпечення особі (особам) за його вибором із зазначенням розмірів часток таких осіб у відсотках, та особам, зазначеним в абзацах четвертому і п`ятому пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

У Порядок №884 були внесені зміни 19.04.2025.

Після змін, внесених у Порядок № 884 19.04.2025 його норми викладені в іншій редакції.

Так, пунктом 2 Порядку №884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 3 Порядку №884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 884 командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає заяву про виплату та додані до неї документи і приймає рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам або про відмову у виплаті грошового забезпечення.

Від виплати грошового забезпечення можуть відмовитися визначені особи, зазначені: в абзаці четвертому пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", - на користь інших визначених осіб, зазначених в такому абзаці; в абзаці п`ятому пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", - на користь інших визначених осіб, зазначених в такому абзаці.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) членам сімей щодо військовослужбовців, безвісно відсутніх, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або дати складення актового запису про смерть включно.

Пунктом 6 Порядку № 884 визначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється:

особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями;

у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);

у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.

Відповідно до пункту 7 Порядку №884 виплата грошового забезпечення не здійснюється у разі: добровільної здачі в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирства військовослужбовців; наявності (набуття) у визначних осіб громадянства Російської Федерації чи Республіки Білорусь, або у разі постійного проживання на території таких країн, або засудження за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є неповнолітньою дитиною, зниклого безвісти ОСОБА_3 .

Суд звертає увагу, що з 19.04.2025 правове регулювання виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон, заручників, інтернованих або зниклих безвісти, здійснюється відповідно до пункту 6 Порядку № 884 у новій редакції, якою чітко визначено вичерпне коло осіб, що мають право на такі виплати, а також встановлено обмеження щодо осіб, які отримують від військовослужбовця аліменти.

Зокрема, нова редакція Порядку № 884 прямо виключає з кола осіб, яким здійснюється виплата грошового забезпечення, тих осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти. При цьому факт здійснення утримань із грошового забезпечення ОСОБА_3 на підставі постанови державного виконавця № НОМЕР_2 від 17.12.2025 року свідчить саме про наявність аліментних зобов`язань, по якому проводиться відрахування (а.с.50).

Таким чином, відповідач правомірно припинив виплату частини грошового забезпечення військовослужбовця, зниклого безвісти, оскільки позивачка скористалась своїм правом на стягнення аліментів в примусовому порядку та втратила право на отримання частини грошового забезпечення, як законний представник малолітньої дитини, відповідно до частини 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, припинення виплат частини грошового забезпечення після початку утримання аліментів є правомірним, а позовні вимоги безпідставними.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення

Керуючись ст. ст. 77-78, 139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев