Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №140/4747/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4747/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення з військового обліку за заявою від 23.03.2026; зобов`язання внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації щодо визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до Постанови ВЛК від 17.02.2005 та інформації тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 23.03.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 17.02.2005 за результатами проходження військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою І статті 59б Розкладу хвороб, про що внесено відповідний запис до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданого 23.03.2022.

Вказує, що у зв`язку із прийняттям зазначеної постанови ВЛК був виключений з військового обліку та не належить до категорії військовозобов`язаних.

Зазначає, що з метою перевірки та уточнення військово-облікових даних зареєструвався у мобільному застосунку «Резерв+». Під час перевірки 09.03.2026 персональних даних виявив, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів зазначено про перебування його на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 із категорією обліку «військовозобов`язаний». При цьому в облікових даних одночасно міститься інформація про постанову ВЛК щодо непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку.

У зв`язку з наведеним 23.03.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання інформації та копій документів, що стали підставою для постановки його на військовий облік, а також про виправлення військово-облікових даних та виключення з військового обліку.

Вказує, що листом від 25.03.2026 відповідач повідомив про необхідність особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 з оригіналами документів, що посвідчують особу, військово-обліковим документом та документами, які підтверджують виключення з військового обліку, для належного оформлення військово-облікових документів та внесення відповідних змін до Реєстру «Оберіг».

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невнесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та невиключення його з військового обліку такою, що порушує його права, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 20.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.24).

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 14.05.2026 представник відповідача проти позову заперечив, та вказав, що відповідно до наявної в ІНФОРМАЦІЯ_4 інформації позивач проходив військово-лікарську комісію у ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами якої був визнаний непридатним до строкової військової служби. Зазначив, що відповідні відомості були внесені до Реєстру «Оберіг» (а.с.27-30)

Вказав, що 09.03.2026 позивача повторно взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов`язаного, що підлягає призову на військову службу.

Представник відповідача зазначив, що у 2005 році позивач проходив військово-лікарську комісію за графою І як призовник, тоді як медичний огляд за графою ІІ для визначення ступеня придатності до військової служби як військовозобов`язаний ним не проходив. Також вказав, що у відповідача та доступних державних реєстрах відсутня інформація, яка б підтверджувала наявність у позивача захворювань, що зумовлюють його непридатність до військової служби.

Свої дії мотивував тим, що позивач був виключений з військового обліку на підставі Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 04.01.1994 №2, який втратив чинність у 2008 році. Крім того, зазначив, що виключення з військового обліку було проведено в рамках визначення придатності позивача до строкової військової служби, а тому під час мобілізації він підлягає визначенню ступеня придатності до військової служби.

Також представник відповідача вказав, що після внесення змін до статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Законом України від 11.04.2024 №3633-ІХ підстава «визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку» виключена із переліку підстав для виключення з військового обліку, у зв`язку з чим вважав дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо повторного взяття позивача на військовий облік правомірними.

Враховуючи наведене, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав доводи, викладені у позовній заяві та додатково зауважив, що чинне на момент його виключення з військового обліку законодавство передбачало відповідну підставу для виключення, а тому подальші зміни законодавства не можуть поширюватися на правовідносини, які виникли у 2005 році. Послався на положення статті 58 Конституції України щодо незворотності дії нормативно-правових актів у часі (а.с.31-37).

Вказав, що втрата чинності наказом Міністерства оборони України від 04.01.1994 №2 не скасовує прийнятої за результатами військово-лікарської комісії постанови про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, яка є чинною та не була скасована у встановленому законом порядку.

Також зазначив, що доводи відповідача щодо відсутності у нього захворювань та проходження ВЛК лише як призовником є безпідставними, оскільки постанова військово-лікарської комісії від 17.02.2005 підтверджує встановлення непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку. Крім того, вказав, що на вимогу відповідача надав медичні документи, які підтверджують наявність відповідних захворювань, тому з урахуванням викладеного просив позов задовольнити.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з мобільного застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , при цьому в графі «категорія обліку» зазначено, що він є військовозобов`язаним. Одночасно у відомостях Реєстру міститься інформація про постанову ВЛК щодо визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку від 17.02.2005 (а.с.14-18).

Як слідує з тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданого 23.03.2022, ОСОБА_1 за результатами проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 17.02.2005 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за статтею 59 «б» графи І Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 04.01.1994 №2 (а.с.13).

23.03.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про надання інформації щодо підстав повторного взяття його на військовий облік, внесення змін до військово-облікових даних та виключення з військового обліку (а.с.19).

Листом від 25.03.2026 №3037 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача про необхідність особисто звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з оригіналами документів, що посвідчують особу, військово-обліковим документом та документами, які підтверджують виключення з військового обліку, для внесення відповідних змін до Реєстру «Оберіг» (а.с.20).

Не погоджуючись із бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення його з військового обліку та залишення за ним статусу військовозобов`язаного, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації» в Україні введений воєнний стан.

В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина 7 статті 1 Закону №2232-XII).

Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону №2232-XII.

У відповідності до частини 1 статті 33 Закону №2232-XI військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з частиною 3 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-XIІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Згідно із пунктом 22 Порядку №1487 взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення (зняття) з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

Згідно з частиною 8 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2016 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з частиною 9 статті 5 Закону №1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Стаття 14 Закону №1951-VIII регламентує ведення Реєстру.

Так, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною 3 статті 14 Закону №1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За змістом пункту 5 Порядку №559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Як встановлено судом та вбачається із тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 23.03.2022, призовною комісією 17.02.2005 при ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 59 «б» Наказу МОУ №2 від 04.01.1994 (а.с.13).

За таких обставин, у зв`язку з визнанням ОСОБА_1 призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 у 2005 році непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку позивач є виключеним з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ, тому позивач мав певні сподівання та легітимні очікування на відповідне застосування цієї норми.

Так, суд зазначає, що поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними. Різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. Аналіз змісту відповідних положень статті 37 Закону №2232-XII свідчить про те, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, для внесення відмітки про виключення із військового обліку до військового квитка повинні існувати відповідні підстави.

Отже, підставою для виключення з обліку може бути висновок ВЛК, тому оскільки позивач був виключений з військового обліку на підставі рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 по гр. І розкладу хвороб, визначеного наказом МОУ №2 від 1994 року, то беззаперечним є факт проходження позивачем ВЛК, адже на основі цього приймалося рішення про виключення позивача з військового обліку.

При вирішенні цього публічно-правового спору суд також враховує, що 04.05.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-IX у пункті 2 якого Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначено: установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що особи, які до 04.05.2024 мали статус «обмежено придатний», повинні до 05.06.2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Разом з тим, як вже зазначав суд, позивач є непридатним до військової служби, що стало наслідком його виключення з військового обліку, тому жодна норма права не зобов`язує його звернутися до відповідача з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

За правилами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії.

Враховуючи наведені положення суд вважає, що ОСОБА_2 підлягає виключенню з військового обліку відповідно з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, електронних систем «Оберіг» та «Резерв+».

Натомість матеріали справи не містять доказів а ні внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідної інформації, а ні доказів на підтвердження того, що довідка ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 від 17.02.2005 була переглянута або скасована.

Враховуючи наведені положення суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про ОСОБА_1 як про особу, виключену з військового обліку та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про ОСОБА_1 як про особу, визнану непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до постанови ВЛК від 17.02.2005 на підставі розкладу хвороб (наказ МОУ від 1994 року №2), а також відомостей тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 23.03.2022.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовну заяву належить задовольнити.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн відповідно до квитанції від 16.04.2026 (а.с.9).

Суд зауважує, що підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” від 03.12.2025 №4695-ІХ установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 328 гривень. Оскільки, позивач є фізичною особою, а тому належний до сплати розмір судового збору за подання цього позову становить 1 331,20 грн. Отже, судовий збір у сумі 1 331,20 грн сплачено надмірно.

Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у належному розмірі – 1 331,20 грн.

Надмірно сплачена сума судового збору у розмірі 1 331,20 грн може бути повернута позивачу згідно із положеннями пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» за клопотанням позивача.

Керуючись статтями 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей про ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як про особу, яка визнана непридатною до військової служби, знята з військового обліку з виключенням з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 внести відомості про ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, як про особу, яка визнана непридатною до військової служби, знята з військового обліку з виключенням з військового обліку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у сумі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя А.Я. Ксензюк