Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №140/6844/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6844/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправними дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів/інформаційних систем «Оберіг» «Резерв+» відомостей про перебування на військовому обліку після виключення з військового обліку; зобов`язання внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів/ інформаційних систем «Оберіг» «Резерв+» про виключення з військового обліку відповідно до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що не є військовозобов`язаним, оскільки 13.07.2023 за результатами проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Вказане підтверджується записом у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 , виданому замість військового квитка.

Позивач зазначає, що станом на 02.08.2025 відомості про нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідали дійсності, оскільки він обліковувався як особа, яка не є військовозобов`язаною, а підставою для виключення було визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Однак 11.05.2026 після перевірки даних у застосунку «Резерв+» позивач виявив, що в Реєстрі відображається інформація про його перебування на військовому обліку як військовозобов`язаного, при цьому інформація про непридатність із виключенням з військового обліку залишилася.

14.05.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про виправлення невідповідності даних та внесення до Реєстру «Оберіг» відомостей про його виключення з військового обліку. Заяву отримано відповідачем 19.05.2026, однак жодної інформації чи рішення, на підставі якого позивача було поновлено на військовому обліку, відповідачем не надано.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про його перебування на військовому обліку після визнання непридатним до військової служби та виключення з військового обліку, оскільки такі відомості не відповідають його фактичному статусу та створюють для нього додаткові обов`язки, не передбачені законодавством.

З метою отримання доказів в інтересах позивача 24.05.2026 подано адвокатський запит №5, відповіді на який на момент звернення до суду не отримано.

На підставі викладеного позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.26).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2026 витребувано строком до 15.06.2026 у ІНФОРМАЦІЯ_4 належним чином оформлені розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_4 про встановлення ОСОБА_1 на військовий облік та висновок (акт) службового розслідування призначеного з метою встановлення правомірності внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку громадян, яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до військової служби, в частині, що стосується ОСОБА_1 (а.с.38-39).

Вказана ухвала була направлена та доставлена ІНФОРМАЦІЯ_4 16.06.2026 до зареєстрованого Електронного кабінету, що підтверджується квитанцією №7576056, однак на час розгляду справи жодних документів до суду не надходило (а.с.41а).

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі (а.с.42-56).

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідно до даних Реєстру позивач перебуває на військовому обліку. Зазначив, що 19.05.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла заява позивача про виправлення невідповідних даних та внесення до Реєстру інформації щодо його виключення з військового обліку. За результатами розгляду заяви відповідач повідомив, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 було призначено службову перевірку щодо правомірності внесення до Реєстру відомостей про виключення з військового обліку громадян, визнаних ВЛК непридатними до військової служби.

Повідомив, що за результатами розгляду заяви начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 було призначено службову перевірку щодо правомірності внесення до Реєстру відомостей про виключення громадян з військового обліку. За результатами перевірки встановлено невідповідності у медичних документах та правомірності виключення позивача з військового обліку.

Зазначив, що у ході службової перевірки встановлено відсутність затвердження рішення про непридатність позивача до військової служби регіональною військово-лікарською комісією. У зв`язку з цим відповідач вважає, що відомості про виключення позивача з військового обліку були внесені до Реєстру без дотримання встановленої процедури.

Вказав, що на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 позивача було поновлено на військовому обліку та визначено необхідність проходження ним медичного огляду. За результатами нового медичного огляду відповідні відомості про його військово-обліковий статус мають бути внесені до Реєстру.

Таким чином, відповідач вважає поновлення позивача на військовому обліку правомірним, а позовні вимоги необґрунтованими, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив від 16.06.2026 позивач заперечив проти доводів відповідача, зазначивши, що обставини, викладені у відзиві, не спростовують його позовних вимог.

Вказав, що 13.07.2023 військово-лікарською комісією позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Відповідний запис міститься у тимчасовому посвідченні позивача, де також зазначено, що 07.07.2023 його виключено з військового обліку.

Позивач зазначив, що відповідач посилається на положення Положення №402 у редакції, яка набрала чинності вже після проходження ним військово-лікарської комісії. На його думку, станом на 13.07.2023 постанова ВЛК про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку не підлягала затвердженню штатною ВЛК.

Також позивач вказав, що довідка ВЛК засвідчена підписами голови та секретаря ВЛК і печаткою відповідача, а відповідний запис у тимчасовому посвідченні також засвідчений підписом посадової особи та печаткою відповідача. При цьому відповідач не спростував достовірність зазначених документів.

Зазначив, що відповідач не надав належних доказів того, що на момент проходження позивачем ВЛК його документи підлягали затвердженню штатною ВЛК та що такі документи взагалі направлялися на затвердження у встановлений строк.

Крім того, позивач наголосив, що зміни до Положення №402, якими було передбачено затвердження постанов ВЛК щодо непридатності військовозобов`язаного з виключенням з військового обліку, внесені вже після проходження ним медичного огляду, а тому не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

У зв`язку з цим позивач вважає протиправним внесення відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, інформаційних систем «Оберіг» та «Резерв+» відомостей про його перебування на військовому обліку після виключення з нього 07.07.2023, оскільки відповідач не довів правомірності таких дій та не спростував доводів позивача.

Позивач просив приєднати відповідь на відзив до матеріалів справи та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 13.07.2023 пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами якої його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 23 «а» Розкладу хвороб, про що складено відповідну довідку ВЛК від 13.07.2023 №12/824 (а.с.11).

У тимчасовому посвідченні позивача міститься запис про визнання його 07.07.2023 року непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, який засвідчений підписом посадової особи ІНФОРМАЦІЯ_3 та скріплений печаткою відповідача. Також у посвідченні проставлено відмітку про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних (а.с.12).

У подальшому позивач виявив, що станом на 11.05.2026, незважаючи на його виключення з військового обліку 07.07.2023 на підставі постанови військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів містяться відомості про перебування його на військовому обліку (а.с.14).

Як вбачається з відомостей інформаційної системи «Резерв+» станом на 12.05.2026, позивач обліковується як військовозобов`язаний, водночас зазначено, що відповідно до постанови ВЛК від 13.07.2023 визнаний непридатним з виключенням з військового обліку (а.с.14).

19.05.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла заява позивача про виправлення невідповідних даних та внесення до Реєстру відомостей про його виключення з військового обліку (а.с.15-16).

Крім того, 24.05.2026 представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 з адвокатським запитом, у якому зазначив, що 13.07.2023 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується відповідним записом у тимчасовому посвідченні. Водночас у квітні 2026 року в застосунку «Резерв+» виявлено відомості про перебування позивача на військовому обліку як військовозобов`язаного. У зв`язку з цим адвокат просив повідомити правові підстави зміни відомостей у Реєстрі з «виключено» на «військовозобов`язаний» та надати належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких позивача було поновлено на військовому обліку (а.с.20-21).

Листом від 28.05.2026 №792 відповідач повідомив про те, що щодо правомірності внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про виключення громадян з військового обліку була призначена службова перевірка. За результатами перевірки встановлено невідповідності у медичних документах та правомірності виключення позивача з військового обліку. У зв`язку з цим, на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 поновлено на військовому обліку та направлено для проходження медичного огляду. Повідомлено, що після проходження медичного огляду та отримання рішення ВЛК відповідні зміни будуть внесені до Єдиного державного реєстру (а.с.32-33).

Не погоджуючись із такими діями відповідача та вважаючи, що після виключення його 13.07.2023 з військового обліку відсутні правові підстави для відображення у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування його на військовому обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан.

Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

На час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України продовжує діяти воєнний стан.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини 1-3 статті 1 Закону У№ 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Отже, військовий обов`язок включає дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частинами 1, 3 та 4 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Відповідно до частини 5 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі Положення № 154).

Відповідно до пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначався Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 (далі Порядок № 921 у редакції від 29.01.2022, чинній на момент проходженням позивачем медичного огляду ВЛК 09.03.2022).

Відповідно до пунктів 2-5 Порядку № 921 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов`язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.

Завдання військового обліку: утворення військового резерву людських ресурсів для забезпечення здійснення заходів щодо переведення Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, на організацію і штати воєнного часу, а також для доукомплектування їх особовим складом у мирний час та в особливий період; проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників і військовозобов`язаних для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави; документальне оформлення військово-облікових документів призовників і військовозобов`язаних; бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; здійснення контролю за виконанням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

З метою ведення військового обліку в державі утворюється система військового обліку призовників і військовозобов`язаних (далі - система військового обліку).

Системою військового обліку є визначена законодавством сукупність узгоджених за метою та завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.

Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов`язаних.

Пунктом 56 Порядку № 921 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на відповідній території; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників і військовозобов`язаних та персональних даних, які містяться в них; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до покладених обов`язків.

З аналізу наведених вище правових норм суд дійшов висновку, що до завдань територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, належить ведення військового обліку військовозобов`язаних та пов`язані з ним питання.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402, у редакції від 16.04.2021, чинній на момент проходженням позивачем медичного огляду ВЛК 09.03.2022).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

За змістом пункту 1.1 глави 2 розділу II Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІ Положення № 402 (у редакції, чинній на момент проходженням позивачем медичного огляду ВЛК 09.03.2022) медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

Згідно з пунктом 3.8 Положення № 402 (у редакції, чинній на момент проходженням позивачем медичного огляду ВЛК 13.07.2023) постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов, зокрема «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, а саме дату проходження позивачем ВЛК (13.07.2023), діяло Положення № 402 в редакції від 16.04.2021, яким було передбачено складення довідки ВЛК для військовозобов`язаних, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до довідки ВЛК від 13.07.2023, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 13.07.2023 було проведено медичний огляд ВЛК та на підставі статті 23 «а» графи ІІ Розкладу хвороб його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.11).

Окрім того, суд зауважує, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що довідка ВЛК від 13.07.2023 була переглянута або скасована.

Суд також звертає увагу, що під час розгляду справи відповідач не надав належних доказів, що з боку позивача було допущено будь-які порушення при подачі заяви для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Водночас суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності повторного взяття позивача на військовий облік. Зокрема, ані ІНФОРМАЦІЯ_6 , ані ІНФОРМАЦІЯ_3 не надано наказу, розпорядження чи іншого розпорядчого документа, на підставі якого було прийнято рішення про поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку після його виключення з військового обліку 13.07.2023 року.

При цьому сам відповідач у листі від 28.05.2026 зазначив, що документ, який став підставою для повторного взяття позивача на військовий облік, у його володінні відсутній. Посилання лише на розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 без надання такого розпорядження суду не може свідчити про доведеність правомірності відповідних дій.

Враховуючи положення частини другої статті 77 КАС України, саме на відповідача покладається обов`язок доведення правомірності його дій. Оскільки належних доказів існування правових підстав для поновлення позивача на військовому обліку відповідачем не надано, суд погоджується з доводами позивача щодо протиправності таких дій.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені в Законі України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII).

Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) автоматизована інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру заносяться та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів:

1) персональні дані;

2) службові дані.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру;

2) звертатися в порядку, встановленому розпорядником Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру.

Згідно з частиною 8 статті 5 Закону № 1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України.

Частиною 9 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Процедуру збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було урегульовано Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94.

Пунктами 16 - 18 розділу II Порядку № 94 було передбачено, що органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ.

Орган ведення Реєстру для виконання функцій ведення Реєстру призначає відповідальних осіб за ведення Реєстру.

Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов`язків здійснює:

внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;

внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;

перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ;

знищення повторного запису з Реєстру.

За змістом пунктів 1, 2, 5 розділу III Порядку № 94 відомості Реєстру - це інформація про персональні та службові дані призовника, військовозобов`язаного та резервіста.

До персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про стан здоров`я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов`язку.

Військово-обліковими ознаками призовника, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема є ступінь придатності до військової служби за станом здоров`я.

Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку № 94 збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.

За такого нормативно-правового регулювання, саме на відповідача покладений обов`язок щодо ведення Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів та внесення до нього відповідних відомостей про осіб, у тому числі щодо позивача.

Згідно з пунктом 9 розділу III Порядку № 94 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу IV Порядку № 94 створення облікового запису в Реєстрі здійснюється призначеними відповідальними особами за ведення Реєстру органів ведення Реєстру шляхом заповнення електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється:

в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи;

у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.

Таким чином, посадові особи відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язані були забезпечити дотримання процедури виключення позивача з військового обліку та внесення актуальних відомостей в Реєстр. При цьому суд зауважує, що при оформленні результатів проходження позивачем ВЛК та виключення з військового обліку, відповідач як суб`єкт, на якого покладено здійснення відповідних владних управлінських функцій, мав дотримуватися встановленої правової процедури, а її порушення не може ставитися в провину позивачу та впливати на його права та обов`язки.

Відповідно до пункту 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За змістом пункту 5 Порядку № 559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Суд зазначає, що поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку" не є тотожними. Вони різняться як підставами, так і правовими наслідками. Аналіз змісту статті 37 Закону №2232-XII свідчить, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, тоді як зняті з обліку продовжують перебувати в цьому статусі.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2025 року, справа №280/2880/24, в якій зазначено наступне:

" 37. Наведене свідчить, що законодавець виокремлює поняття зняття з військового обліку та виключення з військового обліку, при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

38. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

39. З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних."

Як встановлено судом вище, відповідно до витягу з застосунку «Резерв+» від 11.05.2026 ОСОБА_1 перебуває на обліку у і відділі ІНФОРМАЦІЯ_7 (Маневичі), категорія обліку – військовозобов`язаний (а.с.14).

Суд вказує, що положення частини 6 статті 37 Закону №2232 в частині виключення з військового обліку військовозобов`язаними, які визнані непридатними до військової служби, не змінювалися з моменту виключення позивача з військового обліку.

Також, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач за станом здоров`я є придатним до військової служби або в ІНФОРМАЦІЯ_3 є обґрунтований сумнів щодо його непридатності для проходження військової служби або наявність документів, що скасовують медичний висновок щодо непридатності позивача до військової служби.

Отже, підсумовуючи наведене слід прийти до висновку, що відповідач не мав правових або фактичних передумов вчинення протиправної бездіяльності, що полягає у не внесенні до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про те, що позивач є непридатним за стоном здоров`я з виключенням з військового обліку.

Суд враховує, що за правилами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії.

Суд зауважує, що згідно з положеннями Порядку №921, відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов`язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, а також своєчасне внесення даних про військовозобов`язаного, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.

У зв`язку з викладеним вище, суд вважає позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку, як військовозобов`язаного, а також про зобов`язання відповідача виключити позивача з військового обліку та внести відповідні відомості до Реєстру є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (неналежне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов`язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов`язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов`язків щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов`язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав та проходження військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров`я.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-ІV, суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року (далі -Конвенція), застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень згаданої Конвенції.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Загальною Декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2) та в Конвенції (стаття 13), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн відповідно до квитанції від 28.05.2026 (а.с.7).

Суд зауважує, що підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” від 03.12.2025 №4695-ІХ установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3 328 гривень. Оскільки, позивач є фізичною особою, та заявив взаємопов`язані позовні вимоги, тому належний до сплати розмір судового збору за подання цього позову становить 1 331,20 грн. Отже, судовий збір у сумі 1 331,20 грн сплачено надмірно.

Враховуючи наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у належному розмірі – 1 331,20 грн.

Надмірно сплачена сума судового збору у розмірі 1 331,20 грн може бути повернута позивачу згідно із положеннями пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» за клопотанням позивача.

Керуючись статтями 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку після його виключення з військового обліку 13.07.2023.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційних систем «Оберіг» і «Резерв+» відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі довідки ВЛК від 13.07.2023, відповідно до якої його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у сумі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя А.Я. Ксензюк