Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №518/719/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1673/26

Номер справи місцевого суду: 518/719/23

Головуючий у першій інстанції Тарасенко М. С.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Громік Р.Д., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ширяївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ширяївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року притягнено ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 гривень 80 копійок.

Не погодившись з даною постановою, 05 серпня 2026 року адвокат Мотальова-Кравець В.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Ширяївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.

Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Ширяївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року, мотивуючи тим, що не зважаючи на те, що розгляд справи відбувся за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не мав представника, немає юридичної освіти та спеціальних знань у сфері права, у зв`язку з чим не міг належним чином реалізувати своє право на захист, надати суду всі необхідні докази тощо.

Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, за наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження випливає, що причини пропуску строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Щодо доводів клопотання, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 25 травня 2023 року ОСОБА_2 був присутній у судовому засіданні, а отже останньому достеменно було відомо про результати розгляду справи.

Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_2 був ознайомлений з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП як особа, яка притягається до адміністратвиної відповідальності, що підтверджується підписом останнього на заяві (а.с.17).

Проте ОСОБА_2 не реалізував своє процесуальне права на захисника, жодних клопотань про відкладення розгляду справи з метою залучення захисника останнім до суду першої інстанції подано не було.

Особа самостійно на власний розсуд ухвалює рішення щодо реалізації прав, наданих чинним законодавством.

Також апеляційним судом при оцінці доводів апеляційної скарги враховується і те, що строк на апеляційне оскарження постанови суду від 25 травня 2026 року відносно ОСОБА_2 є значним, оскільки становить близько трьох років, що свідчить про неналежну реалізацію останнім своїх процесуальних справ, передбаченим КУпАП.

У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, вказані обставини не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

У зв`язку з викладеним, апеляційний суд дійшов висновку, що поважні причини поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, тому немає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ширяївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року та апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ширяївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ширяївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - повернути особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Копію постанови та апеляційну скаргу, разом з усіма доданими до неї матеріалами негайно надіслати особі, яка її подала.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік