Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №490/9064/24 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/9064/24

н\п 2/490/214/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

Головуючого судді Шолох Л.М.,

за участі секретаря Шведюк Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов від АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , у якому позивач просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 95 727,11 грн та судові витрати.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.10.2024 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М. та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідача ОСОБА_1 20 березня 2025 року надійшов зустрічний позов до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору б/н від 01 жовтня 2021 року недійсним.

Ухвалою суду від 18.04.2025 року прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», в якому ОСОБА_1 просив визнати кредитний договір б/н від 01.10.2021 року укладений між сторонами шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг визнати недійсним.

Відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, у якому він зазначив, що не заперечує проти користуванням ним кредитною карткою № НОМЕР_1 , з якої він здійснював перерахування кредитних коштів з 27.02.2022 року. Однак при цьому проти вимог позову заперечує.

Ухвалою суду від 15.04.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача у первинному позові АТ КБ «Приват банк» не з`явився з невідомих суду причин. До суду подав заяву, у якій просить провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту, простроченими відсотками, а також судові витрати. Одночасно з цим просив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити.

Відповідач за первинним позовом ОСОБА_1 у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні первинного позову та задовольнити його зустрічний позов, оскільки на його думку кредитний договір між ним та банком укладений не був. Однак, він не заперечував, що користувався коштами банку, однак із сумою нарахованих відсотків він не згоден.

Суд заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

01.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг для чого підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку №б/н.

ОСОБА_1 , діючи на підставі власного волевиявлення, згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України, підписанням цієї Заяви приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі – Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua /terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка (далі — Договір), прийняв всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язався їх належним чином виконувати - про що зазначено в самій Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Умовами цієї Заяви встановлено: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн; тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних: 42,0%; кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (пункти 1.2., 1.3., 1.4., 1.5. та п. 2.1.1.2.12 Договору).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ОСОБА_1 підписав у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта (пункт 22 «Реквізити сторін та підпис Клієнта» Заяви) із позначкою дати та часу, а саме 01.10.2021 року о 11:41.

Отже 01.10.2021 року відповідач підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, в якості простого електронного підпису, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

На підставі зазначеної Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (укладеного Договору) ОСОБА_1 отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 09/25, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку (додається до позовної заяви), а також не заперечується відповідачем.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Право кредитора, в даному випадку, вимагати від боржника повернення кредиту, передбачене ст. 1050 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Наданими позивачем доказами, які були досліджені судом, доведений факт отримання та користування відповідачем коштами на реалізацію кредитних правовідносин, які виникли між сторонами.

ОСОБА_1 після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Наявними у справі доказами підтверджується укладення сторонами кредитного договору.

У виписці по руху коштів, яка є первинним документом відповідно до Переліку типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5, чітко вбачається, що відповідачу було надано кредитні кошти, а також факти використання ним цих коштів, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором.

Отже, відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.

У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення.

Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.

У зв`язку зі змінами у законодавстві впровадження нормами закону «Про споживче кредитування» Паспорту споживчого кредиту відповідачка підписав Паспорт споживчого кредиту від 01.10.2021, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам.

Також відповідно до копії Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 01.10.2021 року відповідачем було підписано вказану Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта із позначкою дати та часу.

Таким чином, починаючи з 01.10.2021 року відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40,8 %.

Виписка по рахунку ОСОБА_1 за договором №б/н за період 27.02.2022 року – 26.09.2024 року, станом на 26.09.2024 року підтверджує, що відповідачу були надані кредитні кошти в розмірі 77 551,75 грн. Також з виписки вбачається, що відповідач здійснював поповнення картки на суму 6 912,94 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за підрахунками позивача у ОСОБА_1 виникла заборгованість станом на 26.09.2024 року в розмірі 95 272,11 грн, з яких: 77 551,75грн – заборгованість за тілом кредиту; 17 720,36 грн – заборгованість за відсотками.

На час розгляду справи судом, ОСОБА_2 погодився із тим, що користувався кредитними коштами, однак заперечує щодо розміру нарахованої АТ КБ «Приватбанк» заборгованості, при цьому свого розрахунку заборгованості, яка утворилась в результаті користування кредитними коштами суду не надав.

Таким чином, вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості є обґрунтованими у розмірі заборгованості 95 272,11 грн та підлягають задоволенню. З огляду на вищевикладене, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання договору недійсним слід відмовити.

Що стосується питання розподілу судових витрат, то суд керується частиною першою статті 141 ЦПК України та, враховуючи задоволення позову АТ КБ «Приватбанк» в повному обсязі, стягує з відповідача понесені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 01.10.2021 року в розмірі 95 272,11 грн, з яких: 77 551,75грн – заборгованість за тілом кредиту; 17 720,36 грн – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним договору - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Миколаївського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач – Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д;

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.М. Шолох