Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №467/155/22 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/155/22

Провадження № 1-кп/467/103/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.08.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області заяву захисника ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12021152130000146 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України

в с т а н о в и в :

В провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_6 заявила відвід прокурору ОСОБА_3 . Мотиви відводу зводяться до того, що діями прокурора було грубо порушені вимоги ст. 290, 293 КПК, що призвело до порушення права обвинуваченого на захист. Зазначені обставини встановлені рішенням суду апеляційної інстанції у цьому кримінальному провадженні. Прокурором надано до суду підроблену копію розписки обвинуваченого про вручення йому, зокрема, обвинувального акту. Сторона захисту убачає у таких діях особисту зацікавленість прокурора та його готовність до вчинення інших порушень задля ув`язнення ОСОБА_5 , тому на адресу керівництва прокуратури Миколаївської області було скеровано відповідну скаргу. Крім того, захисник посилалась як на свідчення особистої зацікавленості щодо подальшого утримання обвинуваченого під вартою звернення прокурора з клопотаннями про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою як до слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області так і до Арбузинського районного суду Миколаївської області, яким здійснюється розгляд кримінального провадження. Посилаючись на викладене захисник вважає дії прокурора упередженими, що шкодить інтересам кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 , захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заявлений захисником ОСОБА_6 відвід прокурору підтримали.

Прокурор ОСОБА_3 проти заявленого йому відводу заперечував. Зазначив, що здійснював свої повноваження відповідно до вимог КПК України, розписка, про яку зазначає захисник не була підробленою, і доказів протилежного стороною захисту не надано, оригінал розписки втрачено внаслідок пересилання (передачі) за умов активних бойових дій на території Миколаївської області.

Прокурор ОСОБА_4 проти задоволення відводу, заявленого прокурору ОСОБА_3 заперечував, вважаючи його безпідставним.

Вислухавши позиції сторін з приводу заявленого відводу та проаналізувавши їх доводи на предмет дійсності обставин визначених статтею 77 Кримінального процесуального кодексу України у відношенні прокурора, суд дійшов наступного висновку.

Прокурор є одним з учасників кримінального провадження, що належить до сторони обвинувачення і на якого пунктом 1 частини 1 статті 131-1 Конституції України покладено функцію підтримання публічного обвинувачення в суді.

Правовий інститут відводу є механізмом, спрямованим забезпечити виконання прокурором своїх професійних обов`язків об`єктивно, неупереджено та без будь-яких форм дискримінації. Правові підстави для відводу прокурора визначені частиною 1 статті 77 Кримінального процесуального кодексу України.

Відвід може бути ініційований особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, однак він повинен бути вмотивований, що передбачено частинами 2 та 5 статті 80 Кримінального процесуального кодексу України.

В силу приписів частини 1 статті 36 Кримінального процесуального кодексу України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема, підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 15 частини 2 статті 36 Кримінального процесуального кодексу України).

Постановою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури від 08.04.2026 року у кримінальному провадженні №12021152130000146 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.10.2021 року змінено групу прокурорів, до складу якої увійшов начальник Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , він же визначений старшим групи прокурорів.

Таким чином, прокурор ОСОБА_3 має відповідні повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні.

Як на підставу для відводу прокурора захисник посилається на приписи пункту 3 частини 1 статті 77 Кримінального процесуального кодексу України, які обумовлюють, що прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: якщо він особисто заінтересований в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

З юридичної точки зору іншими обставинами, в розрізі пункту 3 частини 1 статті 77 Кримінального процесуального кодексу України, можуть бути: надання особою консультацій чи інших послуг як напередодні, так і в процесі провадження; перебування її в дружніх або неприязних стосунках з будь-ким із учасників провадження, у службовій, матеріальній чи іншій залежності від них, а також в інших відносинах, що викликають сумніви в неупередженості, в тому числі в дружніх або неприязних стосунках з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у провадженні № 13-66зво20), однак про них в заяві захисника мова не йдеться.

Щодо особистої заінтересованості прокурора, заявлений відвід не містить належних об`єктивних даних, які б свідчили про її наявність. Відвід зводиться по суті до незгоди захисника з процесуальною позицією прокурора у кримінальному провадженні та припущень щодо упередженості прокурора, з огляду на вчинені ним процесуальні дії та прийняті ним рішення.

Так, кримінальне процесуальне законодавство України передбачає, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, що гарантує незалежність посадової особи органу державного обвинувачення у виборі у визначених законом межах способу здійснення своїх повноважень, в тому числі у прийнятті тих чи інших рішень, що є запорукою їх неупередженості й ефективності.

Процесуальна самостійність прокурора і його свобода нарівні з протилежною стороною у відстоюванні тієї чи іншої правової позиції є чинниками справедливого балансу прав та законних інтересів усіх учасників процесу, а також інших осіб, держави й суспільства.

Відповідно, не є проявом упередженості прокурора реалізація ним своїх повноважень щодо вчинення певних дій, або ж навпаки їх не вчинення, рівно як і трактування прокурором норм Кримінального процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням крізь призму встановлених слідством фактичних обставин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про відвід прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 77, 81 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Відмовити захиснику ОСОБА_6 у задоволенні заяви про відвід прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 17.08.2026 року о 15-30 год.

Суддя ОСОБА_1