Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №152/510/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/510/26

2/152/616/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 серпня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді – Роздорожної А.Г.,

за участі секретаря судового засідання – Бабиної І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

вимоги позивача: про частковий поділ спільної сумісної власності подружжя та стягнення витрат,

учасники справи:

позивачка – ОСОБА_1 ,

представник позивачки – адвокат Костриця В.С.,

відповідач – ОСОБА_2 ,

після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 та зазначила, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 9 листопада 1986 року по 30 липня 2024 року. За час шлюбу ними було набуто майно, зокрема житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , загальною площею 161,9 кв. м, квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 64,20 кв. м, гараж за цією ж адресою, а також транспортні засоби – автомобіль «Нива» та автомобіль «Land Cruiser Prado», з державним номерним знаком НОМЕР_1 . Вказане майно набуте сторонами у період шлюбу, а тому є їхньою спільною сумісною власністю. Після розірвання шлюбу відповідач добровільно не погодився врегулювати питання щодо поділу майна, при цьому, розпоряджався спільними автомобілями без згоди позивачки. Загальна вартість майна, складає 6 018 784,38 грн, виходячи з вартості квартири – 2 938 784,38 грн, гаража – 400 000 грн, автомобіля «Land Cruiser Prado» – 1 290 000 грн та автомобіля «Нива» – 100 000 грн. У зв`язку з цим, позивачка просила здійснити поділ спільного майна подружжя, визначивши за нею, в тому числі, право власності на квартиру АДРЕСА_3 , а також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18000 грн (а.с.2-6, том 1).

2. На підтвердження позовних вимог позивачка надала копію свого паспорта, копію довідки МСЕК, копію пенсійного посвідчення, копію свідоцтва про укладення шлюбу, копію технічного паспорта, копію довідки, копію свідоцтва про право власності, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію технічного паспорту, копію витягу з рішення, копію витягу з Реєстру будівельної діяльності, копію витягу з Державного реєстру речових прав, копію довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, копію фототаблиці, копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копію пропозиції, копію виписки, копію консультативного висновку, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

3. Відзиву на позов відповідач не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Одночасно з позовною заявою позивачка подала клопотання про витребування доказів (а.с.6а, 35-36).

ІІІ. Пояснення учасників справи.

5. Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Позивачка наголосила, що претендує лише на квартиру в місті Вінниця.

6. Відповідач в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову. Зазначив, що гараж та траспортний засіб "Нива" ніколи не перебували у його чи у спільній власності сторін. Автомобіль «Land Cruiser Prado» дійсно перебував у його власності, але наразі він уже його продав, готовий компенсувати позивачці половину вартості цього транспортного засобу. Решту спільного майна відповідач просив поділити порівну.

ІV. Інші процесуальні дії у справі.

7. Ухвалою суду від 16 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Запропоновано відповідачу до 19 травня 2026 року подати відзив на позовну заяву (а.с.44).

8. Ухвалою суду від 19 травня 2026 року витребувано докази за клопотанням позивачки та відкладено підготовче судове засідання у справі на 18 червня 2026 року (а.с.52).

9. 18 червня 2026 року підготовче судове засідання відкладено до отримання витребуваних документів (а.с.91).

10. Ухвалою суду від 2 липня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 3 серпня 2026 року (а.с.103).

V. Фактичні обставини, встановлені Судом.

11. Відповідно до копії паспорта позивачки ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Івашківці Шаргородського району Вінницької області (а.с.8).

12. Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, 9 листопада 1986 року між сторонами укладено шлюб, зареєстрований Івашковецькою сільською радою Шаргородського району Вінницької області (а.с.10).

13. Відповідно до копії Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовлений КП «Могилів-Подільське бюро технічної інвентаризації» станом на 24 травня 2016 року, щодо будинку АДРЕСА_1 , замовником технічної інвентаризації зазначений ОСОБА_2 (а.с.11-12).

14. Згідно з копією експлікації до плану одноквартирного (садибного) житлового будинку АДРЕСА_1 встановлено склад та площу приміщень будинку, загальна площа якого становить 161,9 кв. м, у тому числі житлова – 68,1 кв. м; у будинку наявні чотири житлові кімнати (а.с.13).

15. Характеристикою будинку підтверджуються рік побудови будинку – 2002, його конструктивні та технічні характеристики, а також площа та склад основних будівельних елементів і приміщень (а.с.13 на звороті).

16. Відповідно до копії довідки виконкому Мурафської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 21 квітня 2016 року № 122 вбачається, що АДРЕСА_1 була змінена на АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 , присвоєно зазначений номер (а.с.14).

17. Копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 грудня 2014 року підтверджується право приватної власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 64,2 кв. м, житловою площею 29 кв. м. (а.с.16).

18. Копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 грудня 2014 року підтверджується державна реєстрація за ОСОБА_2 права приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 64,2 кв. м, житловою площею 29 кв. м. (а.с.17).

19. Відповідно до копії технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_4 , виготовленим ТОВ «Вінниця-Будекспертиза» станом на 24 вересня 2013 року, квартира складається, зокрема, з житлових кімнат площею 16,5 кв. м та 19,5 кв. м, кухні, санвузла, коридорів, кладових та інших приміщень (а.с.18).

20. Згідно копією експлікацієї внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень квартири АДРЕСА_3 від 24 вересня 2013 року встановлено склад приміщень квартири та їх площу, а саме: коридор – 5,9 кв. м, кухня – 19,5 кв. м, санвузол – 5,0 кв. м, житлова кімната – 16,5 кв. м, кладові – 3,6 кв. м та 1,2 кв. м, житлова кімната – 12,5 кв. м. Загальна площа квартири становить 64,2 кв. м, житлова – 29,0 кв. м, площа допоміжних приміщень – 35,2 кв. м (а.с.19).

21. З копії витягу з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 5 жовтня 2023 року № 2569 «Про присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна» вбачається, що квартирі АДРЕСА_6 , присвоєно номер квартири АДРЕСА_3 . У рішенні зазначено, що квартира розташована на першому поверсі житлового будинку, її загальна площа становить 64,2 кв. м, житлова – 29,0 кв. м, а власником зазначено ОСОБА_2 (а.с.20).

22. З Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес вбачається наявність чинного рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2569 від 5 жовтня 2023 року про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна – квартирі АДРЕСА_2 . Замовником зазначеного рішення вказаний ОСОБА_2 (а.с.21).

23. З копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19 серпня 2024 року вбачається, що власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 64,2 кв. м, житловою площею 29 кв. є ОСОБА_2 , розмір частки – 1 (а.с.22).

24. Відповідно до копії довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 14 жовтня 2025 року, визначено оціночну вартість частки у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_5 . У довідці зазначено, що об`єктом оцінки є 1/2 частки квартири загальною площею 64,20 кв. м, житловою площею 29,00 кв. м, при цьому розмір частки, що оцінюється, становить 32,10 кв. м. Оціночну вартість об`єкта визначено у розмірі 1469392,19 грн (а.с.23).

25. Також, до матеріалів позової заяви долучено фотоматеріал із зображенням автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.25).

26. Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , шлюб між сторонами розірвано 30 липня 2024 року (а.с.26).

27. 28 січня 2026 року позивачкою направлялася відповідачу ОСОБА_2 пропозиція щодо добровільного (позасудового врегулювання) спору (а.с.27).

28. Відповідно до листа КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» від 25 травня 2026 року № 179/04/03, наданого на виконання ухвали Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 травня 2026 року, у розпорядженні підприємства відсутня інвентаризаційна справа за запитуваною адресою, у зв`язку з чим надати витребувані документи не вбачається можливим. Щодо відомостей про гараж зазначено, що пошук відповідної інформації можливий лише за наявності адреси об`єкта нерухомого майна (а.с.61).

29. Згідно з повідомленням Територіального сервісного центру МВС № 0543 від 4 червня 2026 року № 31/31/0543-6129-2026, на виконання ухвали суду від 19 травня 2026 року зазначено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів за громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 30 липня 2024 року був зареєстрований транспортний засіб Land Cruiser Prado 150, державний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску, право власності на який набуто 28 жовтня 2022 року та який 20 лютого 2026 року було відчужено. Станом на 4 червня 2026 року за ОСОБА_2 зареєстрованих транспортних засобів не значиться (а.с.63).

30. Відповідно до інформації, наданої державним реєстратором відділу «Центр надання адміністративних послуг Мурафської сільської ради Жмеринського району Вінницької області» від 16 червня 2026 року, на виконання ухвали суду від 19 травня 2026 року проведено пошук у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також у реєстрах, що функціонували до 2013 року, щодо майна, належного ОСОБА_2 . За результатами пошуку встановлено, що за вказаною особою зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 64,2 кв. м, житловою площею 29 кв. м, за адресою: АДРЕСА_7 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 526278905206. Право власності зареєстровано 11 грудня 2014 року, розмір частки – 1. Підставами для державної реєстрації зазначено, зокрема, технічний паспорт на квартиру, декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, державний акт на право власності на земельну ділянку, рішення виконавчого комітету, довідку про набуття у власність об`єкта пайового будівництва та договір про пайову участь у будівництві. Також зазначено, що відомості про інші речові права, іпотеку та обтяження щодо вказаного об`єкта відсутні. Окремо в цьому ж документі зазначено, що 13 серпня 2024 року відбулася зміна адреси об`єкта на АДРЕСА_7 , (а.с.64-66).

31. Відповідно до копії технічного паспорта на квартиру, виготовленого 24 вересня 2013 року ТОВ «Вінстратегія-Будекспертиза», об`єктом технічної інвентаризації є квартира АДРЕСА_4 . Згідно з експлікацією внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень, загальна площа квартири становить 64,2 кв. м, житлова – 29,0 кв. м, квартира складається з двох житлових кімнат площею 16,5 кв. м та 12,5 кв. м, а також коридору, кухні, санвузла та кладових (а.с.67-68).

32. Згідно з копією декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, об`єктом будівництва є восьмиквартирний житловий будинок. Замовником будівництва зазначено ОСОБА_4 , будівництво здійснювалося за адресою: АДРЕСА_8 . У декларації зазначено, що будівництво розпочато у 2007 році, завершено у 2013 році, строк введення об`єкта в експлуатацію – 8 жовтня 2013 року (а.с.69-73).

33. Згідно з копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 950523, виданим 4 травня 2007 року, ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку, розташовану на території с. Лука-Мелешківська Вінницького району Вінницької області, цільове призначення якої – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.74-75).

34. Відповідно копії до рішення виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області № 89 від 12 вересня 2013 року «Про присвоєння поштової адреси», восьмиквартирним житловим будинкам, розташованим у АДРЕСА_8 , присвоєно поштову адресу, зокрема житловому будинку АДРЕСА_8 , що належить ОСОБА_4 (а.с.76).

35. Відповідно до копії довідки про право довірителя на набуття у власність об`єкта пайового будівництва № 15 від 10 грудня 2014 року, виданої забудовником ОСОБА_4 , за ОСОБА_2 закріплено об`єкт пайового будівництва – квартиру АДРЕСА_4 . Зазначено, що квартира є двокімнатною, розташована на першому поверсі, її загальна площа становить 64,2 кв. м, житлова – 29,0 кв. м, а вартість об`єкта пайового будівництва становить 192000 грн (а.с.77).

36. Згідно з копією договору про пайову участь у будівництві восьмиквартирного будинку від 10 червня 2013 року, укладеним між ОСОБА_5 , як забудовником та ОСОБА_2 , як довірителем, останній прийняв пайову участь у будівництві двокімнатної квартири у будинку за адресою: АДРЕСА_5 . Договором визначено, що плановий строк закінчення будівництва та здачі будинку в експлуатацію – 2014 рік, а після завершення будівництва забудовник зобов`язувався передати довірителю зазначену квартиру у власність (а.с.78).

37. Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17931888 від 12 грудня 2014 року, проведено державну реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_4 за ОСОБА_2 (а.с.79).

38. Згідно з копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 грудня 2014 року, індексний номер 30867758, об`єктом нерухомого майна є квартира АДРЕСА_4 . Загальна площа квартири становить 64,2 кв. м, житлова – 29 кв. м. Форма власності – приватна, розмір частки – 1. Власником квартири зазначено ОСОБА_2 (а.с.80).

39. Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 526278905206, зазначено відомості про квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 64,2 кв. м та житловою площею 29 кв. м. Право приватної власності на квартиру зареєстровано 11 грудня 2014 року за ОСОБА_2 , розмір частки – 1 (а.с.81-82, 84).

40. Згідно з копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 30867758 від 12 грудня 2014 року, власником нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_4 , загальною площею 64,2 кв. м, житловою площею 29 кв. м., зазначено ОСОБА_2 (а.с.83).

41. Відповідно копії витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, рішенням № 2569 виконавчого комітету Вінницької міської ради від 5 жовтня 2023 року квартирі АДРЕСА_3 присвоєно адресу: АДРЕСА_9 . У витягу зазначено, що замовником рішення є ОСОБА_2 (а.с.86-87).

42. Згідно з відомостями про реєстрацію документа в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, рішення про присвоєння адреси зареєстроване за реєстраційним номером AR01:0137-8885-7001-7264, редакція документа № 1 від 20 листопада 2023 року (а.с.88).

43. Відповідно до копії витягу з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2569 від 5 жовтня 2023 року «Про присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна», квартирі АДРЕСА_4 ), яка належить ОСОБА_2 та розташована на першому поверсі житлового будинку, присвоєно адресу: АДРЕСА_7 . Зазначено, що загальна площа квартири становить 64,2 кв. м, житлова – 29,0 кв. м (а.с.89).

44. Згідно з копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 391427397 від 19 серпня 2024 року, актуальна інформація щодо об`єкта нерухомого майна – квартири АДРЕСА_3 – містить адресу: АДРЕСА_7 , загальною площею 64,2 кв. м, житловою площею 29 кв. м. Право власності на зазначену квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 , розмір частки – 1. Дата державної реєстрації права – 11 грудня 2014 року (а.с.90).

45. Згідно з копією технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленим КП «Могилів-Подільське бюро технічної інвентаризації» станом на 24 травня 2016 року, замовником технічної інвентаризації зазначено ОСОБА_2 .. Відповідно до експлікації до плану будинку його загальна площа становить 161,9 кв. м, житлова площа – 68,1 кв. м, будинок має чотири житлові кімнати (а.с.94-99).

46. Відповідно до копії довідки виконавчого комітету Мурафської сільської ради від 21 квітня 2016 року, в АДРЕСА_1 , будинку, власником якого зазначено ОСОБА_2 , присвоєно номер 11 (а.с.101).

47. Згідно з довідкою КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 04 червня 2026 року, за архівними даними станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 не було зареєстроване (а.с.100).

VІ. Оцінка Суду.

48. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

49. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

50. Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

51. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

52. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина друга статті 5 ЦПК України).

53. Вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права.

54. При цьому згідно з частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

55. Також частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

56. У статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.

57. У статті 68 СК України закріплено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпорядження майном, що є об`єктом спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.

58. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (стаття 69 СК України).

59. Відповідно до частин першої, сьомої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

60. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором .

61. Відповідно до частини першої статті 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

62. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 5 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

63. При цьому належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен встановити не тільки факт набуття майна за час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

64. Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

65. Стаття 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим критеріям.

66. Частиною другою статті 71 СК України визначено, що якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

67. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

68. Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12 грудня 2014 року, право приватної власності на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 64,2 кв. м, житловою площею 29 кв. м, зареєстровано за ОСОБА_2 . Вказані обставини також підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19 серпня 2024 року, відповідно до якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Підставою для внесення відповідного запису зазначено свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12 грудня 2014 року.

69. Таким чином, право власності відповідача на зазначену квартиру підтверджено належними письмовими доказами, а дата виникнення такого права – 12 грудня 2014 року – припадає на період шлюбу сторін.

70. За таких обставин, з урахуванням положень статті 60 СК України, суд доходить висновку, що квартира АДРЕСА_2 є об`єктом права спільної сумісної власності сторін, а тому підлягає поділу між ними з визначенням за кожним із подружжя права власності на 1/2 її частину.

71. Також, на підтвердження заявленої вимоги щодо житлового будинку по АДРЕСА_1 позивачкою надано технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовлений КП «Могилів-Подільське бюро технічної інвентаризації» станом на 24 травня 2016 року, яким підтверджується факт існування житлового будинку, його технічні характеристики, склад приміщень та їх площі. Разом із тим технічний паспорт є документом, який містить технічні характеристики об`єкта нерухомого майна, однак не підтверджує обставин його набуття у власність та не є доказом набуття такого майна за час шлюбу.

72. Надана позивачкою довідка Мурафської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 21 квітня 2016 року містить відомості про перейменування АДРЕСА_1 та зазначення ОСОБА_2 його власником, також не містить відомостей про підставу та час набуття ним права власності на будинок.

73. Крім того, відповідно до довідки КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 04 червня 2026 року, згідно з архівними даними станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_6 відповідача ОСОБА_2 не зареєстровано.

74. Таким чином, наданими доказами підтверджується існування спірного будинку, його технічні характеристики та наявність у документах органу місцевого самоврядування відомостей про відповідача як власника, однак не підтверджено належними та достатніми доказами правову підставу виникнення у відповідача права власності на цей будинок та час його набуття. Під час судового розгляду встановлено, що на дане домоволодіння відсутні правовстановлюючі документи. Окрім цього, земельна ділянка, на якій цей будинок розташований також не приватизована.

75. Отже, вимога позивачки про поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 не може бути задоволена.

76. Також, судом встановлено, що спірний автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_1 , був придбаний сторонами у період шлюбу, у зв`язку з чим на нього поширюється встановлена статтею 60 СК України презумпція спільності майна подружжя. За таких обставин суд визнає автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_1 , об`єктом права спільної сумісної власності сторін.

77. Враховуючи, що автомобіль згідно інформації Територіального сервісного центру МВС № 0543 від 4 червня 2026 року, відчужено відповідачем 20 лютого 2026 року, суд вважає обґрунтованим визначити за позивачкою право на компенсацію вартості її частки у цьому майні.

78. При цьому, відповідно до положень статті 70 СК України, частки сторін у спільному майні є рівними, а тому частка кожного з подружжя у вартості автомобіля становить 1/2, якщо інше не встановлено домовленістю сторін або судом.

79. З огляду на встановлену вартість автомобіля та з урахуванням рівності часток сторін, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню компенсація вартості 1/2 частини автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_1 .

80. Таким чином, оцінюючи надані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: квартира АДРЕСА_2 та автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_1 , є об`єктами права спільної сумісної власності сторін, у зв`язку з чим квартира підлягає поділу між сторонами у рівних частках, а щодо автомобіля на користь позивачки підлягає стягненню компенсація вартості 1/2 його частини.

81. Інші позовні вимоги судом визнано необґрунтованими та такими, що не знайшли належного підтвердження під час судового розгляду.

82. З огляду на вище викладене, Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права ухвалює рішення про часткове задоволення позову, яке відповідає завданню цивільного судочинства, визначеномуЦПК України щодо справедливого, неупередженого і своєчасного вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

VІI. Розподіл судових витрат.

83. Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

84. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

85. Згідно з частинами першою шостою статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

86. Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

87. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

88. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

89. Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові - на позивача.

90. Судом встановлено, що представництво позивачки здійснював адвокат Костриця В.С., що підтверджується ордером на надання правничої допомоги від 29 березня 2026 року серії АВ №1268882 (а.с.37).

91. На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представник позивачки надав: копію витягу з договору про надання правничої (правової) допомоги від 23 грудня 2025 року; копії квитанцій до прибуткового касового ордера за від 23 грудня 2025 року на суму 3000 грн та від 29 березня 2026 року на суму 10000 грн; розрахунок та погодження винагороди (гонорару, понесених витрат) за надану правничу допомогу (послуги) адвоката і передача-прийняття роботи від 29 березня 2026 року, з якого вбачається, що вартість правничої допомоги станом на дату складання акту становить 18000, з яких сплачено 13000 грн (а.с.32-34, 39).

92. Таким чином встановлено, що позивачкою понесені судові витрати за надання правничої допомоги.

93. Оцінюючи заявлений позивачкою розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із критеріїв реальності адвокатських витрат, їх необхідності та розумності, враховує складність справи, обсяг наданих послуг, тривалість розгляду справи, часткове задоволення позову, а також принцип співмірності судових витрат.

94. З огляду на наведене, суд доходить висновку, що справедливим та співмірним буде стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

95. Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як особа з інвалідністю І групи, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 702995 від 25 травня 2012 року.

96. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

97. Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави.

98. Враховуючи ціну позову та розмір задоволених позовних вимог, суд зазначає, що 1 відсоток ціни позову, обчислений пропорційно розміру задоволених позовних вимог, перевищує встановлений законом граничний розмір судового збору, а тому відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при визначенні суми судового збору, що підлягає розподілу між сторонами, застосуванню підлягає встановлений законом граничний розмір судового збору. З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідача підлягає стягненню половина такого граничного розміру, що становить 8200 грн, тоді як інша половина суми судового збору підлягає компенсації за рахунок держави.

З цих підстав, Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 141, 142, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в :

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про частковий поділ спільної сумісної власності подружжя та стягнення витрат – задовольнити частково.

2. Визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 та здійснити її поділ.

2.1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .

2.2. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .

3. Визнати об`єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 легковий автомобіль "Toyota Land Cruiser Pradо" з державним номерним знакуом НОМЕР_1 .

3.1. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частини у праві спільної сумісної власності на легковий автомобіль "Toyota Land Cruiser Pradо", державний номерний знак НОМЕР_1 , який був відчужений відповідачем.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 10000 (десять тисяч) грн.

5. В решті позовних вимог – відмовити.

6. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 8200 (вісім тисяч двісті) грн.

7. Витрати ОСОБА_1 по сплаті судового збору в сумі 8200 (вісім тисяч двісті) грн віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 17 серпня 2026 року.

Ім`я (найменування) сторін :

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_3 , ід.№ НОМЕР_4 , мешканка АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10 .

Представник позивачки: адвокат Костриця Володимир Сергійович, що знаходиться по вул. Героїв Майдану, 231 в м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №472 від 24 листопада 2005 року, що видане Вінницькою обласною КДКА на підставі рішення №9 від 24 листопада 2005 року, діє на підставі ордеру серії АВ №1268882 від 29 березня 2026 року.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, ід.№ НОМЕР_5 , зареєстрований мешканець АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА