Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №282/835/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №282/835/26 Головуючий у 1-й інст. Вальчук В. В.

Номер провадження №33/4805/1247/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Костюкович С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Костюкович С.І., за участю секретаря судового засідання Хрус С.А., захисника – адвоката Олянюка В.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомир апеляційну скаргу захисника - адвоката Олянюка В.Л., подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Любарського районного суду Житомирської області від 21 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Любарського районного суду Житомирської області від 21 липня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно постанови місцевого суду, ОСОБА_1 01 липня 2026 року близько 14 годин 55 хвилин в с. Громада по вул. Молодіжній Житомирського району, Житомирської області, керував автомобілем «Fiat Scudo», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810», результат 1,25 проміле, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням захисник – адвокат Олянюк В.Л. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, яку визнано правопорушенням.

Зазначає, що проходження огляду водієм у медичному закладі за відповідним направленням працівника поліції відбувається виключно у двох випадках: відмова водія пройти огляд на місці зупинки; незгода водія із результатами огляду проведеними працівниками поліції на місці зупинки.

Вказує, що наявні в матеріалах справи докази не дають підстав для висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, працівники поліції допустили істотні порушення встановленої нормами діючого законодавства процедури огляду.

Посилається на те, що з відеозапису та інших матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров`я після його незгоди з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу, про що свідчить відсутність направлення в заклад охорони здоров`я. Така незгода має суттєве значення, адже згідно зі ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння, у разі незгоди особи з результатами огляду, проведеного на місці, поліцейські зобов`язані запропонувати їй пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я.

Зазначені обставини вказують на істотне порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та мають вирішальне значення при з`ясуванні питання про наявність складу правопорушення в діях водія транспортного засобу.

Однак суд першої інстанції дійшов висновку, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.9 "а" Правил дорожнього руху, що фактично не відповідає обставинам викладеним в протоколі про адміністративне правопорушення та зафіксованим нагрудною відеокамерою поліцейського.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, був повідомлений про дату та місце апеляційного розгляду вчасно та належним чином (телефонограмою від 07.08.2026 та повідомленням у додаток «Viber»). Захисник вважав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Частиною 2 ст.268 КУпАП не визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, є обов`язковою.

За таких обставин апеляційним судом здійснено апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_1 ,

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши наявні докази у справі про адміністративне правопорушення, зокрема, відеозаписи на DVD-диску, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суддя місцевого суду у порушення вищезазначених норм закону не в повній мірі з`ясував обставини справи, зокрема, не проаналізував з достатньою повнотою відеозапис, наявний у справі, не встановив та не надав оцінки всім фактичним обставинам, які підлягали доказуванню, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, обґрунтовуючи свої висновки суд першої інстанції послався на те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується безпосередньо дослідженими та перевіреними судом доказами, а саме:

- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №707900 від 01.07.2026;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- роздруківкою з приладу DRAGER Alcotest 6810 №1387 від 01.07.2026 року;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 01.07.2026 серія ЕНА №7473714, відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.121 КУпАП;

- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.

Однак з такими висновками суд апеляційної інстанції не погоджується виходячи з наступного.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння, врегульовано статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103 (далі – Порядок направлення), а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за №1413/27858 (далі – Інструкція).

Так, згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Аналогічні норми передбачено і Порядком направлення та Інструкцією.

Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення (ч.4 ст.266 КУпАП).

Згідно абзацу 2 пункту 5 Порядку направлення підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (п.6 Порядку направлення).

Аналогічна норма передбачена пунктом 7 Інструкції.

Ця норма Порядку направлення та Інструкції кореспондується із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, яким встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.8 Порядку направлення у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, із змісту вищезазначених законодавчих актів, зокрема, за чіткими нормами ч.3 ст.266 КУпАП та абзацу 2 пункту 5 Порядку направлення, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, з результатами його огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, поліцейський зобов`язаний направити такого водія для проведення огляду в закладі охорони здоров`я, куди поліцейський зобов`язаний доставити такого водія у разі його згоди для здійснення цього огляду, а самий огляд має бути проведено в такому закладі не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Відповідно, якщо ж особа, яка керувала транспортним засобом, була незгідною (висловила незгоду) з результатами її огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а працівник поліції в супереч вимог ст.266 КУпАП та абзацу 2 пункту 5 Порядку направлення не направив таку особу (такого водія) в заклад охорони здоров`я та, як наслідок, в такому закладі огляд на стан алкогольного сп`яніння цієї особи не здійснено, то за таких умов, в діях особи, котра висловила незгоду з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного відносно неї поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, відсутнє порушення п.2.9.а Правил дорожнього руху України, та, відповідно, відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП у виді керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №707900 від 01.07.2026, ОСОБА_1 01 липня 2026 року близько 14 годин 55 хвилин в с. Громада по вул. Молодіжній Житомирського району, Житомирської області, керував автомобілем «Fiat Scudo», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810», результат 1,25 проміле, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Із перегляду наявних в матеріалах справи на DVD-диску відеозаписів (а.п.11) встановлено, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб, та встановлено особу водія, яким є ОСОБА_1 . Під час спілкування працівник поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння у зв`язку з чим запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився. На запитання працівника поліції чи вживав алкоголь ОСОБА_1 спочатку відповів «ні», а в подальшому сказав» «пів пляшки пива» (файл «export-lrq4x», інтервал відеозапису із 0:02:10 по 0:05:12). Зазначеним відеозаписом також зафіксовано проходження огляду за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», а також його результат 1,25 проміле.

Після повідомлення працівником поліції результату огляду ОСОБА_1 сказав «та ну не може бути» (відеофайл «export-lrq4x», інтервал відеозапису із 0:05:25 по 0:07:38), та працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння і зазначив про складання протоколу (файл «export-lrq4x», інтервал відеозапису із 0:07:40 по 0:07:57).

Між тим, після цього, як те зафіксовано відеозаписом (файл «export-r0n99») ОСОБА_1 повідомив працівнику поліції наступне «а давайте поїдемо на больніцу, я щось не увєрєн, що воно мені 125 показує», на що працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що не 125, а 1,25 та зазначив, «… якщо Ви хочете їхати в лікарню, то можемо поїхати в лікарню ще раз такий самий драгер пройдемо там», а також пояснив ОСОБА_1 , що в лікарні кров не береться. Після нетривалого проміжку часу в процесі оформлення матеріалів, ОСОБА_1 знову повідомив працівнику поліції: «…давайте поїдем, я щось не увєрен», на що працівник поліції знову сказав, що в лікарні кров не береться (файл «export-r0n99», інтервал відеозапису із 0:00:58 по 0:01:45).

В подальшому працівник поліції запитав у ОСОБА_1 «так шо, Ви хотіли в лікарню, можемо проїхати тут не далеко, огляд там буде проведено таким саме приладом», однак ОСОБА_1 нічого не відповів, а працівник поліції продовжував складати адміністративні матеріали за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (файл «export-r0n99», інтервал відеозапису із 0:02:38 по 0:06:25).

Далі, працівник поліції запитав у ОСОБА_1 , чи він буде ставити свій підпис в складених відносно нього адміністративних матеріалах, однак, як слідує із переглянутого відеозапису, ОСОБА_1 своєю поведінкою відмовився підписали ці документи, на що працівник поліції відповів: «Як бажаєте, маєте повне право» (файл «export_58dhe.mp4», інтервал відеозапису із 0:02:35 по 0:02:54).

Оцінивши наявні у матеріалах справи відеозаписи у сукупності із рештою матеріалів справи відповідно до вимог ст.252 КУпАП, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 двічі ініціювавши перед поліцейським направлення його в заклад охорони здоров`я для проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку із його сумнівами щодо встановлених відносно нього результатів огляду на місці зупинки транспортного засобу, та не підписавши складені відносно нього матеріали щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння на підставі такого проведеного на місці зупинки огляду, тим самим висловив незгоду (був незгідний) з результатами його огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу.

Однак, в супереч вимог ст.266 КУпАП та абзацу 2 пункту 5 Порядку направлення працівник поліції, отримавши незгоду ОСОБА_1 із результатами його огляду, проведеного поліцейським, не направив ОСОБА_1 в заклад охорони здоров`я, як це чітко підтверджено відеозаписом, та, як наслідок, в такому закладі огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не здійснено.

Навпаки, працівник поліції, як те зафіксовано проаналізованими відеозаписами, не заперечуючи «на словах» доставити ОСОБА_1 в лікарню, одразу ж запевняв його, що там у лікарні такий само технічний прилад, що кров у лікарні не досліджують, а отже спонукав ОСОБА_1 відмовитись від його чітко висловленого бажання проїхати в лікарню для проведення огляду саме в закладі охорони здоров`я, на що він мав право.

Тобто із проаналізованого судом відеозапису слідує, що працівник поліції фактично намагався сформувати у ОСОБА_1 враження, що огляд, який проводиться в закладі охорони здоров`я, є тотожним за обсягом досліджень тому, який провів на місці зупинки поліцейський відносно ОСОБА_1 за допомогою приладу Драгер, з тим, щоб ОСОБА_1 погодився із встановленими результатами та не здійснювати його доставку в цей заклад для огляду.

Крім того, незгода ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду додатково підтверджується його відмовою від підписання результатів огляду приладу драгер, а також акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів (а.с.4,5), та що узгоджується із вищезазначеним інтервалом відеозапису.

Згідно ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Отже, результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням приладу Драгер, з якими ОСОБА_1 не погодився та просив поліцейського поїхати в лікарню і не підписав ці результати огляду, за встановлених апеляційним судом обставин, є недійсними, оскільки в такому випадку вимагалось його направлення для огляду та доставка в заклад охорони здоров`я.

Натомість, як встановлено апеляційним судом, замість доставки ОСОБА_1 в заклад охорони здоров`я для проведення його огляду за цих обставин, поліцейський своїми діями фактично провокував ОСОБА_1 відмовитись від проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння в лікарні, оскільки запевняв ОСОБА_1 в тотожності огляду, що на місці зупиники, що у лікарні, повідомляючи що це здійснюється таким само приладом Драгер.

Однак, за встановлених апеляційним судом обставин, позиція ОСОБА_1 щодо незгоди із результатами огляду, проведеного поліцейським, була об`єктивно очевидною.

Згідно п.9 Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я (п.19 Інструкції).

Отже, із змісту Інструкції прямо слідує, що обов`язок доставити особу, яка підлягає огляду на стан алкогольного сп`яніння, в заклад охорони здоров`я покладається саме на поліцейського.

Оскільки згідно ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, а обов`язок доставити такого водія для проведення огляду в заклад охорони здоров`я після незгоди водія з пройденим на місці зупинки транспортного засобу результатом покладається саме на поліцейського, то за обставин цієї справи, саме працівник поліції отримавши незгоду водія з результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу та його бажанням пройти такий огляд в медичному закладі, не забезпечив доставку ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проходження ним огляду, та безпідставно склав протокол про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, у виді керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння на підставі недійсних результатів огляду, встановлених приладом Драгем.

Вищезазначеного суд першої інстанції не врахував і помилково вважав підтвердженими і дійсними результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Враховуючи все вищезазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.

Конституційний Суд України у пункті 4.1. рішення від 22.12.2010 року №23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити своєї невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

За установлених обставин апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що працівником поліції порушено порядок огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, що потягло за собою безпідставне притягнення його до адміністративної відповідальності саме за порушення підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 частини 8 статті 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, то оскаржувана постанова підлягає скасуванню, провадження у справі - закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Олянюка В.Л., подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Любарського районного суду Житомирської області від 21 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Костюкович