Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №935/810/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №935/810/26 головуючий суддя у І інстанції Щербаченко І. В.

Номер провадження №33/4805/1252/26

Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач Волкова Н. Я.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м.Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді палати з розгляду кримінальних справ Волкової Н.Я., з секретарем Вербич Т.А., за участю захисника Клочкової А.О. (дистанційно), у відкритому судовому засіданні по провадженню за апеляційною скаргою захисника Рвачова Олексія Олександровича на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №935/810/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Житомирського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника Рвачова Олексія Олександровича на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №935/810/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за результатами перевірки якої було відкрито апеляційне провадження.

Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення визначено положеннями статті 294 ч.7-9 КУпАП, відповідно якої апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено наступне:

Постановою судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665, 60 грн. судового збору.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 615383 від 15.03.2026, ОСОБА_1 15.03.2026 о 10 год. 49 хв. на автодорозі Київ-Чоп 105 км керував транспортним засобом BMW, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Алкотест Драгер 6820, результат 0,31 проміле, чим порушено вимоги п.2.9А Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП .

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, захисник ОСОБА_1 Рвачов О.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що судом першої інстанції поверхнево розглянуто справу, не здійснено повного, всебічного, об`єктивного дослідження обставин справи.

В апеляційній скарзі захисник зазначає, що, згідно з роздруківкою приладу «Drager Alcotest 6820», результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння становить 0,31 проміле, що відповідає допустимій нормі вмісту алкоголю відповідно до п.5 ст.8 Конвенції про дорожній рух. У зв`язку з цим захисник вважає, що вміст алкоголю у видихуваному ОСОБА_1 повітрі не перевищував гранично допустимої норми, встановленої нормами міжнародного права, що виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП. Також посилається на те, що працівниками поліції ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, що ставить під сумнів законність їх дій та достовірність викладених у протоколі обставин. Крім того, апелянт зазначає, що направлення на огляд не містить підпису ОСОБА_1 та не було надано йому для ознайомлення. При цьому вважає, наявності в матеріалах справи направлення без відомостей про ознайомлення з його змістом та вручення водію під підпис свідчить про його незгоду з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного за допомогою приладу «Drager». Рапорт працівника поліції, у відповідності до ст.251 КУпАП, не може бути визнаний належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Окрім цього, захисник зазначає, що відповідно до п.2.2.9 Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 23 серпня 2012 року № 747, рапорт належить до внутрішніх документів МВС України. На обґрунтування своєї позиції посилається на висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а. У зв`язку з викладеним захисник вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності поза розумним сумнівом підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні захисник Клочкова А.О. апеляційну скаргу підтримала з доводів, зазначених в апеляційній скарзі, просила її задовольнити, посилаючись на допущені порушення під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, виявлення у ОСОБА_1 допустимого рівню алкоголю.

Захисник Рвачов О.В. та Романов Р.В. участі в судовому розгляді не приймали, про час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, апеляційний суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 2.9.А ПДР України передбачено, що водію забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9.А ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Як на докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП,суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №615383 від 15.03.2026 року, чек тестування на алкоголь, з якого вбачається, що результат тесту ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння становить 0,31 % проміле, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт рядового поліції взводу №1 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6837412 від 15.03.2026, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП, відеозапис, який міститься на диску та приєднаний до матеріалів справи.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

На наявному в матеріалах справи відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , у зв`язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння, запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів. ОСОБА_1 , погодився пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, який показав позитивну пробу 0,31 проміле, що перевищує цифровий показник 0,2 проміле алкоголю в крові, встановлений п.7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, та свідчить про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. Незгоди з результатом огляду ОСОБА_1 не виказував, чек за результатами тестування, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у графі «з результатом згоден» та протокол про адміністративне правопорушення підписавбез будь-яких зауважень. Водію роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, відсторонено від права керування транспортним засобом попередивши ОСОБА_1 про необхідність залучення тверезого водія (відео 10:57:24, водій повідомив, що замовить драйвера та повідомив про це поліцейських- 10:58:00 ).

Доводи апеляційної скарги про те, що результат огляду ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» становив 0,31 проміле та відповідав допустимій нормі визначеній положенням ст.8 п.5 Конвенції про дорожній рух є безпідставними.

Відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974 року, зі змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971 року, зі змінами та доповненнями, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

Таким спеціальним положенням національного законодавства і є «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, згідно з п.7 розділу 2 якої встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Наведена норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за якого настає алкогольне сп`яніння. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 мг у видихуваному повітрі, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2%.

З роздруківки чека приладу «Drager Alcotest 6820 » вбачається, що результат огляду ОСОБА_1 становить 0,31 проміле, що перевищує гранично допустимий показник, визначений п.7 розділу ІІ Інструкції, та свідчить про перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння. При цьому ОСОБА_1 із результатом огляду погодився, що підтверджується його підписом у чеку приладу «Drager Alcotest 6820 » та власноручним зазначенням «згоден» (а.с.7, відео 11:01:26). Окрім того, водій зазначив, що напередодні вживав спиртні напої (відео 10:55:39-я думаю, що покаже, бо нормально пив).

Що стосується перебування отриманого при освідуванні показника в межах можливої похибки приладу, то враховуючи технічні характеристики газоаналізаторів, які використовуються при проведенні освідувань, у даному випадку - газоаналізатор «Drager Alcotest 6820», то ними передбачено можливість похибок у їх роботі: абсолютна похибка (Д): ± 0,02 мг/л – у діапазоні від 0 до 0,2 мг/л, відносна похибка (д): ± 10 % – у діапазоні понад 0,2 мг/л; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка (Д): ± 0,04 ‰ – у діапазоні від 0 до 0,4 ‰; відносна похибка (д): ± 10 % – у діапазоні понад 0,4 ‰, що свідчить про те, що показник 0,31 проміле при допустимих похибках перевищує допустимий рівень, оскільки таким може бути рівень максимум 0,24-0,25 проміле .

Відеозаписом також підтверджено, що водія було відсторонено від керування транспортним засобом шляхом заборони подальшого руху. При цьому, законодавством не передбачено обов`язкового складання акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу під час відсторонення особи від керування транспортним засобом.

Дії працівників поліції під час оформлення адміністративних матеріалів відповідали вимогам ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, а протокол про адміністративне правопорушення складений відповідно до вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було ознайомлено та вручено направлення на проходження огляду на стан сп`яніння під підпис є безпідставними. Оскільки водій погодився з результатами огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, а тому підстав для його направлення до закладу охорони здоров`я для проведення огляду не було. Відсутність підпису ОСОБА_1 у направленні не свідчить про його незгоду з результатами проведеного огляду та не спростовує їх достовірності.

Посилання захисника на те, що відповідно до п. 2.2.9 Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 23 серпня 2012 року № 747, рапорт належить до внутрішніх документів МВС України, не свідчить про його недопустимість як доказу. Правовий статус рапорту як внутрішнього службового документа не виключає можливості врахування відомостей, що містяться в ньому, як докази відповідно до ст.251 КУпАП, якіпідтверджуються та узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Судові рішення, на які у апеляційній скарзі посилається захисник преюдиційного значення для вирішення даної справи, з огляду на встановлені у ній обставини, не мають.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Рвачова Олексія Олександровича на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №935/810/26 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без задоволення.

Постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 липня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №935/810/25 відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волкова Н.Я.

копія згідно оригіналу