Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №276/780/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №276/780/26 головуючий суддя у І інстанції СЕМЕНЮК А. С.

Номер провадження №33/4805/1203/26

Категорія ст.140 ч.4 КУпАП Доповідач Волкова Н. Я.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м.Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді палати з розгляду кримінальних справ Волкової Н.Я., з секретарем Вербич Т.А., за участю представника потерпілого Гайдащука О.С., потерпілого ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні по провадженню за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_1 Гайдащука Олександра Сергійовича на постанову Хорошівського районного суду Житомирської області від 30 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №276/780/26 відносно ОСОБА_2 за ст.140 ч.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Житомирського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника потерпілого ОСОБА_1 Гайдащука Олександра Сергійовича на постанову Хорошівського районного суду Житомирської області від 30 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №276/780/26 відносно ОСОБА_2 за ст.140 ч.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за результатами перевірки якої було відкрито апеляційне провадження.

Повноваження суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення визначено положеннями статті 294 ч.7-9 КУпАП, відповідно якої апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено наступне:

Постановою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 30 червня 2026 року провадження у справі №276/780/26 відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.140 ч.4 КУпАП , закрито на підставі ст.247 ч.1 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 646387 від 21.04.2026, 03.04.2026 o 20 год. 30 хв. на автодорозі М21 Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський, км 134, ОСОБА_2 , будучи посадовою особою, генеральним директором ТОВ «Спец Комплект Постач», відповідальним за експлуатаційне утримання вулично-шляхової мережі, не вжив своєчасних заходів щодо недопущення утворення та ліквідації ямковості (вибоїн) (2х0,9х0,12)м (1,2х1х0,13) м та не огородив належним чином місця існуючих недоліків за допомогою засобів організації дорожнього руху, що стало супутньою причиною ДТП за участі транспортних засобів ЯГУАР, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та РЕНО МЕГАН, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .. Внаслідок наїзду у вибоїни транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. Відповідальна особа ОСОБА_2 , порушив вимоги ДСТУ 3587:22, ст.12 "Про дорожній рух", п.1.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 140 ч. 4 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду представник потерпілого ОСОБА_1 . Гайдащук О.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.140 ч.4 КУпАП та накласти на нього відповідне адміністративне стягнення, яке визначить суд, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення правового спору та закриття провадження у справі.

В апеляційній скарзі представник потерпілого зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Відомості про неправомірні дії працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також дані щодо оскарження таких дій у матеріалах справи відсутні. Вказує, що працівниками поліції правомірно встановлено, що посадовою особою, відповідальною за експлуатаційне утримання автомобільної дороги М-21 Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський на 134 км, є генеральний директор ТОВ «Спец Комплект Постач» ОСОБА_2 , що підтверджується наказом № 226-к від 10.06.2020. Крім того, представник зазначає, що 02.07.2026 потерпілим ОСОБА_1 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області (далі Служба) було направлено запит про надання інформації щодо того, яке підприємство здійснювало експлуатаційне утримання автомобільної дороги М-21 Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський на 134 км станом на 03.04.2026 та хто є відповідальною посадовою особою. Також було запитано належним чином засвідчені копії договору на експлуатаційне утримання зазначеної ділянки дороги, чинного станом на 03.04.2026, а також посадової інструкції, якою визначено коло обов`язків відповідальної посадової особи. В апеляційній скарзі зазначено, що, 07.07.2026 отримано відповідь Служби, з якої вбачається, що 11.04.2024 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області та ТОВ «Спец Комплект Постач» укладено договір № 41 про закупівлю послуг з обслуговування наземних видів транспорту, предметом якого, зокрема, є експлуатаційне утримання автомобільної дороги М-21 Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський. Вказує, що відповідно до п.1.8 договору до переліку послуг входить ліквідація дефектів дорожнього покриття, зокрема вибоїн, колійності, просідань, проломів, руйнування крайок дорожнього покриття, змивів та інших пошкоджень. Також, на думку представника, зі змісту договору вбачається, що ТОВ «Спец Комплект Постач» є виконавцем послуг з експлуатаційного утримання зазначеної ділянки автомобільної дороги, а договір від імені товариства підписаний генеральним директором ОСОБА_2 , який, як керівник товариства, прийняв на себе зобов`язання щодо виконання умов договору. У зв`язку з цим представник просить суд апеляційної інстанції дослідити нові докази у справі, а саме: запит до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області від 02.07.2026, відповідь Служби від 07.07.2026, договір № 41 від 11.04.2024 разом із додатком № 1 до нього, запит до Управління патрульної поліції в Житомирській області від 02.07.2026 та відповідь Управління патрульної поліції в Житомирській області від 08.07.2026. Вказує, що зазначені докази не були подані до суду першої інстанції, оскільки на момент розгляду справи вони були відсутні та отримані лише після ухвалення постанови суду. На думку представника, ці докази є належними та допустимими, оскільки підтверджують, що саме ОСОБА_2 є посадовою особою, відповідальною за експлуатаційне утримання зазначеної ділянки автомобільної дороги, а відтак підтверджують його вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні представник Гайдащук О.С. ат потерпілий ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримали. Оскільки працівниками поліції до протоколу не були долучені усі докази в повному обсязі, то докази були зібрані після судового розгяду та долучені до апеляційної скарги.

ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_3 про судовий розгляд повідмолені належним чином, у судове засідання не прибули, що не перешкоджає апеляційному розгляду. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши учасників, перевіривши апеляційну скаргу в межах її доводів, апеляційний суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 140 ч.1-3 КУпАП передбачено, порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху. Порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування. Порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.

Згідно ст. 140 ч. 4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, диспозиція ст. 140 КУпАП є бланкетною, тому обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.140 ч. 4 КУпАП, є спричинення пошкодження об`єктів, зазначених у цій статті, внаслідок порушення конкретних правил, норм, стандартів, встановленого законодавством порядку, нормативів особою, яка має їх дотримуватися. Тому при провадженні у справі необхідно з`ясовувати, серед іншого, які норми, правила, стандарти порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм, правил, стандартів як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові судді.

Пунктом 1.5 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Закон України «Про дорожній рух» визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Зокрема,ст.12 вказаного Закону передбачено, що підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання розробляють і здійснюють заходи для забезпечення безпеки дорожнього руху, проводять у трудових колективах профілактичну роботу по дотриманню вимог законодавства про дорожній рух, за згодою з первинними профспілковими організаціями включають до колективних договорів вимоги щодо форм впливу на членів трудового колективу у разі порушення ними обов`язків учасників дорожнього руху, встановлених чинним законодавством про дорожній рух.

Посадові особи, які відповідають за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів, зобов`язані: забезпечувати добір, підвищення кваліфікації та професійного рівня водіїв, здійснювати контроль за станом їх здоров`я і дотриманням режиму праці та відпочинку; забезпечувати належний технічний стан транспортних засобів та дотримання екологічних вимог їх експлуатації; не допускати до керування транспортними засобами осіб, які не мають права на керування транспортним засобом відповідної категорії, не пройшли у встановлений строк медичного огляду, перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; не випускати на лінію транспортні засоби, технічний стан яких не відповідає нормативам з безпеки дорожнього руху та вимогам правил дорожнього руху, а також якщо вони не зареєстровані у встановленому порядку, переобладнані з порушенням вимог законодавства або не пройшли обов`язкового технічного контролю (ст.12 ч.2 Закону України «Про дорожній рух»).

Посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження; у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла; обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності (ст.12 ч.3 вказаного Закону).

Особи, які відповідають за експлуатацію під`їзних і грунтових доріг, а також власники транспортних засобів зобов`язані виключати можливість виносу транспортними засобами землі, каміння або інших матеріалів на автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди (ст.12 ч.4 Закону України «Про дорожній рух») .

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, виходив із недоведеності наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.140 ч.4 КУпАП.

Суд зазначив, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували причетність ОСОБА_2 до дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03.04.2026 на автодорозі М-21 Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський (км 134), а також виконання ним обов`язків посадової особи, відповідальної за утримання зазначеної ділянки дороги. Крім того, відсутні докази того, що вказана ділянка дороги перебуває на утриманні ТОВ «Спец Комплект Постач».

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Сукупність зазначених ознак в діях ОСОБА_2 не доведено.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про відсутність доказів наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.140 ч.4 КУпАП України. Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом обставин.

Протокол про адміністративне правопорушення, складений з дотриманням вимог ст.256 КУпАП, не є безумовним доказом вини особи та не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку довести наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення. Протокол є лише одним із джерел доказів, який підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами відповідно ст.252 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність конкретної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівниками поліції правомірно встановлено ОСОБА_2 як посадову особу, відповідальну за експлуатаційне утримання автомобільної дороги, не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки перебування особи на посаді генерального директора товариства не свідчить про наявність у нього статусу спеціального суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 140 ч.4 КУпАП. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити, що на неї покладено конкретні обов`язки щодо забезпечення експлуатаційного утримання відповідної ділянки автомобільної дороги та усунення недоліків, невиконання яких перебуває у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Наказ про призначення ОСОБА_2 генеральним директором ТОВ «Спец Комплект Постач» підтверджує факт перебування його на відповідній посаді, однак не містить відомостей про покладення на нього обов`язків щодо безпосереднього експлуатаційного утримання автомобільної дороги М-21М-21 Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський (км 134) або щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на її окремій ділянці. При цьому суду першої інстанції не надано посадової інструкції ОСОБА_2 , наказу про покладення на нього відповідних функцій чи інших документів, які б підтверджували, що до його службових обов`язків входило забезпечення експлуатаційного утримання зазначеної ділянки автомобільної дороги та усунення недоліків дорожнього покриття.

Відповідно до ст. 294 ч.7 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Документи, на долучені до апеляційної скарги та на які посилається представник потерпілого, а саме: запит до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області від 02.07.2026, відповідь Служби від 07.07.2026, договір № 41 від 11.04.2024 з додатком № 1, запит до Управління патрульної поліції в Житомирській області від 02.07.2026 та відповідь Управління патрульної поліції в Житомирській області від 08.07.2026, не були предметом дослідження суду першої інстанції, оскільки отримані вже після ухвалення оскаржуваної постанови. При цьому, сторона, яка подала їх до апеляційного суду не була обмеженна у можливості їх подання суду першої інстанції або заявлення відповідного клопотання як про витребування таких доказів, у разі неможливості їх самостійного подання, або заявлення клопотання про відкладення судового розгляду для забезпечення можливості подання таких стороною.

Разом із тим зазначена обставина не є підставою для прийняття таких доказів судом апеляційної інстанції та скасування постанови суду першої інстанції. Законність і обґрунтованість судового рішення оцінюється з урахуванням тих доказів, які існували та були надані під час розгляду справи судом першої інстанції. Усунення недоліків доказування після ухвалення судового рішення шляхом збору нових доказів не може слугувати підставою для перегляду постанови, оскільки це фактично призведе до виправлення неповноти доказової бази, яка існувала на момент складання протоколу та розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, апеляційним судом було відмовлено у задоволенні клопотання про дослідження нових доказів, які не були предметом дослідження суду першої інстанції, поважних причин неможливості їх своєчасного подання до суду не встановлено.

Крім того, навіть за умови дослідження зазначених документів вони не підтверджують обставин, які входять до предмета доказування у цій справі. Надані документи лише свідчать про наявність договірних відносин між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області та ТОВ «Спец Комплект Постач», однак не містять відомостей про покладення саме на ОСОБА_2 персонального обов`язку щодо експлуатаційного утримання ділянки автомобільної дорогиМ-21 Виступовичі – Житомир – Могилів-Подільський (км 134), де сталася дорожньо-транспортна пригода, та не підтверджують, що він є спеціальним суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.140 ч.4 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України та загальних засад провадження у справах про адміністративні правопорушення усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Оскільки належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 140 ч.4 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд не вбачає правових підстав для дослідження поданих апелянтом нових доказів, оскільки вони отримані після ухвалення постанови судом першої інстанції, спрямовані на усунення недоліків доказування, допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про відсутність належних і допустимих доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.140 ч.4 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.

За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_2 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 Гайдащука Олександра Сергійовича на постанову Хорошівського районного суду Житомирської області від 30 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №276/780/26 відносно ОСОБА_2 за ст.140 ч.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без задоволення.

Постанову Хорошівського районного суду Житомирської області від 30 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення №276/780/26 відносно ОСОБА_2 за ст.140 ч.4 Кодексу України про адміністративні правопорушеннязалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волкова Н.Я.