Рішення від 10 серпня 2026 р. у справі №761/179/23 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/179/23

Провадження № 2-а/761/80/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Сіромашенко Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування Зорі Едуарда Вадимовича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року через підсистему «Електронний суд» позивач подав до Шевченківського районного суду м. Києва позов до інспектора з паркування Зорі Е.В., в якому просив:1) постанову від 22.12.2022 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП України скасувати, а справу закрити; 2) повернути кошти у розмірі 2087,80 грн., які були сплачені за квитанціями по даній постанові; 3) стягнути з відповідача на користь позивача моральну компенсацію у розмірі 1000,00 грн. та судовий збір.

Позов обґрунтовує тим, що 22.12.2022 інспектором патрульної поліції у м. Києві УПП у Київській області ДПП НП Зоря Е.В. винесено постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу за ч. 3 ст. 122 КУпАП, за порушення п. 15.9 ПДР України.

Позивач вважає, що зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Зазначає, що постанову винесено на місці вчинення правопорушення та відразу після того, як правопорушення нібито було вчинено.

Крім того, позивач не був присутній при евакуації автомобіля, відповідно фізичної можливості скористатися своїми правами не мав можливості.

У зв`язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2023 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді ОСОБА_2..

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026 матеріали вказаної справи передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В., у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_2 , на підставі розпорядження № 01-08-1060 від 18.03.2026.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06.04.2026 було відкрито провадження в даній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Відповідачем не було направлено на адресу суду заяв або заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, якою, за твердженням позивача, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

До позовної заяви копію оскаржуваної постанови не додано.

У позовній заяві не зазначено номера постанови, виду та розміру накладеного адміністративного стягнення, а також інших реквізитів, які б давали можливість індивідуалізувати відповідний акт суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження своїх доводів позивачем надано квитанцію за сплату №188490671 від 23.12.2022 та фотокопії.

Матеріали справи не містять клопотання про витребування постанови про накладення адміністративного стягнення, якою, за твердженням позивача, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пунктом 19 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно та своєчасно.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 4 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

За змістом ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає, зокрема, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган або посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Предметом заявлених позовних вимог є визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, якою, за твердженням позивача, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Разом із тим судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано копії такої постанови.

Отже, оскаржуваний позивачем акт не індивідуалізований за своїми реквізитами.

Суд також враховує, що позивач не вживав заходів для отримання відповідної постанови поза межами судового провадження та не звертався до суду з клопотанням про витребування даної постанови.

За таких обставин суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів існування індивідуального акта, який позивач просить визнати протиправним та скасувати.

Суд також враховує, що позивач просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Разом із тим матеріали справи не містять доказів існування провадження у справі про адміністративне правопорушення, у межах якого було б винесено постанову щодо ОСОБА_1 .

За таких обставин вимога про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення також не може бути задоволена, оскільки існування такого провадження матеріалами справи не підтверджено.

Крім того, вимоги про повернення коштів у розмірі 2087,80 грн., які були сплачені за квитанціями по постанові, стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, як похідні від попередніх вимог

За таких обставин підстави для задоволення позову відсутні.

Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 9, 72-77, 80, 229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, статтями 7, 9, 245, 251, 280, 287 КУпАП, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора з паркування Зорі Едуарда Вадимовича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач: інспектор з паркування Зоря Едуард Вадимович, адреса: м. Київ, вул. Н абережно-Лугова, 4.

Суддя Н.В.Сіромашенко