Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №756/7425/26 — Оболонський районний суд міста Києва

17.08.2026 Справа № 756/7425/26

Справа № 756/7425/26

№ 1-кп/756/1484/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 Оболонського районного суду міста Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 22.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100050000360, стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м. Києві, громадянка України, здобула середню освіту, не заміжня, офіційно не працевлаштована, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 22.02.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100050000360, стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України. Постановою прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва від 08.04.2026 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12026100050000360 від 22.02.2026 та № 12026100050000536 від 16.03.2026 об`єднано в одне кримінальне провадження за № 12026100050000360.

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

1.1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.02.2026 приблизно о 20:00 знаходилась за адресою: АДРЕСА_3, та в неї виникли неприязні відносини із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає в приміщенні квартири № НОМЕР_4 за вказаною адресою, на підставі того, що остання не відкривала їй двері до квартири.

21.02.2026 приблизно о 23:40 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_3 , виник злочинний умисел, спрямований на пошкодження чужого майна шляхом підпалу вхідних дверей до квартири № НОМЕР_4 , в якій проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою у неї виник конфлікт на ґрунті неприязних відносин.

Реалізуючи задумане, ОСОБА_4 21.02.2026 приблизно о 23:40 зайшла до під`їзду житлового багатоповерхового будинку АДРЕСА_3 та, піднявшись на восьмий поверх, підійшла до вхідних дверей квартири № НОМЕР_4 , в якій проживає ОСОБА_6 .

Продовжуючи розпочате, ОСОБА_4 того ж дня і в той же час, знаходячись на третьому поверсі житлового будинку АДРЕСА_3 , поряд із вхідними дверима, які ведуть до квартири № НОМЕР_4 , за допомогою сірника та рідини для запалювання, які мала при собі, здійснила підпал дерматинової обшивки дверей, під якою знаходилася ватна підкладка, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла.

В подальшому полум`я охопило всю площу вхідних дверей до квартири № НОМЕР_4 , у результаті чого вони були пошкоджені.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями завдала власникам квартири за адресою: АДРЕСА_4 , а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , майнової шкоди.

1.2. Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України.

1.3. Крім того, 16.03.2026 приблизно о 17:00 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилась за адресою: АДРЕСА_5 , та в неї виникли неприязні відносини із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає в приміщенні квартири АДРЕСА_6 за вказаною адресою, на підставі того, що останній попросив покинути приміщення його квартири.

16.03.2026 приблизно о 18:00 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на пошкодження чужого майна шляхом підпалу вхідних дверей до квартири АДРЕСА_6 , в якій проживає ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким у неї виник конфлікт на ґрунті неприязних відносин.

Реалізуючи задумане, ОСОБА_4 16.03.2026 приблизно о 18:17 зайшла до під`їзду житлового багатоповерхового будинку АДРЕСА_5 та, піднявшись на третій поверх, підійшла до вхідних дверей квартири АДРЕСА_6 , в якій проживає ОСОБА_9 .

Продовжуючи розпочате, ОСОБА_4 того ж дня і в той же час, знаходячись на третьому поверсі житлового будинку АДРЕСА_5 , поряд із вхідними дверима, які ведуть до квартири АДРЕСА_6 , за допомогою запальнички, яку мала при собі, здійснила підпал дерматинової обшивки дверей, під якою знаходилася ватна підкладка, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла.

В подальшому полум`я охопило всю площу вхідних дверей до квартири АДРЕСА_6 , у результаті чого вони були пошкоджені.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями завдала ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , майнової шкоди.

1.4. Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. Позиції сторін обвинувачення та захисту.

2.1.1. Прокурор ОСОБА_3 вважала, що у судовому засіданні достеменно встановлено вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, кваліфікацію органом досудового розслідування здійснено правильно, а винуватість доведено наданими суду доказами. Просила визнати ОСОБА_4 винуватою, урахувати обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, а саме щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують покарання. Просила призначити покарання за ч. 2 ст. 194 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. Крім того, зазначила, що матеріальна шкода потерпілим не відшкодована, а запобіжний захід у виді тримання під вартою просила залишити без змін до набрання вироком законної сили.

2.1.2. У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що 21.02.2026 приблизно о 23:40 за адресою: АДРЕСА_3 , умисно пошкодила чуже майно шляхом підпалу, а саме вхідні двері до квартири № НОМЕР_4 , в якій проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою у неї виник конфлікт на ґрунті неприязних відносин. Зайшла до під`їзду житлового багатоповерхового будинку АДРЕСА_3 та, піднявшись на восьмий поверх, підійшла до вхідних дверей квартири № НОМЕР_4 . Знаходячись поряд із вхідними дверима, за допомогою сірника та рідини для запалювання, які мала при собі, здійснила підпал дерматинової обшивки дверей, під якою знаходилася ватна підкладка, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла. В подальшому полум`я охопило всю площу вхідних дверей до квартири № НОМЕР_4 , у результаті чого вони були пошкоджені. Крім того, 16.03.2026 приблизно о 18:17 за адресою: АДРЕСА_5 , умисно пошкодила чуже майно шляхом підпалу, а саме вхідні двері до квартири АДРЕСА_6 , в якій проживає ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким у неї виник конфлікт на ґрунті неприязних відносин. Знаходячись на третьому поверсі житлового будинку АДРЕСА_5 , поряд із вхідними дверима, які ведуть до квартири АДРЕСА_6 , за допомогою запальнички, яку мала при собі, здійснила підпал дерматинової обшивки дверей, під якою знаходилася ватна підкладка, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла. В подальшому полум`я охопило всю площу вхідних дверей до квартири АДРЕСА_6 , у результаті чого вони були пошкоджені. Підтримала позицію захисника, щиро розкаялась, вину свою визнала та просила призначити мінімальний строк покарання.

2.1.3. Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_4 щиро розкаялась. До того ж зауважив, що у кримінальному провадженні відсутній цивільний позов потерпілих. Просив призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки та звільнити її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк.

2.1.4. Потерпіла ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду повідомлена належним чином. Надала заяву, у якій просила здійснювати судовий розгляд без її участі, покарання призначити на розсуд суду.

2.1.5. Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду повідомлений належним чином. Надав заяву, у якій просив здійснювати судовий розгляд без його участі, покарання призначити на розсуд суду.

2.1.6. Потерпіла ОСОБА_10 у судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду повідомлена належним чином. Надала заяву, у якій просила здійснювати судовий розгляд без її участі.

2.1.7. Потерпілий ОСОБА_9 у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду повідомлений належним чином. Надав заяву, у якій просив здійснювати судовий розгляд без його участі, покарання призначити на розсуд суду.

2.2. Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, не оспорювала обставин, викладених в обвинувальному акті, за згодою учасників судового провадження суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої, а також дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченої. При цьому суд роз`яснив наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

2.3. Суд розцінює показання ОСОБА_4 як належні, допустимі та достатні докази її винуватості, оскільки вони є добровільними та такими, що повністю підтверджують усі обставини кримінального правопорушення, а саме умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

3. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

3.1. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

3.2. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала повністю, у вчиненому каялась, засудила свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченою та її щире каяття не пов`язані лише з бажанням отримати мінімальне покарання чи з наявністю доказів учинення кримінального правопорушення. Обвинувачена сама просила суд не досліджувати докази через повне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором у судовому засіданні. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії обвинуваченої каяттям (щирий жаль з приводу вчиненого), а отже, є підставою для врахування таких дій як обставини, що пом`якшує покарання.

3.3. Щире каяття характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого, яке полягає в тому, що вона визнає свою вину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася.

3.4. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України судом не встановлено.

4. Мотиви призначення покарання.

4.1. Призначаючи покарання, суд ураховує, що покарання є заходом примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, має особистий та індивідуалізований характер і повинен забезпечувати відчуття справедливості як у потерпілого, так і в суспільства. Питання, які суд вирішує при ухваленні вироку, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України.

4.2. Отже, обираючи вид та строк покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів, його вид та суспільну небезпечність. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб з інвалідністю не має, за місцем проживання характеризується формально посередньо, у порушенні громадського порядку не помічена.

Суд також бере до уваги наведені в розділі 3 обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Положеннями ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи із засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу обвинуваченої, з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання.

Прокурор просила призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, тобто в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 194 КК України. Беручи до уваги характер вчиненого, відомості про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб з інвалідністю не має, за місцем проживання характеризується формально посередньо, у порушенні громадського порядку не помічена, а також щире каяття обвинуваченої та відсутність претензій потерпілих, які цивільного позову не заявили та питання покарання залишили на розсуд суду, суд призначає обвинуваченій покарання саме в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 194 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

4.3. Вирішуючи питання про те, чи повинна обвинувачена відбувати призначене покарання (п. 6 ч. 1 ст. 368 КПК України), суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Обвинувачена двічі протягом менше ніж одного місяця вчинила однорідні за характером дії, завдану потерпілим шкоду не відшкодовано. За таких обставин суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому доводи захисника про звільнення від відбування покарання з випробуванням задоволенню не підлягають.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у ст. 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправним діянням, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає меті покарання, тяжкості вчиненого та особі обвинуваченої.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

5.1. У межах кримінального провадження щодо ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

З огляду на вид та міру покарання, яке призначається судом, наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшились, а також обставин, передбачених ст. 178 КПК України, з метою забезпечення виконання вироку в частині призначеного обвинуваченій покарання суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який чи для скасування раніше застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Отже, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити без змін раніше застосований обвинуваченій запобіжний захід у виді тримання під вартою.

5.2. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України 16.03.2026 о 21:00, у подальшому до неї застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Отже, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати у строк покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 з 16.03.2026 до 17.08.2026 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

5.3. Строк відбування покарання обвинуваченої слід обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме з 17.08.2026.

5.4. Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а саме:

- куртку чорного кольору, яка належить ОСОБА_4 ; мобільний телефон марки «Redmi» синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому наявна сім-картка з номером НОМЕР_3 ; рюкзак чорного кольору з особистими речами ОСОБА_4 - слід повернути власниці ОСОБА_4 ;

- запальничку блакитного кольору марки «Frog», яку поміщено до спеціального пакета НПУ № ICR 0101798 та яка зберігається в камері схову Оболонського УП ГУНП у м. Києві, як таку, що не має цінності і не може бути використана, відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України слід знищити після набрання вироком законної сили;

- змив з лівого боку дверної коробки (зовнішній бік), який поміщено до спеціального пакета НПУ № WAR 1326726; змив з середини зовнішнього боку дверей, який поміщено до спеціального пакета НПУ № WAR 1326727; змив з правого верхнього кута дверей, який поміщено до спеціального пакета НПУ № WAR 1326728, та зразок пожежного сміття, які після проведення експертизи поміщено до спеціального пакета № 6602009 та які зберігаються в камерах схову Оболонського УП ГУНП у м. Києві, - слід знищити після набрання вироком законної сили;

- предмет, зовні схожий на дверну обшивку, із ознаками термічної дії, який поміщено до спеціального пакета НПУ № RIC 2050427 та зберігається в камерах схову Оболонського УП ГУНП у м. Києві, - слід знищити після набрання вироком законної сили;

- змив з підлоги, який поміщено до спеціального пакета № CRI 1261987; змив з кабелю, який поміщено до спеціального пакета № PSP 1267914; змив із зовнішньої сторони дверей, який поміщено до спеціального пакета № PSP 1267915; змив з правої сторони дверної коробки, який поміщено до спеціального пакета № CRI 1261990, які після проведення експертизи поміщено до спеціального пакета № 4061738 та які зберігаються в камерах схову Оболонського УП ГУНП у м. Києві, - слід знищити після набрання вироком законної сили;

- електронний носій інформації з відеозаписами з камер відеоспостереження школи 1-3 ступенів № 231 Оболонського району м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 2-В, - слід зберігати при матеріалах кримінального провадження.

5.5. Інформація щодо застосування такого заходу забезпечення, як арешт майна, учасниками судового провадження не надавалась.

5.6. Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Процесуальні витрати за проведення експертиз, а саме:

- за висновком експерта № СЕ-19/111-26/9939-ФХД від 20.03.2026 у розмірі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок слід стягнути з ОСОБА_4 на користь держави;

- за висновком експерта № СЕ-19/111-26/12173-ПТ від 19.03.2026 у розмірі 1 782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок слід стягнути з ОСОБА_4 на користь держави;

- за висновком експерта № СЕ-19/111-26/15234-ФХД від 14.04.2026 у розмірі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок слід стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

5.7. Цивільний позов у межах цього кримінального провадження не заявлено.

5.8. Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 50, 65, 66, 67, ч. 5 ст. 72 КК України, ст. 100, ч. 2 ст. 124, ч. 3 ст. 349, 368, 370, 373, 374, 376, 394, 395, 532, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув`язнення за цим кримінальним провадженням з 16.03.2026 до 17.08.2026 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме з 17.08.2026.

Процесуальні витрати на проведення експертиз, а саме:

- за висновком експерта № СЕ-19/111-26/9939-ФХД від 20.03.2026 у розмірі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок - стягнути з ОСОБА_4 на користь держави;

- за висновком експерта № СЕ-19/111-26/12173-ПТ від 19.03.2026 у розмірі 1 782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок - стягнути з ОСОБА_4 на користь держави;

- за висновком експерта № СЕ-19/111-26/15234-ФХД від 14.04.2026 у розмірі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок - стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази в кримінальному провадженні:

- куртку чорного кольору, яка належить ОСОБА_4 ; мобільний телефон марки «Redmi» синього кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому наявна сім-картка з номером НОМЕР_3 ; рюкзак чорного кольору з особистими речами ОСОБА_4 - повернути власниці ОСОБА_4 ;

- запальничку блакитного кольору марки «Frog», яку поміщено до спеціального пакета НПУ № ICR 0101798 та яка зберігається в камері схову Оболонського УП ГУНП у м. Києві - знищити після набрання вироком законної сили;

- змив з лівого боку дверної коробки (зовнішній бік), який поміщено до спеціального пакета НПУ № WAR 1326726; змив з середини зовнішнього боку дверей, який поміщено до спеціального пакета НПУ № WAR 1326727; змив з правого верхнього кута дверей, який поміщено до спеціального пакета НПУ № WAR 1326728, та зразок пожежного сміття, які після проведення експертизи поміщено до спеціального пакета № 6602009 та які зберігаються в камерах схову Оболонського УП ГУНП у м. Києві, - знищити після набрання вироком законної сили;

- предмет, зовні схожий на дверну обшивку, із ознаками термічної дії, який поміщено до спеціального пакета НПУ № RIC 2050427 та зберігається в камерах схову Оболонського УП ГУНП у м. Києві, - знищити після набрання вироком законної сили;

- змив з підлоги, який поміщено до спеціального пакета № CRI 1261987; змив з кабелю, який поміщено до спеціального пакета № PSP 1267914; змив із зовнішньої сторони дверей, який поміщено до спеціального пакета № PSP 1267915; змив з правої сторони дверної коробки, який поміщено до спеціального пакета № CRI 1261990, які після проведення експертизи поміщено до спеціального пакета № 4061738 та які зберігаються в камерах схову Оболонського УП ГУНП у м. Києві, - знищити після набрання вироком законної сили;

- електронний носій інформації з відеозаписами з камер відеоспостереження школи 1-3 ступенів № 231 Оболонського району м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 2-В, - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору та захиснику в порядку, визначеному ст. 376, 615 КПК України.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику в нарадчій кімнаті 17 серпня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1