Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №753/15551/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15551/26

провадження № 1-кп/753/2016/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100020001801 від 21.06.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Луганської області, м. Лисичанськ, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

21.06.2026 року, близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували на вулиці за адресою: АДРЕСА_3 .

В цей час за вказаною адресою перебував екіпаж Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Рубін 0201» у складі інспектора 1-го взводу, 1-ї роти, 1-го батальйону, 2-го полку (з ОЛБ) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 та інспектора 1-го взводу, 1-ї роти, 1-го батальйону, 2-го полку (з ОЛБ) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - ОСОБА_8 , які перебували у форменому одязі поліцейських з відповідними розпізнавальними знаками та відпрацьовували виклик на лінію «102» щодо пошкодження транспортного засобу.

Під час відпрацювання вказаного виклику до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підійшли дві невстановлені досудовим розслідуванням особи чоловічої статі, які повідомили про конфлікт із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .

В подальшому, до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 також підійшли ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які почали поводити себе агресивно та висловлюватися нецензурною лайкою в адресу двох невстановлених осіб чоловічої статі. В свою чергу ОСОБА_7 намагався їх заспокоїти, однак, останні на його зауваження не реагували, після чого ОСОБА_5 різко направився в сторону двох невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

З метою недопущення порушення громадського порядку, припинення вищевказаного конфлікту та перешкоджанню нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 двом невстановленим особам, ОСОБА_7 намагався обмежити фізичний контакт між ними, та коли ОСОБА_5 намагався завдати удари кулаками невстановленим особам, відштовхнув його, внаслідок чого ОСОБА_5 , впав на землю.

Побачивши це ОСОБА_3 , усвідомлюючи що перед ним знаходяться працівники правоохоронних органів, одягнуті у формений одяг, зовні оснащені загальновідомими ідентифікуючими ознаками працівників поліції (шевронами), розуміючи, що працівники правоохоронного органу в цей момент діють в межах службових повноважень, передбачених положеннями Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень працівнику поліції, наніс один удар своєю лівою рукою в область лівої скроні ОСОБА_7 , завдавши останньому легке тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку.

Припиняючи протиправні дії ОСОБА_3 останній був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_3 умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою у вчиненні вказаного злочину визнав повністю та пояснив суду, що дійсно він вдарив працівника поліції лівою рукою в обличчя. Запевнив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. У скоєному щиро розкаявся, жалкує, що так сталося, запевнив, що в подальшому нічого протиправного вчиняти не буде.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Судом роз`яснено учасникам кримінального провадження, що вони будуть позбавленні оскаржити обставини, які ними не оспорюються в апеляційному порядку.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлено.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжкими злочином, дані про особу винного, який судимостей не має, працює, позитивно характеризується, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його ставлення до вчиненого. При призначенні покарання судом також враховується наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає правильним призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі в межах, визначених санкцією закону.

При цьому суд, враховуючи обставини даної справи та особу ОСОБА_3 його негативне ставлення до вчиненого, думку потерпілого про призначення ОСОБА_3 покарання не пов`язаного з позбавленням волі та наявність обставин, які пом`якшують покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без відбування покарання, а тому суд, застосувавши положення ст. 75 КК України, звільняє його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, при цьому покладає на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 373-376 КПК України суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

Застосувати відносно ОСОБА_3 ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Зобов`язати ОСОБА_3 відповідно до ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Речові докази: диск - з відеозаписами з нагрудних боді-камер співробітників УПП ДПП НП України- зберігати в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: