Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №752/17270/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17270/26

Провадження №: 3/752/5209/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Вдовиченко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В :

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 696742 від 18.06.2026, 18.06.2026 о 23 год. 07 хв. 11 с. у м. Києві на вул. Португальській, 2-А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом LAND ROVER RANGE ROVER SPORT, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, та у встановленому законом порядку відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в лікаря-нарколога, що зафіксовано на бк 472396, 473600, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

У протоколі зазначено, що свідки чи потерпілі не залучалися; до протоколу додано направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння та відеозапис. Від підпису в протоколі, а також від надання пояснень по суті порушення ОСОБА_1 відмовився, про що зроблено відповідні записи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що 18.06.2026 повертався з Запорізької області та поспішав в`їхати до м. Києва до початку комендантської години. Алкогольних напоїв не вживає категорично, є волонтером, активно допомагає Збройним Силам України, у зв`язку з чим й їздив у Запорізьку область.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , переглянувши у судовому засіданні відеозаписи з нагрудних відеокамер поліцейських, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із наведеної диспозиції випливає, що об`єктивна сторона цього правопорушення у формі відмови від огляду утворюється за сукупності таких обов`язкових умов: 1) особа керувала транспортним засобом; 2) у поліцейського були законні підстави вважати, що особа перебуває у стані сп`яніння; 3) особі було запропоновано пройти огляд саме у порядку, встановленому законом; 4) особа від проходження такого огляду відмовилася.

Суд наголошує, що словосполучення «відповідно до встановленого порядку» є конститутивною ознакою складу правопорушення, а не декларативним застереженням. Караною є не будь-яка відмова водія, а відмова від огляду, який ініційований і пропонується з дотриманням встановленої законом процедури. Відповідно, недотримання цієї процедури органом, який ініціює огляд, виключає відповідну ознаку об`єктивної сторони, а отже - і склад адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. Огляд проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості такого застосування - у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським або незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Частина 4 ст. 266 КУпАП містить пряме та імперативне правило: огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103), деталізує цю процедуру, зокрема передбачає, що: огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ, або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 3); результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду (п. 5); водій, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або не погодився з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (п. 6); проведення огляду забезпечується не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п. 7); у разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення (п. 8).

Перелік ознак сп`яніння, форма направлення на огляд та форма акта огляду визначені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлений законом порядок огляду є послідовним і складається з двох етапів: 1) огляду на місці зупинки транспортного засобу, який проводиться поліцейським із використанням спеціального технічного засобу під відеозапис (за неможливості - у присутності двох свідків) і результати якого фіксуються в акті огляду; 2) огляду в закладі охорони здоров`я, який проводиться лікарем у разі відмови водія від огляду на місці або незгоди з його результатами, у строк не пізніше двох годин.

Кожен із цих етапів має бути документально підтверджений. Обов`язок належного оформлення і фіксації дотримання встановленої процедури покладається на орган (посадову особу), який ініціює огляд і складає протокол, а не на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Перевіряючи дотримання наведеного порядку в цій справі, суд встановив таке.

Огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу не проводився. У направленні на огляд водія транспортного засобу від 18.06.2026, складеному о 23 год. 14 хв., у графі «Огляд проводився за допомогою (назва, номер спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування МОЗ та Держспоживінспекції України)» власноручно зазначено «не проводився». Акт огляду на стан сп`яніння, складення якого передбачено п. 5 Порядку № 1103 та Інструкцією № 1452/735, у матеріалах справи відсутній.

Матеріали справи не містять жодного документа закладу охорони здоров`я. Попри те, що направлення виписано до КНП «Соціотерапія» і в ньому зазначено про доставлення особи до закладу охорони здоров`я, у справі відсутні: акт медичного огляду з висновком щодо стану сп`яніння; відмітка закладу охорони здоров`я про прибуття ОСОБА_1 ; будь-які дані про час його прибуття до закладу; документ, у якому лікарем зафіксовано відмову особи від проходження огляду. Отже, факт того, що другий етап огляду фактично був запропонований та розпочатий, об`єктивними даними не підтверджений.

Хронологія оформлення матеріалів викликає обґрунтований сумнів у тому, що особу дійсно доставляли до закладу охорони здоров`я. Підстави для огляду виявлено о 23 год. 07 хв. 11 с. на вул. Португальській, 2-А; направлення складено о 23 год. 14 хв.; протокол про адміністративне правопорушення складено о 23 год. 47 хв. 27 с., причому місцем складення протоколу в п. 2 протоколу зазначено те саме місце зупинки - м. Київ, Голосіївський район, вул. Португальська, 2-А.

Протокол про адміністративне правопорушення містить внутрішні суперечності у частині відеофіксації. У п. 10 протоколу як технічні засоби відеозапису зазначено бк 472396 та 473600, тоді як у п. 11 протоколу серед додатків указано відео бк 473600 та 473996. Свідки, як зазначено у п. 9 протоколу, не залучалися.

Крім того, у судовому засіданні досліджено відеозаписи з нагрудних відеокамер поліцейських, які повністю підтверджують показання ОСОБА_1 , надані під час судового засідання. Також з дослідженого відеозапису не вбачається будь-яких ознак алкогольного сп`яніння, зазначених в матеріалах справи.

Наведена особою версія про те, що він повертався з Запорізької області та поспішав в`їхати до м. Києва до початку комендантської години, узгоджується з часом події (пізній вечір) і не спростована жодним доказом. Твердження ОСОБА_1 про те, що він не вживає алкогольних напоїв, також не спростоване, оскільки огляд із застосуванням спеціального технічного засобу не проводився, а акт медичного огляду в матеріалах справи відсутній. Суд при цьому виходить з того, що обов`язок доводити відсутність стану сп`яніння на особу покладено бути не може.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Жодні докази не мають наперед встановленої сили.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, у якому уповноважена посадова особа фіксує своє твердження про вчинення особою правопорушення. Такий протокол не має наперед встановленої сили і сам по собі не підтверджує ані наявності події правопорушення, ані винуватості особи; викладені в ньому відомості підлягають перевірці за допомогою інших доказів. Сам факт складення протоколу не може ототожнюватися з доведеністю вини.

У цій справі відомості протоколу про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду «у встановленому законом порядку» як на місці зупинки, так і в лікаря-нарколога, іншими доказами не підтверджені: акт огляду поліцейським відсутній, огляд із застосуванням приладу не проводився, документи закладу охорони здоров`я в справі відсутні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, тобто має виражений каральний і стримувальний характер. За автономним тлумаченням, наданим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі «Озтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany, заява № 8544/79, рішення від 21 лютого 1984 року), правопорушення у сфері дорожнього руху, віднесені національним правом до адміністративних, за своєю природою і суворістю санкції охоплюються поняттям «кримінальне обвинувачення» у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, до провадження у цій справі застосовуються гарантії, передбачені ст. 6 Конвенції, у тому числі презумпція невинуватості (п. 2 ст. 6 Конвенції).

У рішенні у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain, заява № 10590/83, рішення від 06 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини сформулював правило, згідно з яким тягар доказування покладається на сторону обвинувачення, а будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого. Стосовно цієї справи наведене правило означає, що не ОСОБА_1 має доводити, що йому не пропонували пройти огляд у встановленому порядку, а матеріали справи мають містити переконливе документальне підтвердження того, що така пропозиція була зроблена з дотриманням процедури і що особа від неї відмовилася.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять достатніх та узгоджених між собою даних, які б поза розумним сумнівом підтверджували, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння саме у порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, Порядком № 1103 та Інструкцією № 1452/735, і що він від проходження такого огляду відмовився.

Огляд на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу не проводився, акт огляду не складався, а факт проведення чи пропонування огляду в закладі охорони здоров`я не підтверджений жодним документом такого закладу. За таких обставин процедура огляду, встановлена законом, дотримана не була, а сам огляд відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП вважається недійсним.

Оскільки відмова від проходження огляду утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, лише за умови, що огляд пропонувався відповідно до встановленого порядку, недотримання цього порядку виключає обов`язкову ознаку об`єктивної сторони, а отже - і склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що передбачені законом ознаки складу правопорушення матеріалами справи не доведені, а всі сумніви відповідно до ст. 62 Конституції України тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи; постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, підстави для стягнення судового збору відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відсутні.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.О. Вдовиченко