Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №752/8649/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8649/26

Провадження № 2/752/9801/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Білас С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, та просить стягнути з відповідача на свою користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 246 499,00 грн., а також судові витрати.

В обгрунтування позову зазначає, що є власницею квартири АДРЕСА_1 . 26.05.2025р. сталося залиття її квартири, про що комісією КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» складено відповідний акт про залиття від 30.05.2025р. Цим актом зафіксовано, що причиною залиття квартири АДРЕСА_2 є порив гнучкої підводки холодного водопостачання до змішувача умивальника в туалеті у вищерозташованій квартирі АДРЕСА_3 , власником якої є відповідач. Відповідач відмовився відшкодування шкоду добровільно, у зв`язку з цим позивачем було замовлено звіт, за яким визначено вартість завданої матеріальної шкоди, яку позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.04.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачів направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18),

постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Матеріали справи свідчать, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , разом із членами сім`ї ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про що свідчить Свідоцтво про право власності на житло від 01.06.1999р.

30.05.2025р. комісією у складі в.о. провідного інженера ОСОБА_7 , майстра т/д ОСОБА_8 , слюсара-сантехніка ОСОБА_9 складено Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання). Акт затверджений начальником ЖЕД -109 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва».

Даний Акт складено про те, що 26.05.2025р. у квартирі АДРЕСА_1 трапилось залиття через аварію в системі холодного водопостачання. Згідно заяви мешканців №54 від 27.05.2025р. проведено візуальне обстеження вказаної квартири. У результаті обстеження виявлено: в коридорі на стіні відшарування шпалер S = (2,70х1,50) + (0,60х0,40) кв.м., сліди від залиття S = 2,70х0,10кв.м., на стелі сліди від залиття та відшарування шпалер S = (1,50х0,20) + (0,30х0,40) кв.м.; на підлозі вздуття лінолеуму S = 1,50х2,0 кв.м.; в кухні на стелі сліди залиття S = 1,50х0,30 кв.м.; в туалеті 1 на стіні відшарування шпалер S = (2,70х1,20)+(2,70х1,20)+(0,40х0,50) кв.м., на стелі відшарування шпалер S = 1,0х1,0 кв.м.; у туалеті 2 на стіні відшарування керамічної плитки S = 1,5х1,40 кв.м., на стелі відшарування водоемульсійної фарби S = 1,0х0,80 кв.м.; у ванній на стіні відшарування керамічної плитки S = 0,50х0,50 кв.м.

В Акті зазначено також, що причиною залиття квартири АДРЕСА_2 є порив гнучкої підводки холодного водопостачання до змішувача умивальника в туалеті у вищерозташованій квартири АДРЕСА_3 .

Комісія зробила висновок і рекомендації про те, що на її думку, залиття квартири АДРЕСА_2 виникло з вини мешканців вищерозташованої квартири АДРЕСА_3 через порушення ними «Правил користування житловими приміщеннями» в частині

забезпечення збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання квартири. Рекомендовано власникам квартири АДРЕСА_3 власними силами та за власний кошт замінити пошкоджене сантехнічне обладнання та відшкодувати власникам розташованої нижче квартири АДРЕСА_2 збитки, нанесені залиттям.

Згідно Відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_4 є відповідач ОСОБА_10 .

Оскільки при розгляді справи іншого не доведено, то суд встановлює, що причиною залиття квартири АДРЕСА_1 є порив гнучкої підводки холодного водопостачання до змішувача умивальника в туалеті у вищерозташованій квартирі АДРЕСА_3 .

Для визначення розміру збитків від залиття квартири позивачем згідно Договору №00812/25 від 26.12.2025р., укладеного з ФОП « ОСОБА_11 », замовлялось дослідження, за результатом якого складено Звіт про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), завданого квартирі АДРЕСА_1 . За цим Звітом визначено, що розмір матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_1 , з урахуванням фізичного зносу становить 234 579,00 грн. з урахуванням ПДВ на матеріали. Дата оцінки - 30.12.2025р., дата завершення складення звіту - 12.01.2026р.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Стаття 322 Цивільного кодексу України зобов`язує власника утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 39 Закону України «Про основні засади житлової політики» особи, які особи, які завдали шкоди житлу, внутрішньобудинковим системам та обладнанню, прибудинковій території, об`єктам благоустрою і зеленим насадженням на прибудинковій території, зобов`язані відшкодувати завдану шкоду та несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та іншу відповідальність згідно із законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, при вирішенні даного спору обов`язковому з`ясуванню підлягає наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діяннями заподіювача та вини останнього і в її заподіянні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням

обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини в завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, у силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по

справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушенням принципу змагальності сторін у судовому процесі, що є неприпустимим.

Згідно Звіту, виготовленого ФОП « ОСОБА_11 » розмір матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_1 , складає 234 579,00 грн. Відповідачем не спростовано наявність своєї вини в завданні шкоди, як і не спростовано визначений згідно Звіту розмір збитків.

Отже, з огляду на встановлене підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача розмір матеріальної шкоди 234 579,00 грн.

В іншій частині заявленого відшкодування слід відмовити за недоведеністю.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2 341,74 грн. та витрати, пов`язані із проведенням оцінки збитків, нанесених майну, в розмірі 11 920,00 грн., що підтверджується Договором №00812/25 про проведення незалежної оцінки майна від 26.12.2025р., рахунком-фактурою №00812/25 від 26.12.2025р. на суму 11 920,00 грн. квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №1.469380607.1 від 29.12.2025р. на суму 11 920,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задовольнити частково.

2. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 234 579,00 (двісті тридцять чотири тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять грн. 00 коп.) грн. матеріального збитку, завданого залиттям квартири.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 341,74 (дві тисячі триста сорок одна грн. 74 коп.) грн. судового збору, 11 920,00 (одинадцять тисяч дев`ятсот двадцять грн. 00 коп.) витрат, пов`язаних з оцінкою матеріального збитку.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи

закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення суду складено та підписано 17.08.2026р.

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА