Рішення від 03 серпня 2026 р. у справі №902/719/26 — Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2026 р. Cправа № 902/719/26

Господарський суд Вінницької області у складі

головуючого судді Лабунської Т.І.

за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.

представника позивача - Піун С.П. (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код 42399676)

до: Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області (вул. Соборна, буд. 7, селище Літин, Вінницький рн., Вінницька обл., 22300, код 04325963)

про стягнення 8 371,96 грн.

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № б/н від 29.05.2026 (вх. № 791/26 від 29.05.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" з вимогами до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про стягнення 8 371,96 грн, з яких: 8 274,71 грн - основний борг; 88,41 грн - пеня; 8,84 - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором постачання природного газу № 01-12171/25-БО-Т від 03.12.2025 в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/719/26) від 29.05.2026 року, вказаний позов передано на розгляд судді Лабунській Т.І.

Ухвалою суду від 02.06.2026 відкрито провадження у справі № 902/719/26. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 04.08.2026.

Відповідач у поданому до суду відзиві від 05.06.2026 зазначив про визнання ним у порядку статті 191 ГПК України суми заявленої до стягнення заборгованості у розмір 8 371,96 грн, з яких: 8 274,71 грн - основний борг; 88,41 грн - пеня; 8,84 - 3% річних, зазначив, що Літинській селищній раді (відповідачу) зрозумілі наслідки визнання позову, передбачені ГПК України та просив при вирішенні питання щодо стягнення судового збору застосувати ч. 1 ст. 130 ГПК України та стягнути з відповідача (Літинська селищна рада) 50 % судового збору, 50 % судового збору повернути позивачу з державного бюджету.

В судове засідання на визначену дату з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції), який позов підтримав та просив суд його задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, незважаючи на про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується довідкою про доставку електронного листа, наявним в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, проте, останній не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

В судовому засіданні 04.08.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та проголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, встановив наступні обставини.

03.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - постачальник, позивач) та Літинською селищною радою Вінницького району Вінницької області (далі - споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу № 01-12171/25-БО-Т шляхом підписання відповідачем заяви № 1/11 від 02.12.2025 про приєднання до умов договору постачання природного газу та надання позивачем згоди від 03.12.2025 на приєднання до умов цього договору.

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві, який є бюджетною установою/організацією відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ) (далі також - газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період, зазначений споживачем у заяві, але не раніше ніж з дати набрання чинності цим договором відповідно до пункту 13.1 договору, в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені споживачем у заяві, за умови акцепту постачальником заяви в порядку, передбаченому пунктом 1.7 цього договору.

Підписанням заяви споживач дає згоду постачальнику на включення його до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на Інформаційній платформі оператора ГТС (надалі - реєстр або реєстр споживачів), відповідно до вимог Кодексу ГТС, на період постачання згідно з пунктом 2.1 договору, за умови набрання чинності цим договором відповідно до пункту 13.1 договору (пункт 2.3. договору).

За умовами пункту 2.6. договору у будь-якому разі обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленому з боку постачальника відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично спожитим за цим договором обсягом природного газу. Для підтвердження (у разі такої потреби) обсягу фактично переданого газу у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) постачальник на письмове звернення споживача надає у термін до 30-ти (тридцяти) днів акт звірки, в якому зазначаються обсяги газу відповідно до інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними інформаційної платформи оператора ГТС.

Пунктом 3.5. договору сторони визначили, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до пункту 3.5.1. договору споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

Згідно з пунктом 3.5.2. договору на підставі отриманих від споживача даних та/або даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує, з використанням КЕП/УЕП, електронної печатки (за наявності) та Сервісу електронного документообігу за посиланням https://vchasno.ua, та направляє споживачу підписаний уповноваженим представником постачальника акт приймання-передачі природного газу за відповідний розрахунковий період (далі також - акт) для його підписання споживачем.

За умовами пункту 3.5.3. договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується підписати акт уповноваженим представником споживача. Після підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу, замовлені обсяги природного газу за договором вважаються скоригованими та не потребують внесення додаткових змін до договору. Для підтвердження обсягу фактично переданого газу у відповідному розрахунковому періоді (розрахункових періодах) постачальник надає споживачу акт звірки у порядку та строки, визначені пунктом 2.6 договору.

Відповідно до пункту 3.5.4. договору у випадку не підписання споживачем акта до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступною за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даними щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Пунктом 4.1. договору визначено, що ціна на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 501,97 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, - 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 552,167 грн, крім того ПДВ 20% - 110,433, всього з ПДВ - 662,60 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, за цим договором становить 17 052,60 грн.

Згідно з пунктом 4.3 договору загальна фактична вартість цього договору дорівнює вартості фактично спожитого за цим договором природного газу та визначається як добуток фактично використаного (переданого, спожитого) за цим договором обсягу газу та ціни газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед.

Пунктом 5.1. договору визначено, що споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 цього договору, відповідно до акта приймання-передачі природного газу, оформленого з боку постачальника та надісланого споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.

У разі відсутності акта/актів приймання-передачі природного газу, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Згідно з пунктом 5.2. договору сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Номер договору формується постачальником при укладанні цього договору та зазначається у згоді на приєднання до договору постачання природного газу. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно на підставі листа, який надається постачальнику, але в будь якому випадку не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.

За умовами пункту 5.3. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору.

Згідно з пунктом 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

Пунктом 7.2. договору визначено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За змістом абзацу першого пункту 13.1. договору, цей договір набирає чинності з дати, зазначеної в письмовій згоді на приєднання до договору постачання природного газу постачальника, надісланої споживачу відповідно до пункту 1.7 договору, та діє до дати, зазначеної у цій згоді на приєднання до договору постачання природного газу включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Припинення договору можливе за взаємною згодою сторін в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Постачання природного газу споживачу згідно з цим договором здійснюється з врахуванням умов, зазначених у пунктах 2.1 та 3.3 цього договору.

Згідно заяви приєднання до договору постачання природного газу № 1/11 від 02.12.2025 кінцевою датою споживання визначено 31.03.2026 року.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору за період з січня 2026 по березень 2026 згідно актів приймання-передачі природного газу позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 383 431,91 грн., у тому числі:

- у січні 2026 - 8,84069 тис.куб.м. на суму 24 273,49 грн. з ПДВ згідно акту приймання-передачі природного газу за січень 2026 від 10.02.2026;

- у лютому 2026 - 7,99928 тис.куб.м. на суму 136 408,50 грн. з ПДВ згідно акту приймання-передачі природного газу за лютий 2026 від 10.03.2026;

- у березні 2026 - 5,94528 тис.куб.м. на суму 101 382,47 грн. з ПДВ згідно акту приймання-передачі природного газу за березень 2026 від 10.04.2026.

Вказані акти підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача у відповідності до умов договору у сервісі "Вчасно" з проставленням електронних підписів та електронних печаток сторін.

Як вбачається із реєстру платіжних документів, розрахунку суми основного боргу за договором постачання природного газу № 01-12171/25-БО-Т від 03.12.2025 відповідачем перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" грошові кошти у загальній сумі 375 157,20 грн.

Докази сплати решти заборгованості у сумі 8 274,71 грн. у матеріалах справи відсутні.

Отже, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача становить 8 274,71 грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням строків виконання грошового зобов`язання, відповідно до умов Договору та вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано 88,41 грн пені, 8,84 грн 3 % річних.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Згідно положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Згідно положень ч. 1, 2, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором постачання енергетичного ресурсу (природного газу) через приєднану мережу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Предметом спору є вимога про стягнення 8 274,71 грн. основного боргу за договором постачання природного газу.

Судом установлено, що позивачем за період дії договору постачання природного газу здійснено на користь відповідача поставку газу на суму 383 431,91 грн. з ПДВ.

Здійснення позивачем поставки на користь відповідача та відповідно прийняття відповідачем газу, фактичний обсяг та вартість поставленого відповідачу газу підтверджують акти приймання-передачі природного газу за період січень 2026 - березень 2026.

Обгрунтованих заперечень відповідача щодо обсягу та вартості поставленого газу матеріали справи не містять.

Обсяг та вартість фактично спожитого відповідачем газу за вказаний період підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, обставини щодо поставки позивачем на користь відповідача та відповідно прийняття відповідачем газу, фактичний обсяг та вартість поставленого відповідачу газу за період січень 2026 - березень 2026, які входять до предмета доказування у цій справі підтверджуються доказами, що містяться у матеріалах справи.

Заборгованість відповідача за поставлений природний газ за договором постачання природного газу № 01-12171/25-БО-Т від 03.12.2025 року становить 8 274,71 грн.

Положеннями ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно до абз. 1 п. 5.1. договору споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 цього договору, відповідно до акта приймання-передачі природного газу, оформленого з боку постачальника та надісланого споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу.

Положеннями ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Судом установлено, що відповідачем зобов`язання з оплати поставленого природного газу за договором постачання природного газу № 01-12171/25-БО-Т від 03.12.2025 року у сумі 8 274,71 грн. не виконані.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як убачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, у той же час відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлений газ належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що зобов`язання відповідача за договором постачання природного газу № 01-12171/25-БО-Т від 03.12.2026 в частині сплати заборгованості за поставлений природний газ у сумі 8 274,71 є невиконаними та на день розгляду справи доказів здійснення повного розрахунку за поставлений позивачем та спожитий відповідачем газ матеріали справи не містять.

Відповідно до вимог ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо сплати заборгованості за поставлений природний газ, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору постачання природного газу в частині повної та своєчасної оплати поставленого газу, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення несплаченої суми основного боргу.

Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми основного боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 8 274,71 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 88,41 грн. пені, 8,84 грн. 3% річних нарахованих у зв`язку із несвоєчасною оплатою за договором.

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних судом враховано таке.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, нараховані позивачем до стягнення 3% річних відповідають вимогам договору, чинного законодавства та заявлені правомірно.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних в межах визначеного позивачем періоду прострочення, суд дійшов висновку, що сума 3 % річних нарахована правильно, отже позовні вимоги про стягнення 8,84 грн. 3% річних є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд враховує таке.

Приписами ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст. 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

За змістом ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями п. 7.2. договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимога про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення відповідає чинному законодавству, положенням договору та заявлена правомірно.

Як убачається із розрахунку пені здійсненого позивачем, розрахунок здійснено на залишок суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Загальна сума нарахованої позивачем пені складає 88,41 гривень.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірними, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 88,41 грн. пені підлягає задоволенню.

Положеннями ч. 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ч. 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1-2 ст. 86 ГПК України).

Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Положеннями ч. 4 ст. 191 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладені фактичні обставини справи, заяву відповідача про визнання позовних вимог у повному обсязі, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 8 371,96 грн. заборгованості, у тому числі 8 274,71 грн. основного боргу, 88,41 грн. пені, 8,84 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 0000036297 від 29.05.2026 року сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вимог ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що судовий збір у сумі 1 331,20 грн. (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову) підлягає поверненню заявнику з Державного бюджету України відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору у сумі 1331,20 грн. (50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову) відповідно до ст. 129 - 130 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 3, 11, 12, 13, 18, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 130, 196, 210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 255, 256, 326, 327 ГПК України -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області (вул. Соборна, буд. 7, селище Літин, Вінницький рн., Вінницька обл., 22300, код 04325963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код 42399676) борг у загальній сумі 8 371,96 грн., у тому числі: основний борг в сумі 8 274,71 грн.; пеню в сумі 88,41 грн.; три проценти річних у сумі 8,84 грн., а також 1 331,20 грн. - витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код 42399676) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1331,20 грн., що становить 50 % судового збору сплаченого ним до Державного бюджету України при поданні позову згідно платіжної інструкції № 0000036297 від 29.05.2026.

5. Примірник даного рішення, з підписом судді та скріплений гербовою печаткою суду, є підставою для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код 42399676) судового збору у встановленому цим рішенням розмірі.

6. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Копію рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - ngt@naftogaztrading.com.ua; pomichnik2507@gmail.com; spiun1710@ukr.net; Літинській селищній раді Вінницького району Вінницької області - ІНФОРМАЦІЯ_1; litin.otg@gmail.com.

9. Примірник рішення з підписом судді та відтиском гербової печатки суду надіслати позивачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 17 серпня 2026 р.

Суддя Лабунська Т.І.

Віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116).