Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №904/507/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 м.Дніпро

Справа № 904/507/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кошлі А.О. (доповідач), суддів Кучеренко О.І., Демчини Т.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 по справі 904/507/26 (суддя Кеся Н.Б.)

за позовом: 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів, м. Кам`янське Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства «ЮЖКОКС», м. Кам`янське Дніпропетровська область

про стягнення 226 931,70 грн

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад змісту рішення господарського суду першої інстанції:

2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів (далі — 2 ДПРЗ, Позивач) 06.02.2026 через систему «Електронний суд» звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ЮЖКОКС» (далі — ПрАТ «ЮЖКОКС», Відповідач), в якому просив суд стягнути з Відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 226 931,70 грн та судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ПрАТ «ЮЖКОКС» грошових зобов`язань за Договором № 01-14/25 про охорону від пожеж від 01.01.2025, а саме відмовою Відповідача здійснити виплату одноразової грошової допомоги при звільненні із служби цивільного захисту сержанту служби цивільного захисту Щербаковій Олені Анатоліївні, оператору 22 ДПРЧ 2 ДПРЗ, у розмірі 226 931,70 грн. Позивач посилався на те, що зазначена виплата передбачена пунктом 4.3 Договору та здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 та Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 20.07.2018 № 623, і є окремою складовою ціни Договору, яка не входить до вартості послуг, визначеної пунктом 4.1 Договору. Позивач направив Відповідачу проект Додаткової угоди до Договору щодо виплати зазначеної суми, проте Відповідач відмовився від її підписання та здійснення виплати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 позов 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів до Приватного акціонерного товариства «ЮЖКОКС» про стягнення 226 931,70 грн залишено без задоволення. Понесені Позивачем судові витрати покладено повністю на Позивача.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 01-14/25 про охорону від пожеж від 01.01.2025, який є господарським зобов`язанням, до якого застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Суд встановив, що сторонами було погоджено фіксовану ціну Договору на рік у розмірі 10 900 596,00 грн без ПДВ (щомісяця 908 383,00 грн без ПДВ), а у Додатку № 1 до Договору визначено штатний розклад та розрахунок грошового забезпечення, що включаються до вартості послуг з охорони від пожеж, в переліку складових якого одноразова грошова допомога при звільненні у зв`язку зі скороченням відсутня.

Суд першої інстанції зазначив, що пунктом 4.3 Договору сторони узгодили здійснення виплат грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704, проте проаналізувавши положення зазначеної постанови, встановив відсутність у переліку додаткових видів грошового забезпечення одноразової грошової допомоги при звільненні у зв`язку зі скороченням. Спірна грошова допомога передбачена Інструкцією, затвердженою наказом МВС України від 20.07.2018 № 623, яку Відповідач як господарське товариство не зобов`язаний застосовувати у своїй діяльності, якщо під час укладення договору не погодив її застосування при обрахуванні вартості послуг.

Суд констатував, що Відповідачем у повному обсязі сплачені рахунки за протипожежне обслуговування на підставі 12 актів виконаних робіт, підписаних обома сторонами без претензій та зауважень, а отже заборгованість за Договором відсутня. Зобов`язання сторін сформовано на основі спільного й вільного волевиявлення у Розділі VI Договору, на ПрАТ «ЮЖКОКС» не покладено додаткових зобов`язань, крім визначених за згодою сторін. Оскільки сторони не уклали Додаткову угоду щодо виплати спірної суми, правові підстави для її стягнення відсутні.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/507/26 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів про стягнення 226 931 (двісті двадцять шість тисяч дев`ятсот тридцять одна) гривень 70 коп.

Зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/507/26, 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення з ПрАТ «ЮЖКОКС» 226 931,70 грн, а також покласти на відповідача судові витрати.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, винесеним із порушенням норм матеріального права, за обставин неправильності та неповноти дослідження доказів, що призвело до неправильного і неповного встановлення обставин у справі. На думку апелянта, суд при ухваленні рішення взяв до уваги лише позицію Відповідача, а доводи та аргументи Позивача, а також надані ним докази не були належним чином оцінені судом першої інстанції, що відповідно до приписів статті 277 ГПК України є підставою для скасування судового рішення.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги та не дослідив той факт, що наказом ДСНС № НС-51 від 13.01.2026 «Про підтвердження статусу підприємств, установ, організацій сфери управління ДСНС, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» 2 ДПРЗ підтверджено статус критично важливої для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період установи.

Суд першої інстанції також не дослідив, що постановою Кабінету Міністрів України № 716 від 14.08.2019 затверджено Порядок організації та забезпечення охорони від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об`єктів, дія якого поширюється на суб`єктів господарювання, включених до переліку, затвердженого постановою КМУ від 27.11.2013 № 874, до яких відповідно до свого Статуту належить ПрАТ «ЮЖКОКС». Пунктом 3 зазначеного Порядку визначено, що організація та забезпечення охорони від пожеж суб`єкта господарювання здійснюється державними пожежно-рятувальними підрозділами, а пунктом 10 встановлено, що утримання та матеріально-технічне забезпечення державних пожежно-рятувальних підрозділів здійснюється за рахунок коштів суб`єктів господарювання, яким відповідно до договору надаються послуги з охорони від пожеж.

Апелянт зазначає, що при укладанні Договору сторони погодили його істотні умови, зокрема: предмет Договору (п. 1.1), ціну Договору (п. 4.1), а також окремі складові ціни Договору. Зокрема, пунктом 4.3 Договору сторони визначили, що виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги здійснюються відповідно до Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704. Апелянт наголошує, що виплати, передбачені п. 4.3 Договору, не входять до складу кошторису видатків на утримання особового складу та працівників Виконавця і здійснюються Замовником за окремим розрахунком, що оформляється Додатковою угодою до Договору. Крім того, пунктом 4.4 Договору Замовник взяв на себе зобов`язання утримувати та матеріально-технічно забезпечувати 22 ДПРЧ 2 ДПРЗ, а пунктом 4.5 передбачено, що при зміні визначених чинним законодавством норм на утримання ціна Договору та кошторис підлягають перегляду.

Апелянт категорично не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в переліку складових вартості послуг з охорони від пожеж відсутня одноразова грошова допомога при звільненні у зв`язку зі скороченням. Апелянт посилається на пункт 8 розділу XXVII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України від 20.07.2018 № 623, згідно з яким особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби у зв`язку зі скороченням штатів, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби цивільного захисту в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не застосував зазначену норму матеріального права, що відповідно до практики Верховного Суду є неправильним застосуванням норм матеріального права.

За доводами скаржника, суд першої інстанції не дослідив у якості доказів укладені Додаткові угоди про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту з іншими суб`єктами господарювання, а саме: з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» (Додаткові угоди від 05.06.2020 та від 24.12.2020), з ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» (Додаткова угода від 22.07.2020), з ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» (Додаткові угоди від 04.11.2021 та від 23.11.2022). Зазначені підприємства підтвердили, що саме Замовник зобов`язаний виплачувати одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби цивільного захисту. Апелянт посилається на частину 10 статті 11 ГПК України щодо можливості застосування аналогії закону.

Щодо воєнного стану апелянт зазначає, що введення воєнного стану на території України не свідчить про те, що ПрАТ «ЮЖКОКС» не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти. Підприємство не зупинило роботу, працівники та керівник виконують професійні обов`язки. Водночас у зв`язку з воєнним станом на пожежно-рятувальні підрозділи збільшились навантаження, особовий склад 22 ДПРЧ 2 ДПРЗ забезпечує у посиленому режимі виконання зобов`язань, спрямованих на захист об`єктів та майна ПрАТ «ЮЖКОКС», працівників підприємства та населення. Невиконання зобов`язань за договорами про охорону від пожеж може привести до припинення договірних відносин та ліквідації пожежно-рятувальних частин через фінансову неспроможність їх утримувати, що може тягнути за собою настання негативних наслідків, виникнення загрози життю або здоров`ю людей та завдання значних матеріальних збитків.

Позиція учасників справи, викладена у відзиві на апеляційну скаргу

Приватне акціонерне товариство «ЮЖКОКС» подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги 2 ДПРЗ та вважає її безпідставною та необґрунтованою, просить залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/507/26 без змін, а апеляційну скаргу — без задоволення, посилаючись на наступне:

Суд першої інстанції, розглянувши в повному обсязі надані сторонами докази та пояснення, прийшов до цілком обґрунтованого висновку, що відповідно до укладеного між ПрАТ «ЮЖКОКС» та 2 ДПРЗ Договору № 01-14/25 від 01.01.2025 зобов`язання сторін сформовано та встановлено на основі спільного й вільного волевиявлення сторін, відповідно до якого на ПрАТ «ЮЖКОКС» не покладено додаткових зобов`язань, крім тих, які визначені за згодою сторін.

Щодо посилання апелянта на наказ ДСНС № НС-51 від 13.01.2026 Відповідач зазначає, що зазначений наказ не надавався до суду першої інстанції, а отже Позивач не має права посилатися на нього в суді апеляційної інстанції, оскільки не обґрунтував підстав неможливості його подання раніше. Крім того, підтвердження статусу 2 ДПРЗ як критично важливої установи має наслідки в контексті бронювання військовозобов`язаних, натомість жодним чином не стосується спірних правовідносин щодо виконання сторонами Договору.

Відповідач визнає, що є суб`єктом господарювання, віднесеним до категорій цивільного захисту, на якого поширюються положення Порядку № 716, однак наголошує, що саме положеннями цього Порядку визначено, що утримання та матеріально-технічне забезпечення державних пожежно-рятувальних підрозділів здійснюється за рахунок коштів суб`єктів господарювання саме в межах договору та вартості послуг, погоджених у договорі. Системний аналіз пунктів 5, 7, 8, 9, 10 Порядку № 716 свідчить, що взаємовідносини сторін регулюються саме договором та Цивільним кодексом України. Твердження Позивача, що відповідно до п. 10 Порядку № 716 ПрАТ «ЮЖКОКС» повинен утримувати 22 ДПРЧ повністю, зокрема поза межами договору, є необґрунтованими, оскільки такої норми Порядок не містить.

Відповідач спростовує твердження Позивача про те, що ПрАТ «ЮЖКОКС» є єдиним джерелом фінансування 22 ДПРЧ 2 ДПРЗ, посилаючись на пункт 1.13 Положення про 2 ДПРЗ, яким прямо передбачено, що загін є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету та коштів, що надходять від укладених договорів. Пунктом 5.4 Положення визначено декілька джерел фінансування загону, що відповідає положенням частини 16 статті 23 Кодексу цивільного захисту України.

Щодо посилань апелянта на окремі складові ціни Договору Відповідач зазначає, що положення п. 4.3 Договору визнають лише необхідність дотримання Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 як спеціального нормативно-правового акту, який застосовується при визначенні схем тарифних розрядів, окладів та інших виплат, а не встановлюють додаткових обов`язків для Замовника. Окремо Відповідач наголошує, що пункту 4.3.1, на який посилається апелянт, Договір № 01-14/25 від 01.01.2025 не містить.

Відповідач зазначає, що вичерпний перелік забезпечення визначений пунктами 6.1.9– 6.1.11 Договору, зміст яких не передбачає покладання на Замовника здійснення одноразової грошової допомоги при звільненні із служби цивільного захисту. Сторонами у Додатку 1 до Договору було погоджено вичерпний перелік видів грошового забезпечення та одноразових грошових допомог, що включаються до вартості послуг, а саме: допомога на оздоровлення та одноразова допомога на вирішення соціально-побутових потреб. Здійснення виплати одноразової грошової допомоги при звільненні із служби цивільного захисту умовами Договору не передбачено.

Відповідач наголошує, що одноразова грошова допомога при звільненні зі служби цивільного захисту ОСОБА_1 здійснюється за 20 років служби в органах цивільного захисту та не охоплюється періодом надання послуг за Договором (з 01.01.2025 по 31.12.2025), а є додатковою соціальною гарантією, яка надається державою. Відповідач посилається на Рішення Конституційного Суду України від 17.03.2004 № 7-рп/2004, згідно з яким підвищений рівень соціального забезпечення осіб, які перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах, зумовлений характеристиками покладених на них службових обов`язків та забезпечується державою відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України за рахунок коштів державного бюджету.

Щодо посилань апелянта на додаткові угоди з іншими суб`єктами господарювання Відповідач зазначає, що правовідносини з іншими підприємствами жодним чином не можуть свідчити про те, що ПрАТ «ЮЖКОКС» взяв на себе зобов`язання здійснювати такі виплати. Послідовна незгода Відповідача з наявністю у нього такого обов`язку вбачається зі змісту судових рішень у справі № 904/2275/21 щодо аналогічного спору між тими ж сторонами, де суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на ПрАТ «ЮЖКОКС» не покладено додаткових зобов`язань, крім визначених за згодою сторін.

Відповідач зазначає, що протягом дії Договору сторонами було складено та підписано 12 актів виконаних робіт без претензій та зауважень, які було в повному обсязі оплачено Відповідачем. Заборгованість або порушення умов Договору з боку Відповідача відсутні. Після звернення Позивача щодо здійснення виплати Відповідач повідомив про відсутність фінансової можливості несення додаткових витрат, не передбачених погодженими умовами Договору, та не підписав направлену Додаткову угоду. За відсутності спільного волевиявлення сторін, закріпленого у відповідній додатковій угоді, у Відповідача не виникло договірного обов`язку щодо здійснення такої виплати.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції під час перегляду справи

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Кошля А.О., судді: Кучеренко О.І., Демчина Т.Ю.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/507/26. Витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/507/26. Розгляд справи визначено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

22.05.2026 матеріали справи № 904/507/26 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені в апеляційному порядку

29.12.2025 між Приватним акціонерним товариством «ЮЖКОКС» (далі – Замовник) та 2 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів (скорочена назва – 2 ДПРЗ, далі – Виконавець) був укладений Договір №12-22/25 про охорону від пожеж (далі – Договір) (арк.с. 27-31).

Відповідно до умов Договору:

1.1. Виконавець зобов`язується надавати послуги для забезпечення будівель, споруд та територій Замовника охороною від пожеж, а Замовник – прийняти та оплатити такі послуги.

4.1. Ціна цього Договору на рік складає 10900596,00 грн без ПДВ, щомісяця 908383,00 грн без ПДВ.

4.2. Перелік і склад статей калькулювання, що включаються до вартості послуг з охорони від пожеж, визначається Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати» (затвердженим наказом Мінфіну від 18.05.2012 № 568).

4.3. Виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги здійснюються відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017р., №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

4.4. Утримання та матеріальне-технічне забезпечення 22 ДПРЧ здійснюється за рахунок коштів Замовника.

4.5. При зміні визначених чинним законодавством норм на утримання і підготовку особового складу та працівників Виконавця ціна Договору та кошторис підлягають перегляду, що оформлюється Додатковою угодою до цього Договору.

5.1. Розрахунки проводяться на підставі акту наданих послуг та Рахунку шляхом оплати Замовником наданих послуг Виконавцем щомісяця в національній валюті України не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування належної до сплати суми на реєстраційний рахунок Виконавця.

10.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє з 01.01.2026 по 31.12.2026 року.

10.2. Термін дії цього договору може бути продовжено з згодою сторін, що оформляється Додатковою угодою до цього Договору.

10.3. Припинення дії Договору не звільняє Сторони від виконання покладених на них відповідно до умов цього Договору зобов`язань, які не були ними виконані в період дії Договору.

10.5. Зміни та (або) доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими на те представниками сторін та засвідчені печатками сторін.

В Додатку №1 до Договору від 01.01.2025 №01-14/25 Позивач та Відповідач визначили штатний розклад та розрахунок грошового забезпечення з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року 22ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об`єктів, що включаються до вартості послуг з охорони від пожеж на об`єктах Приватного акціонерного товариства «Южкокс» на загальну суму 10900597,00 грн (арк.с. 32).

В переліку складових вартості послуг з охорони від пожеж на об`єктах ПАТ «Южкокс» відсутня одноразова грошова допомога при звільненні у зв`язку із скороченням.

В Додатку №2 до Договору від 01.01.2025 №01-14/25 Позивач та Відповідач визначили перелік об`єктів ПрАТ «Южкокс», що охороняються від пожеж 22 державною пожежно-рятувальною частиною з охорони об`єктів 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об`єктів (арк.с. 33).

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 29.12.2025 №726 (по особового складу), згідно з Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, звільнена із служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 4 (у зв`язку із скороченням штату) сержант служби цивільного захисту Щербакова Олена Анатоліївна, оператор ДПРЧ 2 ДПРЗ, та виключена з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій 30 грудня 2025 року (арк.с. 35).

30.12.2025 року Позивач звернувся з листом вих. №49-201-2015/49-204 до Відповідача щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту сержанту служби цивільного захисту Щербаковій О.А., оператору 22 ДПРЧ 2 ДПРЗ, у розмірі 226931,70 грн (арк.с. 36-37). В додатку до листа Позивач додав Додаткову угоду №__ до Договору про охорону від пожеж від 01.01.2025 №01-14/25 (арк.с. 39).

29.01.2026 на адресу Позивача надійшла відповідь від Відповідача вих.№36 від 28.01.2026, в якій було повідомлено про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту сержанту служби цивільного захисту Щербаковій О.А., оператору 22 ДПРЧ 2 ДПРЗ, посилаючись на закінчення терміну дії договору про охорону від пожеж від 01.01.2025 №01-14/25, а саме термін дії договору закінчився - 31.12.2025 року (арк.с. 38).

Відповідач не підписав проект Додаткової угоди №__ до Договору про охорону від пожеж від 01.01.2025 №01-14/25, який був запропонований Позивачем та не сплатив одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби цивільного захисту сержанту служби цивільного захисту Щербаковій О.А., оператору 22 ДПРЧ 2 ДПРЗ, у розмірі 226931,70 грн, що і стало підставою для подання позову до суду.

Правові підстави та норми права, застосовані судом апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/507/26, яким відмовлено у задоволенні позову 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів до Приватного акціонерного товариства «ЮЖКОКС» про стягнення 226 931,70 грн.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, правильність наданої їм юридичної оцінки, а також правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з огляду на таке.

Згідно з нормами ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до статті 627 ЦК України та з урахуванням положень статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм ст. ст. 901-907 ЦК України.

Частиною першою статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення Глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ч. 2 ст. 901 ЦК України).

Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним у повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 4.1 Договору сторонами було погоджено та підписано, що ціна цього Договору на рік складає 10900596,00 грн без ПДВ, щомісяця 908383,00 грн без ПДВ.

При зміні визначених чинним законодавством норм на утримання і підготовку особового складу та працівників виконавця, ціна договору та кошторис підлягають перегляду, що оформляється додатковою угодою до договору (пункт 4.5 договору).

Отже, сторони погодили конкретну ціну Договору, зміна якої протягом строку його дії могла відбутися лише за взаємною згодою сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Згідно з п. 4.2 Договору перелік і склад статей калькулювання, що включаються до вартості послуг з охорони від пожеж, визначається Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати» (затвердженим наказом Мінфіну від 18.05.2012 № 568).

Утримання та матеріальне-технічне забезпечення 22 ДПРЧ здійснюється за рахунок коштів Замовника (п. 4.4 Договору).

Як вірно встановлено господарським судом, невід`ємною частиною Договору є Додаток №1 Штатний розклад та розрахунок грошового забезпечення з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року 22ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об`єктів, що включаються до вартості послуг з охорони від пожеж на об`єктах Приватного акціонерного товариства «Южкокс» (п. 12.1. Договору).

У Додатку №1 до Договору - Штатний розклад та розрахунок грошового забезпечення з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року 22ДПРЧ 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об`єктів, що включаються до вартості послуг з охорони від пожеж на об`єктах Приватного акціонерного товариства «Южкокс» сторони погодили річний фонд грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб на 2025 рік у суму 10900597,00 грн на 2025 рік.

Вказаним додатком погоджено перелік видів грошового забезпечення та одноразових грошових виплат, які включаються до вартості послуг.

Таким чином, сума утримання та матеріально-технічне забезпечення 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів, відповідно до умов договору, складає на рік 10 900 596,00 грн без ПДВ, щомісяця 908 383,00 грн в межах грошового забезпечення визначеного додатком № 1 до договору.

Пунктом 5.1. договору сторони визначили, що розрахунки проводяться на підставі акту наданих послуг та рахунку шляхом оплати замовником наданих послуг виконавцем щомісяця в національній валюті України не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування належної до сплати суми на реєстраційний рахунок виконавця.

На підтвердження виконання Договору Виконавцем було складено Акти виконаних робіт згідно договору №01-14/25 «Про охорону від пожеж» на об`єктах ПрАТ «ЮЖКОКС» від 01.01.2025 за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 (щомісячно у кількості 12 штук арк.с. 147-158), підписані сторонами без претензій та зауважень.

Крім цього, з боку Позивача були надані рахунки на оплату наданих послуг, які були оплачені ПрАТ «ЮЖКОКС», що підтверджується платіжними інструкціями кредитового переказу коштів (арк.с. 159-169).

З огляду на наведене колегія суддів доходить висновку, що погоджена сторонами вартість наданих у 2025 році послуг була сплачена відповідачем у повному обсязі, а заборгованість за підписаними сторонами актами та виставленими рахунками відсутня.

Згідно з позицією відповідача, викладеній в суді першої інстанції та у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач посилався на відсутність внаслідок самого факту у нього обов`язку за договором від 01.01.2025 сплатити позивачу заявлену до стягнення суму одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту сержанту служби цивільного захисту – Щербаковій О.А., оператору 22 ДПРЧ 2 ДПРЗ.

Пунктами 1.1, 1.9, 1.13 Положення про 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів, затвердженого наказом ДСНС від 24.05.2013 (у редакції наказу ДСНС від 25.08.2025 №1055) передбачено, що 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об`єктів, є державним пожежно-рятувальним підрозділом зі статусом державної аварійно-рятувальної служби.

Загін здійснює постійне та обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі об`єктів підвищеної небезпеки і територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій.

Загін є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету та коштів, що надходять від укладених договорів про охорону від пожеж та постійне і обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі.

Механізм організації та забезпечення охорони від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об`єктів суб`єкта господарювання незалежно від форми власності на підставі договору з метою запобігання виникненню пожеж, їх своєчасного виявлення, локалізації, ліквідації та мінімізації збитків від них, визначає Порядок організації та забезпечення охорони від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об`єктів на підставі договорів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №716 (далі – Порядок).

У пункті 2 Порядку вказано, що дія цього Порядку поширюється на:

суб`єктів господарювання, що включені до переліку суб`єктів господарювання, де утворюються державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2013 №874;

інших суб`єктів господарювання, зокрема тих, що включені до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, але не включені до переліку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, за їх зверненням.

Відповідно до пункту 1 Переліку господарювання, де утворюються державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2013 №874, серед суб`єктів господарювання, віднесених до категорій цивільного захисту (особливої важливості, першої та другої категорії), зазначені суб`єкти господарювання металургійної промисловості, яким належать, зокрема, об`єкти коксохімічного, агломераційного, вогнетривкого, доменного, сталеплавильного, прокатного, кисневого, феросплавного, ливарного, титаномагнієвого виробництва.

У примітках до вищезгаданого Переліку вказано, що державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту здійснюють охорону від пожеж суб`єктів господарювання на підставі договорів.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що організація та забезпечення охорони від пожеж суб`єкта господарювання здійснюється державними пожежно-рятувальними підрозділами (частинами) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (далі - пожежно-рятувальні підрозділи).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку створення пожежно-рятувальних підрозділів у суб`єктах господарювання згідно з переліком, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, для охорони від пожежі їх об`єктів здійснюється в установленому законодавством порядку.

Охорона від пожеж суб`єктів господарювання здійснюється на підставі договору, який укладається між територіальним органом ДСНС і суб`єктом господарювання згідно з правилами, встановленими Цивільним кодексом України і Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо специфіки окремих об`єктів суб`єктів господарювання, та цим Порядком.

Перелік і склад статей калькулювання, що включаються до вартості послуг з охорони від пожеж, визначається Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затвердженим наказом Мінфіну від 18.05.2012 №568 (п.п. 8-10 Порядку).

Кошти, що сплачуються суб`єктом господарювання згідно з умовами договору про охорону від пожеж, зараховуються згідно з законом про державний бюджет на відповідний рік до доходів спеціального фонду державного бюджету та використовуються відповідно до кошторису територіального органу ДСНС за напрямами, визначеними законодавством.

Утримання та матеріальне-технічне забезпечення державних пожежно-рятувальних підрозділів здійснюється за рахунок коштів суб`єктів господарювання, яким відповідно до договору надаються послуги з охорони від пожеж.

Разом з тим наведені положення Порядку № 716 не свідчать про виникнення у відповідача обов`язку здійснювати будь-які витрати на утримання пожежно-рятувального підрозділу поза межами умов укладеного між сторонами договору.

Системний аналіз положень пунктів 5, 8-10 Порядку № 716 свідчить, що охорона від пожеж суб`єктів господарювання здійснюється саме на договірних засадах, а кошти суб`єкта господарювання сплачуються відповідно до умов договору про охорону від пожеж та використовуються згідно з кошторисом територіального органу ДСНС.

Отже, положення пункту 10 Порядку № 716, яким передбачено здійснення утримання та матеріально-технічного забезпечення державних пожежно-рятувальних підрозділів за рахунок коштів суб`єктів господарювання, яким відповідно до договору надаються послуги з охорони від пожеж, не встановлює самостійного та безумовного обов`язку суб`єкта господарювання здійснювати будь-які виплати на користь такого підрозділу незалежно від погоджених сторонами умов договору та визначеної ними вартості послуг.

При цьому посилання скаржника на пункт 4.4 Договору, відповідно до якого утримання та матеріально-технічне забезпечення 22 ДПРЧ здійснюється за рахунок коштів Замовника, також не свідчить про покладення на ПрАТ «ЮЖКОКС» обов`язку додатково сплатити заявлену до стягнення суму одноразової грошової допомоги.

Як встановлено вище, сторони безпосередньо погодили ціну Договору та визначили у Додатку № 1 до нього штатний розклад і розрахунок грошового забезпечення особового складу 22 ДПРЧ, що включаються до вартості послуг з охорони від пожеж. Водночас одноразова грошова допомога при звільненні у зв`язку зі скороченням у розмірі 226 931,70 грн до погодженого сторонами розрахунку включена не була.

Колегія суддів також враховує, що пунктом 4.3 Договору сторони передбачили здійснення виплат грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Разом із тим наведена умова Договору сама по собі не визначає обов`язку відповідача сплатити будь-яку одноразову грошову допомогу незалежно від її виду, підстав виникнення та включення відповідної виплати до погодженої сторонами вартості послуг.

Положення пункту 4.3 Договору підлягають застосуванню у системному зв`язку з пунктами 4.1 та 4.5 Договору і Додатком № 1 до нього. Зазначений пункт визначає нормативну основу розрахунку відповідних виплат, однак не передбачає автоматичного збільшення погодженої сторонами ціни Договору на суму кожної виплати, право на яку виникло у працівника протягом строку дії Договору. Включення додаткових витрат до ціни Договору потребувало їх погодження сторонами та оформлення відповідною додатковою угодою.

Спірна одноразова грошова допомога при звільненні зі служби цивільного захисту передбачена пунктом 8 розділу XXVII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 № 623.

Однак положення зазначеної Інструкції визначають підстави, умови та розмір виплати одноразової грошової допомоги особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту та самі по собі не встановлюють цивільно-правового обов`язку ПрАТ «ЮЖКОКС» як замовника за договором про охорону від пожеж здійснити фінансування такої виплати поза межами погодженої сторонами ціни Договору.

Отже, наявність у ОСОБА_1 права на отримання відповідної одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби цивільного захисту не є тотожною наявності у ПрАТ «ЮЖКОКС» договірного обов`язку відшкодувати 2 ДПРЗ суму такої допомоги.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що після виникнення питання щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги позивач листом від 30.12.2025 звернувся до відповідача щодо її виплати у розмірі 226 931,70 грн та одночасно направив проект додаткової угоди до Договору.

Відповідач запропоновану додаткову угоду не підписав.

Наведені обставини додатково свідчать про те, що включення спірної виплати до договірних зобов`язань сторін потребувало відповідного погодження ними зміни умов Договору.

За змістом пункту 4.5 Договору при зміні визначених чинним законодавством норм на утримання і підготовку особового складу та працівників Виконавця ціна Договору та кошторис підлягають перегляду, що оформлюється додатковою угодою до Договору.

Водночас матеріали справи не містять укладеної сторонами додаткової угоди, якою до ціни Договору або відповідного кошторису було б включено одноразову грошову допомогу при звільненні ОСОБА_1 у розмірі 226 931,70 грн.

За таких обставин одностороннє направлення позивачем проекту додаткової угоди не свідчить про досягнення сторонами згоди щодо зміни ціни Договору та не породжує для відповідача відповідного грошового зобов`язання.

Посилання скаржника на додаткові угоди, укладені 2 ДПРЗ з іншими суб`єктами господарювання щодо фінансування одноразової грошової допомоги при звільненні осіб зі служби цивільного захисту, колегією суддів оцінюються критично, оскільки факт погодження відповідних виплат у договірних правовідносинах 2 ДПРЗ з іншими суб`єктами господарювання не підтверджує існування аналогічного зобов`язання у ПрАТ «ЮЖКОКС». Обсяг прав та обов`язків сторін у спірних правовідносинах визначається змістом укладеного саме між позивачем та відповідачем Договору № 01-14/25 від 01.01.2025 та додатків до нього.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що укладення в інших правовідносинах окремих додаткових угод щодо здійснення таких виплат підтверджує необхідність досягнення сторонами відповідної домовленості та її оформлення у встановленому договором порядку, а не виникнення такого обов`язку у замовника автоматично в силу самого факту звільнення працівника пожежно-рятувального підрозділу.

Доводи скаржника щодо неврахування судом першої інстанції наказу ДСНС № НС-51 від 13.01.2026 «Про підтвердження статусу підприємств, установ, організацій сфери управління ДСНС, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Наявність у 2 ДПРЗ статусу установи, критично важливої для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, сама по собі не визначає змісту та обсягу грошових зобов`язань ПрАТ «ЮЖКОКС» за Договором № 01-14/25 та не свідчить про виникнення у відповідача обов`язку здійснити спірну виплату.

Так само не має визначального значення для вирішення цього спору посилання апелянта на віднесення ПрАТ «ЮЖКОКС» до суб`єктів господарювання відповідної категорії цивільного захисту. Така обставина зумовлює необхідність організації охорони відповідних об`єктів від пожеж відповідно до Порядку № 716, однак не змінює договірного характеру спірних правовідносин та не є самостійною правовою підставою для виникнення у відповідача поза межами умов укладеного сторонами Договору № 01-14/25 грошового зобов`язання зі сплати 226 931,70 грн.

Колегія суддів також враховує, що 2 ДПРЗ є бюджетною установою та відповідно до Положення про 2 Державний пожежно-рятувальний загін утримується як за рахунок коштів, що надходять від укладених договорів про охорону від пожеж та постійне і обов`язкове аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі, так і за рахунок коштів державного бюджету.

Тому твердження апелянта про те, що ПрАТ «ЮЖКОКС» є єдиним джерелом фінансування 22 ДПРЧ 2 ДПРЗ, не узгоджується із наведеними положеннями та саме по собі не може бути підставою для покладення на відповідача додаткового грошового зобов`язання, не передбаченого погодженими сторонами умовами Договору.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що відповідно до укладеного між 2 ДПРЗ та ПрАТ «ЮЖКОКС» Договору № 01-14/25 від 01.01.2025 обсяг зобов`язань сторін визначено на підставі їх спільного та вільного волевиявлення, а матеріали справи не підтверджують прийняття відповідачем на себе окремого зобов`язання зі сплати позивачу 226 931,70 грн одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 зі служби цивільного захисту.

Оскільки погоджені сторонами рахунки за надані у 2025 році послуги з охорони від пожеж відповідачем сплачені в повному обсязі, а додаткової угоди щодо включення спірної виплати до ціни Договору сторонами не укладено, підстави вважати, що у ПрАТ «ЮЖКОКС» існує заборгованість за Договором № 01-14/25 у заявленому позивачем розмірі, відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 226 931,70 грн та відмову у задоволенні позову.

Посилання скаржника на те, що суд першої інстанції не дослідив усіх наданих позивачем доказів та не надав їм належної правової оцінки, колегія суддів також відхиляє.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що місцевим господарським судом встановлено зміст спірних правовідносин, досліджено умови Договору № 01-14/25 від 01.01.2025 та додатків до нього, визначено погоджений сторонами розмір і порядок оплати послуг, а також надано оцінку обставинам, якими позивач обґрунтовував виникнення у відповідача обов`язку зі сплати одноразової грошової допомоги.

При цьому саме по собі ненаведення судом у мотивувальній частині рішення детального аналізу кожного документа або аргументу учасника справи не свідчить про те, що відповідний доказ чи довід залишився поза увагою суду, якщо зі змісту судового рішення можливо встановити мотиви, з яких суд виходив при вирішенні спору.

Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до іншого тлумачення скаржником умов Договору та положень нормативно-правових актів, які регулюють порядок утримання державних пожежно-рятувальних підрозділів та виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, однак не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відсутності у ПрАТ «ЮЖКОКС» невиконаного договірного зобов`язання у заявленому до стягнення розмірі.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів досліджено та відхиляються з огляду на те, що вони є необґрунтованими, спростовуються встановленими обставинами справи та наведеними вище висновками суду апеляційної інстанції, а також не впливають на правильність вирішення судом першої інстанції цього спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/507/26 є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним і всебічним з`ясуванням обставин справи та належною оцінкою зібраних у справі доказів.

У справі «Руїз Торіха проти Іспанії», ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р.» Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі № 904/507/26 ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення. У зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Вирішення питання щодо розподілу судових витрат

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 992,00 грн покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі №904/507/26 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2026 у справі №904/507/26 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Кошля

Суддя Т.Ю. Демчина

Суддя О.І. Кучеренко