Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №904/320/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 м.Дніпро

Справа № 904/320/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кошлі А.О. (доповідач), суддів Кучеренко О.І., Стефанів Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Геометрія-Д» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2026 по справі 904/320/26 (суддя Євстигнеєва Н.М.)

за позовом акціонерного товариства «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет», м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Геометрія-Д», м.Дніпро

про стягнення 112 502,67 грн

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад змісту рішення господарського суду першої інстанції:

Акціонерне товариство «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» (позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геометрія-Д» (відповідач/апелянт/скаржник) пеню у розмірі 39 731,95 грн та штраф у розмірі 72 770,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 25/0928 від 10 вересня 2025 року в частині повного та своєчасного виконання робіт. Позивач зазначав, що 10 вересня 2025 року між сторонами укладено договір підряду, за умовами якого підрядник прийняв на себе виконання робіт з ремонту «Будівлі АПК (душова, коридор до душової, покрівля)» АТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» ВЗЦ м. Житомир. Загальна вартість робіт з ПДВ становила 1 140 000,00 грн. Загальний термін виконання робіт складав 45 календарних днів з дати отримання попередньої оплати та підписання акту прийому-передачі об`єкту в роботу. Замовник перерахував попередню оплату у розмірі 798 000,00 грн 23.09.2025, однак підрядник завершив роботи лише 23.12.2025, допустивши прострочення виконання зобов`язань. У січні 2026 року позивач направив на адресу відповідача претензію про стягнення пені та штрафу у розмірі 112 502,67 грн, яка залишена без задоволення.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2026 позовні вимоги Акціонерного товариства «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничо-комерційне підприємство «Геометрія-Д» про стягнення 112 502,67 грн — задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геометрія-Д» (ідентифікаційний код 44922077; вул. Дніпросталівська, буд. 11, м. Дніпро, 49051) на користь Акціонерного товариства «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» (ідентифікаційний код 00191454; вул. Липова, буд. 1, м. Дніпро, 49124) пеню у розмірі 39 731,95 грн (тридцять дев`ять тисяч сімсот тридцять одна гривня 95 коп.), штраф у розмірі 72 770,72 грн (сімдесят дві тисячі сімсот сімдесят гривень 72 коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі договору підряду № 25/0928 від 10.09.2025, за умовами якого підрядник зобов`язався виконати ремонтні роботи, а замовник — прийняти та оплатити їх. Суд встановив, що замовник перерахував попередню оплату 23.09.2025, а отже, з урахуванням погодженого сторонами 45-денного строку, виконання робіт мало бути завершено до 07.11.2025. Фактично роботи завершено лише 23.12.2025, що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) та Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 1 за грудень 2025 року. Суд зазначив, що матеріали справи не містять жодних звернень чи заперечень відповідача стосовно невиконання позивачем умов пункту 3.1 договору після отримання попередньої оплати, а також доказів укладення додаткових угод щодо продовження строку виконання робіт. Суд констатував, що відповідач, укладаючи договір та визначаючи терміни виконання робіт, повинен був оцінити можливість виконання зобов`язань у визначені строки, оскільки підприємництво здійснюється на власний ризик відповідно до ст. 42 ГК України. Будь-яких доказів наявності обставин непереборної сили відповідно до розділу 8 договору матеріали справи не містять. Суд перевірив розрахунок пені за період з 08.11.2025 по 22.12.2025 та штрафу у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт, визнав їх арифметично вірними та такими, що відповідають умовам п. 6.2 договору, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2026 у справі № 904/320/26, Товариство з обмеженою відповідальністю «Геометрія-Д» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2026 по справі № 904/320/26 повністю та стягнути з позивача суму сплаченого судового збору.

Зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Відповідач вважає рішення суду першої інстанції прийнятим на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що суд в рішенні не зазначив про відсутність акту приймання-передачі об`єкту в роботу, який передбачений пунктом 3.1 договору та є обов`язковим для укладання між сторонами. За твердженням відповідача, через відсутність між сторонами акту приймання-передачі об`єкту в роботу є неможливим встановити, з якої дати виникає строк виконання робіт, оскільки пункт 3.1 договору пов`язує початок перебігу 45-денного строку виконання робіт з двома умовами одночасно: датою отримання попередньої оплати та підписанням акту прийому-передачі об`єкту в роботу.

Скаржник стверджує, що всупереч вимогам договору позивачем не були виконані його умови, зокрема передбачені пунктом 3.1. Після укладення договору позивачем не було передано будівельний майданчик (фронт робіт), а сторонами не укладався і не підписувався акт прийому-передачі об`єкту в роботу, хоча згідно з умовами договору позивач зобов`язаний був підписати та передати підряднику об`єкт з оформленням відповідного акту. Замовник не надав акт прийому-передачі об`єкту в роботу підряднику, такий акт між сторонами не складався, що створює правові ризики, оскільки акт є ключовим первинним документом, що фіксує факт передачі майна та початок договірних відносин.

Водночас апелянт зазначає, що попри недодержання позивачем свого обов`язку щодо передачі будівельного майданчика та належного оформлення акту приймання-передачі об`єкту в роботу, відповідач намагався виконати умови календарного графіку виконання робіт, який є частиною договору підряду. Виконавець виконував роботи в загальний термін виконання робіт, що складає 45 календарних днів, як зазначено в пункті 3.1 договору, про що зазначено в Лінійному графіку виконання робіт, погодженому між сторонами. Відповідач завершив роботи за договором 23.12.2025, що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) та Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) № 1.

Відповідач вважає, що прострочення виконання робіт сталося внаслідок невиконання замовником своїх договірних зобов`язань щодо передачі об`єкту в роботу, а отже, вина підрядника у порушенні строків відсутня.

Позиція учасників справи, викладена у відзиві на апеляційну скаргу

Акціонерне товариство «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач повністю не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду — без змін.

Позивач зазначає, що відповідно до умов договору замовник перерахував аванс 23.09.2025, а строк виконання робіт складав 45 днів, тобто до 07.11.2025. Фактичне виконання робіт відбулося лише 23.12.2025, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, підписаними сторонами без зауважень.

Позивач посилається на ст. ст. 850, 851 ЦК України та зазначає, що у разі невиконання замовником своїх обов`язків підрядник має право зупинити роботи або розірвати договір. Однак відповідач не звертався до позивача з повідомленнями про неможливість виконання робіт через відсутність акта передачі майданчика, не зупиняв виконання робіт та без жодних заперечень отримав авансовий платіж, чим підтвердив фактичну наявність фронту робіт та можливість їх виконання.

Позивач наголошує, що виконавши роботи із простроченням та здавши їх результати замовнику, підрядник своїми конклюдентними діями підтвердив відсутність перешкод з боку замовника. Судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що відповідач, уклавши договір та отримавши передоплату без жодних заяв про перешкоди, фактично погодився на виконання зобов`язань в обумовлені строки. Відсутність формального документа (акта) не завадила підряднику виконати роботи та здати їх замовнику. Зволікання з їх виконанням є наслідком власного підприємницького ризику відповідача та свідчить про його вину у простроченні.

Позивач вважає, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку всім обставинам справи, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки правильних висновків суду та спроби ухилитися від відповідальності за порушення строків виконання робіт, у зв`язку з чим наявні підстави для залишення рішення без змін.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції під час перегляду справи

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Кошля А.О., судді: Стефанів Т.В., Кучеренко О.І.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Геометрія-Д» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2026 по справі № 904/320/26 було залишено без руху та надано апелянту строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 3 993,60 грн на відповідні реквізити Центрального апеляційного господарського суду.

На виконання ухвали суду апелянтом 28.04.2026 подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Геометрія-Д» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2026 по справі № 904/320/26. Витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області справу № 904/320/26. Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

06.05.2026 матеріали справи №904/320/26 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені в апеляційному порядку

10 вересня 2025 року між Акціонерним товариством «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Геометрія-Д» (підрядник, відповідач) укладено договір підряду №25/0928 (а.с. 7-11).

За умовами пункту 1.1 договору підрядник приймає на себе виконання робіт з ремонту «Будівлі АПК (душова, коридор до душової, покрівля)» АТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» ВЗЦ м. Житомир, Інвентарний номер ВТ10304684, будівля нафтолабораторії, надалі «роботи». Роботи виконуються відповідно до технічного завдання (додаток №2 до цього договору), пояснювальної записки, договірної ціни, розрахунку прямих і загальновиробничих витрат, кошторисного розрахунку, розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису, локального кошторису на загальнобудівні роботи, підсумкової відомості ресурсів, відомості обсягів робіт (додаток №3 до цього договору), календарного графіка (додаток №4 до цього договору).

Місце виконання робіт - м. Житомир, вул. Корольова 173, АТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» ВЗЦ м. Житомир (п. 1.2 договору).

Роботи виконуються з матеріалів підрядника, відповідно до додатка №3. Підрядник гарантує якість матеріалів, відповідність вимогам державних стандартів або технічним умовам. Підрядник зобов`язаний надати сертифікати якості. Всі матеріали, що ввозяться повинні пройти вхідний контроль з підписанням відповідних документів (п. 1.3 договору).

Проведення будь-яких додаткових робіт повинно попередньо узгоджуватися з замовником і можливо тільки після узгодження замовником можливості їх виконання. Підрядник гарантує належну якість виконаних робіт, з дотриманням встановленого для даного виду робіт технічних нормативів та нормативних документів (п. 1.4, 1.5 договору).

Згідно пункту 2.1 договору вартість робіт за цим договором становить 950 000,00грн (дев`ятсот п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок), крім того ПДВ - 20%: - 190 000,00грн (сто дев`яносто тисяч гривень 00 копійок). Загальна вартість робіт з ПДВ становить 1 140 000,00грн (один мільйон сто сорок тисяч гривень 00 копійок), включаючи вартість матеріалів, яка становить - 313 745,98грн без ПДВ

В період дії договору підряду, за погодженням сторін, допускаються зміни об`ємів виконуваних робіт і як наслідок їх вартості, з обов`язковим оформленням цих змін обома сторонами письмово (п. 2.2 договору).

В пункті 3.1 договору сторони погодили, що загальний термін виконання робіт складає 45 (сорок п`ять) календарних днів з дати отримання попередньої оплати та підписання акту прийому - передачі об`єкту в роботу.

Допуск до роботи здійснюється згідно вимогам «Положення про застосування нарядів-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах і в організаціях» (п. 3.2 договору).

Приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту здачі - приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в (КБ-3) уповноваженими представниками сторін (п. 3.6 договору).

Акт здачі - приймання виконаних робіт (за формою № КБ-2в) готує підрядник протягом трьох календарних днів з моменту завершення робіт передає для підписання замовнику (п. 3.7 договору).

Замовник протягом п`яти календарних днів зобов`язаний здійснити приймання виконаних робіт і підписати акт виконаних робіт в частині фактично виконаних робіт, або надати мотивовану відмову від приймання виконаних робіт, із зазначенням термінів усунення недоліків. У разі, якщо замовник в зазначений термін не підписав акт здачі - приймання виконаних робіт або не надав мотивовану відмову, то роботи вважаються прийнятими без зауважень (п. 3.8, 3.9 договору).

В розділі 4 договору сторони погодили порядок розрахунків.

Так, розрахунки за договором проводиться замовником в національній валюті України – в гривнях, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок та в наступному порядку: замовник здійснює попередню оплату у розмірі 70% (сімдесят відсотків) від загальної суми договору на підставі рахунку на попередню оплату; остаточний розрахунок здійснюється замовником протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання сторонами акту здачі - приймання виконаних робіт, за наявності рахунку і податкової накладної (п. 4.1 договору).

Платіжні документи, оформлені в рамках даного договору, повинні відповідати вимогам чинного законодавства України, що зазвичай висуваються до змісту і форми таких документів, з обов`язковим зазначенням призначенням платежу, а також номери і дати даного договору/додатка, за яким здійснюється оплата. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку замовника. За домовленістю сторін можуть бути передбачені інші форми розрахунків, які не суперечать законодавству України, яке оформлюється додатковою угодою до цього договору (п. 4.2 - 4.4 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору замовник зобов`язаний, зокрема, прийняти виконані підрядником роботи відповідно до п. 3.6 цього договору; здійснити розрахунок з підрядником за виконані роботи у порядку та на умовах, визначених цим договором відповідно до п. 4.1 цього договору.

Підрядник зобов`язаний якісно і вчасно виконати підрядні роботи відповідно до кошторисної документації та умов цього договору (п. 5.3.1 договору).

В пункті 5.4 договору визначено, що підрядник, за погодженням з замовником, має право достроково виконати свої зобов`язання за договором, а замовник їх прийняти та оплатити (п. 5.4.1); підрядник має право приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення або прискорення, за погодженням з замовником. Термін виконання робіт подовжується на термін вимушеної зупинки (п. 5.4.2); підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядні організації, при цьому підрядник забезпечує координацію їх діяльності на майданчику і несе відповідальність перед замовником за виконані роботи (п. 5.4.3).

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань, винна сторона відшкодовує спричинені у зв`язку з цим збитки (п. 6.1 договору).

За порушення термінів виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості не виконаних у строк робіт, за кожен день прострочення. За прострочення виконання робіт понад 10 календарних днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт. Якщо після отримання від замовника грошових коштів підрядник не виконав прийняті на себе зобов`язання, підрядник зобов`язаний повернути замовнику одержані від нього як передоплату грошові кошти протягом 10-ти банківських днів з дати встановленого цим договором терміну виконання робіт (п. 6.2 договору).

Підрядник несе повну відповідальність за належне виконання робіт за даним договором притягненими субпідрядниками, як за власні дії, а також за координацію їх діяльності (п. 6.9 договору).

Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання зобов`язань за даним договором (п. 6.12 договору).

При несплаті підрядником неустойки та/або збитків у встановлений строк, замовник утримує суми неустойки і збитків при взаєморозрахунках з підрядником та зменшує суму, належну до сплати. Утримання суми неустойки і збитків не тягне за собою зміни вартості послуг за цим договором. При перерахуванні підряднику грошових коштів в сумі, що підлягає оплаті замовником з вирахуванням суми неустойки та збитків, зобов`язання сторін вважаються виконаними у повному обсязі. Утримання замовником сум пред`явленої підряднику неустойки та збитків не є порушенням, передбачених цим договором, зобов`язань замовника з оплати послуг за даним договором (п. 6.14 договору).

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 договору всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв`язку з ним, вирішуються шляхом переговорів сторін. В разі не досягнення угоди спори підлягають розгляду в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

У разі виникнення обставин, перешкоджаючих повному або частковому виконанню цього договору, а саме: пожеж, стихійних лих, непередбачених обставин, що ведуть до порушення виробничого процесу, війн, військових дій будь-якого характеру, блокад, релігійних хвилювань, зменшення обсягів поставок енергоносіїв та сировини по незалежним від сторін причинам, актів органів державної влади або місцевого самоврядування, будь-які дії третіх осіб та інших обставин, які унеможливлюють виконання цього договору, час, визначений для виконання зобов`язань за договором, повинен бути збільшений на термін дії цих форс-мажорних обставин (п. 8.1 договору).

Сторона, в якої виникли умови по неможливості виконання зобов`язань, повинна негайно (але не пізніше 10 днів с дати їх настання і припинення) в письмовій формі повідомити другу сторону про настання, можливий термін дії і припинення вищезазначених обставин. Не повідомлення чи несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатись на будь-яку з вищезазначених обставин як на підставу, яка звільняє від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань (п. 8.2 договору).

Сторона, що повідомила про настання форс-мажорних обставин, повинна представити відповідний сертифікат Торгівельно-промислової палати або регіональної Торгівельно-промислової палати, або іншого компетентного органу, в якому повинні бути вказані характер форс-мажорних обставин і їх тривалість (п. 8.3 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2025. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань, що залишилися невиконаними (п. 10.1 договору).

Зміни умов договору оформляються додатковими угодами, підписаними кожною стороною (п. 10.2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

В матеріалах справи містяться додатки до договору: Класифікація видів порушень на території замовника і розмір штрафних санкцій передбачених за дані порушення (додаток №1); Технічне завдання (додаток №2); Пояснювальна записка (додаток №3); Договірна ціна; Розрахунки; Кошторисний розрахунок; Розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису; Локальний кошторис на будівельні роботи; Підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису; Відомість обсягів робіт; Графік виконання робіт (додаток № 4) (а.с. 12-41).

Акціонерне товариство «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 798 000,00грн (70% від загальної вартості робіт), що підтверджується платіжною інструкцією №11561 від 23.09.2025 (а.с. 42).

В листі за вих. №626 від 24.09.2025 замовник просив підрядника приступити до виконання договірних зобов`язань з 24.09.2025 (а.с. 46).

В листі за вих. №705 від 20.10.2025 замовник повідомив підрядника про те, що роботи виконуються зі значним відставанням від графіку та просив залучити більшу кількість працівників на виконання робіт за договором підряду, а також вказати дату здачі об`єкта в експлуатацію (а.с. 43).

В листі за вих. №764 від 17.11.2025 замовник зазначив, що станом на 13.11.2025 роботи за договором не закінчені, виконуються з затримкою та відставанням від затвердженого графіку на 45 календарних днів. За результатами перевірки складено «Акт огляду виконання робіт з ремонту «Будівля АПК (офісні приміщення)», «Будівля АПК (душова, коридор до душової, покрівля)» ВЗЦ м. Житомир. Просив залучити більшу кількість працівників на виконання робіт за договором підряду, усунути всі виявлені зауваження по виконаним роботам, виконати заміну ввезених ТМЦ згідно договору (а.с. 44).

В листі за вих. №911 від 16.12.2025 замовник зазначив, що 10.12.2025 здійснена виїзна перевірка комісією замовника по факту виконання робіт за договором, за результатами якої складено «Акт огляду виконання робіт» та просив вказати дату усунення виявлених недоліків (а.с. 48).

Листи направлялись на електронну пошту відповідача (а.с. 47, 51).

23 грудня 2025 року сторонами складено та підписано Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) за грудень 2025 року на суму 1039,58167грн (а.с. 53) та Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за грудень 2025 року на суму 1039581,67грн (а.с. 54-62).

ТОВ «Геометрія-Д» виставило позивачу рахунок на оплату №23122025001 від 23.12.2025 на суму 241 581,67грн (а.с. 52).

Позивач посилається на те, що в порушення узгоджених сторонами та встановлених договором строків виконання робіт, підрядником допущено прострочення виконання робіт по договору.

У січні 2026 року позивач направив на адресу відповідача претензію про стягнення пені та штрафу у розмірі 112 502,67грн, протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання претензії, яка залишена без задоволення (а.с. 63-64).

Предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 39 731,95грн та штрафу у розмірі 72 770,72грн.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Правові підстави та норми права, застосовані судом апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2026 у справі № 904/320/26, яким задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геометрія-Д» пені у розмірі 39 731,95 грн, штрафу у розмірі 72 770,72 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, правильність наданої їм юридичної оцінки, а також правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статей 626, 627, 628 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

При визначені правової природи договору суд враховує його умови, права та обов`язки сторін, а також предмет.

Відповідно до частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом частини першої статті 530, частини першої статті 846 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати підрядні роботи за завданням замовника у строк (термін), встановлений у договорі підряду, з урахуванням строків (термінів) виконання окремих етапів робіт, якщо такі визначено у договорі підряду.

Перевіряючи доводи скаржника щодо неврахування судом першої інстанції тієї обставини, що передбачений пунктом 3.1 договору акт приймання-передачі об`єкта в роботу сторонами не складався та не підписувався, у зв`язку з чим, на його думку, неможливо встановити початок перебігу строку виконання робіт та, відповідно, факт прострочення підрядника, а також щодо непередання замовником будівельного майданчика (фронту робіт), колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 850 ЦК України, замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цих обов`язків підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків.

Статтею 851 ЦК України передбачено право підрядника не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав роботу, технологічне обладнання, внутрішні пристрої, річ, яка мала бути оброблена, креслення чи іншу документацію або іншу річ, необхідну для виконання роботи, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Частиною четвертою статті 612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За частинами першою-другою статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Отже, саме по собі невчинення кредитором певної передбаченої договором дії не є безумовною підставою для висновку про прострочення кредитора. Визначальним у такому випадку є встановлення того, чи унеможливило невчинення відповідної дії виконання боржником свого зобов`язання.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що загальний строк виконання робіт становить 45 календарних днів з дати отримання попередньої оплати та підписання акта приймання-передачі об`єкта в роботу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23.09.2025 АТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» перерахувало відповідачу попередню оплату у розмірі 798 000,00 грн, що становить 70 % загальної вартості робіт за договором.

При цьому передбачений пунктом 3.1 договору окремий акт приймання-передачі об`єкта в роботу сторонами не складався.

Водночас колегія суддів зазначає, що вказана обставина не може оцінюватися ізольовано від інших доказів та фактичної поведінки сторін під час виконання договору.

Так, листом від 24.09.2025 №626, тобто наступного дня після здійснення попередньої оплати, замовник запропонував підряднику приступити до виконання договірних зобов`язань з 24.09.2025.

Матеріали справи не містять доказів того, що після отримання зазначеного листа відповідач заперечував проти визначеного замовником початку виконання робіт, повідомляв про непередання йому об`єкта або будівельного майданчика (фронту робіт), вимагав складання акта приймання-передачі об`єкта чи зазначав про неможливість приступити до виконання робіт до оформлення такого акта.

Натомість відповідач фактично приступив до виконання передбачених договором робіт, що не заперечується ним і в апеляційній скарзі, в якій останній зазначає про виконання робіт відповідно до погодженого сторонами календарного графіка.

Фактичне виконання робіт підтверджується також подальшим листуванням сторін. Так, листом від 20.10.2025 №705 замовник повідомив відповідача про значне відставання виконання робіт від графіка та просив залучити більшу кількість працівників, а також повідомити дату здачі об`єкта в експлуатацію. Листом від 17.11.2025 №764 замовник зазначив, що станом на 13.11.2025 роботи не завершені, виконуються із затримкою та відставанням від затвердженого графіка.

При цьому доказів того, що у відповідь на вказані звернення відповідач пов`язував відставання від графіка з непідписанням акта приймання-передачі об`єкта або непереданням йому фронту робіт, матеріали справи не містять.

Таким чином, сукупність встановлених обставин свідчить, що після отримання попередньої оплати та повідомлення замовника про необхідність приступити до виконання зобов`язань з 24.09.2025 відповідач фактично був допущений до об`єкта та приступив до виконання робіт, не заявляючи про наявність будь-яких перешкод з боку замовника.

З огляду на наведене твердження скаржника про те, що замовником не було передано будівельний майданчик (фронт робіт), спростовується фактичними обставинами виконання договору та поведінкою самого відповідача.

Відсутність окремо оформленого акта приймання-передачі об`єкта в роботу за встановлених у цій справі обставин також не свідчить про неможливість визначення початку виконання робіт, оскільки волевиявлення замовника щодо початку їх виконання з 24.09.2025 було доведене до підрядника, а останній, не висловивши заперечень щодо такої дати та не заявивши про необхідність попереднього оформлення акта, фактично приступив до виконання зобов`язання.

При цьому доказів погодження сторонами іншої дати початку виконання робіт, зупинення їх виконання з підстав, пов`язаних із діями замовника, або внесення змін до погодженого сторонами строку виконання робіт матеріали справи не містять.

Отже, фактичні обставини справи не підтверджують наявності прострочення кредитора у розумінні статей 612, 613 ЦК України та не дають підстав для висновку, що дії чи бездіяльність замовника унеможливили своєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Щодо посилань скаржника на відсутність його вини у порушенні зобов`язання колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Разом з тим відповідачем не доведено вжиття ним усіх залежних від нього заходів для своєчасного виконання зобов`язання. Зокрема, матеріали справи не містять доказів звернення до замовника щодо наявності перешкод у виконанні робіт, вимог про їх усунення, повідомлень про необхідність зупинення робіт чи продовження строку їх виконання з причин, залежних від замовника.

Більше того, умовами пункту 5.4.2 договору передбачено право підрядника за погодженням із замовником прийняти рішення про уповільнення темпів виконання робіт або їх зупинення, при цьому строк виконання робіт продовжується на строк вимушеної зупинки. Доказів реалізації відповідачем такого права у встановленому договором порядку матеріали справи не містять.

З матеріалів справи вбачається, що роботи за договором були завершені та передані замовнику лише 23.12.2025, що підтверджується підписаними сторонами довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в.

За таких обставин доводи апеляційної скарги щодо неможливості встановлення початку перебігу строку виконання робіт через відсутність акта приймання-передачі об`єкта, прострочення кредитора та відсутності вини відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують правильного по суті висновку суду першої інстанції про порушення відповідачем строків виконання робіт і наявність підстав для застосування передбаченої договором відповідальності.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості не виконаних у строк робіт за кожен день прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 10 календарних днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Встановивши порушення відповідачем погодженого сторонами строку виконання робіт та відсутність обставин, які б виключали його відповідальність за таке порушення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для застосування до відповідача передбаченої пунктом 6.2 договору відповідальності.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 39 731,95 грн за період з 08.11.2025 по 22.12.2025 та штраф у розмірі 72 770,72 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за визначений ним період прострочення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про його відповідність умовам пункту 6.2 договору та арифметичну правильність.

Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості нарахування штрафу у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт, оскільки встановлене у справі прострочення виконання робіт перевищило 10 календарних днів, тобто настав передбачений пунктом 6.2 договору випадок для застосування такої відповідальності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ «Геометрія-Д» на користь АТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» пені у розмірі 39 731,95 грн та штрафу у розмірі 72 770,72 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2026 у справі № 904/320/26 є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним і всебічним з`ясуванням обставин справи та належною оцінкою зібраних у справі доказів.

У справі «Руїз Торіха проти Іспанії», ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р.» Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2026 у справі № 904/320/26 ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Геометрія-Д» не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення. У зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Вирішення питання щодо розподілу судових витрат

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3993,60 грн покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Геометрія-Д» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2026 у справі № 904/320/26 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2026 у справі № 904/320/26 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Кошля

Суддя О.І. Кучеренко

Суддя Т.В. Стефанів