Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №904/2210/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 м.Дніпро

Справа № 904/2210/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кошлі А.О. (доповідач), суддів Кучеренко О.І., Демчини Т.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 по справі 904/2210/26 (суддя Назаренко Н.Г.)

за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради ,м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаера», м. Харків

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад змісту рішення господарського суду першої інстанції:

Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаера» про стягнення заборгованості в розмірі 98 866,72 грн. Ціна позову складається з наступних сум: заборгованість з оплати послуг водопостачання та водовідведення у розмірі 95 588,75 грн, пеня у розмірі 641,06 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 110,01 грн, 3% річних у розмірі 526,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 16940 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 29.05.2023 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 направлено матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаера» про стягнення заборгованості за підсудністю до Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під`їзд).

Постановляючи зазначену ухвалу, місцевий господарський суд виходив із того, що відповідно до частини першої статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов має пред`являтися до господарського суду за місцезнаходженням відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При цьому суд першої інстанції встановив, що хоча позивач у позовній заяві зазначив місцезнаходження відповідача: 49000, м. Дніпро, вул. Океанська, буд. 11, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаера» є: 61000, Харківська область, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 33.

З огляду на викладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність передачі матеріалів позовної заяви за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 у справі № 904/2210/26, Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження; прийняти апеляційну скаргу до розгляду; скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/2210/26 від 23.04.2026 про передачу справи до іншого суду; повернути матеріали справи для вирішення питання Господарським судом Дніпропетровської області про відкриття провадження по справі; витрати на відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 328,00 грн стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаера».

Зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Апелянт зазначає, що хоча за загальним правилом, встановленим частиною першою статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється за місцезнаходженням відповідача, у даному випадку підлягають застосуванню правила альтернативної територіальної підсудності, передбачені частиною п`ятою статті 29 Господарського процесуального кодексу України.

На обґрунтування цих доводів апелянт посилається на те, що спір виник із договору №16940 від 29.05.2023 про надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, яким визначено місце надання послуг - м. Дніпро, вул. Океанська, 11. У зв`язку з цим, на думку апелянта, позов правомірно подано до Господарського суду Дніпропетровської області за місцем виконання договору.

Крім того, апелянт посилається на правові висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.04.2026 у справі №924/698/23, а також зазначає, що аналогічний спір між цими ж сторонами вже розглядався Господарським судом Дніпропетровської області, який вирішував його по суті. На думку апелянта, місцевий господарський суд безпідставно не застосував правила альтернативної територіальної підсудності та помилково передав справу до Господарського суду Харківської області.

Позиція учасників справи, викладена у відзиві на апеляційну скаргу

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтаера» не скористалося правом подати відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Процесуальні дії суду апеляційної інстанції під час перегляду справи

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Кошля А.О., судді: Демчина Т.Ю., Кучеренко О.І.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2026 апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 по справі № 904/2210/26 було залишено без руху та надано апелянту строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн на відповідні реквізити Центрального апеляційного господарського суду.

На виконання ухвали суду апелянтом 07.05.2026 подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2026 поновлено Комунальному підприємству «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 у справі № 904/2210/26; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд справи визначено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області справу № 904/2210/26.

13.05.2026 року матеріали справи № 904/2210/26 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені в апеляційному порядку

29.05.2023 між Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтаера» укладено договір №16940 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Підставою звернення до суду з даним позовом стало, за твердженням позивача, неналежне виконання відповідачем умов зазначеного договору в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, послуги за договором надавалися щодо об`єкта, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Океанська, 11, яку позивач зазначив як місце надання послуг та місцезнаходження об`єкта водоспоживання.

Водночас відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаера» є: 61000, Харківська область, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, буд. 33.

Правові підстави та норми права, застосовані судом апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026, якою направлено матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаера» про стягнення заборгованості за підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, правильність наданої їм юридичної оцінки, а також правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали з огляду на таке.

За своєю правовою природою судова юрисдикція є інститутом права, що покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства.

Компетенцію із розгляду господарських справ однорідними судами за просторовим критерієм розмежовує територіальна юрисдикція (підсудність) господарських судів.

Вимоги щодо такого розмежування викладено у параграфі 3 глави 2 розділу І Господарського процесуального кодексу України.

За загальним правилом позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи – підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (частини 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 29 Господарського процесуального кодексу України визначено правила альтернативної територіальної підсудності.

Відповідно до частини 1 статті 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Положеннями частини 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Аналіз зазначеної норми процесуального закону свідчить про те, що нею встановлено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності: 1) якщо спір виник із договору, в якому визначено місце виконання; 2) якщо спір виник із договору, в якому не визначено місце його виконання, проте з огляду на специфіку врегульованих ним правовідносин виконувати такий договір можливо лише в певному місці.

Отже, у питанні, який позов може пред`являтися за територіальною підсудністю за вибором позивача, законодавець керується тим, що це позов у спорі, що виник із договору, та який відповідає певним ознакам (у ньому визначено місце виконання або його можливо виконати лише в конкретному місці).

Частина 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України не містить обмежень про те, що такий спір має бути винятково спором про виконання цього договору.

Натомість саме місце пред`явлення позову у спорі, що виник із договору, законодавець визначає за вибором позивача за місцем виконання відповідного договору.

У справі, що переглядається, предметом спору є стягнення заборгованості, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, що виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договору №16940 від 29.05.2023 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Відповідно до договору №16940 від 29.05.2023 КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради зобов`язалося надавати ТОВ «Нафтаера» послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а відповідач — оплачувати надані послуги.

Пунктом 2 договору визначено місце надання послуг (адресу об`єкта водоспоживання): вул. Океанська, буд. 11, м. Дніпро, Самарський район, Дніпропетровська область, 49022.

З огляду на наведене між сторонами справи № 904/2210/26 виник спір із договору, в якому визначено місце його виконання.

Тобто наявна перша (у договорі визначено місце його виконання) із передбачених частиною 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України підстав для пред`явлення позову за вибором позивача до господарського суду за місцем виконання договору.

Отже, зважаючи на предмет спору та підстави заявлених позовних вимог, підсудність цієї справи має визначатися з урахуванням правила, встановленого частиною п`ятою статті 29 Господарського процесуального кодексу України. За вибором позивача спір підлягає розгляду господарським судом за місцем виконання договору, тобто Господарським судом Дніпропетровської області.

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.04.2026 у справі № 924/698/23, які колегія суддів вважає релевантними у цій справі.

Отже, місцевий господарський суд, вирішуючи питання про передачу справи за територіальною підсудністю, не врахував положення частини п`ятої статті 29 Господарського процесуального кодексу України, які надавали позивачу право обрати суд за місцем виконання договору, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про необхідність передачі справи до Господарського суду Харківської області.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 - скасуванню, а справа направленню до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 у справі № 904/2210/26 прийнято з порушенням норм процесуального права (статті 29 Господарського процесуального кодексу України). З урахуванням наведених у цій постанові аргументів колегія дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до Господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду.

Вирішення питання щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат здійснюється судом за результатами вирішення спору по суті.

Оскільки під час апеляційного перегляду спір по суті заявлених позовних вимог судом не вирішувався, підстави для розподілу судових витрат на даній стадії процесу відсутні.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 276, 277, 281 – 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 – задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2026 – скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.О. Кошля

Суддя Т.Ю. Демчина

Суддя О.І. Кучеренко