Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №922/87/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Харків Справа № 922/87/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Довгань А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Блошко Людмили Олексіївни (вх. № 1381 Х/2)

на рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2026, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Бураковою А.М. (повне рішення складено 04.06.2026) у справі № 922/87/26

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків,

до фізичної особи-підприємця Блошко Людмили Олексіївни, м. Харків,

про стягнення 152412,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Блошко Людмили Олексіївни про стягнення заборгованості у сумі 152412,45грн, з яких: 144983,05 грн заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2023 по 30.03.2024 та з 01.10.2024 по 30.04.2025; 332,40 грн абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2023 по 30.06.2025; 7 097,00 грн технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з 01.11.2023 по 30.06.2025. Також, позивач просив судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 у справі №922/87/26 позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Блошко Людмили Олексіївни на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі":

- 144 983,05 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2023 по 30.03.2024 та з 01.10.2024 по 30.04.2025;

- 332,40 грн абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2023 по 30.06.2025;

- 7 097,00 грн за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з 01.11.2023 по 30.06.2025;

- 2 662,40 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції зазначив, що законодавець унормував обов`язок підприємства теплопостачання з 01.05.2019 (тобто з дати, коли набрав чинності Закон України "Про житлово-комунальні послуги" у новій редакції) укладати договори на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за новими правилами, які в силу вимог Закону мали бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг та споживачами цих послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, з урахуванням волевиявлення споживача щодо обрання моделі договірних відносин. Водночас, за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг, що мало місце у цій справі. Відповідачем було прийнято (акцептовано) оферту позивача укласти індивідуальний договір шляхом мовчазної згоди в порядку частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". За висновками суду першої інстанції матеріалами справи підтверджується реальність отриманих відповідачем послуг, а також відсутність будь-яких доказів на підтвердження звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості. Розрахунок обсягів теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення з урахуванням обсягів теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення житлового будинку за адресою: м. Харків, просп. Олександрівський, 71, доданий відповідачем до відзиву на позовну заяву, не спростовує позовних вимог у справі.

Фізична особа-підприємець Блошко Людмила Олексіївна з рішенням Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 не погодилася та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 у справі №922/87/26 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Фізичної особи-підприємця Блошко Людмили Олександрівни про стягнення заборгованості відмовити повністю; детально розглянути повторне нарахування позивачем за жовтень 2021, листопад 2021 та грудень 2021 р.

Одночасно апелянт просить стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь ФОП Блошко Людмили Олексіївни судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог вказує про таке:

- суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не перевірив походження та правову природу спірних нарахувань за 2021 рік, не надав належної оцінки наявним доказам та безпідставно визнав доведеним розмір заборгованості, до якого були включені нарахування за період, що не охоплюється предметом даного спору;

- позивачем у заяві від 23.03.2026 надано розрахунок заборгованості за жовтень, листопад, грудень 2021 р. за формулою Sоп = Qоп*тариф, проте показник «Qоп» (теплове навантаження на опалення) зовсім ніякими документами, розрахунками не доведено;

- суд першої інстанції залишив поза увагою доводи відповідача щодо недоведеності розрахунку обсягу теплової енергії, віднесеного позивачем до загальнобудинкових потреб опалення, та фактично не надав оцінки правильності застосування позивачем положень п.9 розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі – Методика № 315). Формула, наведена позивачем у розрахунках, є вже похідною скоригованою формулою, яка застосовується після визначення первинного показника Qз.б.поп.проект. Проте позивачем не надано жодного пояснення, яким саме із трьох способів, передбачених Методикою № 315, був визначений первинний показник Qз.б.поп.проект. Зокрема, у матеріалах справи відсутні: розрахунки, виконані відповідно до розрахункового способу; проектна документація, на підставі якої визначався відповідний показник; результати енергетичного аудиту; пояснення щодо застосування спрощеного способу; будь-які вихідні дані, які дозволяли б перевірити порядок формування базового обсягу теплової енергії на загальнобудинкові потреби. За відсутності належних та допустимих доказів визначення базового показника Qз.б.поп.проект розрахунок позивача не піддається перевірці на відповідність вимогам Методики № 315, а тому не може вважатися належним доказом розміру заявленої до стягнення заборгованості;

- позивач при визначенні обсягу теплової енергії на загальнобудинкові потреби не навів жодного нормативного обґрунтування застосування показника 7,217 %, формули його визначення та не пояснив походження її складових. Позивач також не зазначив жодної норми Методики № 315 або іншого нормативно-правового акта, яка б передбачала визначення обсягу теплової енергії на загальнобудинкові потреби шляхом обчислення співвідношення: 0,016579 Гкал/год ? 0,22971 Гкал/год ? 100 %; позивач не надав жодного документа, який би підтверджував походження показника Qmax = 0,22971 Гкал/год, а суд першої інстанції не встановив джерела його походження та не перевірив правильність його застосування. Аналогічно позивачем не було надано належних пояснень щодо показника 0,016579 Гкал/год, який також використаний при визначенні спірного відсотка;

- позивач пов`язує застосування показника 7,217 % зі зміною площ місць загального користування та загальної опалювальної площі будинку. Проте жодного документа, який би підтверджував площу місць загального користування, зміну такої площі, вплив зазначеної зміни на показник 7,217 %, відповідний технічний або математичний розрахунок, до матеріалів справи надано не було;

- позивач не надав до матеріалів справи жодного належного доказу того, що проєкт на влаштування індивідуальної системи централізованого опалення, погоджений КП "Харківські теплові мережі", містить показник Qтр.із.тр.max = 0,000984 Гкал/год. В матеріалах справи відсутня копія проєкту або його відповідного розділу, з якого можливо було б встановити наявність такого показника, порядок його визначення та його зв`язок зі спірним приміщенням. Отже, величина Qтр.із.тр.сер/річ = 0,000456 Гкал/год, яка покладена в основу нарахувань позивача, не підтверджена ані проєктною документацією, ані розрахунком, ані положеннями Методики № 315. Фактично зазначений показник ґрунтується виключно на твердженнях позивача, достовірність яких судом не перевірялась;

- суд не встановив та не навів у рішенні жодних мотивів, з яких довжина транзитних трубопроводів, визначена в акті щодо іншого споживача — ФОП Григор`єва С.В., була використана позивачем для здійснення нарахувань відповідачу. Всі подальші розрахунки, побудовані на його використанні, не можуть вважатися належним доказом обсягу теплової енергії, віднесеної позивачем на загальнобудинкові потреби.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Блошко Людмили Олексіївни на рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 у справі № 922/87/26; призначено справу до розгляду; встановлено сторонам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали; витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/87/26.

15.07.2026 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

28.07.2026 Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить задовольнити апеляційну скаргу частково - в частині нарахувань, проведених у січні 2025 року за період з жовтня 2021 по грудень 2021 року в сумі 18 158,21 грн, в іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 скасувати частково і ухвалити нове рішення, яким стягнути з ФОП Блошко Л.О. 126 824,84 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з жовтня 2023 року по березень 2024 року та з жовтня 2024 року по квітень 2025 року; 332,40 грн абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2023 року по червень 2025 року; 7097,00грн за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з листопада 2023 року по червень 2025 року; вирішити питання з судовими витратами.

В обґрунтування своєї позиції у справі вказує про таке:

- Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" у січні 2025 року у зв`язку зі збоєм програмного забезпечення помилково проведено донарахування по особовому рахунку НОМЕР_1 ФОП Блошко Л.О. за послугу з постачання теплової енергії на суму 18 158, 21 грн за період з жовтня 2021 року по грудень 2021 року. З урахуванням цього, позивач вважає за необхідне зменшити суму стягнення заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з жовтня 2023 року по березень 2024 року та з жовтня 2024 року по квітень 2025 року на 18 158,21 грн та вважати остаточну суму заборгованості замість 144 983,05 грн відповідно 126 824,84 грн;

- з жовтня 2023 року нарахування за послугу з постачання теплової енергії проводяться відповідно до Методики № 315. Детальний розрахунок нарахувань за послуги з постачання теплової енергії знаходиться в матеріалах справи № 922/87/26, зокрема, у поданому відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 у справі № 922/87/26 залишити без змін.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи в судовому засіданні, колегія суддів апеляційної інстанції встановила таке.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 411606346 від 05.02.2025) нежитлові приміщення 1-го поверху №1, 4, 5, 11, 12, 12а, 14, 16, 17, 18, 20, 41 в літ. А-5, загальною площею 433,8 кв.м за адресою: Харківська обл., м. Харків, пр. Олександрівський, 71 (надалі - приміщення) належать відповідачу на праві приватної власності з 31.08.2021.

На підставі актів підключення/включення від 25.10.2023 №170/13770, від 26.03.2024 №170/893, від 24.10.2024 №170/3061, від 15.04.2025 №170/3299 здійснювалося постачання теплової енергії до будинку, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Олександрівський, 71. Зазначені акти на підключення та відключення опалення в опалювальних сезонах 2023-2024, 2024-2025 підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі" та балансоутримувача будинку.

Також, КП "Харківські теплові мережі" 10.05.2023 було складено акт № 170/7543 готовності до опалювального періоду 2023 - 2024 років та акт № 170/837 готовності до опалювального періоду 2024 - 2025 років.

Як зазначає позивач, на підставі частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Індивідуальний договір). Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021 та укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Оскільки приміщення, що належать відповідачу на праві приватної власності, розташовані в житловому будинку за адресою: м. Харків, пр. Олександрівський, 71, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі Індивідуального договору.

Згідно умовами індивідуального договору КП "Харківські теплові мережі" як виконавець зобов`язався надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 4 індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

У відповідності до пункту 32 індивідуального договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з пунктом 30 індивідуального договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.

Як зазначає позивач, станом на момент подання даного позову по особовому рахунку відповідача №17000-8853 обліковується заборгованість за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у розмірі 144983,05 грн, яка утворилась за період з 01.10.2023 по 31.03.2024 та з 01.10.2024 по 30.04.2025, а також за абонентською платою за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2023 по 30.06.2025 на суму 332,40 грн.

Позивачем направлялися відповідачу рахунки-фактури на оплату спожитої теплової енергії та на оплату абонентської плати, які останнім оплачені не були.

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 13, частини першої статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (далі - договір з технічного обслуговування), який укладається з урахуванням статей 11, 633, 634, 641, 642 ЦК України та опублікований на офіційному сайті Позивача в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022. За умовами публічного договору КП "Харківські теплові мережі", як виконавець, зобов`язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внітрішньобудинкових систем теплопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 13 договору з технічного обслуговування розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Позивач зазначає, що по особовому рахунку відповідача №17000-8853 обліковується заборгованість за договором з технічного обслуговування в сумі 7097,00 грн, яка утворилась за період з 01.11.2023 по 30.06.2025.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань за Індивідуальним договором та договором з технічного обслуговування, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

25.05.2026 ухвалено оскаржуване судове рішення з підстав, викладених вище.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду (ст. 630 ЦК України).

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" відповідно до мети діяльності, передбаченої Статутом, забезпечує задоволення суспільних потреб населення, підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності у якісній тепловій енергії при найменших витратах. Предметом статутної діяльності КП "Харківські теплові мережі" та відповідно основними видами господарської діяльності підприємства є виробництво, транспортування, розподіл та реалізація теплової енергії усім групам споживачів за тарифами, що регулюються відповідно до чинного законодавства.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком можуть прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу електричної енергії і послуг з постачання та розподілу природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону та укласти з виконавцями комунальних послуг письмові договори про надання відповідних комунальних послуг.

Згідно з положеннями ст.24 Закону України "Про теплопостачання" до основних обов`язків споживача теплової енергії відноситься своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 затверджено "Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуги з постачання теплової енергії" (далі - Правила), які регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до п. 13 Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги") може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку).

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

У разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.

Споживачі у багатоквартирному будинку, які отримують послугу за іншою моделлю договірних відносин, у разі прийняття рішення про припинення такого договору можуть приєднатися до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, вчинивши дії, що засвідчують їх бажання укласти такий договір, відповідно до абзацу шостого цього пункту.

Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на споживачів покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору на постачання теплової енергії або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Як встановлено вище, на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет 31.10.2021 розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.

Пунктом 51 індивідуального договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Означений договір є публічним договором приєднання.

За умовами п.4 індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п.6 ч.1 ст.1 Закону "Про житлово-комунальні послуги").

Матеріали справи свідчать, що нежитлові приміщення відповідача за адресою: просп. Олександрівський в м. Харкові, розташовані в житловому будинку.

Оскільки нежитлове приміщення відповідача розташоване в житловому будинку, матеріали справи не містять доказів прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про вибір моделі договірних відносин та укладення з виконавцем комунальної послуги відповідного договору, між позивачем та відповідачем укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є обов`язковим для виконання сторонами.

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, укладений між сторонами типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії є підставою для виникнення у сторін цього договору майново-господарських зобов`язань.

Відсутність укладеного між сторонами договору у письмовому вигляді, обов`язковість укладання якого лежить і на споживачеві, і на теплопостачальній організації в силу законодавства, не виключає можливості стягнення з споживача на користь теплопостачальній організації вартості послуг з теплопостачання.

Теплопостачання будинку за вказаною адресою здійснює КП "Харківські теплові мережі".

Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об`єкти соціальної сфери КП "Харківські теплові мережі" здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів.

Згідно з п.8 Правил №830 надання послуги з постачання теплової енергії опалювальний період - період, протягом якого теплопостачальні організації постачають теплову енергію для потреб опалення.

Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.

Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку по просп. Олександрівський, буд. 71, у м. Харкові, в якому знаходяться нежитлове приміщення відповідача підтверджується актами підключення/відключення споживача в зв`язку початком/закінчення опалювального періоду, актами готовності до опалювального періоду 2023-2024, 2024-2025, а також відомостями про зняття показників приладів обліку теплової енергії в житловому будинку (на тепловому вводі житлового будинку встановлено прилад обліку).

Доказів відсутності опалення, або відключення від опалення будинку по просп. Олександрівський, буд. 71, у м. Харкові у спірний період матеріали справи не містять і відповідачем таких доказів не надано.

Плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства (пункт 31 Правил).

Комерційний облік комунальних послуг з постачання, зокрема, теплової енергії здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства (частина перша статті 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

За змістом п. 2 розділу II Методики № 315 загальний обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосереднього опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуального опалення та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення, у відповідності до формули.

Споживання тепла на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та місць загального користування будівлі/будинку визначаються за формулами, які є в Методиці. Вони ґрунтуються на підтверджених вихідних даних – технічних характеристиках будинку: довжині трубопроводів, площах приміщень, планових втратах і т.п.

За змістом ч. 6 ст. 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу (пункт 24 Правил).

Відповідно до п. 3 розділу I Методика № 315, розподіл обсягів спожитих у будівлі/ будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Водночас у підпункті 12 пункту 42 Правил закріплено право споживача відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону №169 від 26.07.2019.

Судова колегія вказує, що споживач, який відключений від системи централізованого опалення, обов`язаний брати участь у загальних витратах на опалення, зокрема, місць загального користування. Така позиція ґрунтується на тому, що спільним майном у багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до положень пункту 14 Правил відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу. Положення наведеної норми також кореспондуються з пунктом 38, підпунктом 12 пункту 42, підпунктом 13 пункту 45 Правил.

Звертаючись до доводів апеляційної скарги відповідача, судова колегія вказує, що підставами для оскарження рішення суду першої інстанції визначено помилковість висновків суду щодо правомірності розрахунку обсягу теплової енергії, віднесеного позивачем до загальнобудинкових потреб опалення та теплової енергії на опалення приміщень відповідача, у спірний період часу, відсутності оцінки правильності застосування позивачем положень п.9 розділу IV Методики № 315.

Колегія суддів, враховуючи наведені апелянтом доводи з приводу нарахування позивачем заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2023 по 30.03.2024 та з 01.10.2024 по 30.04.2025 в загальному розмірі 144983,05 грн, яку судом першої інстанції було визнано обґрунтованою, вказує про таке.

Так, за твердженнями апелянта позивачем було здійснено повторне донарахування за жовтень 2021 року - грудень 2021 року на суму 18 158,21 грн, які були виконані у січні 2025 року (зазначений у розрахунку-фактурі № 17001-8853 від 31.01.2025).

З цього приводу у відзиві на апеляційну скаргу позивач надав пояснення, відповідно до яких КП "Харківські теплові мережі" у січні 2025 року у зв`язку зі збоєм програмного забезпечення помилково провели донарахування по особовому рахунку НОМЕР_1 ФОП Блошко Л.О. за послугу з постачання теплової енергії на суму 18 158, 21 грн за період з жовтня 2021 року по грудень 2021 року, у зв`язку з чим просив задовольнити апеляційну скаргу частково - в частині нарахувань, проведених у січні 2025 року за період з жовтня 2021 по грудень 2021 року в сумі 18 158,21 грн.

Враховуючи визнання обома сторонами у справі необґрунтованість заявлених позовних вимог до ФОП Блошко Л.О, в частині стягнення в межах справи № 922/87/26 вартості послуг з постачання теплової енергії в період з жовтня 2021 року по грудень 2021 року на суму 18 158,21 грн, судова колегія вважає доводи апеляційної скарги в зазначеній частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З приводу іншої заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2023 по 30.03.2024 та з 01.10.2024 по 30.04.2025 в загальному розмірі 126 824,84 грн судова колегія зазначає, що, враховуючи правову природу договору послуг, до предмету доказування входить факт надання виконавцем замовнику відповідної послуги, оскільки у разі ненадання послуги визначеної якості у замовника не виникає обов`язку з її оплати.

Крім того, для стягнення заборгованості за поставлену позивачем та фактично спожиту відповідачем теплову енергію, доказуванню підлягає обсяг спожитої теплової енергії та її вартість.

Нарахування позивача складаються з нарахувань на загальнобудинкові потреби та за послугу з постачання теплової енергії відповідачу, через приміщення якого проходять транзитні трубопроводи.

Стосовно обґрунтованості обсягу та вартості наданих позивачем відповідачу послуг, колегія суддів зазначає таке.

Позивач у позові надав інформацію щодо обсягів теплової енергії, спожитої на потреби опалення нежитлового приміщення відповідача площею 433,8 кв.м у м. Харкові по просп. Олександрівський, буд. 71, та розрахунок нарахувань за послугу з постачання теплової енергії по споживачу ФОП Блошко Л.О. за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок: НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 11 індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.

Розділом ІІІ Методики № 315 передбачено, що загальний обсяг спожитої у будівлі / будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень у розрахунковому періоді визначається так:

- за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) за його наявності;

- розрахунковим методом у разі тимчасового виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку відповідно до розділу ХІ цієї Методики;

- розрахунковим методом у разі відсутності вузла комерційного обліку за нормою споживання теплової енергії у будівлі / будинку. Такий обсяг споживання теплової енергії у будівлі / будинку підлягає щомісячному коригуванню виконавцем за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря у відповідності до формул 10, 11 цього розділу (пункт 1).

Позивач зазначає, що розподіл обсягів комунальної послуги (послуги з постачання теплової енергії) для будинку по просп. Олександрівський, 71 в м.Харкові виконано на основі показань вузла комерційного обліку теплової енергії у відповідності до порядку, викладеного у Методиці розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315.

Позивач навів механізм проведення розрахунку та навів вихідні дані опалювальної площі будинку № 71 по пр. Олександрівський, м. Харків (т.1, а.с. 117):

- опалювальна площа квартир будинку – 2542,44 м2.

- опалювальна площа нежитлових приміщень – 689,1 м2;

- площа приміщення ФОП Блошко Л.О. (особовий рахунок: НОМЕР_2 ) – 433,8м2;

- площа приміщення з транзитними мережами опалення – 255,3 м2;

- загальна опалювальна площа будинку – 3231,54 м2.

Судова колегія зазначає, що визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (Qоп.з.б.п.) здійснюється згідно з розділом IV Методики.

Відповідно до п. 2 розділу IV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається як сума показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії, у разі оснащення ними 100 % МЗК та допоміжних приміщень, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.

У разі відсутності встановлених вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії у МЗК та допоміжних приміщеннях обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається відповідно до проекту будівлі/будинку або за результатом енергоаудиту. Рішення про застосування (не застосування) результатів енергетичного аудиту приймається співвласниками будівлі/будинку в міжопалювальний період, про що письмово повідомляється виконавець розподілу комунальної послуги (п. 5 розділу IV Методики).

Відповідно до п. 7 розділу IV Методики у разі відсутності проекту на будівлю/будинок та результатів енергоаудиту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qоп. проект.з.б.п.), може бути визначений розрахунково (відповідно до формули, наведеної у вказаному пункті Методики).

Відповідно до п. 8 розділу IV Методики у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qоп.проект.з.б.п.), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд):

для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 %;

для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %;

для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %;

для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.

Згідно з п. 9 розділу IV Методики обсяг споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (Qопз.б.п) опалення визначається за формулою:

Qопз.б.п = Zвідкл.*Qоп.проект. з.б.п., Гкал, де

Qоп. проект.з.б.п. - визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проекту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, Гкал;

Zвідкл. - коефієцієнт, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Як вбачається з наведеного позивачем розрахунку обсяг теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі в період жовтень 2023 року - грудень 2023 року визначається за наступною формулою:

Qоп.з.б.п. = (Qоп.буд.-Qвідкл.і)*7,217%*Zвідкл., де

Qоп.буд. – обсяг спожитої теплової енергії у будівлі (визначається за показниками будинкового приладу обліку);

Qвідкл.і – обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення;

7,217% - обсяг теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі, який застосовується з жовтня 2023 року.

Zвідкл. - коефіцієнт, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.

Як вбачається з наведених формул нарахування обсягу теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі передбачає застосування показника обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщень з транзитними мережами опалення, через які прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, до яких січня 2024 року також відносяться приміщення відповідача.

При цьому, показник вказаних нарахувань Qвідкл.і визначається згідно з наступноюформулою: Qвідкл.і = 0,86*10-6*qвтр. транз.*lтрназ*mопал.розр., де: qвтр. транз. – 7, питомі теплові втрати ізольованих трубопроводів, які прокладаються в шахтах, каналах, штрабах, Вт/м; lтрназ – довжина всіх транзитних трубопроводів у приміщенні з індивідуальним опаленням або окремому приміщенні з транзитними мережами опалення, м (в нежитловому приміщенні ФОП Григор`єва С.В. складає 19,8 м); mопал.розр. – фактична кількість годин надання послуги з постачання теплової енергії у розрахунковому періоді, годин.

Як зазначає позивач, у ФОП Блошко Л.О. нарахування на обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з транзитними мережами опалення проводилися по тепловому навантаженню.

Відповідно до п. 12 розділу IV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Отже, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, який має бути покладений на відповідача, визначається таким чином:

Qоп. з.б.п./?Sоп.буд.* Sприм., де

?Sоп.буд. – загальна опалювальна площа будівлі/будинку, м2;

Sприм.=433м2.

Оцінивши приведені позивачем розрахунки щодо фактичного обсягу теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі, які мають бути покладені на відповідача (пропорційно до площі приміщення відповідача S=433,8м2), колегія суддів вказує, що останні не є належними доказами надання послуг позивачем та фактичного отримання послуг відповідачем.

Судова колегія виходить з того, що позовна вимога про стягнення грошових коштів може бути задоволена лише за умови, якщо її розмір є таким, що піддається арифметичній (математичній) перевірці судом. Якщо ж заявлена до стягнення сума не може бути верифікована та перевірена у ході судового розгляду, така вимога не підлягає задоволенню, навіть коли загальні підстави позову видаються суду переконливими.

Водночас матеріали справи не містять всієї повноти первинних документів, які б належним чином підтверджували всі дані, зазначені у розрахунках позивача за заявлений період.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що площа усіх опалювальних приміщень у будинку (?Sоп.буд.) кв.м у період з жовтень 2023 року березень 2024 року складає 3231,54 кв.м, проте вже у період жовтень 2024 року по квітень 2025 року – 3233,04 кв.м.

Як зазначає позивач, загальна опалювана площа будинку в розмірі 3231,54 м2 складається з опалюваних площ квартир та нежитлових приміщень будинку. Площі окремих квартир та нежитлових приміщень визначаються згідно технічних паспортів на приміщення. При зміні опалюваних площ квартир, споживачі надають технічні паспорти на квартири, на підставі яких виконується зміна опалюваних площ квартир, відповідно змінюється загальна опалювана площа будинку.

Судова колегія звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які підтверджують розмір загальної опалювальної площі усіх приміщень у будинку (?Sоп.буд.), зокрема технічний паспорт будинку (окремих приміщень, в яких змінено відповідну площу), матеріали інвентаризаційної справи тощо.

Відтак, належними первинними документами не підтверджено опалювальну площу будинку № 71 по проспекту Олексіївський у місті Харкові, в розрахунках заборгованості містяться посилання на різну загальну опалювальну площу будинку: (3231,54 м2; 3233,04 м2), актуальність якої станом на заявлений у позові період не підтверджено в суді.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.07.2026 у справі № 920/1061/23(920/1064/25).

З приводу показника 7,217%, який використовується позивачем при визначення обсягу теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі також слід зазначити, що вказаний показник визначено за формулою Qз.б.п. = теплове навантаження, передбачене проєктом/Qmax*100%.

Як зазначає позивач, в 2025 році підприємством було погоджено розрахунок обсягів теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення з врахуванням обсягів теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення житлового будинку за адресою: м. Харків, просп. Олександрівський, 71, який виконано сторонньою організацією на замовлення відповідача. Відповідно до даного розрахунку, теплове навантаження погоджено та узгоджено в обсягах, який був і до 2025 року відповідно до розрахунку теплового навантаження, який було надано позивачем при поданні позовної заяви.

Як встановлено судовою колегією, матеріали справи містять "Розрахунок обсягів теплової енергії на загально будинкові потреби опалення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення житлового будинку за адресою: м. Харків, пр. Олександрівський, 71", виконаним інженером-проєктувальником ФОП Шевель І.М., відповідно до якого величина загальнобудинкових потреб на опалення, яка включає витрати тепла на опалення місць загального користування та витрати тепла на функціонування внутрішньо-будинкової системи опалення, складає Qоп. з.б.п. max = 0,016579 Гкал/год (т.1, а.с. 162-169).

Поряд з цим позивачем не наведено нормативного обґрунтування застосування наведеної формули визначення частки теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі з загального обсягу поставленої теплової енергії до будинку, а також не надано належної документації, на підставі якої визначено показник максимального теплового навантаження на будинок, в якому знаходиться приміщення відповідача, Qmax.

Тобто з усіх перелічених вище складових формул, які потрібні для визначення частини теплової енергії витраченої на загальнобудинкові втрати, вартість якої має бути покладено на відповідача, позивачем надано лише обсяги спожитої теплової енергії у будинку в цілому (за показниками приладу обліку), площа приміщення ФОП Блошко Л.О. (відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2444193063101) та площі приміщення ФОП Григор`єва С.В. (приміщення з транзитними мережами опалення).

Показники інших складових формули споживання теплової енергії відповідачем, які визначені в наданих до матеріалів справи рахунках, в матеріалах справи відсутні.

З огляду на обов`язок позивача обґрунтувати порядок та підстави нарахування, а також відповідність застосованих величин нормам Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правилам № 830 та Методики № 315, відсутність в матеріалах справи первинних документів на підтвердження цих даних унеможливлює перевірку правильності здійснених позивачем розрахунків заборгованості із врахуванням формули, яка застосовується для нарахувань.

Розрахунок фактичного обсягу спожитої теплової енергії приміщення відповідача позивачем здійснено таким чином:

1. В період жовтень 2023 року - грудень 2023 року здійснено за формулою:

Qвідкл.і = Qоп./(?Sоп.буд.- Sвідкл.і)* Sприм., де:

Qоп. - фактичний обсяг спожитої у будівлі теплової енергії, без урахування ЗБП;

?Sоп.буд. – загальна опалювальна площа будівлі/будинку, м2;

Sвідкл.і – площа приміщення з транзитними мережами опалення;

Sприм.=433м2.

2. В період січень 2024 року (приміщення, яке належить ФОП Блошко Л.О., стало з транзитними мережами) - квітень 2025 року здійснено за формулою:

Qвідкл.і = qтранз*mопал.розр., де:

qтранз – теплові втрати ізольованих трубопроводів по ФОП Блошко Л.О.;

mопал.розр. – фактична кількість годин надання послуги з постачання теплової енергії у розрахунковому періоді, годин.

Отже, для підрахунку заявлених до стягнення з відповідача нарахувань за фактичний обсяг спожитої теплової енергії приміщення відповідача, крім даних ?Sоп.буд. – загальної опалювальної площі будівлі/будинку, необхідно також з`ясувати дійсні теплові втрати ізольованих трубопроводів, які проходять через нежитлове приміщення ФОП Блошко Л.О.

Як зазначає позивач, споживачем був наданий проєкт на влаштування індивідуальної системи централізованого опалення, який був виконаний ФОП Гвоздецька Є.О., та погоджений КП "Харківські теплові мережі" 04.10.2023. У даному проєкті визначена величина тепловіддачі ізольованих транзитних трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення, які проходять через приміщення споживача, яка складає Q тр.із.тр.сер/річ. = 0,000456Гкал/год.

Частина перша статті 14 ГПК визначає обов`язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до часин статті 73 ГПК доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові докази.

Згідно зі статтею 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Водночас матеріали справи не містять проєкту на влаштування індивідуальної системи централізованого опалення, на який посилається позивач в обґрунтування проведеного ним нарахування. У випадку відсутності вказаного документа позивач не був позбавлений права заявити клопотання про витребування відповідного документу (доказу у справі) у відповідача у справі.

Без з`ясування вказаних обставин та оцінки наданих сторонами доказів не можливо визнати обґрунтованим та таким, що відповідає дійсним обставинам справи висновок суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

За таких обставин, факт порушення відповідачем зобов`язань щодо оплати за послуги опалення у заявленому обсязі на заявлену суму не доведений позивачем, правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні, позивач не довів отримання відповідачем певних послуг на заявлену суму та не обґрунтував належними первинними документами розрахунок заборгованості.

Оскільки вказане є підставою визнання заявленого боргу недоведеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача 126 824,84 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2023 по 30.03.2024 та з 01.10.2024 по 30.04.2025, а у вказаних вимогах позивача слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про нарахування абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2023 по 30.06.2025, суд зазначає таке.

Cтаттею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Пунктом 30 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.

Відповідно до п.32 індивідуального договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

На виконання вимог пункту 6 частини першої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" 21.08.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами".

Згідно п.33 індивідуального договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Відповідно до п.34 індивідуального договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу направлялися рахунки-фактури за абонентську плату за період з 01.11.2023 по 30.06.2025.

Доказів оплати відповідачем зазначених рахунків матеріали справи не містять.

По особовому рахунку відповідача рахується заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії у сумі 332,40 грн за період з листопада 2023 по червень 2025 року. Нарахування такої плати здійснено з урахуванням наказу КП "Харківські теплові мережі" від 01.02.2022 №104, що міститься в загальній мережі Інтернет на сайті КП "Харківські теплові мережі".

Перевіривши наданий позивачем розрахунок абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2023 по червень 2025 року суд встановив, що даний розрахунок є арифметично вірний, відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв`язку із чим суд визнає позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором від 01.07.2022 судова колегія зазначає таке.

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії.

Відповідно до вимог ст.24 Закону України "Про теплопостачання", п.40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, споживач зобов`язаний забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи теплоспоживання; у міжопалювальний період виконувати обов`язкові обсяги робіт з підготовки до опалювального періоду та оформити акт про готовність об`єкта до опалювального періоду.

З 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який опубліковано на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua.

Відповідно до положень пункту 30 публічного договору з технічного обслуговування цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Відповідно до пунктів 12-15 публічного договору з технічного обслуговування вартість послуги з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання у разі його здійснення обраховується за окремим кошторисом по кожному багатоквартирному будинку та зазначається у рахунку пропорційно опалювальній площі квартири споживача.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем Виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для плати завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у разі наявності).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №219 від 15.08.2018 затверджено Порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 11 серпня 2021 року N 197) (надалі - Наказ).

Порядок поширюється на управителів або інших осіб, уповноважених співвласниками багатоквартирного будинку на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, а також виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення з ними споживачами індивідуальних договорів про надання такої послуги з використанням та обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж.

Обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації (п.4. розділу 1 Наказу).

Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками) (п.5.Наказу).

Виконавець забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи (п.6. розділу 1 Наказу).

Технічне обслуговування складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку (п.7. розділу 1 Наказу).

Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, що спрямовані на систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей інженерного обладнання. Поточний ремонт має проводитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію в періодах між капітальним ремонтом (п.8. розділу 1 Наказу).

Розмір плати виконавцю формується за результатами обстеження з урахуванням стану систем, періодичності робіт з технічного обслуговування, погодженого із співвласниками переліку робіт з поточного ремонту та зазначенням витрат на ліквідацію аварій (п.6 розділу 2 Наказу).

Підготовка внутрішньобудинкових систем до опалювального періоду здійснюється виконавцем з дотриманням вимог Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства з питань житлово-кому-нального господарства України від 10 грудня 2008 року № 620/378, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2008 року за №1310/16001 (п.8 розділу 2 Наказу).

В актах технічного огляду внутрішньобудинкових систем зазначаються технічні несправності внутрішньобудинкових систем, виявлені в процесі технічного обслуговування, що враховуються під час виконання робіт з підготовки до опалювального періоду та складання плану робіт з поточного ремонту (п.10 розділу 2 Наказу).

Факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами включення/відключення споживача.

Вищезазначені акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП "Харківські теплові мережі".

Крім того у відповідності до умов публічного договору з технічного обслуговування роботи з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання фіксуються актами готовності.

Позивачем на підтвердження доказів виконаних робіт надано акт №170/7543 готовності до опалювального періоду 2023-2024 р.р. від 10.05.2023, акт готовності до опалювального періоду №170/837 від 10.05.2024.

По особовому рахунку відповідача рахується заборгованість з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності у сумі 7 097,00 грн, яка утворилась за період з листопада 2023 по червень 2025 року (0,818 грн. за 1 кв.м. (з ПДВ) (п. 11 публічного договору з технічного обслуговування) х 433,8 кв м (площа ФОП Блошко Л.О.) = 354,85 грн).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надіслано відповідачу відповідні рахунки-фактури.

Доказів сплати відповідачем заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене, враховуючи доведеність зі сторони позивача факту порушення відповідачем умов публічного договору з технічного обслуговування та вимог чинного законодавства, колегія суддів визнає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 7 097,00 грн за період листопад 2023 року по червень 2025 року доведеними та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що суд надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Пунктом 4. ч. 1 ст. 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Блошко Людмили Олексіївни підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 у справі №922/87/26 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Блошко Людмили Олексіївни на користь КП "Харківські теплові мережі" 144 983,05 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2023 по 30.03.2024 та з 01.10.2024 по 30.04.2025 підставі п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню. З огляду на недоведеність факту порушення відповідачем зобов`язань щодо оплати наданої позивачем послугу з постачання теплової енергії у заявленому обсязі та на заявлену суму, суд апеляційної інстанції зазначає, що за результатами апеляційного перегляду в зазначеній частині позову має бути відмовлено. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду апеляційної скарги у даній справі, судова колегія приймає до уваги положення ст. 129 ГПК України та обґрунтованість заявлених апеляційних вимог, тому на позивача слід покласти витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно до задоволених апеляційних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Блошко Людмили Олексіївни задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 у справі №922/87/26 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з фізичної особи-підприємця Блошко Людмили Олексіївни 144 983,05 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2023 по 30.03.2024 та з 01.10.2024 по 30.04.2025. В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові вимовити повністю.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 у справі № 922/87/26 залишити без змін. Здійснити новий розподіл судових витрат.

Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Блошко Людмили Олексіївни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул.Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119):

- 332,40 грн абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2023 по 30.06.2025;

- 7097,00 грн за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з 01.11.2023 по 30.06.2025;

- 129,78 грн судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Фізичної особи-підприємця Блошко Людмили Олексіївни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 3 798,93 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Повна постанова складена 17.08.2026.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна