Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №924/44/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Справа № 924/44/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Кужель Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 травня 2026 року по справі №924/44/26 (суддя - В.В. Димбовський)

час та місце ухвалення рішення: 20 травня 2026 року; м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1; повний текст рішення складено 27 травня 2026 року

за позовом Приватного акціонерного товариства ''Національна енергетична компанія ''Укренерго''

до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут''

про стягнення 607 258 грн 74 коп.

за участю представників сторін:

від Позивача - Сивик А.П.;

від Відповідача - Жовнірчук Б.О..

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до (надалі - Відповідач) про стягнення 411951 грн 60 коп. 3% річних та 195307 грн 14 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0527-02041-ПП від 1 січня 2024 року (надалі – Договір; а.с. 57-70) в частині сплати за послуги передачі електричної енергії.

Рішенням місцевого господарського суду від 20 травня 2026 року позов задоволено частково та стягнуто з Відповідача на користь Позивача 214866 грн 89 коп. 3% річних, а також 195307 грн 14 коп. інфляційних втрат. В решті позову відмовлено.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив, зокрема з того, що при нарахуванні 3% річних до уваги потрібно брати вартість наданої послуги, що відображена в актах коригування до актів наданих послуг, адже з позиції суду такі дані відповідають вартості фактично наданих послуг, тобто відповідають вартості послуг, які реально були надані Відповідачу. З огляду на викладене, місцевий господарський суд зауважив, що посилання Позивача на те, що для обрахування 3% та індексу інфляції необхідно враховувати планові платежі, до уваги судом не приймаються, оскільки з його позиції, виникнення зобов`язань за Договором чітко прив`язано до факту надання послуги, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі.

Таким чином, суд першої інстанції виснував, що нарахування 3% річних на ті суми коштів, які не входять у вартість фактично наданих послуг, є безпідставним.

Водночас, місцевий господарский суд перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних, та інфляційних втрат, зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 214866 грн 89 коп. 3% річних, 195307 грн 14 коп. інфляційних втрат. При цьому суд першої інстанції виснував, що у решті позову необхідно відмовити.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 1, а.с. 213-218), в якій, з підстав, висвітлених в ній, просив рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 197 084 грн 71 коп. 3% річних, та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з Відповідача на користь Позивача 411 951 грн 60 коп. 3% річних, 195 307 грн 14 коп. інфляційних втрат.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу Позивач вказує, що згідно з пунктом 5.1 Договору для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги. Звернув увагу суду, що плановий обсяг Послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Апелянт зауважив також, що плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії.

Скаржник також зазначив, що пункти 6.1 та 6.2 Договору (як типового, що є частиною чинного законодавства у сфері енергетики, так і конкретного Договору в даній справі), якими передбачено порядок оплати щомісячних планових (декадних) платежів при отриманні послуг передачі електричної енергії – є чинними, не скасованими, такими, що підлягають виконанню сторонами Договору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на рішення Господарського суду Хмельницької області по справі №924/44/26 та запропоновано Відповідачу в строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали надати до канцелярії суду відзив на заяву з доказами його (доданих до нього документів) надсилання Позивачу в порядку частини 2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу від Відповідача, в якому Відповідач просив апеляційну скаргу Позивача залишити без задоволення, а рішення без змін. Відповідач вказав, що при визначенні розміру 3 % річних у даному випадку необхідно виходити виключно з вартості фактично наданих (реально спожитих) послуг, оскільки саме з фактом надання послуги пов`язується виникнення у споживача грошового зобов`язання щодо її оплати. Вважає, що нарахування та стягнення 3 % річних на суми, які не відповідають вартості фактично наданих послуг, є безпідставним, оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України відповідальність у вигляді інфляційних втрат та 3 % річних застосовується виключно у разі прострочення існуючого, визначеного та належного до виконання грошового зобов`язання. З позиції Відповідача, ключовою передумовою застосування зазначеної норми є наявність остаточно визначеного розміру грошового зобов`язання боржника. Вказав, що з огляду на характер спірних правовідносин належним орієнтиром для визначення розміру грошового зобов`язання є вартість послуг, відображена в актах наданих послуг з урахуванням актів коригування.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 липня 2026 року проведення підготовчих дій закінчено. Розгляд апеляційної скарги призначено на 12 серпня 2026 року об 16:00 год..

Ухвалою апеляційного господарського суду від 30 липня 2026 року заяву представника Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №924/44/26 задоволено.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 4 серпня 2026 року заяву представника Відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №924/44/26 задоволено.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді члена-колегії Бучинської Г.Б. на підставі службової записки головуючого судді по даній справі, розпорядженням керівника апарату суду від 10 серпня 2026 року за № 01-05/824 з метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, призначено заміну судді-члена колегії в справі №924/44/26.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В., суддя Філіпова Т.Л..

Ухвалою апеляційного господарського суду від 11 серпня 2026 року прийнято справу №924/44/26 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В., суддя Філіпова Т.Л..

В судовому засіданні від 12 серпня 2026 року, яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представник Позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 197 084 грн 71 коп. 3% річних. Винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з Відповідача на користь Позивача 411 951 грн 60 коп. 3% річних, 195 307 грн 14 коп. інфляційних втрат. Представник зауважив, що пункти 6.1 та 6.2 Договору, якими передбачено порядок оплати щомісячних планових платежів при отриманні послуг передачі електричної енергії – є чинними, не скасованими, такими, що підлягають виконанню сторонами Договору. Як вказав представник апелянта, Господарський суд Хмельницької області в оскаржуваному рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 серпня 2022 року в справі № 912/1941/21, про те, що при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії Позивач та Відповідач зобов`язався використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, вказуючи, що у Відповідача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг, та що він зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.

В судовому засіданні від 12 серпня 2026 року, яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представник Відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просила рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник Відповідача вказав, що при визначенні розміру 3 % річних у даному випадку необхідно виходити виключно з вартості фактично наданих послуг, оскільки саме з фактом надання послуги пов`язується виникнення у споживача грошового зобов`язання щодо її оплати. Представник Відповідача вказав, що нарахування та стягнення 3 % річних на суми, які не відповідають вартості фактично наданих послуг, є безпідставним, оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України відповідальність у вигляді інфляційних втрат та 3 % річних застосовується виключно у разі прострочення існуючого, визначеного та належного до виконання грошового зобов`язання.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права місцевим господарським судом, відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Позивача слід задоволити, оскаржуване рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким позов задоволити повністю.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між Позивачем (оператор системи передачі, далі ОСП) та Відповідачем (користувач) укладено Договір, шляхом подання відповідної заяви-приєднання до такого Договору та акцептування Позивачем вказаної заяви 1 січня 2024 року (в редакціях, визначених наказами №549 від 3 жовтня 2023 року та №343 від 7 червня 2024 року).

У відповідності до пункту 2.1 Договору, оператор системи передачі безперервно надає послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов Договору.

Як визначено пунктом 4.1 Договору, планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється оператором системи передачі на офіційному вебсайті.

Відповідно до пункту 5.1 Договору для розрахунків за цим Договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги. Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП на підставі даних адміністратора комерційного обліку за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг послуг в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу ХІ КСП.

Згідно пункту 6.1 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.

За пунктом 6.2 Договору, Відповідач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних адміністратора комерційного обліку за кожну декаду розрахункового періоду.

У відповідності до пункту 6.4 Договору, Відповідач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих оператором системи передачі, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг Відповідач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно), або акта приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді оператор системи передачі направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Відповідач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем.

Згідно з підпункту 1 пункту 7.1, підпункту 2 пункту 9.3 Договору, Позивач має право отримувати від Відповідача своєчасну оплату за послугу, а Відповідач зобов`язався здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених Договором.

При невиконанні або неналежному виконанні умов Договору сторони несуть відповідальність відповідно до Договору та законодавства України.

За пунктом 14.1 Договору, Договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні оператором системи передачі, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.

Позивачем за період вересень 2025 року - листопад 2025 року надано Відповідачу послуги з передачі електричної енергії, про що свідчать акти приймання-передачі послуг та акти коригування до актів приймання-передачі послуг, які підписано кваліфікованими електронними підписами сторін, а саме:

· акт приймання-передачі послуги №ПРА-0013078 від 30 вересня 2025 року за вересень 2025 року на суму 76097550 грн 42 коп.;

· акт приймання-передачі послуги №ПРА-0013723 від 31 жовтня 2025 року за жовтень 2025 року на суму 92140250 грн 69 коп.;

· акт приймання-передачі послуги №ПРА-0014414 від 30 листопада 2025 року за листопад 2025 року на суму 84446740 грн 13 коп.;

· акт коригування №ПРА_К-0011518 від 3 вересня 2025 року до акту приймання-передачі послуги №ПРА-0011212 від 30 червня 2025 року, згідно з Договором від 1 січня 2024 року №0281-02024-ПП на суму 0,19 грн;

· акт коригування №ПРА_К-0012576 від 4 листопада 2025 року до акту приймання-передачі послуги №ПРА-0009446 від 31 березня 2025 року, згідно з Договором від 1 січня 2024 року №0281-02024-ПП на суму 8234 грн 81 коп.;

· акт коригування №ПРА_К-0013379 від 25 грудня 2025 року до акту приймання-передачі послуги №ПРА-0010617 від 31 травня 2025 року, згідно з Договором від 1 січня 2024 року №0281-02024-ПП (з урахуванням акту коригування №ПРА_К-0010804 від 4 серпня 2025 року) на суму 5047 грн 91 коп..

Позивач виставив Відповідачу наступні рахунки-фактури на оплату планової вартості послуги з передачі електричної енергії, а саме: від 15 вересня 2025 року на суму 28586996 грн 16 коп.; від 24 вересня 2025 року на суму 25824 799 грн 86 коп..; від 4 жовтня 2025 року на суму 26316916 грн 10 коп.; від 11 жовтня 2025 року на суму 82039631 грн 77 коп.; від 15 жовтня 2025 року на суму 30065511 грн 26 коп.; від 24 жовтня 2025 року на суму 30273327 грн 04 коп.; від 4 листопада 2025 року на суму 34325591 грн 26 коп.; від 11 листопада 2025 року на суму 79507218 грн 09 коп.; від 14 листопада 2025 року на суму 28251101 грн 78 коп.; від 24 листопада 2025 року на суму 28325258 грн 12 коп.; від 4 грудня 2025 року на суму 30535477 грн 68 коп.; від 11 грудня 2025 року на суму 47334911 грн 55 коп..

Відповідач виконав взяті на себе зобов`язання з оплати наданих послуг, про що свідчать наступні платіжні інструкції: №1525 від 17 жовтня 2025 року на суму 20000000 грн; №5982066752 від 18 жовтня 2025 року на суму 5000000 грн; №5982066757 від 20 жовтня 2025 року на суму 5065511 грн 26 коп.; №5982066858 від 29 жовтня 2025 року на суму 30273327 грн 04 коп.; №5982067001 від 7 листопада 2025 року на суму 34325591 грн 26 коп.; №5982067118 від 17 листопада 2025 року на суму 15000000 грн; №5982067192 від 18 листопада 2025 року на суму 13251101 грн 78 коп.; №5982067338 від 28 листопада 2025 року на суму 28325258 грн 12 коп.; №5982067462 від 8 листопада 2025 року на суму 30535477 грн 68 коп.; №5982067518 від 9 грудня 2025 року на суму 29506540 грн 88 коп.; №4870 від 18 грудня 2025 року на суму 28993794 грн 55 коп..; №1794 від 22 грудня 2025 року на суму 17334911 грн 55 коп., №5982067827 від 28 грудня 2025 року на суму 34088937 грн 52 коп..

З огляду на своєчасну оплату наданих послуг, Позивачем нараховано Відповідачу інфляційні втрати та 3% річних за порушення строків оплати, встановлених Договором, які, згідно розрахунку Позивача, складають 411951 грн 60 коп. - 3% річних (загальний період 19 вересня 2025 року – 27 грудня 2025 року) та 195307 грн 14 коп. – інфляційні втрати (загальний період жовтень 2025 року – грудень 2025 року).

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

В силу дії частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Принцип належного виконання договору полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

В той же час, колегія суддів констатує, що статтею 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд здійснює перегляд справи за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цього колегія суду констатує, що за результатами розгляду справи та дослідження поданих доказів судом першої інстанції, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 214866 грн 89 коп. 3% річних, 195307 грн 14 коп. інфляційних втрат.

Разом з тим, апеляційна скарга Позивача не містять доводів щодо вимог стосовно стягнення інфляційних втрат. Відтак, з огляду на те, що судове рішення не оспорюється у відповідній частині, суд апеляційної інстанції не переглядає судове рішення у відповідній частині, так як не встановив порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, як і не встановив неправильне застосування норм матеріального права у вищеописаній частині судового рішення, що не оспорено апелянтом.

В той же час, апеляційна скарга Позивача зводиться до заперечень в частині відмови в нарахуванні 3% річних на ті суми коштів, які не входять у вартість фактично наданих послуг, а відтак неоспореною є частина судового рішення за котрою з Відповідача стягнуто 214866 грн 89 коп. річних. Відтак, з огляду на те, що рішення Господарського суду Хмельницької області не оспорюється і в цій частині, апеляційний господарський суд не переглядає судове рішення у цій частині так як і в даній задоволеній судом першої інстанції частині рішення не встановив порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, які і не встановив неправильне застосування норм матеріального права, у визначеній частині рішення, що також не оспорена апелянтом.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги та позовної заяви щодо підставності нарахування 3 % річних на планові платежі в оспорюваній сумі (197084 грн 71 коп.), з огляду на зазначення про планові платежі та порядок їх справляння у Договорів та заперечення Відповідача щодо відсутності такої можливості у Позивача, то колегія суду зауважує наступне.

Як установлено вище в постанові у пункті 5.1 Договору сторони погодили, що для розрахунків за цим Договором використовуються плановий i фактичний обсяги послуги. Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передач (далі - KCП) на підставі даних адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КCП.

Тобто використання планових обсягів, їх погодження з ОСП є обов`язком користувача за Договором.

Водночас, порядок оплати планових обсягів послуг сторони передбачили вже у пункті 6.2 Договору, відповідно до якого Відповідач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.

У свою чергу пунктом 6.4 Договору визначено, що фактичний обсяг послуги у розрахунковому місяці визначається на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, насутпного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем.

Відтак, підсумовуючи описане вище, колегія суду резюмує, що умовами Договору сторони визначили, що плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 робочих днів із моменту отримання користувачем акта приймання-передачі послуги.

При цьому, при розрахунку за послугу Позивач та Відповідач зобов`язався використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Відповідач зобов`язався здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця сплатити фактичний обсяг послуги, отриманої за такий розрахунковий місяць.

Аналогічний правовий висновок викладений також і в постанові Верховного Суду від 19 серпня 2022 року в справі № 912/1941/21.

Оскільки укладеним між сторонами Договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану послугу як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, а відтак невиконання або неналежне виконання Відповідачем як зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з нормами статей 611, 625 Цивільного кодексу України.

Доходячи даного висновку колегія суду враховує правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 серпня 2022 року в справі № 912/1941/21 та постановах Верховного Суду від 9 листопада 2022 року в справі № 904/5899/21, від 24 листопада 2022 року в справі № 927/713/21.

Крім того, аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19.

Окрім того, колегія суду звертає увагу, що за Договором в даній справі чітко встановлено порядок визначення планового та фактичного обсягу (пункт 5.1 Договору) та порядок здійснення розрахунків за обсяг наданої послуги (планової та фактичної наданої послуги).

У відповідності до пункту 2.1 Договору, Позивач безперервно надає послугу з передачі електричної енергії, а Відповідач зобов`язався здійснювати оплату за послугу відповідно до умов Договору.

Згідно пункту 5.1 Договору для розрахунків за цим Договором використовуються плановий i фактичний обсяги послуги.

Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу XI KCП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі — АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу XI КCП.

Відповідно до пункту 6.2 Договору Відповідач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:

1 платіж – до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж – до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж – до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.

Окрім того колегія суду враховує, що Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 березня 2026 року в справі № 914/2625/23 вирішуючи питання про відступ від висновків Верховного Суду у справі № 914/3621/23 за позовом Позивача до ПрАТ "Львівобленерго" про стягнення заборгованості, зазначив, що: суди у цій справі якраз і виходили з конкретних погоджених сторонами умов договору (спір стосувався стягнення заборгованості за цим самим договором, що й у справі № 914/2625/23, але за інший період), а саме зі змісту пункту 2.4, у якому визначено, що розрахунок за надану послугу здійснюється трьома частинами в процентному відношенні від вартості послуги, та зі змісту пункту 2.3, де зазначено, що вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період.

Отже, Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 березня 2026 року в справі № 914/2625/23 підтвердив, що вирішення питання про існування у користувача зобов`язання з оплати планових i фактичних обсягів послуги з передачі електричної енергії у визначений строк залежить безпосередньо від конкретно погоджених сторонами умов договору.

Відтак підсумовуючи усе описане вище, колегія суду резюмує, що враховуючи існування відповідних умов Договору (пункти 4.1, 5.1, 6.2), неналежне виконання Відповідачем свого обов`язку з оплати планового обсягу послуги на умовах попередньої оплати є порушенням грошового зобов`язання, що передбачає застосування правових наслідків, зокрема, передбачених статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Приходячи до відповідних висновків суд апеляційної інстанції враховує правову позицію висвітлену Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 2 липня 2026 року по справі № 918/1018/25.

Відтак, стягнення нарахованих річних на планові платежі є правомірним.

Суд апеляційної інстанції перевіривши розрахунок 3% річних, що нараховані Позивачем за період з вересня 2025 року по 28 грудня 2025 року в сумі 197084 грн 71 коп. (в оспорюваній частині) погоджується з вірністю здійсненого розрахунку, а відтак і з доводами апелянта щодо підставності х стягнення.

Отже підсумовуючи усе вищеописане, в даній судовій постанові, в площинні норм діючого законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, щодо заявленя позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача і суми річних, котрі нараховані на планові платежі у розмірі 197084 грн 71 коп. (оспорена частина).

Приймаючи таке рішення суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволення позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 3 % річних, а відтак повністю задовільняє позов у цій частині та стягує з Відповідача на користь Позивача річні в розмірі 411951 грн 60 коп..

З огляду на усе вищевказане у даній постанові, Північно-західний апеляційний господарський суд, вважає подану Позивачем апеляційну скаргу в частині оспорення відмови в стягненні 3 % річних нарахованих на планові платежі підставною та обгрунтвоаною.

Разом з тим, суд скасовує рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 травня 2026 року та приймає нове рішення, яким позов задоволює повністю.

Згідно частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Водночас, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, що в силу дії пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати, в силу дії приписів частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги, суд покладає на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 травня 2026 року по справі №924/44/2 - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 20 травня 2026 року по справі №924/44/26 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' (м. Хмельницький, вул. Бандери Степана, 1/1; код ЄДРПОУ 42035266) на користь Приватного акціонерного товариства ''Національна енергетична компанія ''Укренерго'' (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227) 411951 грн 60 коп. 3% річних, 195307 грн 14 коп. – інфляційних втрат, 7287 грн 10 коп. - витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' (м. Хмельницький, вул. Бандери Степана, 1/1; код ЄДРПОУ 42035266) на користь Приватного акціонерного товариства ''Національна енергетична компанія ''Укренерго'' (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227) 3993 грн 60 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Господарському суду Хмельницької області видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

8. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

9. Справу №924/44/26 повернути Господарському суду Хмельницько області.

Повний текст постанови виготовлено 17 серпня 2026 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Маціщук А.В.