Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №405/7338/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

іменем України

14 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 405/7338/25

провадження № 22-ц/4809/1241/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» на заочне рішення Подільського районного суду м. Кропивницького від 17 квітня 2026 року у складі судді Волоткевича А.В.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовної заяви посилалося на те, що 12.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (далі по тексту ТОВ «Слон Кредит») та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1381909, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 4000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом. ТОВ «Слон Кредит» умови кредитного договору виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, а ОСОБА_1 належним чином умови кредитного договору не виконувала, у зв`язку із чим виникла заборгованість за кредитом у розмірі 40000 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4000 грн; заборгованості за відсотками – 36000 грн.

27.06.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу №27062025, за умовами якого ТОВ «Слон Кредит» передало (відступило) ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право вимоги відносно боржників ТОВ «Слон Кредит», у тому числі стосовно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №1381909. Внаслідок цього ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

Оскільки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором просило суд стягнути з відповідача на свою користь зазначену вище заборгованість за кредитним договором від 12.01.2024 №1381909.

Рішенням Подільського районного суду м. Кропивницького від 17 квітня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором від 12.01.2024 №1381909 у розмірі 18400 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 33840 грн, з яких: сума кредиту — 4000 грн, сума процентів за користування кредитом - 29840 грн, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат між сторонами у справі.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 12.01.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1381909. На умовах, встановлених договором, ТОВ «Слон Кредит» зобов`язувався надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язувався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Відповідно до п.1.3 договору сума кредиту складає 4000 грн. Згідно із п.1.4 договору строк кредиту складає 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1. договору, ТОВ «Слон Кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Пунктом 1.5.1. договору зазначено, що стандартна процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. Згідно з п.1.5.2 договору знижена процентна ставка складає 1,85 % в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач до 11.02.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Відповідно до п.п.3 п.4.1 договору ТОВ «Слон Кредит» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е321 (а.с.36-38).

19.12.2023 відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором К507 паспорт споживчого кредиту, тобто отримав інформацію про споживчий кредит.

Відповідно до зазначених вище умов договору ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало кредит у сумі 4000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «Пейтек» від 02.07.2025 вих. №20250702-189 (а.с.29).

Крім того, згідно з витребуваною судом першої інстанції інформації від 24.02.2026 вих. №20.1.0.0.0/7-260223/86797-БТ АТ КБ «Приват Банк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Повідомлено, що по вказаному рахунку було здійснено транзакцію по зарахуванню коштів у розмірі 4000 грн за період з 12.01.2024 по 12.01.2024 (а. с. 140).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, за договором від 12.01.2024 №1381909 загальна сума заборгованості станом на 25.07.2025 складає 40000 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту – 4000 грн, заборгованість за процентами – 36000 грн (а.с.46).

27.06.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 27062025, відповідно до п.1.1 якого за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з копією акту прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу від 27.06.2025 №27062025 за ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитним договором №1381909 у розмірі 40000 грн, з яких 4000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 36000 грн - заборгованість за відсоткамиа.с.25-27).

Відповідно до ст.ст.509, 525, 526, 598, 610, 611, 622 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Матеріалами справи підтверджується, що договір про споживчий кредит від 12.01.2024 №1381909 оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Статтею 1081 ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі (постанова Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 362/3705/20).

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц).

На підставі зібраних судом першої інстанції доказів факт укладення договору про надання споживчого кредиту, його підписання відповідачем та отримання ним кредитних коштів у розмірі 4000 грн є підтвердженим матеріалами справи.

Даних про те, що позичальником були повернуті кошти за вказаними договором, матеріали справи не містять.

Крім того, слід зазначити, що відповідач не надав суду жодних заперечень щодо отриманого ним кредиту або щодо суми кредиту.

Аналізуючи викладене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 4000 грн.

Разом із тим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості за процентами, з огляду на таке.

Суд враховує, що статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено частиною п`ятою згідно із Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

Закон України №3498-IX набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Законом №3498-ІХ внесено зміни до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» та розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. При цьому, згідно з п.17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).

Водночас частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пункт 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, на підставі ч.5 ст.8 Закону «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону про споживче кредитування не може перевищувати 1%, починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, тобто з 21.08.2024,.

При цьому відповідно до умов кредитного договору за користування кредитними коштами позичальник зобов`язувався сплачувати проценти за встановленою договором процентною ставкою.

З матеріалів справи убачається, що сума кредиту становила 4000 грн.

Отже, проценти підлягають нарахуванню у межах погодженого сторонами строку кредитування за таким розрахунком:

за період 12.01.2024-22.04.2024: 4000*102* 2,5%= 10200 грн;

за період 23.04.2024-20.08.2024: 4000*120* 1,5%= 7200 грн;

за період 21.08.2024-27.06.2025: 4000* 311* 1%= 12440 грн.

Тому, загальний розмір процентів за кредитним договором від 12.01.2024 №1381909 відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування» становить 29840 грн (10200 грн + 7200 грн + 12440 грн).

Враховуючи викладене з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягає стягненню заборгованість за відсотками за кредитним договором від 12.01.2024 №1381909 в сумі 29840 грн.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскаржене рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених статтею 376 ЦПК України, необхідно змінити в частині стягнення заборгованості за процентами та ухвалити у цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь «ФК «Фінтраст капітал» заборгованості за відсотками за кредитним договором від 12.01.2024 №1381909 у розмірі 29840 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 84,60% від ціни позову з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст капітал»підлягає стягненню 5123,37 грн судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки, позов підлягає частковому задоволенню, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь позивача, пропорційно задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи обсяг правничої допомоги позивачу при розгляді цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій,у порядку розподілу судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 84,60% від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8460 грн (10000*84,60%) витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» задовольнити.

Рішення Подільського районного суду м. Кропивницького від 17 квітня 2026 року змінити в частині стягнення заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (ЄДРПОУ 44559822, вул. Набережно-Корчуватська, 27, прим. 2, м. Київ) заборгованість за відсотками за кредитним договором від12.01.2024 №1381909 у розмірі 29840 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп.

В частині стягнення тіла кредиту у розмірі 4000 грн рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (ЄДРПОУ 44559822, вул. Набережно-Корчуватська, 27 прим. 2, м. Київ) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 5123 (п`ять тисяч сто двадцять три) грн 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (ЄДРПОУ 44559822, вул. Набережно-Корчуватська, 27, прим. 2, м. Київ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15228 (п`ятнадцять тисяч двісті двадцять вісім) грн 00 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

О.Л. Карпенко