Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №918/564/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Справа №918/564/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Зенюковій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.06.2026 у справі №918/564/26 (суддя Політика Н.А.)

за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Ресурс" Рі Груп"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 40163 грн 34 коп.

за участю представників:

прокурор - Марщівська Оксана Петрівна (в залі суду);

відповідача - Кєєр Олена Сергіївна (поза межами приміщення суду);

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.06.2026 у справі №918/564/26 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Ресурс" Рі Груп" про повернення до стадії підготовчого провадження задоволено. Ухвалено повернутися у справі №918/564/26 до стадії підготовчого провадження. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Ресурс" Рі Груп" від 19.06.2026 про зупинення провадження у справі №918/564/26 задоволено частково. Зупинено провадження у справі №918/564/26 за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Ресурс" Рі Груп" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 40163 грн 34 коп. до набрання законної сили судовим рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/23406/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Ресурс" Рі Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерго-Трейд" до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування пунктів 17 та 19 постанови КМУ №1178.

Не погодившись із винесеною ухвалою Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся із апеляційною скаргою.

Апелянт вважає зупинення безпідставним, оскільки для вирішення спору про недійсність додаткових угод №4 та №5 суд першої інстанції може самостійно встановити всі необхідні обставини на підставі наявних доказів. На думку прокуратури, спірні угоди укладені з порушенням п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема встановлене збільшення ціни перевищує допустимі межі.

За доводами прокурора відсутня передбачена п.5 ч.1 ст.227 ГПК України об`єктивна неможливість розгляду цієї справи. Прокуратура посилається на практику Верховного Суду, відповідно до якої саме по собі оскарження нормативно-правового акта в іншій справі не є достатньою підставою для зупинення господарського провадження, а господарський суд має самостійно застосувати належні норми права.

Також апелянт зазначає, що ухвала не містить належного обґрунтування взаємозв`язку між двома справами та не пояснює, які саме обставини неможливо встановити у справі №918/564/26 без вирішення адміністративної справи. Тому суд першої інстанції, на думку прокуратури, передчасно зупинив провадження.

Додатково прокуратура посилається на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи та недопустимість необґрунтованого затягування провадження.

На підставі викладеного Перший заступник керівника Рівненської обласної прокуратури просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.06.2026 в частині зупинення провадження у справі №918/564/26 та ухвалити рішення про направлення справи до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/564/26 у складі: головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Романюк Ю.Г., суддя Коломис В.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2026 колегією суддів у вказаному складі, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.06.2026 у справі №918/564/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 11.08.2026. Запропоновано учасникам справи у строк до 31.07.2026 надіслати до суду письмові відзиви на апеляційну скаргу.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026, на підставі службової записки секретаря судової палати №1 від 20.07.2026, у зв`язку із відпусткою головуючого судді Миханюк М.В. та судді-члена колегії Романюк Ю.Г. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №918/564/26.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №918/564/26 між суддями від 20.07.2026 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В..

10.08.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Ресурс «Рі Груп» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

Відповідач просить поновити строк на подання відзиву, посилаючись на несвоєчасне отримання відповідей на адвокатські запити та об`єктивні труднощі, пов`язані з умовами воєнного стану.

По суті апеляційної скарги відповідач заперечує проти доводів прокуратури про незаконність додаткових угод №4 та №5. Зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню не лише положення ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», а й спеціальні норми постанови КМУ №1178, які, на думку відповідача, не встановлюють 10-відсоткового обмеження збільшення ціни, а передбачають відповідність збільшення документально підтвердженому коливанню ціни на ринку.

Відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 22.07.2026 у справі №922/3937/25, вважаючи її релевантною до спірних правовідносин, та стверджує, що наведена прокуратурою практика Верховного Суду щодо 10-відсоткового обмеження стосується інших правовідносин і не враховує спеціального регулювання, запровадженого постановою КМУ №1178.

Відповідач заперечує доводи апелянта про відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи. Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2025 у справі №910/13175/23 та зазначає, що на стадії підготовчого провадження суд може зупинити справу у зв`язку з розглядом іншої справи щодо чинності нормативно-правового акта.

Також відповідач наголошує на листі Рівненської обласної прокуратури від 22.04.2024, в якому, за його твердженням, сама прокуратура визнавала відсутність у постанові №1178 десятивідсоткового обмеження. Крім того, зазначає про нібито непослідовне застосування прокуратурою цього підходу у власних закупівлях електричної енергії та використанні ним положень постанови КМУ №1178.

Тому вважає, що результат адміністративної справи №320/23406/26 щодо пунктів 17 і 19 постанови КМУ безпосередньо впливає на правову оцінку спірних додаткових угод, а до вирішення адміністративної справи існує об`єктивна неможливість розгляду господарської справи №918/564/26, а зупинення провадження є законним та необхідним.

На підставі викладеного просить визнати поважними причинами пропуску на подання відзиву на апеляційну скаргу, апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.06.2026 у справі № 918/564/26 залишити без змін.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.08.2026, на підставі службової записки секретаря судової палати №1 від 10.08.2026, у зв`язку із відпусткою головуючого судді у даній справі Юрчука М.І. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №918/564/26.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №918/564/26 між суддями від 10.08.2026 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В.

Ухвалою від 10.08.2026 прийнято апеляційну скаргу Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.06.2026 у справі №918/564/26 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 11.08.2026 Костопільська міська рада Рівненської області не забезпечила явку свого представника, причини неявки не повідомила.

Оскільки учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.

У судовому засіданні представниця відповідача просила визнати поважними причини пропуску та поновити строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу, долучити його до матеріалів справи.

Прокурор Марщівська О.П. заперечила проти долучення відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання дійшла висновку про наступне.

Згідно з положеннями ст.119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

В кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку і в залежності від встановленого вирішує питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Відзив подано 08.08.2026, тоді як строк на його подання сплив 31.07.2026. Колегія суддів вважає, що причини пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, наведені відповідачем, є поважними, зважаючи на отримання відповідей на адвокатські запити після спливу встановленого судом строку та подання відзиву невдовзі після їх отримання.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку, що строк на подання відзиву підлягає поновленню, а відзив - прийняттю до розгляду.

Надалі, прокурор Марщівська О.П. підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, надала пояснення по справі. Просила суд скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.06.2026 в частині зупинення провадження у справі №918/564/26 та ухвалити рішення про направлення справи до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду.

Представниця відповідача заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, надала пояснення по справі, просила суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

При цьому, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, необхідною передумовою застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України є встановлення не лише пов`язаності двох справ, а й саме об`єктивної неможливості розгляду господарської справи без попереднього вирішення іншої справи.

При цьому зупинення провадження не може ґрунтуватися лише на припущенні про можливий вплив рішення в іншій справі на висновки господарського суду. Суд повинен конкретно визначити, які саме обставини має встановити інший суд, чому вони не можуть бути встановлені господарським судом самостійно та яким чином ці обставини впливають на можливість вирішення спору.

Як убачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції встановив, що предметом адміністративної справи №320/23406/26 є вимоги про визнання протиправними та скасування пунктів 17 і 19 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 №1178, які регулюють порядок внесення змін до істотних умов договорів про закупівлю. Саме з огляду на це суд дійшов висновку про наявність об`єктивної неможливості розгляду господарської справи та преюдиційне значення майбутнього рішення адміністративного суду.

Проте з таким висновком суд апеляційної інстанції не погоджується.

У даному випадку господарський спір стосується дійсності конкретних додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та правових наслідків їх укладення. Для вирішення цього спору суду належить встановити фактичні обставини укладення та виконання договору і додаткових угод, дослідити документи щодо зміни ціни, встановити підстави, з яких сторони внесли зміни до договору, та надати цим обставинам правову оцінку.

Питання ж про те, які саме норми законодавства підлягають застосуванню до встановлених обставин, є питанням права, а не факту, який має бути встановлений іншим судом.

Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 дійшов висновку, що вирішення питання про чинність/нечинність нормативного-правового акту не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов`язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 ГПК України, в тому числі змагальності та диспозитивності, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності зі статтями 2 та 11 ГПК України.

У даній постанові Об`єднана палата звернула увагу, що відповідно до частин сьомої, восьмої статті 11 ГПК України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили; у разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України. Отже, якщо суд дійде висновку про таку невідповідність під час розгляду справи, правовідносини в якій виникли до набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправним та нечинним нормативного-правового акта, суд не застосовує такий нормативно-правовий акт.

Наведений правовий висновок підлягає врахуванню і в цій справі, оскільки адміністративний спір №320/23406/26 стосується саме чинності нормативного регулювання, тоді як у справі №918/564/26 суд має вирішити питання щодо правомірності конкретних правочинів.

Посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2025 у справі №910/13175/23 не спростовує наведеного висновку. У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання щодо застосування частини третьої статті 195 ГПК України та дійшла висновку, що передбачене цією нормою обмеження підстав для зупинення провадження встановлене саме для стадії розгляду справи по суті у суді першої інстанції. Водночас сама по собі ця правова позиція не встановлює правила про автоматичну наявність об`єктивної неможливості розгляду господарської справи у кожному випадку оскарження нормативно-правового акта в іншому судовому провадженні.

Таким чином, посилання суду першої інстанції на перебування на розгляді адміністративного суду справи №320/23406/26 саме по собі не свідчить про неможливість вирішення господарського спору.

При цьому, судом першої інстанції не обґрунтовано належним чином того, які конкретно фактичні обставини у справі №918/564/26 підлягають встановленню виключно адміністративним судом та не можуть бути встановлені господарським судом на підставі наявних у справі доказів.

Натомість зазначено лише про те, що результат адміністративної справи матиме значення для визначення порядку застосування законодавства у сфері публічних закупівель.

Такий підхід не відповідає критерію об`єктивної неможливості, визначеному пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував пункт 5 частини першої статті 227 ГПК України та без належного встановлення об`єктивної неможливості розгляду справи зупинив провадження у справі №918/564/26.

При цьому посилання відповідача на необхідність очікування рішення адміністративного суду фактично зводиться до необхідності очікування визначення належного нормативного регулювання спірних правовідносин. Однак це питання має бути вирішене господарським судом самостійно при розгляді спору по суті.

Зупинення провадження за таких обставин призводить до необґрунтованого відкладення розгляду спору та суперечить завданню господарського судочинства щодо своєчасного вирішення спорів.

Щодо посилань відповідача на лист Рівненської обласної прокуратури від 22.04.2024 №15/1-277ВИХ-24 колегія суддів зазначає, що наведений лист не є нормативно-правовим актом та не встановлює правил регулювання спірних правовідносин.

Водночас наведений відповідачем лист може свідчити про певну відмінність підходів прокуратури до тлумачення положень пункту 19 постанови КМУ №1178 у різних правовідносинах. Проте такі обставини не мають визначального значення для вирішення питання про наявність передбаченої пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України об`єктивної неможливості розгляду цієї справи.

Незалежно від змісту зазначеного листа саме суд, розглядаючи господарський спір, повинен самостійно визначити норми права, що підлягають застосуванню до встановлених фактичних обставин, та надати їм належну правову оцінку. Тому посилання відповідача на вказаний лист не підтверджує необхідності очікування результатів розгляду адміністративної справи №320/23406/26.

Крім цього, колегія суддів також звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 22.07.2026 у справі №922/3937/25 розглянув спір про недійсність додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, укладених в умовах дії постанови Кабінету Міністрів України №1178, та надав правову оцінку співвідношенню положень Закону України «Про публічні закупівлі» та постанови КМУ №1178.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із п.4 ч.1 ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Суд першої інстанції зупиняючи провадження у справі дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи та порушив норми процесуального права, що є підставами для скасування оскаржуваної ухвали як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення заяви для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що доводи апелянта знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Рівненської області від 22.06.2026 у справі №918/564/26 скасуванню з направленням скарги для розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч.14 ст.129 Господарського процесуального кодексу України), а понесені судові витрати за апеляційний перегляд підлягають розподілу за результатами розгляду спору по суті судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.06.2026 у справі №918/564/26 скасувати в частині зупинення провадження у справі №918/564/26.

3. Справу №918/564/26 направити для продовження розгляду до Господарського суду Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено 17.08.2026.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Коломис В.В.