Постанова від 06 серпня 2026 р. у справі №903/1148/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м.Рівне Справа № 903/1148/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

органу прокуратури: Ваколюк Ю.О. - заступник керівника спеціалізованої прокуратури;

позивача: Державної екологічної інспекції у Волинській області: інспектор Дригуля Т.П. - в порядку самопредставництва;

відповідача: представник Деркач Д.В. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Комунального підприємства "Луцькводоканал" (вх2556/26 від 29.05.2026) на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 01.05.26р. суддею Якушевою І.О. у м.Луцьку у справі № 903/1148/25

за позовом Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, Луцької міської ради

до Комунального підприємства "Луцькводоканал"

про стягнення 8 290 120,28 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Волинської області у справі № 903/1148/25 від 01.05.2026.

1.2. Рішенням Господарського суду Волинської області від 01.05.2026 у справі №903/1148/25 задоволено позов заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, Луцької міської ради до Комунального підприємства "Луцькводоканал".

1.2.1. Стягнуто з Комунального підприємства "Луцькводоканал" на користь держави 8 290 120 грн 28 коп. збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, які перерахувати на рахунок отримувача: UA 468999980333179331000003550, отримувач ГУК у Волин.обл/Луцька міська ТГ/24062100; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат); код отримувача 38009371.

1.2.2. Стягнуто з Комунального підприємства "Луцькводоканал" на користь Волинської обласної прокуратури 99 481 грн 44 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

2. Короткий зміст процесуального рішення суду першої інстанції.

2.1. Рішення суду першої інстанції, мотивоване тим, що прокурором у позові обґрунтовано та доведено, що Комунальне підприємство "Луцькводоканал" нанесло шкоду навколишньому природному середовищу.

2.2. У період часу з 25.05.2020 до 03.07.2020 було допущено порушення правил охорони вод (водних об`єктів) та не забезпечено надійної роботи насосних станцій каналізації на КП “Луцькводоканал”, ритмічної, безперебійної і якісної очистки стічних вод, що поступають на каналізаційно-очисні споруди, очистки стічних вод по якості ГДС, що призвело до скиду 1520954 м.куб. недостатньо очищених стічних вод з перевищенням встановлених нормативів амоній-іону, завислих речовин та інших забруднюючих речовин, з очисних споруд КП “Луцькводоканал” та потрапляння понаднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами КП “Луцькводоканал” з очисних споруд (випуск №2) міста Луцьк у річку Стир, між селом Липляни Ківерцівського району (наразі - Луцького району) та селом Княгининок, Луцького району.

2.3. Відповідно до проведеного спеціалістами Державної екологічної інспекції у Волинській області розрахунку розмір збитків заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами КП “Луцькводоканал” з очисних споруд (випуску №2) м. Луцьк в р. Стир за період з 27.05.2020 по 03.07.2020 становить 95690,63 грн.

2.4. Вказані збитки КП “Луцькводоканал” сплатило 30.11.2020 на суму 30000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №18932) та 11.02.2021 на суму 65590,63 грн, що підтверджується платіжним дорученням №19881.

2.5. Крім цього, внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод з перевищенням встановлених нормативів амоній-іону, заліза та завислих речовин, з очисних споруд КП “Луцькводоканал” та потрапляння понаднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами КП “Луцькводоканал” з очисних споруд (випуск №2) міста Луцьк у річку Стир, між селом Липляни Ківерцівського району (нині - Луцького району) та селом Княгининок, Луцького району 25.06.2020 зафіксовано факт забруднення води, що призвело до загибелі риби.

2.6. Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що наявні усі наявні усі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка відповідача, яка полягає у неналежному виконані посадовими особами обов`язків щодо захисту навколишнього природного середовища від потрапляння понаднормативних скидів забруднюючих речовин та скид недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд у водні об`єкти; безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства.

2.7. Відповідач у процесі розгляду не довів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди, не спростував доводів прокурора про те, що скиди недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд КП “Луцькводоканал”, в яких містилися завислі речовини, спричинили збитки рибному господарству, не подав доказів, які б спростовували доводи прокурора.

2.7. Доводи відповідача про те, що збитки мали бути обчислені, враховуючи загибель 53 рибин, не ґрунтуються на приписах законодавства.

2.8. Прокурор виконав розрахунок збитків відповідно до вимог п.п.4.3.1., п.4.3., п.п.4.3.2. п.4.3. Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 36 від 18.05.1995, які передбачають відповідні формули розрахунків та відповідні показники, які використовуються при обчисленні.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись із вказаними рішеннями суду першої інстанції, Комунальне підприємство "Луцькводоканал" 28.05.2026, через систему "Електронний суд", звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх2556/26 від 29.05.2026), в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 01.05.2026 року у справі №903/1148/25 за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, Луцької міської ради до Комунального підприємства "Луцькводоканал" повністю. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, Луцької міської ради відмовити повністю. Стягнути з позивача всі понесені відповідачем (апелянтом) судові витрати

3.2. Звертає увагу апеляційного суду, що в основу рішення суд першої інстанції поклав висновки експертиз, які проводились в межах кримінального провадження, яке було закрите на підставі Ухвали Луцького міськрайонного суду від 01.08.2025 року та в межах якої жодні преюдиційні обставини не встановлювались.

3.3. Разом з тим, поза увагою суду залишилося те, що відповідне обстеження та експертне дослідження здійснювалось взагалі без залучення представників Відповідача та йому не відомо походження отриманої експертами інформації, її справжність та об`єктивність.

3.4. Згідно ч. 1 ст.101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

3.5. Частиною 5 цієї статті встановлено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

3.6. Відповідно до наданого прокурором висновку він не був складений на замовлення прокуратури чи позивачів по справі, та в ньому відсутні будь які дані, що такий висновок підготовлено для подання до суду.

3.7. Таким чином, відповідні експертні висновки не відповідають вимогами ГПК України, та не могли бути прийняті судом як допустимий та достовірний доказ в межах даної справи.

3.8. Так, у матеріалах справи відсутня будь-яка інформація щодо того, який саме слиз або речовина були виявлені у зябрах риби, який їхній склад, з чого саме вони утворились та чи пов`язані взагалі зі скидом стічних вод КП «Луцькводоканал».

3.9. Експертом не встановлено, чи могли такі нашарування утворитися внаслідок природних процесів у водоймі, сезонного цвітіння води, дефіциту кисню, бактеріологічних процесів, високої температури води, замулення річки або інших природних чи антропогенних факторів.

3.10. Не встановлено також і того, чи дійсно механічна закупорка зябер була безпосередньою причиною смерті риби.

3.11. Фактично експерт лише допустив можливість такого механізму загибелі риби, що свідчить про відсутність категоричного висновку та неможливість достовірного встановлення причини загибелі риби. Сам по собі ймовірний характер висновку експерта не може вважатися належним доказом вини відповідача та існування прямого причинного зв`язку, необхідного для покладення деліктної відповідальності.

3.12. Суд першої інстанції фактично ототожнив можливість настання наслідків із доведеністю таких наслідків, хоча відповідно до усталеної судової практики причинно-наслідковий зв`язок у справах про відшкодування шкоди має бути прямим, безумовним та підтвердженим належними доказами, а не базуватись на припущеннях чи ймовірностях.

3.13. Скаржник звертає увагу апеляційного суду, що матеріали справи не містять жодного доказу виявлення загиблої (снулої) риби окрім ділянки площею 600 м2.

3.14. Відповідний Акт обстеження русла річки Стир від 25.06.2020 року: - складався без залучення представників Відповідача; - не має жодних фото чи відеодоказів; - не містить жодної інформації щодо виявлення загиблої (снулої) риби на довжині ділянки річки протягом 7076 метрів; - не містить даних (доказів) щодо фактичної площі забруднення річки виявленої комісією; - не містить даних щодо вини Відповідача в загибелі риби.

3.15. Таким чином, Актом зафіксовано лише те, що за 7 кілометрів від місця розташування очисних споруд Відповідача було виявлена 53 екземпляри загиблої риби, при цьому доказів виявлення риби саме в цьому місці матеріали справи теж не містять.

3.16. З огляду на зазначене, такий доказ як АКТ обстеження русла р. Стир від 25.06.2020 р. є не належним та недопустимим доказом, оскільки на підставі нього неможливо об`єктивно встановити обставини, на які посилався прокурор, такий доказ є неповним та нерепрезентативним.

3.17. Разом з тим, у Акті обстеження русла р. Стир від 25.06.2020 року (на який неодноразово посилається прокурор у позові) зазначається лише про виявлених 53 екземпляри загиблої риби.

3.18. Решта загиблої риби - 15 347 (п`ятнадцять тисяч триста сорок сім) штук лише розрахована і випливає тільки з одного документу - Розрахунку збитків заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що спричинило загибель риби на річці Стир відповідно акту обстеження (звідти цитується у Експертизі та позові), який не підтверджений жодними належними та допустимими доказами (наприклад фото- чи відео-).

3.19. Однак, сам лише розрахунок не є підтвердженням наявності реальних збитків , а є лише одностороннім підрахунком позивача, результатом вчинення ним арифметичних дій.

3.20. Крім самого лише підрахунку позивач зобов`язаний довести виникнення збитків та їх причинно-наслідковий зв`язок з діями Відповідача, чого зроблено не було.

3.21. При цьому, відповідно до п.4.1 Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища № 36 від 18.05.1995 р. (на підставі якої нібито було проведено розрахунок збитків ) визначено, що «Основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії, кіно-, відеострічки та інші документи, підготовлені інспекторами органів Держекоінспекції України, Мінрибгоспу України або особами, що безпосередньо спостерігали випадки загибелі риби, забруднення водойм та завдання іншої шкоди рибогосподарським водоймам, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних виловів, а також офіційні дані компетентних науково дослідних організацій про стан рибних ресурсів даного водного об`єкта.»

3.22. Таким чином, поданий прокурором розрахунок не відповідає Методиці та не міг бути взятий за основу судом для розрахунку позовних вимог, що підлягали до задоволення.

3.23. Висновки суду першої інстанції щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та загибеллю риби ґрунтуються переважно на припущеннях, а не на належних, достатніх та достовірних доказах, як того вимагає чинне законодавство.

3.24. У апеляційній скарзі апелянт наголошує щодо недостатньої обґрунтованості представництва прокурором інтересів ДЕІ у Волинській області та Луцької міської ради.

3.25. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва компетентного органу.

3.26. Адже Державна екологічна інспекція (ДЕІ) у Волинській області у межах кримінального провадження пред`являло цивільний позов про відшкодування збитків, тобто самостійно захищало відповідні інтереси діючи у відповідності до власного Положення, діяло активно і своєчасно.

3.27. Тому жодної бездіяльності ДЕІ у Волинській області не вчинено, строки давності для пред`явлення насамперед відповідним компетентним органом позову у цій справі не спливли, розумні строки також не порушено, а тому підміну ДЕІ у Волинській області прокурором вважаємо безпідставною, а обґрунтування та доводи щодо підстав для необхідності представництва, неспроможними.

3.28. Щодо представництва прокурором інтересів Луцької міської ради, то в цій частині аналогічно не достатньо обґрунтовано та доведено підстави для такого представництва, а «формальне» направлення листа за ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", для подальшого захисту інтересів у суді скаржник вважає надуманим.

4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 (колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., судді - Розізнана І.В., Крейбух О.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Луцькводоканал" на рішення Господарського суду Волинської області від 01.05.2026 року у справі №903/1148/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.07.2026.

4.2. 19.06.2026 до апеляційного суду від Державної екологічної інспекції у Волинській області надійшов відзив, у якому заявник заперечує проти доводів апеляційної скарги.

4.2.1. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги КП “Луцькводоканал” у повному обсязі, а рішення Господарського суду Волинської області від 01.05.2026 року у справі №903/1148/25 за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, Луцької міської ради до КП “Луцькводоканал” залишити без змін.

4.3. Луцька міська рада заявою від 15.07.2026 просить справу №903/1148/25 розглянути у відсутності представника Луцької міської ради.

4.4. Від Волинської обласної прокуратури 19.06.2026 надійшов відзив на апеляційну скаргу, за яким прокурор просить апеляційну скаргу КП "Луцькводоканал" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 01.05.2026 про задоволення позову заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, Луцької міської ради до КП «Луцькводоканал» про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в сумі 8290120,28 гривень - без змін.

4.5. У судовому засіданні 15.07.2026 апеляційний господарський суд перейшов до розгляду апеляційної скарги по суті.

4.5.1. Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити у повному обсязі.

4.5.2. Представник органу прокуратури та представник Державної екологічної інспекції у Волинській області заперечують проти доводів апелянта з підстав, наведених у їхніх відзивах на апеляційну скаргу. Просять рішення суду першої інстанції залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення.

4.5.3. Додатково представник Державної екологічної інспекції у Волинській області надав пояснення щодо обставин проведення обстеження руслі річки Стир.

4.6. За результатами заслуховування представників сторін щодо обґрунтувань доводів апеляційної скарги та заперечення на неї, судом апеляційної інстанції відкладено її розгляд у наступне судове засідання на 04.08.2026.

4.7. Представником апелянта адвокатом Деркачем Д.В. подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 задоволена.

4.8. У зв`язку із перебуванням у щорічній черговій відпустці судді Розізнаної І.В. ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 прийнято апеляційну скаргу Комунального підприємства "Луцькводоканал" (вх2556/26 від 29.05.2026) на рішення Господарського суду Волинської області від 01.05.2026 у справі №903/1148/25 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. (Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи №903/1148/25 між суддями від 03.08.2026).

4.9. Ухвалення та проголошення судового рішення у даній справі відкладалося, у зв`язку з судом оголошена перерва у розгляді апеляційної скарги на 07.08.2026 об 11:00год. (ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2026).

4.10. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

4.13. В судовому засіданні 03.08.2026 уповноважені представники учасників провадження у справі, що з`явилися у судове засідання надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду апеляційної скарги у даній справі.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Комунальне підприємство "Луцькводоканал" на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 01.05.2026 у справі №903/1148/25 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував норми матеріального та процесуального права, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

6.1.1. Норми матеріального права:

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища";

Закон України "Про прокуратуру";

Водний кодекс України;

Закон України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів”;

Закон України “Про тваринний світ”;

Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року № 36 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 26 травня 1995 за № 155/691 (надалі – Методика №36);

Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 25.03.1999;

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, викладені у відзиві, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань комунальне підприємство “Луцькводоканал” зареєстроване 28.05.1992 виконавчим комітетом Луцької міської ради, код ЄДРПОУ 03339489.

7.2.1. Видами діяльності комунального підприємства “Луцькводоканал” є: 36.00. Забір, очищення та постачання води (основний), 43.21. Електромонтажні роботи, 43.22. Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 52.21. Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 71.12. Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах, 37.00. Каналізація, відведення і очищення стічних вод, 38.21. Оброблення та видалення безпечних відходів, 41.20. Будівництво житлових і нежитлових будівель.

7.2.2. Відповідно до статуту комунального підприємства “Луцькводоканал” у новій редакції, затвердженого рішенням Луцької міської ради від 27.11.2019 №66/70, засновником (власником) підприємства є територіальна громада Луцька в особі Луцької міської ради Волинської області.

7.2.3. Відповідно до п.п.2.1.1. п.2.1. Статуту головною метою підприємства є проведення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів послугами водопостачання та водовідведення, а також господарська діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів з метою отримання прибутку.

7.3. Здійснюючи господарську діяльність, КП “Луцькводоканал” користувалось дозволом на спеціальне водокористування № 68/ВЛ/49д-18 від 26.01.2018, термін дії з 01.01.2018 до 25.01.2021, який був чинним у період часу з 25.05.2020 до 03.07.2020.

7.3.1. Вказаним дозволом затверджено ліміти скидання забруднюючих речовин (ГДС) та фактичні скиди речовин із зворотними (стічними) водами у поверхневі водні об`єкти, окремо для випуску №2 р. Стир/295 (294,95) км для завислих речовин.

7.3.2. Умовами спеціального водокористування передбачено дотримання вимог водного законодавства, зокрема, вимог статті 44 Водного кодексу, санітарно-технічних норм з утримання експлуатаційної водозабірної споруди та водонесучих комунікацій.

7.4. У період часу з 25.05.2020 до 03.07.2020 було допущено порушення правил охорони вод (водних об`єктів) та не забезпечено надійної роботи насосних станцій каналізації на КП “Луцькводоканал”, ритмічної, безперебійної і якісної очистки стічних вод, що поступають на каналізаційно-очисні споруди, очистки стічних вод по якості ГДС, що призвело до скиду 1520954 м.куб. недостатньо очищених стічних вод з перевищенням встановлених нормативів амоній-іону, завислих речовин та інших забруднюючих речовин, з очисних споруд КП “Луцькводоканал” та потрапляння понаднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами КП “Луцькводоканал” з очисних споруд (випуск №2) міста Луцьк у річку Стир, між селом Липляни Ківерцівського району (наразі - Луцького району) та селом Княгининок, Луцького району.

7.5. Відповідно до проведеного спеціалістами Державної екологічної інспекції у Волинській області розрахунку розмір збитків заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами КП “Луцькводоканал” з очисних споруд (випуску №2) м. Луцьк в р. Стир за період з 27.05.2020 по 03.07.2020 становить 95690,63 грн.

7.6. Вказані збитки КП “Луцькводоканал” сплатило 30.11.2020 на суму 30000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №18932) та 11.02.2021 на суму 65590,63 грн, що підтверджується платіжним дорученням №19881.

7.7. Крім цього, внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод з перевищенням встановлених нормативів амоній-іону, заліза та завислих речовин, з очисних споруд КП “Луцькводоканал” та потрапляння понаднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами КП “Луцькводоканал” з очисних споруд (випуск №2) міста Луцьк у річку Стир, між селом Липляни Ківерцівського району (нині - Луцького району) та селом Княгининок, Луцького району 25.06.2020 зафіксовано факт забруднення води, що призвело до загибелі риби.

7.8. Іхтіопатологічним розтином, проведеним спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, виявлено патологічні зміни у зябрах снулої риби - зябра блідого забарвлення, місцями з нашаруванням на зябрових пелюстках густого слизу брудно-сірого кольору. Збудників екто- та ендопаразитів риби не виявлено.

7.9. Згідно з висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 15.08.2024 №21243/23-63 скиди недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд КП “Луцькводоканал” через випуск №2 у р. Стир, в яких містяться завислі речовини (мул та слиз, які могли спричинити загибель риби у зв`язку із механічною закупоркою дихальних шляхів (зябр) риби), є причиною заподіяних збитків рибному господарству.

7.10. Розрахунки збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, здійснено інспекторами Державної екологічної інспекції у Волинській області відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 36 від 18.05.1995.

7.10.1. Згідно з розрахунком спочатку були визначені загальні втрати рибного господарства в натуральному вираженні, потім - у вартісному вираженні, які обчислюються за цінами на рибу для конкретного регіону в певний період року.

7.10.2. Загальна площа водного дзеркала ділянки р. Стир, на якій 25.06.2020 в першій половині дня (більш точного часу не встановлено) виявлено загибель риби, становить 177500 м. кв. (довжина ділянки русла річки - 7100 м, середня ширина річки - 25 м згідно з картографічними матеріалами Публічної кадастрової карти України).

7.10.5. На частині річки площею 600 м.кв., де спостерігалась загибель риби, виявлено на поверхні водного дзеркала та відібрано 53 екземпляри снулої риби, в тому числі: плітки - 11 екз., плоскирки - 23 екз., ляща - 3 екз., верховодки - 2 екз., краснопірки - 2 екз., лина - 2 екз., в`язя - 1 екз., щуки - 4 екз., окуня - 5 екз.

7.10.5 Відповідно до п.п.4.3.1., п.4.3. Методики прямі збитки обчислено за кількістю загиблої риби, молоді*, личинок та ікри** на одиницю площі, її середній вазі і площі негативного впливу на гідробіонтів за формулою (1):

П1MSK1 П2MSK2

N = ПSM + ------ + ------ (1),

100 100

де: N - величина збитків в натуральному вираженні, кг;

П - середня кількість загиблої риби, шт/м2;

П1 - середня кількість загиблих личинок, шт/м2;

П2 - середня кількість загиблої ікри, шт/м2;

S - площа негативного впливу пошкодження, м2;

М - середня маса дорослої особини, кг;

K1 - коефіцієнт промислового повернення від личинок, %;

K2 - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %.

__________________________

* - молодь риби приймається за статевозрілу рибу.

** - личинки та ікра в розрахунках приймаються як статевозріла риба з урахуванням коефіцієнта промислового повернення за період їх розвитку до дорослої особини.

7.10.6. Відповідно до п.п.4.3.2. п.4.3. Методики розрахунок збитків від втрати потомства ведеться за кількістю загиблих риб, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за формулою (2):

Z K

N = П --- Q + C --- M (2),

100 100

де: N – обсяг збитків, кг;

П – кількість загиблої риби, шт.;

Z – доля самок, %;

Q – середня плодючість самки, тис.шт. ікринок;

C – кратність нересту, (разів);

K – коефіцієнт промислового повернення від ікри, %;

M – середня маса дорослої рибини, кг.

7.10.7. Оскільки на водоймах Волинської області біологічні показники риб не визначені, то було використано аналогічні показники тих самих видів риб для умов Київського водосховища з таблиці 1 Методики, як близького за географічними та гідрологічними показниками водного об`єкта.

7.11. Прямий збиток визначено за формулою (1):

7.11.1. Плітка N= 0,018 х 177500 х 0,29 = 926,6 кг, плоскирка N= 0,038 х 177500 х 0,3 = 2023,5 кг, лящ N 0,005 х 177500 х 1,2 = 1065 кг, верховодка N= 0,003 х 177500 х 0,008 = 4,3 кг, краснопірка N= 0,003 х 177500 х 0,2 = 106,5 кг, лин N 0,003 х 177500 х 0,98 = 521,9 кг, в`язь N 0,002 х 177500 х 0,9 = 319,5 кг, щука N 0,007 х 177500 х 3,5 = 4348,8 кг, окунь N= 0,008 х 177500 х 0,25 = 355 кг; всього 9671,1 кг

7.11.2. Кількість риби, що загинула становить:

Плітка 926,6 кг/0,29=3195 шт.,

плоскирка 2023,5 кг/0,3=6745 шт.,

лящ 1065 кг/1,2=888 шт.,

верховодка 4,3 кг/0,008=538 шт.,

краснопірка 106,5 кг/0,2=533 шт.,

лин 521,9 кг/0,98=533 шт.,

в`язь 319,5 кг/0,9=355 шт.,

щука 4348,8 кг/3,5=1243 шт.,

окунь 355 кг/0,25=1420 шт.; всього 15450 шт.

7.11.3. Розрахунок збитків, завданих рибному господарству від втрати потомства становить:

N=3195 х 50 / 100 х 50000 х 8 х 0,006 / 100 х 0,29 = 11118,6 кг;

N=6745 х 50 / 100 х 90000 х 8 х 0,004 / 100 х 0,3 = 29138,4 кг;

N=888 х 50 / 100 х 120000 х 9 х 0,003 / 100 х 1,2 = 17262,7 кг;

N=538 х 50 / 100 х 1500 х 2 х 0,2 / 100 х 0,008 = 12,9 кг;

N=533 х 50 / 100 х 150000 х 2 х 0,002 / 100 х 0,2 = 319,8 кг;

N=533 х 50 / 100 х 350000 х 2 х 0,001 / 100 х 0,98 = 1828,2 кг;

N=355 х 50 / 100 х 90000 х 5 х 0,003 / 100 х 0,9 = 2156,6 кг;

N=1243 х 50 / 100 х 60000 х 8 х 0,005 / 100 х 3,5 = 52206 кг;

N=1420 х 50 / 100 х 25000 х 7 х 0,01 / 100 х 0,25 = 3106,3 кг, всього 117149 кг

7.11.4. Розрахунок збитків у грошовому виразі (ціна на свіжу товарну рибу, яка реалізовується в торгівельній мережі Волинської області за 1 кг):

Плітка - 40,00 грн, плоскирка - 30,00 грн, лящ - 40,00 грн, верховодка - 15,00 грн, краснопірка - 40,00 грн, лин - 80,00 грн, в`язь - 50,00 грн, щука = 100,00 грн, окунь - 45,00 грн.

7.11.5. Розрахунок прямих збитків у грошовому виразі за фактично знищену рибу становить:

плітка 926,6 кг х 40 грн. = 37064 грн, плоскирка 2023,5 кг х 30 грн. =60705 грн, лящ 1065 кг х 40 грн. = 42600 грн, верховодка 4,3 кг х 15 грн = 64,5 грн, краснопірка 106,5 кг х 40 грн = 4260 грн, лин 521,9 кг х 80 грн = 41752 грн, в`язь 319,5 кг х 50 грн. = 15975 грн, щука 4348,8 кг х 100 грн = 434880 грн, окунь 355 кг х 45 грн = 15975 грн, всього 653 276 грн.

7.11.6. Розрахунок прямих збитків у грошовому виразі від втрати потомства становить: плітка 11118,6 кг х 40 грн. = 444744 грн, плоскирка 29138,4 кг х 30 грн = 874 152 грн, лящ 17262,7 кг х 40 грн. = 690508 грн, верховодка 12,9 кг х 15 грн. = 193,5 грн, краснопірка 319,8 кг х 40 грн = 12 792 грн, лин 1828,2 кг х 80 грн = 146 256 грн, в`язь 2156,6 кг х 50 грн = 107 830 грн, щука 52206 кг х 100 грн = 5220600 грн, окунь 3106,3 кг х 45 грн = 139783,5 грн, всього 7 636 859 грн.

7.11.7. Таким чином, загальна сума збитків у грошовому виразі становить 8 290 135 грн.

7.12. Згідно з висновком судової інженерно-екологічної експертизи від 15.08.2024 №21243/23- 63 збитки, заподіяні рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що спричинило загибель риби на річці Стир, підтверджуються у розмірі 8290120,28 грн. за умови, що вихідні дані щодо кількості загиблої риби є об`єктивними. Як зазначено у висновку, скиди недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд КП “Луцькводоканал” через випуск №2 у р.Стир, у яких містяться завислі речовини, є причиною заподіяних збитків рибному господарству.

7.13. Також у висновку від 15.08.2024 №21243/23- 63 зазначено, що вихідними даними для розрахунку розміру шкоди є дані, які зафіксовані в акті обстеження русла р.Стир від 25.06.2020.

7.14. У процесі розгляду справи інших даних не встановлено.

7.15. Різниця у сумі збитків, обчислених Державною екологічною інспекцією у Волинській області та експертом становить 14,72 грн, яка виникла внаслідок заокруглення числових значень.

7.16. Спеціалізованою екологічною прокуратурою (на правах відділу) Волинської обласної прокуратури 14.01.2025 до Луцького міськрайонного суду було скеровано обвинувальний акт відносно начальника цеху насосних та очисних станцій каналізації КП “Луцькводоканал” Боярчука І.М. за ч. 2 ст. 242 КК України, а саме: порушення правил охорони вод (водних об`єктів), що спричинило забруднення поверхневих вод, створило небезпеку для довкілля та масову загибель об`єктів тваринного світу.

7.16.1. Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 01.08.2025 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 242 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, заявлений Державною екологічною інспекцією у Волинській області цивільний позов залишено без розгляду.

7.17. Вважаючи право та інтереси держави порушеними, Заступник керівника Волинської обласної прокуратури звернувся із позовом за їх захистом в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, Луцької міської ради до Господарського суду Волинської області.

7.18. За результатом розгляду позовних вимог Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, Луцької міської ради Господарським судом Волинської області ухвалено рішення (пункти 1.2. - 1.2.2. постанови) з підстав, наведених у пунктах 2.1. - 2.7. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, часткове врахування доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, а також заслухавши пояснення представників сторін у справі, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, яким рішення суду першої інстанції підлягає до скасування із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

8.2. Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави.

8.3. За приписами частини 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, Кодексом України з процедур банкрутства, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

8.4. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.4.1. Згідно частин 1, 3 вказаної норми право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

8.5 Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

8.6. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).

8.6.1. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

8.6.2. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

8.6.3. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

8.7. Таким чином, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

8.8. Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою звернення до суду є наявність в особи порушеного, невизнаного або оспорюваного суб`єктивного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

8.9. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

8.10. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

8.11. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

8.12. Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов`язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.

8.13. Із позовної заяви вбачається що до суду господарської юрисдикції звернувся прокурор - Заступник керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області, Луцької міської ради.

8.14. Відповідно до частини 1 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

8.15. Обґрунтування прокурора щодо повноважень здійснення представництва в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

8.15.1. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

8.15.2. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

8.15.3. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

8.15.4. У рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

8.15.5. Відповідно до статті 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища віднесено, зокрема формування і використання місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих бюджетів.

8.15.6. Згідно із статтею 10 Водного кодексу України органи місцевого самоврядування віднесено до переліку органів, що здійснюють заходи щодо раціонального використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів та управління ризиками затоплення; контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

8.15.7. При цьому, відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

8.15.8. Наявність підстав для звернення до суду із позовами про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля передбачена підпунктом "б" статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідно до якого місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

8.15.9. Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що, звертаючись до суду з даним позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України визначив у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

8.15.10. Прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі, оскільки згідно зі статтею 53 Господарського процесуального кодексу України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурору достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах і суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності повноважень органу (-ів) влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 923/449/18.

8.15.11. Для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

8.15.12. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

8.15.13. Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

8.15.14. Факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

8.15.15. Як встановлено апеляційним господарським судом, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області та Луцької міської ради Волинською обласною прокуратурою листами №12-713вих-25 від 24.10.2025 та №12-714вих-25 від 24.10.2025 відповідно повідомлено Держекоінспекцію та міську раду (а.с.94-98, т.1) про порушення правил охорони вод (водних об`єктів), що спричинило забруднення поверхневих вод і створило небезпеку для довкілля та масову загибель об`єктів тваринного світу, а саме риби.

8.15.16. З наданої відповіді від 29.10.2025 встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Волинській області заявлявся цивільний позов у кримінальному провадженні.

8.15.17. Окремо позов про стягнення 8290120,28 грн не заявлявся у зв`язку із відсутністю коштів на оплату судового збору. У свою чергу Луцька міська рада у відповіді від 31.10.2025 повідомила, що потерпілою стороною у кримінальному провадженні виступала Державна екологічна інспекція у Волинській області.

8.15.18. Таким чином ні Державною екологічною інспекцією у Волинській області ні Луцькою міською радою не вживалися заходи щодо стягнення шкоди, заподіяної забрудненням поверхневих вод та створило небезпеку для довкілля та масову загибель об`єктів тваринного світу, а саме риби

8.15.19. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 вказала, що сам факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

8.15.20. Враховуючи наведе вище, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

8.15.21. З урахуванням позиції, викладеної, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, судова колегія вважає, що прокурором дотримано вимоги ст.53 Господарського процесуального кодексу України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру", тому наявні підстави для представництва інтересів держави прокуратурою в суді та звернення із даним позовом до суду.

8.16. Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

8.17. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

8.18. Щодо обставин нанесення шкоди та виявлення загибелі риби.

8.19.1. Як встановлено у даній постанові вище у період часу з 25.05.2020 до 03.07.2020 відповідачем було допущено порушення правил охорони вод (водних об`єктів) та не забезпечено надійної роботи насосних станцій каналізації на КП “Луцькводоканал”, ритмічної, безперебійної і якісної очистки стічних вод, що поступають на каналізаційно-очисні споруди, очистки стічних вод по якості ГДС, що призвело до скиду 1520954 м.куб. недостатньо очищених стічних вод з перевищенням встановлених нормативів амоній-іону, завислих речовин та інших забруднюючих речовин, з очисних споруд КП “Луцькводоканал” та потрапляння понаднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами КП “Луцькводоканал” з очисних споруд (випуск №2) міста Луцьк у річку Стир, між селом Липляни Ківерцівського району (наразі - Луцького району) та селом Княгининок, Луцького району.

8.19.2. У відповідності до пунктів 15-18 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 465 від 25.03.1999, скидання зворотних вод у водні об`єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування. Необхідний ступінь очищення зворотних вод, що скидаються у водні об`єкти, визначається нормативами гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин. Граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування. Нормативи ГДС забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного поліпшення якості води і дотримання санітарно-гігієнічних нормативів у місцях розташування водозаборів, а рибогосподарських - у водних об`єктах комплексного використання.

8.19.3. В силу приписів п.п. 3, 5, 6, 7, 8, 12, ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища; утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод; своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центри контролю та профілактики хвороб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень.

8.19.4. Відповідно до проведеного спеціалістами Державної екологічної інспекції у Волинській області розрахунку розмір збитків заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами КП “Луцькводоканал” з очисних споруд (випуску №2) м. Луцьк в р. Стир за період з 27.05.2020 по 03.07.2020 становить 95690,63 грн.

8.19.5. Вказані збитки КП “Луцькводоканал” сплатило 30.11.2020 на суму 30000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №18932 та 11.02.2021 на суму 65590,63 грн, що підтверджується платіжним дорученням №19881.

8.19.6. Внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод з перевищенням встановлених нормативів амоній-іону, заліза та завислих речовин, з очисних споруд КП “Луцькводоканал” та потрапляння понаднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами КП “Луцькводоканал” з очисних споруд (випуск №2) міста Луцьк у річку Стир, між селом Липляни Ківерцівського району (нині - Луцького району) та селом Княгининок, Луцького району 25.06.2020 зафіксовано факт забруднення води, що призвело до загибелі риби.

8.19.7. Так загибель риби виявлено в частині русла р. Стир від населеного пункту с. Липляни, Ківерцівського району (нині Луцького району) - місце скиду зворотних вод очисних споруд КП “Луцькводоканал” до с. Княгининок, Луцького району.

8.19.8. Загальна площа (за даними позивача) водного дзеркала ділянки р. Стир, на якій 25.06.2020 в першій половині дня (більш точного часу не встановлено) виявлено загибель риби, становить 177500 м. кв. (довжина ділянки русла річки - 7100 м, середня ширина річки - 25 м згідно з картографічними матеріалами Публічної кадастрової карти України).

8.19.9. У суді апеляційної інстанції з`ясовано, що довжина ділянки русла річки - 7100 м обрахована від місця скиду зворотних вод очисних споруд КП “Луцькводоканал” до с. Княгининок, Луцького району (за орієнтир для закінчення цієї ділянки русла річки визначено автомобільний міст через річку Стир у с.Княгининок).

8.19.10. На частині річки Стир (біля автомобільного мосту через річку Стир у с.Княгининок) площею 600 м.кв., де спостерігалась загибель риби, виявлено на поверхні водного дзеркала та відібрано 53 екземпляри снулої риби, в тому числі: плітки - 11 екз., плоскирки - 23 екз., ляща - 3 екз., верховодки - 2 екз., краснопірки - 2 екз., лина - 2 екз., в`язя - 1 екз., щуки - 4 екз., окуня - 5 екз.

8.19.11. Розмір водного дзеркала площею 600 м.кв. визначений працівниками держекоінспекції шляхом проведення замірів повіреною рулеткою (довжина русла - 24 м, середня ширина русла річки - 25 м).

8.20. Встановлення причин загибелі риби.

8.20.1. Актом від 09.07.2020 Державною екологічною інспекцією у Волинській області (а.с.34-36, т.1) виявлено перевищення амоній-іон та завислих речовин у пробах води відібраних 26.06.2020 та 06.07.2020 зі скиду №2 (береговий випуск в р. Стир).

8.20.2. Так у пробах води, відібраних 26.06.2020, амоній-іон становив 32,3мг/дм3 при нормі 19,28мг/дм3; завислі речовини – 60мг/дм3 при нормі 30мг/дм3. У пробах води, відібраних 06.07.2020, амоній-іон становив 20,8мг/дм3 при нормі 19,28мг/дм3; завислі речовини – 28мг/дм3 при нормі 30мг/дм3.

8.20.3. Відповідно до Звіту про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу №001982 п.м./20 від 30.06.2020 (а.с.28, т.1).

8.20.4. На дослідження від Державної екологічної інспекції у Волинській області надійшов/надійшла 1 (одна) об`єднана проба снулої риби в кількості 53 екземпляри (6кг). Зразки придатні для дослідження. Належать Волинська область, Луцький район, с.Княгининок, р. Стир.

8.20.5. Іхтіопатологічним розтином, проведеним спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, виявлено:

Зовнішній покрив місцями пошкоджений; без луски. Плавники без змін. Зябра блідого забарвлення, місцями з нашаруванням на зябрових пелюстках густого слизу брудно-сірого кольору. Зяброві пелюстки добре утримуються в зябрових дугах. В носових порожнинах світлий прозорий слиз. Очі прозорі. Серце, печінка, підшлункова залоза, селезінка, нирки, плавальний міхур, гонади, шлунково-кишковий тракт та м`язи без змін. Збудників екто- та ендопаразитів риби не виявлено.

8.21. Обрахування розміру шкоди.

8.21.1. Частиною 7 ст. 17 Закону України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів” визначено, що за забруднення водних об`єктів наднормативними скидами забруднюючих речовин забруднювач несе відповідальність відповідно до Закону.

8.21.2. Частиною 2 статті 10 Закону України “Про тваринний світ” передбачено, що громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

8.21.3. Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України “Про тваринний світ” підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

8.21.4. Розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, виконано відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

8.21.5. Розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству здійснювався працівниками Державної екологічної інспекції у Волинській області (а.с.44-45, т.1).

8.21.6. Відповідно до п.п.4.3.1. п.4.3. Методики №36, прямі збитки обчислено за кількістю загиблої риби, молоді, личинок та ікри на одиницю площі, її середній вазі і площі негативного впливу на гідробіонтів за формулою (1):

N=ПSM + П1МSК1/100+ П2МSК2/100

де: N - величина збитків в натуральному вираженні, кг;

П - середня кількість загиблої риби, шт/м2;

П1 - середня кількість загиблих личинок, шт/м2;

П2 - середня кількість загиблої ікри, шт/м2;

S - площа негативного впливу пошкодження, м2;

М - середня маса дорослої особини, кг;

K1 - коефіцієнт промислового повернення від личинок, %;

K2 - коефіцієнт промислового повернення від ікри, %.

8.21.7. Розрахунок держекоінспекції містить визначення загальної ваги (математичний розрахунок) загиблої риби – 9671,1кг; кількість загиблої риби (математичний розрахунок) – 15450шт.; розрахунок загальної ваги (математичний розрахунок) риби від втрати потомства – 117149кг.

8.21.8. За результатами проведених обрахунків Державною екологічною інспекцією у Волинській області прямі збитки у грошовому виразі за фактично знищену рибу становлять 653276,00грн; прямі збитки у грошовому виразі від втрати потомства становлять 7636859,00грн.

8.22. Відповідно до преамбули Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” з подальшими змінами і доповненнями охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід`ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров`я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

8.23. Згідно зі статтею 4 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

8.24. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” громадяни України зобов`язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів; г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

8.25. Стаття 41 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

8.26. Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

8.27. Статтею 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

8.28. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

8.29. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

8.30. Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

8.31. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

8.32. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

8.33. Способом захисту цивільних прав та інтересів серед іншого є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відновлення становища, яке існувало в натурі, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

8.34. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

8.35. Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

8.36. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

8.36. Враховуючи встановлені судами обставини справи, та приписи чинного законодавства у діях комунального підприємства “Луцькводоканал” прослідковується наявність часткового заподіяння шкоди за знищену рибу.

8.36.1. У даному випадку при заподіянні шкоди за знищену рибу наявні усі елементи складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка відповідача, яка полягає у неналежному виконані посадовими особами обов`язків щодо захисту навколишнього природного середовища від потрапляння понаднормативних скидів забруднюючих речовин та скид недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд у водні об`єкти; безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства.

8.36.2. Вина відповідача полягає у порушенні правил охорони вод (водних об`єктів), що спричинило забруднення поверхневих вод, створило небезпеку для довкілля та загибель об`єктів тваринного світу.

8.36.3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та матеріальною шкодою полягає у тому, що шкода (збитки), спричинена наднормативним скиданням забруднюючих речовин, зокрема, завислих речовин, амоній-іону та заліза, з очисних споруд КП “Луцькводоканал” у річку Стир, загальним обсягом скинутих недостатньо очищених стічних вод у розмірі 1520954 м.куб., стала об`єктивним наслідком протиправної поведінки посадових осіб КП “Луцькводоканал”, що призвело до забруднення водного об`єкта та заподіяння збитків рибному господарству.

8.37. У свою чергу Північно-західний апеляційний господарський суд не погоджується із визначенням Державною екологічною інспекцією у Волинській області розміру збитків рибному господарству у грошовому виразі від втрати потомства у сумі 7636859,00грн.

8.37.1. Визначаючи розмір таких збитків, Державна екологічна інспекція у Волинській області застосувала формулу (1) – пункт 4.3.1. Методики №36 – із відповідними висхідними даними для розрахунку прямих збитків у грошовому виразі за фактично знищену рибу (пункт 8.21.6. цієї постанови).

8.37.2. В силу приписів пункту 4.3.1. Методики №36 прямі збитки розраховуються за кількістю загиблої риби, молоді*, личинок та ікри** на одиницю площі, її середній вазі і площі негативного впливу на гідробіонтів за формулою (1).

8.37.3. Для розрахунку збитків від втрати потомства слід застосовувати пункт 4.3.2. Методики №36, відповідно до якого розрахунок збитків від втрати потомства ведеться за кількістю загиблих риб, плодючості самок, кратності нересту, коефіцієнта промислового повернення і середньої ваги риб за формулою (2).

Z K

N = П --- Q + C --- M (2),

100 100

де: N – обсяг збитків, кг;

П – кількість загиблої риби, шт.;

Z – доля самок, %;

Q – середня плодючість самки, тис.шт. ікринок;

C – кратність нересту, (разів);

K – коефіцієнт промислового повернення від ікри, %;

M – середня маса дорослої рибини, кг.

8.37.4. Розрахунок (а.с.44-45, т.1), який проведений позивачем – Державною екологічною інспекцією – не містить висхідних даних Z – доля самок, %; Q – середня плодючість самки, тис.шт. ікринок; C – кратність нересту, (разів); K – коефіцієнт промислового повернення від ікри, %.

8.37.5. Без цих відомостей (висхідних даних) не може бути розрахована шкода рибному господарству від втрати потомства.

8.37.6. Матеріали справи не містять жодних письмових доказів, за якими було встановлено та підтверджено доля самок серед 53 виявлених снулих рибин. Це питання не досліджувалося жодним органом чи експертизою.

8.37.7. Орган прокуратури, готуючи позов до суду, допустився цієї ж самої помилки, обрахувавши шкоду рибному господарству від втрати потомства без висхідних даних, від яких залежить правомірність та законність визначення такої шкоди, відповідно до Методики №36.

8.37.8. Відсутність відомостей про: Z – долю самок, %; Q – середню плодючість самки, тис.шт. ікринок; C – кратність нересту, (разів); K – коефіцієнт промислового повернення від ікри, % унеможливлює застосування пункту 4.3.2. Методики №36, для стягнення із особи, яка заподіла збитки рибному господарству від втрати потомства, що у свою чергу свідчить про безпідставність, необґрунтованість, незаконність вимог прокурора про стягнення збитків рибному господарству від втрати потомства із відповідача в сумі 7636859,00грн.

8.37.9. Місцевий господарський суд, описуючи обставини у справі, здійснив посилання на пункт 4.3.2. Методики №36, навів відповідну формулу для розрахунку збитків від втрати потомства, однак жодним чином не надав оцінки тим обставинам, що така формула може бути застосована чи не застосована за умови, коли наявні (або відсутні) усі висхідні дані, яких ні прокурором ні Державною екологічною інспекцією у Волинській області надано не було.

8.38. За таких обставин матеріалами справи не підтверджується та необгрунтовується, що прокурор виконав розрахунок збитків від втрати потомства відповідно до вимог п.п.4.3.2. п.4.3. Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

8.39. В цій частині – про стягнення 7636859,00 грн – збитків від втрати потомства прокурору слід відмовити.

8.40. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.41. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.42. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.43. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.44. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.45. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.46. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.47. Так, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями.

8.48. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

8.49. У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

8.50. Отже, висновки викладені судом в оскаржуваному рішенні від 01.05.2026 у справі №903/1148/25 не відповідають встановленим обставинам справи, а тому наявні підстави для часткового скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення - про задоволення позову частково.

8.51. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення із відповідача збитків від втрати потомства.

8.52. В даному випадку, суд першої інстанції не з`ясував обставин, що мають значення для справи, не надав належну оцінку письмовим доказам.

8.53. Відповідно до частини 2 та 5 статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.54. Доводи, викладені у апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження, враховуються колегією суддів, як обґрунтовані та підставні, що є наслідком часткового задоволення вказаної апеляційної скарги.

8.55. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Луцькводоканал" від 28.05.26р. слід задоволити частково; рішення Господарського суду Волинської області від 01 травня 2026 року у справі №903/1148/25 слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити частково, стягнувши з відповідача на користь держави 653276,00 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, відмовивши у стягненні 7636844грн 28 коп. - збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

8.56. Підлягають перерозподілу судові витрати за подання позовної заяви, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 277 ГПК України.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, апелянтом Комунального підприємства "Луцькводоканал" за подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 01.05.2026 у справі № 903/1148/25 сплачено платіжною інструкцією №988596 від 27.05.2026 судовий збір у розмірі 149223,00 гривень.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги підлягають задоволенню пропорційно задоволеним позовним вимогам. В іншій частині витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

10.5. Для виконання постанови в цій частині, а також щодо стягнення збитків на користь держави та перерозподілу судових витрат за подання позовної заяви слід видати накази, видачу яких доручити Господарському суду Волинської області.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Луцькводоканал" від 28.05.26р. задоволити частково.

Рішення Господарського суду Волинської області від 01 травня 2026 року у справі №903/1148/25 скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позов задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Луцькводоканал" (вул.Дубнівська,26, м.Луцьк,43010, код ЄДРПОУ 03339489) на користь держави 653276,00 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, які перерахувати на рахунок отримувача: UA 468999980333179331000003550, отримувач ГУК у Волин.обл/Луцька міська ТГ/24062100; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат); код отримувача 38009371.

Стягнути з Комунального підприємства "Луцькводоканал" (вул.Дубнівська,26, м.Луцьк,43010, код ЄДРПОУ 03339489) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка,15, м.Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 9799 грн 14 коп. - витрат, пов`язаних з оплатою судового збору за подання позовної заяви.

Видати накази.

В задоволенні решти позовних вимог про стягнення 7636844грн 28 коп. - збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства - відмовити.

Стягнути з Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка,15, м.Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) на користь Комунального підприємства "Луцькводоканал" (вул.Дубнівська,26, м.Луцьк,43010, код ЄДРПОУ 03339489) 11579,00 грн - витрат, пов`язаних з оплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/1148/25 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "13" серпня 2026 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.