Рішення від 14 липня 2026 р. у справі №354/507/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 354/507/26

Провадження № 2/727/2966/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Терещенко О.Є.

секретаря Довженко А.Д.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів, –

встановив:

17 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просила: розірвати нотаріально посвідчений Договір № 01/28-10/22, укладений 28 жовтня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; стягнути з відповідача суму боргу в розмірі, еквівалентному 100 000 доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення; стягнути неустойку за порушення умов Договору в розмірі 1 160 000 грн.; стягнути штраф у розмірі, еквівалентному 100 000 доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення; стягнути судові витрати. Ціну позову визначено в 9 890 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28 жовтня 2022 року між ОСОБА_2 (Сторона-1) та ОСОБА_3 (Сторона-2) укладено Договір № 01/28-10/22, посвід-чений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Душинсь-кою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3919. Предметом Договору є вчинення сто-ронами дій, направлених на реалізацію проекту, а саме будівництво відповідно до про-ектної (проектно-кошторисної) документації індивідуальних житло-вих будинків та прийняття їх в експлуатацію. Будівництво мало здійснюватися на зе-мельній ділянці з кадастровим номером 2611092001:22:002:3388 площею 0,9078 га, розташованій по АДРЕСА_1 , яка нале-жить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Позивач зазначала, що за умовами Договору Сторона-1 ( ОСОБА_2 ) зобов`яза-лася забезпечити поділ вказаної земельної ділянки на декілька окремих земельних ді-лянок у строк до 01.02.2023 (пп. 2.7.1 Договору), а на вимогу Сторони-2 — від-чужити шляхом укладення нотаріально посвідченого договору на користь Сторони-2 або ви-значеної нею особи конкретну земельну ділянку під будівництвом об`єкта із Ново-сформованих земельних ділянок № 2 (пп. 2.7.2 Договору). У свою чергу Сторона-2 ( ОСОБА_3 ) зобов`язувався виконувати функції щодо організації та фінансування власними силами здійснення будівництва об`єктів (пп. 2.2, 2.3 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору сторони підтвердили, що в день його укладення Сто-рона-2 сплатила на користь Сторони-1 кошти готівкою у гривнях у розмірі, екві-валентному 100 000,00 доларів США згідно з офіційним курсом Національного банку України, встановленим на день укладення Договору, на підтвердження чого сторонами складено та підписано розписку від 28.10.2022.

Позивач вказувала, що всупереч наведеним умовам відповідач не приступила до виконання Договору, зокрема не виконала обов`язку з поділу земельної ділянки у строк до 01.02.2023, а натомість 05 червня 2025 року уклала з ТОВ «МР ІНВЕСТ ГРУП» но-таріально посвідчений договір суперфіцію, за яким передала цю ж земельну ділянку (кадастровий номер 2611092001:22:002:3388) у строкове платне користування третій особі для забудови — будівництва індивідуальних житлових будинків котеджного ти-пу, тобто для реалізації фактично аналогічного проекту. На переконання позивача, такі дії вчинені без письмової згоди Сторони-2 (її правонаступниці), суперечать п. 4.1.8 До-говору та є істотним порушенням його умов у розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України, ос-кільки вона значною мірою позбавлена того, на що розраховувала при укладенні До-говору.

Вимоги про стягнення коштів у сумі, еквівалентній 100 000 доларів США, пози-вач обґрунтовувала положеннями ст.ст. 533, 1212 ЦК України (відпадіння правової підстави утримання коштів у разі розірвання Договору), вимоги про стягнення не-устойки — п. 7.5 Договору (1 000,00 грн. за кожен день прострочення за період з 02.02.2023 по 06.04.2026), вимоги про стягнення штрафу — п. 7.10 Договору.

Обґрунтовуючи право на звернення до суду, позивач зазначала, що ОСОБА_3 , який був стороною Договору, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а вона є його єдиною спад-коємицею, що підтверджується довідкою приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцової Н.М. вих. № 285/02-14 від 03.10.2023 (спадкова справа № 12/2023). Відповідно до п. 11.3 Договору у разі смерті будь-якої зі сторін права та обов`язки за Договором переходять до правонаступника (спадкоємця), а відтак, з урахуванням ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, всі майнові права та вимоги за До-говором перейшли до неї.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 08 квітня 2026 року у справі № 354/507/26 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення по-зову до пред`явлення позову та накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:3388 площею 0,9078 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2026 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Шевченківського ра-йонного суду м. Чернівці.

24 квітня 2026 року позивачем подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу, за наслідками чого 28 квітня 2026 року Івано-Франківським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження. 14 травня 2026 року позивач подала заяву про відмову від апеляційної скарги, яку прийнято ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 26 травня 2026 року.

18 червня 2026 року матеріали цивільної справи надійшли до Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 червня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами за-гального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, учасникам справи роз`яснено їхні процесуальні права та обов`язки, встановлено строки для по-дання заяв по суті справи.

Відзив на позовну заяву відповідачем у встановлений судом строк не подано.

10 липня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача — адвоката Сторожука А.Л. (вих. № 01/10-07/26) про відмову від позову в частині позовних вимог та закриття провадження у справі в цій частині. Заяву мотивовано тим, що кошти в розмірі 100 000 доларів США повернуті позивачці ОСОБА_2 добровільно вже після подання позову, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 від 07 травня 2026 року, посвідченою приватним нотаріусом Надвірнянського район-ного нотаріального округу Фрісом П.Л. та зареєстрованою в реєстрі за № 70, копія якої знаходиться в матеріалах справи. Діючи на підставі ордера на надання правничої (пра-вової) допомоги, повноваження за яким на відмову від позову не обмежені, пред-ставник позивача заявив про відмову від позову в частині вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : суми боргу в розмірі, еквівалентному 100 000 доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення; неустойки за порушення умов До-говору № 01/28-10/22 від 28 жовтня 2022 року в розмірі 1 160 000 грн.; штрафу за по-рушення умов цього ж Договору в розмірі, еквівалентному 100 000 доларів США за курсом НБУ на день виконання рішення; судових витрат. Одночасно зазначено, що по-зовну вимогу немайнового характеру про розірвання Договору № 01/28-10/22 від 28.10. 2022 позивач залишає в силі та просить розглянути її по суті. У заяві також вказано, що правові наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі, передбачені ст. ст. 255, 256 ЦПК України, представнику та безпосередньо позивачу відомі й повністю зрозумілі, зокрема те, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими са-мими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається; відмова від позову в цій частині узгоджена з позивачем та є її вільним і добровільним волеви-явленням.

13 липня 2026 року до суду надійшла заява представника відповідача — адвоката Кирилюк Т.А., яка представляє інтереси ОСОБА_2 на підставі Договору про надання правничої допомоги № 79/23 від 16 червня 2026 року та ордера, в якій повідомлено, що ОСОБА_2 визнає позовну вимогу ОСОБА_1 про розірвання Договору № 01/28-10/22, укладеного 28 жовтня 2022 року між нею та ОСОБА_3 . У заяві відповідач просила у зв`язку з визнанням позову в цій частині ухвалити рішення, яким розірвати вказаний Договір, та розглянути справу у підготовчому судовому засіданні без участі відповідача та її представника.

14 липня 2026 року до суду надійшло клопотання представника позивача — ад-воката Сторожука А.Л. про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, в якому зазначено, що позовні вимоги в частині розірвання Договору позивач під-тримує в повному обсязі, не заперечує проти розгляду заяви відповідача про визнання позову та ухвалення остаточного рішення по суті безпосередньо у підготовчому судо-вому засіданні без переходу до розгляду справи по суті. Додатково представник пози-вача пояснив, що, попри згоду обох сторін щодо розірвання Договору, здійснити це в добровільному (позасудовому) порядку шляхом укладення угоди про розірвання дого-вору у нотаріуса сторони об`єктивно не мають можливості з огляду на значну терито-ріальну віддаленість місця проживання позивача (Івано-Франківська обл., с. Поляниця) від м. Чернівці, ускладнену логістику, дію в Україні воєнного стану та пов`язані з цим безпекові й організаційні ризики, а також з огляду на те, що спір уже переданий на розгляд суду.

У підготовче судове засідання 15 липня 2026 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, які судом задоволено.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з чим таке фіксування судом не про-водилось.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2022 року між ОСОБА_2 (Сторона-1) та ОСОБА_3 (Сторона-2) укладено Договір № 01/28-10/22, посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Душинською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3919, за умовами якого сторони зобов`язалися вчиняти передбачені цим Договором дії, направлені на реалізацію проекту, а саме будівництво відповідно до проектної (проектно-кошторисної) документації та прийняття в експлуа-тацію об`єктів — індивідуальних житлових будинків орієнтовною площею 150,0 кв. м кожен на земельній ділянці з кадастровим номером 2611092001:22:002:3388 площею 0,9078 га по АДРЕСА_1 , яка належить Стороні-1 на праві приватної власності (п.п. 1.1–1.5, 2.1 Договору).

Згідно з п. 10.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання упов-новаженими представниками Сторін та діє до повного виконання покладених на Сто-рони зобов`язань. Одностороннє розірвання Договору не допускається, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством (п. 10.3 Договору).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до довідки приватного но-таріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцової Н.М. вих. № 285/02-14 від 03.10.2023 ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті свого брата ОСОБА_4 , інших спадкоємців, які претендують на спадкове майно, немає; спадкова справа № 12/2023 зареєстрована у Спадковому реєстрі 08.03.2023 за № 70361795.

З урахуванням п. 11.3 Договору та положень ст.ст. 1216, 1218 ЦК України права та обов`язки Сторони-2 за Договором № 01/28-10/22 перейшли до ОСОБА_1 як спадкоємиці ОСОБА_3 , у зв`язку з чим саме вона є належним позивачем у спорі, що виник із цього Договору.

Судом також встановлено, що 05 червня 2025 року між ОСОБА_2 (суперфіціар) та ТОВ «МР ІНВЕСТ ГРУП» (суперфіціарій) укладено договір суперфіцію, посвід-чений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Душинсь-кою Н.В. за реєстровим № 2087, за умовами якого суперфіціар передала суперфіціарію у строкове платне користування (строком до 31 грудня 2026 року) земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:3388 площею 0,9078 га для забудови — бу-дівництва індивідуальних житлових будинків котеджного типу; земельну ділянку пе-редано за актом приймання-передачі від 05.06.2025.

Крім того, судом встановлено, що після пред`явлення позову відповідач добро-вільно повернула позивачу отримані за Договором кошти в розмірі 100 000,00 доларів США, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 від 07 травня 2026 року (зареєстровано в реєстрі за № 70) та стало підставою для відмови по-зивача від майнових вимог, тоді як вимогу про розірвання Договору відповідач визнала.

Наведені обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встанов-леному цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на під-ставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або части-ну позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач — визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обме-жений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

За змістом ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем; ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Щодо відмови позивача від частини позовних вимог.

Заява про відмову від позову в частині вимог майнового характеру подана пред-ставником позивача — адвокатом Сторожуком А.Л., повноваження якого підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги та не обмежені у вчиненні такої процесуальної дії, про що прямо зазначено у заяві. Відмова від позову в цій частині є вільним і добровільним волевиявленням позивача, узгоджена з нею, а правові наслідки такої процесуальної дії, передбачені ст.ст. 255, 256 ЦПК України, позивачу та її пред-ставнику відомі й зрозумілі, про що також зазначено у поданій заяві.

Відмова позивача від позову в частині вимог про стягнення суми боргу, неустой-ки, штрафу та судових витрат зумовлена добровільним поверненням відповідачем коштів у розмірі 100 000,00 доларів США після пред`явлення позову, не суперечить за-кону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому підлягає прийняттю судом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Оскільки окре-мої ухвали з цього питання судом не постановлялося, а відмова від частини позовних вимог розглядається судом одночасно з вирішенням справи по суті у підготовчому су-довому засіданні, суд приймає відмову позивача ОСОБА_1 від позову в частині вимог про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу в розмірі, еквівалентному 100 000 до-ларів США, неустойки в розмірі 1 160 000 грн., штрафу в розмірі, еквівалентному 100 000 доларів США, та судових витрат і закриває провадження у справі в цій частині саме цим рішенням.

Наслідки закриття провадження у справі, передбачені ст. 256 ЦПК України, а са-ме те, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, позивачу та її представ-нику роз`яснені й відомі.

Таким чином, предметом судового розгляду по суті залишилася позовна вимога немайнового характеру — про розірвання нотаріально посвідченого Договору № 01/28-10/22, укладеного 28 жовтня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Щодо визнання позову відповідачем та вимоги про розірвання Договору.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті ви-знання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Заява про визнання позову подана відповідачем через її представника — адвоката Кирилюк Т.А., повноваження якої підтверджені ордером та Договором про надання правничої допомоги № 79/23 від 16 червня 2026 року і не обмежені у вчиненні такої процесуальної дії. Волевиявлення відповідача викладене у письмовій заяві, є чітким та недвозначним. Позивач проти ухвалення рішення на підставі визнання позову не за-перечувала, підтримавши вимогу про розірвання Договору в повному обсязі.

Перевіряючи наявність законних підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обо-в`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або при-пинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), ви-значені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). За приписами ст. 629 ЦК Ук-раїни договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися на-лежним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ци-вільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не вста-новлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір мо-же бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істот-ного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених до-говором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що обов`язок із забезпечення поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2611092001:22:002:3388 у строк до 01.02.2023, передбачений пп. 2.7.1 Договору, відповідачем не виконано, а сама земельна ділянка, на якій відповідно до умов Договору мало здійснюватися будівництво об`єктів, у період дії Договору пе-редана відповідачем у строкове платне користування для забудови третій особі — ТОВ «МР ІНВЕСТ ГРУП» — на підставі договору суперфіцію від 05.06.2025. За таких об-ставин мета Договору № 01/28-10/22 (будівництво об`єктів на вказаній земельній ді-лянці та передача житлових і нежитлових площ у власність) є недосяжною, а інтерес сторін у його подальшому виконанні втрачено, що об`єктивно унеможливлює збере-ження договірного зобов`язання в незмінному вигляді.

Крім того, суд враховує, що між сторонами фактично досягнуто згоди щодо при-пинення договірних відносин: відповідач добровільно повернула позивачу отримані за Договором кошти в розмірі 100 000,00 доларів США, позивач відмовилася від май-нових вимог, а відповідач визнала вимогу про розірвання Договору, водночас позасу-дове розірвання Договору в нотаріальному порядку є для сторін ускладненим з наве-дених представником позивача причин.

Визнання відповідачем позову в частині вимоги про розірвання Договору № 01/28-10/22 від 28.10.2022 не суперечить закону та не порушує права, свободи чи ін-тереси інших осіб. Зокрема, розірвання зазначеного Договору, стороною якого ТОВ «МР ІНВЕСТ ГРУП» не є, само по собі не припиняє та не змінює прав і обов`язків цьо-го товариства за договором суперфіцію від 05.06.2025 і не позбавляє його права кори-стування земельною ділянкою.

За таких обставин суд приймає визнання відповідачем позову та, за наявності для цього законних підстав, доходить висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про ро-зірвання нотаріально посвідченого Договору № 01/28-10/22 від 28 жовтня 2022 року є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сто-рін припиняються; якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання при-пиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач від-мовилася, у тому числі, від вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, а від-повідач заяви про розподіл понесених нею витрат до суду не подавала.

У зв`язку із потребою відкласти складення повного тексту рішення на підставі положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України у судовому засіданні оголошено його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 43, 49, 76-81, 200, 206, 247, 255, 256, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення грошових коштів — задовольнити.

Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову в частині по-зовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на її користь суми боргу в розмірі, еквівалентному 100 000 (сто тисяч) доларів США за курсом НБУ на день ви-конання рішення, неустойки за порушення умов Договору № 01/28-10/22 від 28 жовтня 2022 року в розмірі 1 160 000 (один мільйон сто шістдесят тисяч) грн. 00 коп., штрафу за порушення умов Договору № 01/28-10/22 від 28 жовтня 2022 року в розмірі, екві-валентному 100 000 (сто тисяч) доларів США за курсом НБУ на день виконання рі-шення, а також судових витрат, та закрити провадження у справі в цій частині.

Договір № 01/28-10/22, укладений 28 жовтня 2022 року між громадянкою України ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника по-датків НОМЕР_1 ) та громадянином України ОСОБА_3 (реє-страційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), посвідчений при-ватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Душинською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3919, — розірвати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеля-ційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його прого-лошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без пові-домлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі по-дання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили пі-сля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного про-вадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеля-ційного перегляду.

Суддя: О.Є.Терещенко