Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №635/8002/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8002/26

Провадження № 3/635/2339/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Якішина О.М., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 161109 від 05.06.2026 р., 05.06.2026 р. о 07-00 год. за адресою: Харківська область, м.Мерфеа, вул.Дніпровська, буд.293, під час оформлення ДТП з потерпілим було встановлено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом VOLKSVAGEN CT35, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснював перевезення пасажирів на комерційній основі без наявності ліцензії на проведення господарської діяльності перевезення пасажирів, чим порушив вимоги законодавства про ліцензування. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.

До протоколу надано наступні докази:

- копія посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , виданого 19.05.2006 р. Первомайським РЕВ МВ №4;

- відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв та клопотань від останнього не надходило.

Враховуючи те, що ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 , оскільки він належним чином повідомлений про день та час розгляду справи.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Лаєвська М.Л. надала до суду заперечення проти інкримінованого останньому правопорушення, зазначивши що ОСОБА_1 має у власності мікроавтобус марки Volkswagen LT 35, д.н.з. НОМЕР_2 , який використовується в інтересах сім`ї та ніколи не використовувався для здійснення господарської діяльності. На початку червня 2026 року до ОСОБА_1 звернулася знайома (колишня однокласниця), яка працює в КЗ “Златопільский ліцей №5” викладачем, та попросила ОСОБА_1 відвезти дітей на екскурсію до Полтави. Поїздка була запланована на 05.06.2026 року, вартість поїздки не обговорювалась, винагорода водію не передбачалася. Адвокат повідомляє, що між водієм та батьківським комітетом була домовленість про відшкодування витрат на пальне після повернення з екскурсії. 05 червня 2026 року вранці ОСОБА_1 з дітьми та двома дорослими, що їх супроводжували, вирушили у напрямку м. Полтави. Не доїжджаючи до блокпосту “Селекційна” Харківського району приблизно 15 метрів, відбулося ДТП з участю транспортного засобу Volkswagen LT 35 під керуванням ОСОБА_1 . Через ДТП поїздка не відбулася, була викликана швидка медична допомога, поліція, після оформлення ДТП автомобіль постановлений на спец.майданчик, де перебуває до теперішнього часу. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні матеріалів справи не були перевірені дані обставини, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять об`єктивних та переконливих відомостей про те, що притягуваний здійснював господарську діяльність у розумінні статті 164 КУпАП та є суб`єктом даного правопорушення. Наголошує, що необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів, а також отримання від здійснення виду діяльності доходу. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 161109 від 05 червня 2026 року не містить зазначення норми закону, яка була порушена ОСОБА_1 , не надано доказів того, що ОСОБА_1 отримував чи мав намір отримати дохід за надання послуг щодо перевезення пасажирів. Просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення та розглянути справу у її відсутність та у відсутність ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Основними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом ч. 1 ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність за даною нормою закону настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об?єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації, як суб?єкта підприємницької діяльності або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов?язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Згідно з п. 24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім, водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

При цьому, ліцензія - це право суб?єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (п. 5 ч, 1 ст. 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»). Під здійсненням без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно зі статтями 2, 9 Закону України «Про ліцензування певних

видів господарської діяльності» та ст. 4 Закону України «Про підприємництво», треба розуміти здійснення без ліцензії таких видів господарсько діяльності фізичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємництва, та юридичними особами. Отже, головною складовою даного складу адміністративного правопорушення є провадження господарської діяльності особою, яка нe має державної реєстрації, як суб?єкта господарювання, або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

Відповідно до п. 4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою КМУ від 02.12.2015 року №1001, господарська діяльність може провадитись частково за такими видами: 1) внутрішні перевезення пасажирів на таксі; 2) внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення; 3) внутрішні перевезення пасажирів автобусами; 4) внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями; 5) міжнародні перевезення пасажирів на таксі; 6) міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення; 7) міжнародні перевезення пасажирів автобусами; 8) міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями; 9) міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів).

Необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів, а також отримання від здійснення виду діяльності доходу. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями.

Разом з тим, відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно ч. 1 ст. 42 ГК України видом господарської діяльності є підприємницька діяльність, тобто самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Зокрема, відповідно до вимог ст. 58 ГКУ суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 ГКУ громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» роз`яснено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Таким чином, важливими і обов`язковими ознаками господарської діяльності є її систематичність (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) та її здійснення суб`єктом на власний ризик з метою одержання прибутку.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА « 161109 від 05.06.2026 року відсутня інформація про самостійність, регулярність та тривалість діяльності ОСОБА_1 , а також відомостей щодо отримання від такої діяльності прибутку.

Також відсутнє посилання на норму спеціального закону, який регламентує ту чи іншу діяльність, яка потребує ліцензування або державну реєстрацію суб`єкта господарювання.

Матеріали провадження не містять жодних пояснення понятих та очевидців з приводу здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності.

Крім того, в протоколі відсутні відомості щодо свідків.

Разом з тим, матеріали провадження не містять анкетних даних та пояснень осіб, які б підтвердили факт користування послугами ОСОБА_1 та відсутні докази про систематичність такої діяльності.

Основними засадами судочинства, визначеними п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, за вказаних обставин суд не має права з власної ініціативи у будь-який спосіб збирати докази винуватості особи.

Крім того, відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Вказані положення Конституції України поширюються на доведення винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.

Аналізуючи фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та долученій до нього докази, вважаю, що відсутня об`єктивна можливість прийти до однозначного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Згідно ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Невідповідність змісту протоколу про адміністративне правопорушення приписам ст. 256 КУпАП та неповнота допущена при зібранні працівниками поліції матеріалів адміністративного провадження, унеможливлюють доведення винуватості ОСОБА_1 судом.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , а тому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 247, 283, 130 ч.1 КпАП України, Законом України «Про судовий збір», суд,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.М.Якішина