Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №388/2339/24 — Долинський районний суд Кіровоградської області

справа № 388/2339/24

провадження № 1-кп/388/29/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.08.2024 за № 12024121150000110, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Долинська Долинського району Кіровоградської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, осіб на утриманні не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

встановив:

18.08.2024 ОСОБА_4 , перебував на території дачного кооперативу «Мічурінець» у м. Долинська Кропивницького району Кіровоградської області, де також перебував ОСОБА_6 . У подальшому, близько 18:00 години 18.08.2024 між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виникла сварка, під час якої ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно протиправно наніс один удар кулаком правої руки в область губ ОСОБА_6 . У результаті таких дій ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді: рани верхньої губи справа.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -не визнав, пояснивши, що його дії були спровоковані діями потерпілого по відношенню до його дружини. Надав покази про те, що 18.08.2024 на території дачного кооперативу «Мічурінець» у м. Долинська у потерпілого ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_7 виник словесний конфлікт з приводу несплати коштів членами кооперативу. У ході конфлікту ОСОБА_6 почав ображати його дружину ОСОБА_7 і це тривало близько 5 хв. Повідомив, що надавати покази щодо наступних подій він не бажає. Додатково пояснив що при зазначеному конфлікті були присутні приблизно 10-15 чоловік, у тому числі й свідки, які допитувались судом.

Цивільний позов обвинувачений не визнав.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 погодився з кваліфікацією вчиненого відносно нього діяння та повідомив, що обставини скоєного ОСОБА_4 відносно нього протиправного діяння у обвинувальному акті викладені вірно. Надав покази про те, що 18.08.2024 він перебував на території дачного кооперативу «Мічурінець» у м. Долинська. Того дня близько 18 год. між ним та так званим правлінням кооперативу, зокрема ОСОБА_7 виникла сварка щодо збору коштів. При цьому були присутні ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та інші. Під час конфлікту ОСОБА_4 наніс йому один удар кулаком справа в обличчя. Після цього ОСОБА_4 відтягнув ОСОБА_10 .

Заявлений цивільний позов потерпілий підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила, що обвинувачений є її чоловікам, а потерпілого вона знає як члена дачного кооперативу «Мічуринець». Надала суду показання про те, що 18.08.2024 на території дачного кооперативу «Мічурінець» у м. Долинська проводилися збори щодо питання оплати за електроенергію, на яких було вирішено поспілкуватися з боржниками. Під час спілкування з ОСОБА_6 виник конфлікт з приводу несплати за електроенергію. При цьому були присутні ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , її чоловік ОСОБА_4 та інші. Її чоловік ОСОБА_4 у ході конфлікту сказав ОСОБА_6 : - «Ти був «таким-то, таким-то» таким ти і залишився!». Після цього ОСОБА_6 кинувся до ОСОБА_4 . Вона закричала присутнім: - «Тримайте їх, а то буде бійка». Присутні їх розтягли. Ніяких ударів вона не бачила.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомив, що обвинуваченого та потерпілого знає як членів дачного кооперативу «Мічуринець», членом якого є й він. Надав суду показання про те, що 18.08.2024 близько 17 год. він був присутній на зборах на території дачного кооперативу «Мічурінець» у м. Долинська. Присутні на зборах гомоніли і щось кричали, але йому зателефонували і він відійшов поспілкуватися по телефону. Потім люди почали розходитись і він теж пішов додому. Обвинувачений та потерпілий були присутні на зборах, але конфлікту між ними він не бачив.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомила, що обвинуваченого та потерпілого знає як членів дачного кооперативу «Мічуринець», бухгалтером якого є вона. Надала суду показання про те, що 18.08.2024 близько 15 год. вона була присутня на зборах на території дачного кооперативу «Мічурінець» у м. Долинська. Також були присутні ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 ОСОБА_6 почав кричати, називав всіх аферистами, зокрема ОСОБА_7 ОСОБА_4 заступився за дружину і між ним та ОСОБА_6 відбулась словесна перепалка. Коли ОСОБА_6 кинувся до ОСОБА_4 ОСОБА_7 закричала: «Хлопці, зараз буде бійка!». Але якось розійшлись без бійки. Потім й усі розійшлись. На уточнююче питання пояснила, що після конфлікту тілесних ушкоджень на потерпілому вона не бачила.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомив, що обвинуваченого та потерпілого знає як членів дачного кооперативу «Мічуринець», членом якого є й він. Надав суду показання про те, що 18.08.2024 близько обіду він був присутній на зборах на території дачного кооперативу «Мічурінець» у м. Долинська. Також були присутні ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та інші, близько семи чоловік. Сталася суперечка між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ОСОБА_4 затіяв бійку з ОСОБА_6 та наніс останньому один удар. У бійку втрутився його син - ОСОБА_10 , який розборонив їх. Після цього він бачив на обличчі ОСОБА_6 кров.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повідомив, що обвинуваченого та потерпілого знає як членів дачного кооперативу «Мічуринець», членом якого є й він. Надав суду показання про те, що влітку 2024 року він був присутній на зборах на території дачного кооперативу «Мічурінець» у м. Долинська. Десь у другій половині біля воріт його дачі виник конфлікт між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у присутності інших членів кооперативу. Вони кричали один на одного, а його батько ( ОСОБА_9 ) намагався їх заспокоїти. ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 один удар кулаком у район щелепи. Після цього свідок розборонив їх. Згодом побачив, що у ОСОБА_6 була розбита губа.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , повідомив, що обвинуваченого та потерпілого знає як членів дачного кооперативу «Мічуринець», членом якого є й він. Надав суду показання про те, що 18.08.2024 він був присутній на зборах на території дачного кооперативу «Мічурінець» у м. Долинська. ОСОБА_6 почав ображати дружину ОСОБА_4 . Коли почалася сварка то він пішов, оскільки у нього на були приступи алергії і йому не можна хвилюватися. Чи наносив хтось комусь тілесні ушкодження він не бачив.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах, окрім отриманих у судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_6 та свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 також підтверджується фактичними даними про кримінальне правопорушення, які містяться у досліджених судом процесуальних джерелах доказів:

- висновку експерта № 123 від 20.08.2024, складеним за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , після проведення якої експерт дійшов висновку про таке:

1) згідно наданої медичної документації у гр. ОСОБА_6 1968 р.н. мали місце наступні тілесні ушкодження: рана верхньої губи справа.

2) згідно правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, наказ № 6 від 17 01 1995 року, пункту № 2.3.5 вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я. Діагноз забійно-рвана рана верхньої губи (шкіра та слизова оболонка) справа.

3) вказані тілесні ушкодження мають загальні ознаки дії тупих предметів (предмету). Вказане тілесне ушкодження могло виникнути в термін, що зазначений в обставинах випадку (а.к.п. 23);

- протоколі проведення слідчого експерименту від 11.09.2024 з фототаблицею до нього, за даними якого дізнавачем за участю потерпілого ОСОБА_6 , двох понятих та іншої особи було проведено слідчий експеримент по АДРЕСА_2 , де потерпілий ОСОБА_6 розповів про обставини події та показав механізм нанесення йому удару в область губ праворуч, що мало місце 18.08.2024 близько 18.00 години за адресою: дачне товариство «Мічурінець», м. Долинська Кропивницький район, Кіровоградська область (а.к.п. 24-26);

- висновку експерта № 132 від 12.09.2024, складеним за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , після проведення якої експерт дійшов висновку про таке: 1) тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_6 , 1968 р.н., що описані у висновку експерта № 123 від 20.08.2024, могли утворитися за обставин, що вказані у протоколі слідчого експерименту від 11.09.2024 за участю потерпілого ОСОБА_6 (а.к.п. 28);

- протоколі проведення слідчого експерименту від 15.11.2024 з фототаблицею до нього, за даними якого дізнавачем за участю потерпілого ОСОБА_6 , двох понятих та іншої особи було проведено слідчий експеримент по АДРЕСА_2 , де потерпілий ОСОБА_6 розповів про обставини події, вказав на механізм спричинення тілесних ушкоджень, а саме вказав, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 перебували стоячи один навпроти одного та ОСОБА_4 кулаком правої руки завдав один удар в області губ праворуч ОСОБА_6 , що мало місце 18.08.2024 близько 18.00 години за адресою: дачне товариство «Мічурінець», м. Долинська Кропивницький район, Кіровоградська область (а.к.п. 30-33);

- протоколі проведення слідчого експерименту від 15.11.2024 з фототаблицею до нього, за даними якого дізнавачем за участю свідка ОСОБА_9 , двох понятих та іншої особи було проведено слідчий експеримент по АДРЕСА_2 , де свідок ОСОБА_9 розповів про обставини події та показав механізм нанесення ОСОБА_6 кулаком правої руки один удар в області губ праворуч ОСОБА_6 , що мало місце 18.08.2024 близько 18.00 години за адресою: дачне товариство «Мічурінець», м. Долинська Кропивницький район, Кіровоградська область (а.к.п. 36-39);

- протоколі проведення слідчого експерименту від 15.11.2024 з фототаблицею до нього, за даними якого дізнавачем за участю свідка ОСОБА_9 , двох понятих та іншої особи було проведено слідчий експеримент по АДРЕСА_2 , де свідок ОСОБА_9 розповів про обставини події, вказав на механізм спричинення тілесних ушкоджень, а саме вказав, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 перебували стоячи один навпроти одного та ОСОБА_4 кулаком правої руки завдав один удар в області губ праворуч ОСОБА_6 , що мало місце 18.08.2024 близько 18.00 години за адресою: дачне товариство «Мічурінець», м. Долинська Кропивницький район, Кіровоградська область (а.к.п. 42-45);

- висновку експерта № 164 від 18.11.2024, складеним за результатами проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , після проведення якої експерт дійшов висновку про таке: 1) тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_6 , 1968 р.н., що описані у висновку експерта № 123 від 20.08.2024, могли утворитися за обставин, що вказані у протоколі слідчого експерименту від 15.11.2024 за участю потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_9 (а.к.п. 47).

Докази, які містяться у зазначених вище досліджених судом процесуальних джерелах (документах та висновках експертів) є належними та допустимими, оскільки отримані органом досудового розслідування у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, вони повністю узгоджуються між собою та містять у собі фактичні дані, які вказують на місце, час, спосіб спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , ступінь їх тяжкості та наслідки.

Оцінивши показання потерпілого ОСОБА_6 та свідківОСОБА_9 і ОСОБА_10 , надані ними під час судового розгляду, суд констатує, що вони є послідовними, несуперечливими та відповідають встановленим у ході судового розгляду фактичним обставинам справи і у повній мірі узгоджуються з вищезазначеними доказами, з процесуальних джерел, які визнані судом належними і допустимими, а отже такі показання є достовірними.

Поряд з цим судом відзначається, що покази свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 не підтверджують та не спростовують наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, вину ОСОБА_7 , а фактично підтверджують факт перебування обвинуваченого, потерпілого та свідків, зокрема ОСОБА_9 і ОСОБА_10 у певний час у конкретному місці, що передувала кримінальному правопорушенню.

Крім того, надаючи оцінку показанням обвинуваченого судом відзначається, що вони щодо місця та часу події інкримінованого кримінального правопорушення, а також кола її учасників не суперечать встановленим судом обставинам кримінального правопорушення.

Надаючи оцінку зазначеним вище доказам, які визнані судом належними і допустимими, як кожному окремо, так і в їх сукупності між собою та з отриманими у ході судового розгляду показаннями потерпілого та свідківОСОБА_9 і ОСОБА_10 , які визнані судом достовірними, суд констатує їх повну узгодженість і достатність для встановлення того, що у наслідок неправомірних дій ОСОБА_7 , що виразилося у нанесенні удару правою рукою в область губ ОСОБА_6 , у наслідок чого останній отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді рани верхньої губи справа, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілого.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, при встановлених судом обставинах, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне спричинення легкий тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України є кримінальним проступком; особу обвинуваченого, який перебуває у зареєстрованому шлюбі, осіб на утриманні не має, офіційно не працює, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, відсутність судимостей.

Обставин, які б пом`якшували покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не встановлено, оскільки під час судового розгляду не встановлено обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинувачуваного, його матеріальний стан, інформацію, що характеризує останнього, відсутність обставин, що пом`якшують покарання чи обтяжують його, суд дійшов висновку, що ОСОБА_7 слід призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді пробаційного нагляду на строк, який є мінімальним для даного виду покарання, із покладенням на засудженого обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_7 органом досудового розслідування не обирався, під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило, а тому судом питання щодо обрання запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого не розглядалось, і доцільність його застосування при ухваленні вироку судом не встановлена.

До початку судового розгляду потерпілий ОСОБА_6 реалізував своє право на пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні звернувшись до суду із цивільним позовом до обвинуваченого ОСОБА_7 , в якому (позові) просив стягнути з ОСОБА_7 на свою користь матеріальну шкоду у сумі 600,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Свої вимоги потерпілий ОСОБА_6 обґрунтовував тим, що протиправними діями ОСОБА_7 шляхом вчинення кримінального правопорушення йому було завдано матеріальну шкоду у вигляді понесених витрат на придбання ліків, частина яких була у нього вдома а іншу частину він придбав в аптеці. Також, зазначив, що йому було завдано моральну шкоду, що виразилося, зокрема, у тому, що він зазначв фізичного болю та порушено його нормальний спосіб життя.

Положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

За правилами ч. 1, ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Щодо вимоги про відшкодування матеріальної шкоди судом відзначається таке.

Відповідно до положень п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з умовами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Положеннями ч. 1 - ч. 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Пленумом Верховного суду України у п.п. «в» п. 19 Постанови № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» визначено, що розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Необхідність лікування потерпілого, придбання ним ліків та тривалість лікування підтверджується медичним документом, а саме, записами у медичній картці хворого (а.к.с. 31).

Документально підтверджена сума витрат позивача на лікування та придбання ліків становить 209,18 грн. (а.к.с. 30), яка підлягає стягненню з обвинуваченого у рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди.

Поряд з цим, судом відзначається, що інші заявлені позивачем до відшкодування витрати на лікування документально у грошовому виразі останнім не підтверджено.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди судом відзначається таке.

Відповідно до положень п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Положеннями ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 Постанови Пленуму).

Судом встановлено, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_6 дійсно зазнав моральних страждань, пов`язаних із фізичним болем та душевними стражданнями у наслідок отримання легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я та лікування їх наслідків.

Отже, внаслідок винних дій ОСОБА_7 ОСОБА_6 було завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.

Визначаючи розмір спричиненої моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер та обсяг болю і страждань, яких зазнав потерпілий, характер немайнових втрат, зокрема, враховує глибину душевних та фізичних страждань, яких зазнав останній безпосередньо у зв`язку із самою подією отримання тілесних ушкоджень та їх наслідками, які потребували зміни способу життя для відновлення здоров`я.

При цьому, судом зауважується, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення, та у жодному разі не може бути покаранням винної особи.

З урахуванням викладеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням принципу пропорційності, суд дійшов висновку, що розмір компенсації моральної шкоди, завданої ОСОБА_6 у грошовому виразі становить 4000,00 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого у рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Ухвалюючи рішення у даній справі у частині цивільного позову, суд щодо його умотивованості відзначає, що доводи сторін та їх представників у даній справі оцінені судом на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин, а відтак, інші доводи ними озвучені у судовому засіданні та зазначені ними у заявах по суті справи і заявах з процесуальних питань, які було подано до суду, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на суб`єктивному трактуванні ними фактичних обставин справи і норм матеріального права, судової практики та процесуального закону, а тому такі доводи враховуючи, зокрема, практику Європейського суду з прав людини, не вимагають детальної відповіді або спростування.

Документально підтвердженні процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 369-376 КПК України, -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На період відбування ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду покласти на останнього такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду та покладених на ОСОБА_4 обов`язків обчислювати з дня його постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 не обирався.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі його ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 389 Кримінального кодексу України.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 у рахунок відшкодування завданої шкоди 4209 (чотири тисячі двісті дев`ять) грн. 18 коп., з яких: матеріальна шкода - 209,18 грн.; моральна шкода - 4000,00 грн.

У задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Документально підтвердженні процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1