Постанова від 13 серпня 2026 р. у справі №342/750/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/750/26

Провадження № 3/342/127/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Городенка

Суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Гайдич Р.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Пронь Л.М.

адвоката – Вань І.Р.

розглянувши в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №2 (м.Городенка) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ст.124, ч.1 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Неповнолітній ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом допустив порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, також він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та не маючи полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Адміністративні матеріали за ст.124, ч.1 ст. 126 КУпАП та за ч.1 ст.130 КУпАП, які поступили до суду одночасно, складені стосовно тієї самої особи – ОСОБА_1 , та які одночасно розглядаються в одному суді. Тому дані справи про адміністративні правопорушення відносно нього було об`єднано в одне провадження.

Правопорушення були вчинені за наступних обставин.

21.06.2026 біля 02-30 год. на 85 км.+10 км а/д Р-20 м.Городенка неповнолітній водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ - мотоциклом Suzuki RGSX реєстраційний номер іноземної реєстрації НОМЕР_1 , допустив порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, також він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та не маючи полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Чим порушив вимоги п.2.1 ґ, 2.9 а,12.1, ПДР

У судові засідання призначені по справі на 08.07.2026, 23.07.2026, 07.08.2026, 14.08.2026 ОСОБА_1 не з`являвся, повідомлявся у встановленому законом порядку. Клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Оскільки ОСОБА_1 , будучи обізнаним про те, що відносно нього складено протоколи про адміністративне правопорушення, у судові засідання не з`являється, суд вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності, оскільки положення ст.268 КУпАП не встановлюють обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124, ч.1 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, а безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Вань І.Р. в судові засідання призначені по справі на 08.07.2026, 23.07.2026, 07.08.2026 не прибула, подавала клопотання про відкладення розгляду справи із зазначених нею підстав. Від адвоката 07.08.2026 до суду поступило письмове клопотання про закриття провадження по справі розгляд якого було відкладено на 14.08.2026.

14.08.2026 адвокат ствердила, що на розгляд справи ОСОБА_1 не прибуде. Повідомила, що вона знайома із матеріалами справи та просила подане нею письмове клопотання задовольнити та закрити провадження по справі із наведених в ньому підстав. В тексті клопотанні адвокат вказала про необхідність закриття провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Зазначила, що оскільки ОСОБА_1 на момент складання протоколів був неповнолітнім то працівниками поліції порушено його право на захист. Оскільки їх складання без участі батьків або захисника є грубим порушенням норм Конституції та міжнародного права, тощо.

Вислухавши адвоката Вань І.Р., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оглянувши відеозаписи надані працівниками поліції, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 1.1 ПДР, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п.1.9 ПДР , особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно вимог п.2.1ґ ПДР водій механічного ТЗ має мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”;

Відповідно до п.2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В п.12.1 ПДР зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Частиною 2 статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Ст.124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,

Згідно ч. 1 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів зміцнення законності.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Відповідно до даних протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №698825, ЕПР1 №698831, ЕПР1 №698822 від 21.06.2026 ОСОБА_1 керував 21.06.2026 біля 02-30 год. на 85 км.+10 км а/д Р-20 м.Городенка - мотоциклом Suzuki RGSX реєстраційний номер іноземної реєстрації НОМЕР_1 та допустив порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, також він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та не маючи полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вказані протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою на те особою - працівниками поліції, після встановлення особи правопорушника, відповідно до вимог ст.254 КУпАП, а саме не пізніше 24-годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлений ст.256 КУпАП. Протоколи підписані уповноваженими особами та ОСОБА_1 без будь-яких зауважень до їх змісту.

Матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколів про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Відсутні дані і про їх неправомірну поведінку під час доставлення водія мотоцикла до медичного закладу одразу після ДТП.

Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Таким чином, згідно положень ст.270 КУПАП залучення законного представника неповнолітньої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є правом цієї особи або її законного представника.

Відповідно до ст.13 КУпАП неповнолітні віком від 16 до 18 років у разі вчинення правопорушень,передбачених, зокрема, ст.ст.124, 126, 130 КУпАП, несуть відповідальність на загальних підставах.

КУпАП не передбачає обов`язку посадової особи, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, залучати при складанні протоколу законного представника або захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та є неповнолітньою у віці від 16 до 18 років.

В матеріалах справи відсутня інформація, що неповнолітній ОСОБА_1 затримувався працівниками поліції у порядку ст.261 КУпАП.

А на відеозаписах відображено, що неповнолітнього було тільки доставлено працівниками поліції одразу після виявлення його на місці ДТП саме до медичного закладу, що не є його затриманням в розумінні норм чинного законодавства. Де було здійснено огляд його стану здоров`я працівниками медичного закладу після ДТП. І тільки після цього працівники поліції продовжили з`ясовувати обставини справи за участі ОСОБА_1 , який перебував уже в медичному закладі.

На прохання поліцейського надати контакти або повідомити батьків чи когось із інших близьких родичів про ДТП за його участі, сам ОСОБА_1 повідомляв поліцейським, що його обоє батьків відсутні за місцем проживання в с.Ясенів-Пільний і, що він мешкає сам. Тобто він сам повідомляв про неможливість повідомлення та прибуття його близьких родичів до нього в медичний заклад де він спілкувався із медичними працівниками та поліцейськими на прохання поліцейських.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень передбачених ст.124, ч.1 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме даними:

- протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №698825, ЕПР1 №698831, ЕПР1 №698822 від 21.06.2026 ОСОБА_1 в котрих зазначено про те, що ОСОБА_1 керував 21.06.2026 біля 02-30 год. на 85 км.+10 км а/д Р-20 м.Городенка - мотоциклом Suzuki RGSX реєстраційний номер іноземної реєстрації НОМЕР_1 та допустив порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, також він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та не маючи полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Протоколи підписані ОСОБА_1 без будь-яких зауважень до їх змісту;

- рапортів працівників поліції про обставини ДТП яка відбулась 21.06.2026 за участі водія ОСОБА_1 ;

- направлення на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 21.06.2026 в котрому зазначено про результат огляду в приміщенні медичного закладу 1,42 проміле;

- довідки №34 за підписом медичного працівника Городенківськорї БЛІЛ в котрій зазначено про огляд лікарем ОСОБА_1 із діагнозом гостра алкогольна інтоксикація;

- результату токсилогічного дослідження №1031 проведеного на підставі наявного біологічного матеріалу – крові ОСОБА_1 , відбір якої відбувся 21.06.2026 о 04-00 год. в «Городенківській БЛІЛ ГМР» із твердженням про виявлення етанолу концентрація якого становить – 1,41 проміле;

- схеми місця ДТП датованої 21.06.2026 де описано місцезнаходження ТЗ після ДТП та пошкодження які вони отримали;

- фотографіями мотоцикла та його розміщення на дорозі після ДТП.

Даними DVD-R дисків із відеозаписами події, що мала місце за участі ОСОБА_1 , 21.06.2026, а саме де відображено:

-розміщення ТЗ після ДТП в темну пору доби;

-знаходження пасажирки мотоцикла лежачи в мотошоломі на проїжджій частині дороги після ДТП і коли вона повідомила, що їхала на мотоциклі як пасажир та потрапила в ДТП, також вона стверджувала, що просила водія їхати помаліше;

- поліцейські повідомили потерпілій – пасажирці мотоцикла, що вони викликали швидку медичну допомогу для надання їй медичної допомоги і що їй вставати категорично заборонено, щоб не нашкодити собі;

- медичні працівники прибувши на ТЗ швидкої медичної допомоги госпіталізували потерпілу пасажирку мотоцикла до медичного закладу;

- водія мотоцикла спочатку не було на місці ДТП і місця його перебування не було видно в темну пору доби, а через кілька хвилин він прибув до поліцейських які були там та розповідав про ДТП, що трапилась за його участі;

- поліцейські одразу з`ясовували у водія мотоцикла про його стан здоров`я та доправили його до медичного закладу для встановлення його стану здоров`я після ДТП;

- в медичному закладі ОСОБА_1 надав поліцейським документ, що посвідчує його особу та категорично повідомив, що на даний час він проживає сам в с.Ясенів-Пільний і його батьків чи інших близьких родичів нема за місцем проживання і тому взагалі ніхто із родичів не може до нього прибути в медичний заклад;

- перебуваючи в медичному закладі водій був оглянутий медичними працівниками і працівники поліції повідомили йому про необхідність з`ясування чи не перебуває він в стані алкогольного сп`яніння;

- спочатку ОСОБА_1 відмовлявся проходити огляд, а пізніше його пройшов;

- результат тесту 1,42 проміле;

- дані результату тесту ОСОБА_1 не заперечувались;

- водій мотоцикла – ОСОБА_1 , під час спілкування із поліцейськими та із медичними працівниками, жодного разу не заперечив факту керування ним мотоциклом в момент ДТП;

- ОСОБА_1 після надання допомоги медичними працівниками в приміщенні медичного закладу було повідомлено про складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлено про його права та вручено копії протоколів;

- також пасажирка мотоцикла перебуваючи в медичному закладі в одному приміщенні із Шевчуком та працівниками поліції не заперечувала факту його керування мотоциклом під час ДТП.

Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися за участі водія ОСОБА_1 із моменту його виявлення на місці ДТП до ознайомлення із змістом протоколів. Та підтверджують факт керування ОСОБА_2 21.06.2026 із порушенням ПДР, що ним не заперечувалось під час спілкування з поліцейськими.

Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними.

Вище зазначені докази в цілому жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Судом критично розцінюються твердження адвоката Вань Р.І. про необхідність закриття провадження по даній справі тільки на підставі того, що поліцейські зобов`язані були забезпечити участь захисника чи когось із батьків під час складання протоколів відносно неповнолітнього ОСОБА_1 . Оскільки в матеріалах справи відсутня інформація про затримання неповнолітнього ОСОБА_1 працівниками поліції, а є тільки інформація про його доставлення виключно до медичного закладу де йому надавалась допомого медичними працівниками. Також на прохання поліцейського надати інформацію, щоб було можливо повідомити батьків чи інших когось із близьких родичів про ДТП за його участі, ОСОБА_3 категорично ствердив, що батьків немає і він живе сам.

Також суд звертає увагу сторони захисту, що згідно норм чинного законодавства за правопорушення які інкриміновані неповнолітньому ОСОБА_1 він несе відповідальність на загальних підставах. Сам факт складання протоколів, які складались відносно нього поліцейськими, та зміст яких доводився до його відома і копії яких він отримав, не вимагає обов`язкової участі захисника чи батьків неповнолітнього.

Крім іншого ні ОСОБА_1 , ні його батьки чи захисник не надали суду інформації про неправомірну поведінку поліцейських під час доставлення неповнолітнього до медичного закладу від місця ДТП, під час спілкування із ним чи під час складання протоколів та вручення їх копій.

Судом береться до уваги і те, що стороною захисту не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що неповнолітній ОСОБА_1 не керував ТЗ 21.06.2026 в нічну пору доби в стані алкогольного спяніння та, що то не він вчинив ДТП.

Ще суд звертає увагу учасників справи, що неповнолітнього ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу в нічний час з місця ДТП, під час дії комендантської години і неповнолітній стверджував, що його батьки відсутні за місцем проживання. І ні захисником ні будь-ким іншим не надано судом інформації про причини перебування неповнолітнього не за місцем проживання, як і не надано інформації, що батьки неповнолітнього взагалі прибули до медичного закладу де перебував їх неповнолітній син в нічний час після ДТП.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (п.65).

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративних правопорушень в діях особи, щодо якої складено протоколи, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом під час якого він допустив порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, також він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та не маючи полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адмінправопорушення, передбаченого ст.124, ч.1 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП, і його дії кваліфіковано правильно, оскільки він керуючи транспортним засобом допустив порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, також він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та не маючи полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У рішення ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

Судом враховуються при призначенні покарання вимоги ст. 61 Конституції України, в якій зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. А судом було об`єднано декілька справ про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності в одне провадження.

Керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, характер вчиненого ним адміністративних правопорушень, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, тому вважаю за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, відповідно до вимог ст.36 КУпАП, а саме у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, як передбачено в санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яка є суворішою санкцією ніж та, що передбачає відповідальність за ст.124 та ч.1 ст.126 КУпАП.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.

Адміністративне стягнення відповідно до ст.23 КУпАП є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП особа, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачує судовий збір у розмірі, визначеному п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір». Учасниками справи не надано доказів, що ОСОБА_1 є особою яка звільнена від сплати судового збору. Також він підлягає відповідальності за інкриміновані йому правопорушення на загальних підставах. Відповідно з нього слід стягнути судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 33-35, 40-1, 124, 126, 130, 221, 251, 266, 283-285, 294, 299, 307, 308 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за ст.124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень;

- за ч.1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25 (двадцяти п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 грн;

- за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік

Стягнути з ОСОБА_1 до державного бюджету судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

На підставі ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Городенківський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: Гайдич Р. М.