Рішення від 16 серпня 2026 р. у справі №173/2123/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2123/26

Номер провадження2/173/1853/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Островерхової А.В., за участю секретаря судового засідання Прокоф`євої Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2026 року до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначає, що 14 квітня 2020 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по П`ятихатському району та міста Вільногірську Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) був зареєстрований шлюб між позивачем та ОСОБА_2 .

Від шлюбу у сторін народився син — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначає, що на даний час дитина проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на повному її утриманні. ОСОБА_2 з 2022 року перебуває на службі у ЗСУ.

У зв`язку із зазначеним просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частина від заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати від дня пред`явлення позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників розгляду справи.

Враховуючи, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

За приписами ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши подані заяви і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 14 квітня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по П`ятихатському району та місту Вільногірську Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією витягу з реєстру територіальної громади від 13 травня 2026 року.

З копії витягу з реєстру територіальної громади № 2026/008912460 від 01 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

За вказаною адресою також зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією витягу з реєстру територіальної громади № 2023/006094203 від 07 серпня 2023 року.

Згідно з копією Акта депутата про встановлення фактичного проживання від 03 червня 2026 року за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом статті 18 Конвенції про права дитини - батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов`язок виховувати та розвивати дитину найважливіший обов`язок матері і батька.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Положеннями частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем та учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 .

Оскільки дитина проживає разом з матір`ю, а відповідач є батьком дитини та на нього покладено однаковий з позивачем обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення дитини, враховуючи те, що відповідач не надав будь-яких заперечень щодо позовних вимог, суд вважає за можливе задовольнити заявлені позовні вимоги та стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

В силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору. За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 )на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 )аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 25 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 )на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Островерхова