Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №706/1983/25 — Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/1983/25

1-кп/706/75/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі :

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області матеріали об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Козаче Христинівського району Черкаської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з повною середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ч.1 ст. 125, ст. 126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 систематично вчиняє відносно своєї колишньої співмешканки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, що призводить до психологічних та фізичних страждань, суттєво погіршує якість життя потерпілої.

Так, ОСОБА_4 08.08.2025 близько 19 год 05 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у приміщенні літньої кухні домоволодіння АДРЕСА_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до своєї співмешканки ОСОБА_5 , з метою спричинення їй тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, в ході суперечки наніс останній близько чотирьох ударів руками в область голови, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_5 втратила рівновагу та впала на підлогу, після чого ОСОБА_4 наніс ще один удар ногою в область обличчя потерпілої, внаслідок чого спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді: «Х»-подібної рани в ділянці черевної обвідки нижньої губи по середині з переходом на слизову оболонку, косого перелому носової кістки, що згідно висновку експерта № 05-7-01/448 від 20.08.2025 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та синця над зовнішньою частиною правої брови, синців на верхніх та нижніх повіках правого та лівого ока з переходом в щічно-виличні ділянки, що згідно того ж висновку експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, тим самим вчинивши діяння, що має ознаки фізичного насильства, як форми домашнього насильства відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за що визнаний винним вироком Христинівського районного суду Черкаської області від 02.10.2025 у справі № 706/1227/25 за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 гривень.

Також він, не зробивши належних висновків, 12.09.2025 о 04 год 00 хв по вулиці Київська села Краснопілка Гайсинського району Вінницької області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив насильство в сім`ї психологічного характеру відносно свої співмешканки ОСОБА_5 , а саме: ображав її словами брутальної лайки, погрожував фізичною розправою, намагався вчинити бійку, поводив себе агресивно, чим скоїв правопорушення, за що притягнутий постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 12.10.2025 у справі № 129/3344/25 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Також він, не зробивши належних висновків, 15.09.2025 близько 19 год 15 хв, перебуваючи на території подвір`я домоволодіння АДРЕСА_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , з метою спричинення їй тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, в ході суперечки наніс останній декілька ударів долонею в область обличчя: рани слизової нижньої губи дещо справа, що згідно висновку експерта № 05-7-01/549 від 07.10.2025 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та синця перенісся, синця правої виличної ділянки, що згідно того ж висновку експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, тим самим вчинивши діяння, що має ознаки фізичного насильства, як форми домашнього насильства відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за що визнаний винним вироком Христинівського районного суду Черкаської області від 11.12.2025 у справі № 706/1496/25 за ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

ОСОБА_4 , продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 29.10.2025 близько 17 год 40 хв, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на пероні залізничного вокзалу станції Христинівка по вулиці Станційна, 19 міста Христинівка Уманського району Черкаської області, де зустрівся з колишньою співмешканкою - ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання на ґрунті неприязних відносин, вчинив відносно неї дії психологічного насильства, що проявилось у словесних образах потерпілої нецензурними словами, та наніс останній декілька ударів в область обличчя, внаслідок чого спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді синців на верхній та нижній повіках обох очей, синець на лівій виличний ділянці щоки, садно спинки носу, ранку на рожевій облямівці нижньої губи, що згідно висновку експерта № 05-7-01/628 від 10.11.2025 відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило фізичний біль ОСОБА_5 та призвело до погіршення якості її життя: втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, вона перебуває у пригніченому і тривожному стані.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 126-1 КК України – домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Окрім того, ОСОБА_4 03.12.2025 близько 20 год 00 хв, перебуваючи навпроти домоволодіння АДРЕСА_2 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , з метою спричинення їй тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, в ході суперечки наніс останній близько 6-7 ударів руками в область голови та обличчя, внаслідок чого ОСОБА_5 втратила рівновагу та впала на землю, після чого ОСОБА_4 наніс ногами ще близько 5-6 ударів в область голови ОСОБА_5 , внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження у виді: синця на шкірі лобної ділянки на 1 см вище правої брови, синців на шкірі обох нижніх повік, синця на спинці носу, що згідно висновку експерта № 05-7-01/54 від 28.01.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, тим самим вчинивши діяння, що має ознаки фізичного насильства, як форми домашнього насильства відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Постановленою 16.06.2026 судом ухвалою кримінальне провадження № 706/1983/25 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та № 706/131/26 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, об`єднані в одне провадження із присвоєнням ЄУН №706/1983/25.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, викладені в обвинувальному акті обставини не заперечував. Також пояснив, що із потерпілою ОСОБА_5 він спільно проживав протягом двох років як сім`я, мали спільний побут та бюджет, фактично перебуваючи у сімейних відносинах із відповідними взаємними правами та обов`язками. На даний час спільно не проживають, відносин не підтримують, лише вітаються при випадкових зустрічах у місті. До потерпілої він не телефонує, до місця її проживання не наближається. Щодо події на залізничному пероні пояснив, що вони сиділи, спілкувалися, після чого «якось так вийшло», що він зламав їй мобільний телефон та спричинив потерпілій тілесні ушкодження. Деталей (куди саме бив і скільки разів) чітко не пам`ятає, оскільки пройшло багато часу та він перебував на той момент у стані алкогольного сп`яніння. Щодо конфлікту, який виник біля будинку №23 по вул. Симоненка в м. Христинівка обвинувачений підтвердив, що наносив потерпілій удари руками та ногами. У судовому засіданні обвинувачений також зазначив, що усвідомлює протиправність своїх вчинків та засуджує власну поведінку. Усвідомлення скоєного до нього приходить лише наступного дня, перед потерпілою за вчинене вибачався.

Відповідно до ч. 1 ст. 348 КПК України суд встановив, що обвинуваченому ОСОБА_4 суть обвинувачення зрозуміла. Обвинувачений визнає свою вину у вчинені кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 125, ст. 126 -1 КК України, погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, його показання не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

З огляду на беззаперечне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини у вчиненні інкримінованих йому діянь, згодою із кваліфікацією вчиненого, відсутність заперечень щодо встановлених обставин учасників судового провадження, відсутність сумнівів щодо добровільності та істинності їх позицій, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого, з метою з`ясування наявності обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обтяжують чи пом`якшують покарання.

Наслідки розгляду справи відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження судом роз`яснені.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала суду, що з обвинуваченим ОСОБА_4 наразі у стосунках не перебуває, хоча раніше вони протягом двох років проживали разом як співмешканці. Насильство з його боку мало систематичний характер. Спочатку він поводився нормально, але згодом почав застосовувати фізичну силу - «тягнути руки». Деякий час вона терпіла, але через постійні напади почала звертатися із заявами до поліції, оскільки хвилюється за своє життя та життя своєї матері. Усі обставини, зафіксовані в протоколах, повністю відповідають дійсності. Щодо подій на залізничному вокзалі, які мали місце 29 жовтня 2025 року, потерпіла зазначила, що зустрілася із обвинуваченим на пероні станції Христинівка. Під час розмови ОСОБА_4 раптово вирвав у неї телефон, зламав його навпіл і викинув. Після цього почав застосовувати до потерпілої фізичну силу. Потерпілій вдалося втекти від нього лише тоді, коли він відволікся біля магазину «Табачка», після чого вона забігла до відділку поліції та повідомила про вчинене. Щодо спричинення тілесних ушкоджень біля будинку у грудні 2025 року потерпіла зазначила, що подія мала місце на вулиці Василя Симоненка біля будинку сусідів. Вона з мамою вийшли з двору, намагаючись піти від обвинуваченого, проте він догнав їх і почав бити потерпілу. Спочатку наніс близько 5-6 ударів руками, а коли та впала на землю - почав бити ногами. Напад зупинили перехожі, які викликали поліцію. Потерпіла підтвердила, що на даний момент із обвинуваченим спільно не проживає і практично не спілкується, примирення між нами не можливе. Водночас подія у грудні 2025 року була останнім інцидентом, у послідуючому обвинувачений будь – яких неправомірних дій щодо неї не вчиняв, не наближався до її домоволодіння, не телефонував.

Допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілу ОСОБА_5 , дослідивши письмові докази, які характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 доведена і він повинен нести відповідальність за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто за умисне легке тілесне ушкодження, та за вчинення злочину, передбаченого ст. 126 -1 КК України, а саме: домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст.65-68 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння, та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.

При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд враховує, що обвинувачений скоїв кримінальний проступок та нетяжкий злочин, не має незнятих та непогашених судимостей, не одружений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває.

Приписами абзацу 20 статті 368 КПК України встановлено, що ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Дані досудової доповіді, досліджена інформація, що характеризує ОСОБА_4 за місцем його проживання, умов його життєдіяльності та відносин у суспільстві, високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, свідчать, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. Згідно досудової доповіді виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально – виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, у тому числі із покладенням на обвинуваченого обов`язку виконувати заходи передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства».

Призначаючи ОСОБА_4 покарання за скоєне, суд, керується ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи викладене, обставини вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, засудження ним своєї протиправної поведінки, наявність двох обставин, що обтяжують покарання, та відсутність обставин, що його пом`якшують, думку потерпілої, позицію прокурора та відомості досудової доповіді, суд приходить до висновку, що для досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, а саме виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень є необхідним та достатнім призначити йому покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу, а за ст. 126- 1 КК України – у виді пробаційного нагляду, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України, та визначенням остаточного покарання з урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України.

У ході судового розгляду справи підстав для застосування до обвинуваченого обмежувальних заходів, передбачених статтею 91 - 1 КК України, не встановлено.

Судом з`ясовано, що наразі обвинувачений із потерпілою проживають окремо, не спілкуються, обвинувачений не наближається до місця проживання ОСОБА_5 та не телефонує їй, зустрічей не шукає, протиправних дій із грудня 2025 року щодо неї не вчиняє.

З огляду на викладене, а також із урахуванням того, що суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду із покладенням на нього обов`язків, визначених статтею 59-1 КК України, підстав для застосування до ОСОБА_4 обмежувальних заходів за статтею 91 - 1 КК України суд не вбачає.

Підстави для застосування ст. 69, 69-1 КК України відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, клопотань про їх застосування до суду не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369 – 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 та ст. 126-1 КК України.

Призначити ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Призначити ОСОБА_4 за ст. 126 -1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч.3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання домашнього насильства».

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Христинівський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з моменту його проголошення з урахуванням обмежень, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Суддя ОСОБА_6