Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №526/2298/26 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/2298/26

Провадження № 2/526/1462/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч цивільну справу № 526/2298/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,

в с т а н о в и в:

13 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Ухвалою судді від 15 липня 2026 року відкрито провадження у справі.

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку смс повідомлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , шлюб між батьками зареєстровано 13 липня 2021 року.

ОСОБА_3 разом з матір`ю фактично проживають, як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд встановив, що між сторонами існують сімейні правовідносини.

Відповідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладений рівною мірою на обох батьків, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі, сплата аліментів одним з батьків, а в даному випадку батька, який живе окремо, є однією з форм його участі в утриманні дітей. Оскільки відповідач є батьком дитини, тому нарівні з матір`ю зобов`язаний утримувати її до досягнення повноліття.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвеції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

- стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

- стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

- наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

- доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

- інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку .

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Аналізуючи надані сторонами докази, враховуючи потреби дитини певного віку, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на утримання сина аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття.

При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлена права звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину в разі зміни матеріального стану відповідача, а відповідач, в разі наявності підстав, має право звернулись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1331.20 грн. у частині позовних вимог про стягнення аліментів, від сплати якого позивач була звільнена відповідно положень п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 180, 182,183 Сімейного кодексу України, ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

- позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити.

Стягти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 липня 2026 року до його повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягти з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331.20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , фактично проживає, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_2 .

Головуюча: Л. В. Максименко