Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №362/6529/23 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/6529/23

Провадження 3/362/1540/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.08.2026 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, жителька АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 104805 від 09.10.2023, 11.09.2023 о 13:30 год. у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилилася від передбачених законом обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання своєї дитини ОСОБА_2 , 2008 року народження, а саме ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_3 .

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 184 КУпАП.

ОСОБА_1 у судові засідання не прибула.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Янчук А.А. (діє на підставі ордеру серія АІ № 1486117 від 31.10.2023 та договору № 1 від 30.10.2023) скерував до суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 добросовісно виконує обов`язки щодо виховання сина. Свою позицію обґрунтовує тим, що подія трапилася на території ОЗО "Васильківський академічний ліцей "Успіх" за адресою: м. Васильків, вул. Шевченка, 46, а не в місці, яке зазначено у протоколі. На переконання захисника, якщо дитина перебуває у школі/садку відповідальність несе педагог та адміністрація освітнього закладу.Вважає, що при оформленні протоколу та додатків до нього уповноваженою на те особою не вжито всіх заходів для встановлення всіх обставин події.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив таке.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Диспозиція цієї норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення уповноважена особа зобов`язана зазначити в ньому закон/норму закону, яку порушила особа, відносно якої складено протокол.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 1998 року у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції Україниі законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких обов`язків батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ч. 1 ст. 184 КУпАП (зокрема, про обов`язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст. ст.150 і 180 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Зі змісту положень ст. 150 СК України вбачається, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Вказаний перелік обов`язків є вичерпним.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, надано такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 104805 від 09.10.2023 протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 11.09.2023, пояснення ОСОБА_4 , направлення на проведення дослідження трупу/попереднього судово-медичного огляду від 11.09.2023, висновок експертного дослідження Васильківського відділення КЗКОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 288 від 28.09.2023.

Надаючи оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, суд констатує, що зі змісту правопорушення ОСОБА_1 ставиться в провину неналежне виконання передбачених законодавством обов`язків щодо незабезпечення виховання сина, який наніс тілесні ушкодження ОСОБА_3 .

Проте, протокол про адміністративне правопорушення не відображає суті правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та не містить всіх ознак об`єктивної сторони вказаного правопорушення, в ньому не зазначені конкретні відомості, які б свідчили про конкретний обов`язок матері, передбачений законом, та спосіб ухилення від його виконання.

З наданих до суду матеріалів суд не вбачає об`єктивного підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина, сам по собі факт бійки у школі між дітьми не свідчить про ухилення матері від виконання обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Випадок, що стався, не обов`язково є наслідком неправильної поведінки матері, а також суд зауважує, що події відбувалися на території навчального закладу, тобто конфлікт та бійка дітей відбувалися під час перебування у школі, коли нагляд за ними має відбуватися педагогічними працівниками (вчителями, класним керівником тощо) відповідно до статті 54 Закону України "Про освіту".

Таким чином, жодних об`єктивних даних щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання обов`язків батька не встановлено, а зазначені у протоколі обставини у розумінні вимог ч. 1 ст. 184 КУпАП не можуть розцінюватися як ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, матеріали справи не містять, а протоколу про адміністративне правопорушення недостатньо для доведення винуватості останньої.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

У силу статті 19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами статті 7 КУпAП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з aдміністративним прaвопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про aдміністративні прaвопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності, які за аналогією права із кримінальним процесом притаманні і КУпАП, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Зважаючи на викладене, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до висновку про недоведеність у даному випадку вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за стандартом доведення «поза розумним сумнівом» і наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 cт. 247 КУпAП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення

Керуючись ст. ст. 7, 9, 184, 247, 280, 283, 284, 287-291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі п 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя В.М. Дорошенко