Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №359/9933/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/9933/25

Провадження № 2/359/1036/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Шуст А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

20.08.2025 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача Лисенко О.С. надійшла вищезазначена позовна заява, з проханням : стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 30.10.2024-100000722 від 30.10.2024 у розмірі 30610 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. (а.с.2-17).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.10.2024 позивач уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 30.10.2024-100000722, за яким надано кредит у розмірі 13000 гривень строком на 98 днів. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу обумовлену суму кредитних коштів. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим, станом на момент пред`явлення позову, утворилась заборгованість у розмірі 30610 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13000 грн., по процентам в розмірі 8510 грн., по комісії 650 грн., додаткової комісії 950 грн., по неустойці за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, у розмірі 6500,00 грн.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а. с. 60-61).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, а також заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.

Відповідно до вимог ст. ст. 223, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що 30.10.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено кредитний договір № 30.10.2024-100000722, сума кредиту – 13000 грн., строком на 98 днів, процентна ставка процентна ставка «Стандарт» - 1 % за один день користування кредитом (застосовується протягом перших трьох періодів користування кредитом), процентна ставка «Економ» - 0,5 % за один день користування кредитом (застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовуєиться процентна ставка «Стандарт»), комісія , пов`язана з наданням кредиту – 5% від суми Кредиту, що становить 650 гривень (нараховується та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів), комісія за обслуговування кредитної заборгованості («Комісія за обслуговування)» - 650 грн. у кожному з трьох чергових періодів , наступних за першим черговим періодом (нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів), - що підтверджується додатком до анкети позичальника, пропозицією про укладення кредитного договору (оферта), підтвердженням укладення кредитного договору, паспортом споживчого кредиту (а. с. 23, 28-44).

Зазначені в договорі реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику : 5168-75ХХ-ХХХХ-3022.

Встановлено, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, надало відповідачу кошти в сумі 13000 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. №48-1808 від 18.08.2025, відповідно до якого 30.10.2024 10:32:34 на суму 13000 грн. зараховано на картку НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – 552173729, призначення платежу : видача за договором кредиту № 30.10.2024-100000722 (а. с.56), а також укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Договором про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04 січня 2024 року (а.с.45-54).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 зазначає, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною другою цієї статті встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, в силу вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Також суд враховує, що відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку (фінансової установи) встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 частини першої ст. 1 та частини другої ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11 лютого 2021 року № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 вище зазначених Правил кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.

Отже, така форма витрат, як комісія за надання кредиту та комісія за обслуговування кредиту, існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Факт укладення договору та отримання кредитних коштів відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов`язання за за кредитним договором № 30.10.2024-100000722 від 30.10.2024 належним чином не виконав, у результаті чого станом на дату звернення до суду за відповідачем рахувалася заборгованість у розмірі 30610 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 13000 грн., по процентам в розмірі 8510 грн., по комісії 650 грн., додаткової комісії 950 грн., по неустойці за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, у розмірі 6500,00 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором (а. с. 24).

Суд не має сумнівів щодо правильності розрахованого розміру заборгованості, оскільки розмір нарахованих відсотків та комісії не перевищує розміру платежів, передбачених погодженим сторонами графіком платежів (пункт 14 Кредитного договору). Будь-яких доказів виконання зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків та комісії, які б спростовували наведений розрахунок, відповідачем не надано, як і не повідомлено суду про наявність таких доказів або джерела їх отримання.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитом, процентами та комісією.

В частині нарахованої неустойки в сумі 6500грн. підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відповідач звільнений від спати неустойки.

Так, згідно із вимогами п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Тому нарахована позивачем неустойка в розмірі 6500 грн. підлягає виключенню із загального боргу за кредитним договором.

З огляду на це суд вважає, що позов є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» належить стягнути борг за кредитним договором №30.10.2024-100000722від 30.10.2024 у розмірі 24110 гривень, з яких: 13000 гривень – заборгованість по тілу кредиту, 8510 гривень – заборгованість за процентами, 2600 гривень – заборгованість за комісією.

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем (а. с. 1), у розмірі 2422,40 грн., підлягають стягненню на його користь з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 280-284 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №30.10.2024-100000722 від 30.10.2024 у розмірі 24110 гривень (двадцять чотири тисячі сто десять гривень), з яких: 13000 гривень – заборгованість по тілу кредиту, 8510 гривень – заборгованість за процентами, 2600 гривень – заборгованість за комісією, - а також судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 373568833, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання (проголошення), має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня підписання рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів