Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №359/13597/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/13597/25

Провадження № 2/359/2127/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Кулакевич В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

18.11.2025року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача Лисенко О.С. надійшла вищезазначена позовна заява, з проханням : стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 11.03.2025-100002005 від 11.03.2025 у розмірі 13280 грн. 00 коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп..

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.03.2025 позивач уклав з відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір № 11.03.2025-100002005, за яким надано кредит у розмірі 4000 гривень на строк, вказаний в заявці. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу обумовлену суму кредитних коштів. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим, станом на дату подання позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 13280,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000,00 грн., по процентам в розмірі 6200,00 грн., неустойки 2000,00 грн..

12.03.2026 до суду в системі «Електронний суд» від відповідача надійшла заява – відзив на позовну заяву (а.с.62-63), за змістом якої відповідач просив суд задовольнити позов частково, визначити не співмірними заявлені санкції та визначити загальну суму заборгованості не більше 6000 грн., у решті позовних вимог відмовити, судові витрати розподілити пропорційно задоволеним вимогам, у разі задоволення позову, просив надати розстрочку строком на 6 місяців. Відповідач вважає, що нарахування 9280 грн. при тілі кредиту 4000 грн. а надмірним фінансовим тиском. Також повідомив, що є інвалідом ІІ групи, учасником бойових дій. Є дохід формується із соціальних виплат та є обмеженим. Звертає увагу, що при частковому задоволенні позову, судовий збір підлягає стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а. с. 56-57).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, додаткових заяв та клопотань до суду не направив.

З урахуванням вимог ст.223,280 ЦПК України та поданого відзиву суд вважав за можливе розглядати справу за відсутності сторін.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що 11.03.2-25 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) укладено кредитний договір № 11.03.2025-100002005, сума кредиту – 4000 грн., строком на 217 днів, дата повернення кредиту – 13.10.2025, процентна ставка процентна ставка «Стандарт» - 1 % за один день користування кредитом (застосовується протягом перших трьох періодів користування кредитом), процентна ставка «Економ» - 0,5 % за один день користування кредитом (застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовуєиться процентна ставка «Стандарт»), комісія , пов`язана з наданням кредиту – 9% від суми Кредиту, що становить 360 гривень (нараховується та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів), комісія за обслуговування кредитної заборгованості («Комісія за обслуговування)» - 360 грн. у кожному з двох чергових періодів , наступних за першим черговим періодом (нараховується кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів) - що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (оферта), відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, Додатком до кредитного договору – інформаційним повідомленням позивальника (а. с. 32-44).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитним договором становить 2526,92%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача – 11280,00 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом – 7280,00 грн. (п.16 Кредитного Договору).

Зазначені в договорі реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику : 5168-74ХХ-ХХХХ-4969.

Згідно із графіком платежів (п.14 Кредитного договору) сплата процентів, мала здійснюватися щомісячно з 10.04.2025 по 13.10.2025 ( по 1240 грн. – перші три місяці, та по 620 грн.- наступні чотири місяці), сплата комісії перші три місяці 10.04.2025, 11.05.2025 та 11.06.2025 (по 360 грн.), повернення кредиту мало бути здійснено в останній місяць – 13.10.2025,

За змістом п.17 Кредитного договору встановлена неустойка - 60,00грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Встановлено, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, надало відповідачу кошти в сумі 4000 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. №159-1111 від 11.11.2025, відповідно до якого 11.03.2025 суму 4000 грн. зараховано на картку НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – 677343043, призначення платежу : видача за договором кредиту № 11.03.2025-100002005 (а. с. 21), а також укладеним між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР » та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Договором про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 (а.с.22-31).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що кредитний договір № 11.03.2025-100002005 від 11.03.2025 укладений сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч. 12 ст. 11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Факт укладення договору та отримання кредитних коштів відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, в силу вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Також суд враховує, що відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Встановлено, відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконав, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 13280,00 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000,00 грн., по процентам в розмірі 6200,00 грн., 360,00грн. – комісія за надання, 720,00грн. – комісія за обслуговування, 2000,00 грн. - неустойка. Проценти по кредиту нараховані за період з 11.03.2025 по 13.10.2025 (а. с. 50).

Правильність розрахунку процентів та комісії не викладає у суду сумнівів, оскільки відповідає умовам договору та графіку платежів.

Розрахунку неустойки позивачем не надано.

Відповідач зазначає, що є учасником бойових дій, особою з інвалідністю другої групи, яка має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни, що підтверджується копіями долучених до відзиву посвідчення серія НОМЕР_3 від 01 травня 2025 року та НОМЕР_4 від 18 травня 2023 року (а.с.64-65).

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він у період нарахування спірних платежів проходив (або проходить) військову службу, що у розумінні ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є обов`язковою умовою для звільнення від сплати процентів за користування кредитними коштами. Подані відповідачем копії посвідчення УБД та особи з інвалідністю внаслідок війни свідчать про наявність у нього статусу ветерана війни, проте не містять відомостей про факт та періоди проходження ним військової служби.

За таких обставин, підстави для застосування пільг, передбачених ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо ненарахування процентів за користування кредитом, відсутні.

Водночас, вимоги позивача в частині стягнення неустойки (штрафу, пені) підлягають відхиленню на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого позичальник звільняється від обов`язку сплачувати неустойку за прострочення виконання зобов`язань у період дії воєнного стану.

З огляду на це суд вважає, що позов є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» належить стягнути борг за кредитним договором №11.03.2025-100002005 від 11.03.2025 у розмірі 11280 гривень, з яких: 4000 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 6200 гривень - заборгованість за процентами, 1080 гривень - заборгованість за комісією.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду строком на 6 місяців, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 267, ч. 1 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд згідно з ч. 5 ст. 267, ч. 3 ст. 435 ЦПК України враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, його матеріальний стан, наявність хвороби, а також інші обставини, що мають істотне значення, дотримуючись балансу інтересів сторін та забезпечуючи право стягувача на виконання судового рішення у розумні строки.

Оцінюючи доводи відповідача про наявність у нього статусу особи з інвалідністю внаслідок війни II групи, суд зазначає, що самий лише факт наявності такого статусу без надання належних та допустимих доказів критичного погіршення майнового стану (довідки про розмір пенсії (доходів), відомостей про перебування на утриманні інших осіб, доказів необхідності понесення значних витрат на лікування тощо) не є безумовною та достатньою підставою для розстрочення виконання грошового зобов`язання.

Крім того, відповідачем не надано розрахунку чи графіка співмірних щомісячних платежів та не доведено реальної спроможності виконувати рішення суду рівними частками протягом заявленого строку в 6 місяців.

За таких обставин, зважаючи на принципи диспозитивності та змагальності цивільного процесу, а також враховуючи необхідність дотримання балансу інтересів обох сторін спору, клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

При зверненні з позовом до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн. (а.с. 1).

Згідно із ч.ч.1, 27 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем заявлено позов на суму 13280,00 грн., який задоволено судом частково в розмірі 11280,00 грн., тобто на 84,94% (11280,00 грн. х 100 : 13280,00 грн.).

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується долученою до відзиву копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 01 травня 2025 року (а.с. 64).

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, однак відповідач як особа з інвалідністю II групи на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2057,59 грн. (2422,40 грн. х 84,94%) підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,223,258,259,263-265,266,273, 280-284 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №11.03.2025-100002005 від 11.03.2025 у розмірі 11280 гривень (одинадцять тисяч двісті вісімдесят гривень), з яких: 4000 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 6200 гривень - заборгованість за процентами, 1080 гривень - заборгованість за комісією.

Компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» частину понесених судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2057 гривень 59 копійок (дві тисячі п`ятдесят сім гривень п`ятдесят дев`ять копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 373568833, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня проголошення(підписання) судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів