Рішення від 06 серпня 2026 р. у справі №295/10907/23 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10907/23

Категорія 7

2/295/1646/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Перекупки І.Г.,

при секретарях судового засідання Конончук Ю.О., Городнюк Є.П.

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Денисенко В.М.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Сірач В.С.,

представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Григоришина О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Богунського районного суду м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, усунення перешкод у користуванні власністю, -

В С Т А Н О В И В :

До Богунського районного суду м. Житомира 15.08.2023 звернулася адвокат Лалаян (Денисенко) Вікторія Миколаївна, яка виступає в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 з позовом про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, усунення перешкод у користуванні власністю. В обґрунтування позовних вимог вказала, що ОСОБА_1 (надалі - Позивач) та ОСОБА_2 (надалі - Відповідач 1) перебували у зареєстрованому шлюбі з 1 жовтня 1993 року по 13 травня 2011 року. Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 13 травня 2011 року. Під час шлюбу у подружжя народилися діти: ОСОБА_5 , 1994 року народження, ОСОБА_4 , 1996 року народження, та ОСОБА_6 , 2004 року народження.

Під час перебуванні у шлюбі сторони набули у власність серед іншого, наступне нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з трьох житлових кімнат та службових приміщень загальною площею 72,31 кв. м. та житловою площею 41,2 кв. м.; квартиру АДРЕСА_2 , яка складається з двох житлових кімнат та службових приміщень загальною площею 45,69 кв. м. та житловою площею 22,73 кв. м.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійшли усної згоди щодо користування кожним з них своїми частками вказаного майна та протягом тривалого часу (більше десяти років) не чинили перешкод один одному. За цей час ОСОБА_1 за власні кошти неодноразово проводив ремонтні роботи та поліпшення в обох квартирах, здійснював роботи по благоустрою та озелененню території двору, що прилягає до будинку АДРЕСА_3 .

До 18 травня 2022 року позивач мав вільний безперешкодний доступ до квартири АДРЕСА_1 , в якій знаходилися його особисті речі та в яку він міг прийти в будь-який час, прийняти там душ, відпочити, переодягнутися, за необхідності заночувати тощо. Також за вказаною адресою у 2018 році ОСОБА_1 , за усним погодженням з ОСОБА_2 , зареєстрував Громадську організацію «Клуб любителів котів «Світ-бісті» (далі ГО «Клуб любителів котів «Світ-бісті»).

До 1 червня 2023 року позивач мав вільний безперешкодний доступ і до частини квартири АДРЕСА_2 , яку він облаштував під кухню для приготування їжі для котів ГО «Клуб любителів котів «Світ-бісті». 1 червня 2023 року волонтери ГО «Клуб любителів котів «Світ-бісті»», які готували в частині квартири АДРЕСА_2 , переобладнану під кухню, їжу для котів, виявили, що у вхідних дверях до вказаної кухні змінені замки, а всі речі, які там знаходились та належать ОСОБА_1 , винесені у двір вищевказаного будинку.

Окрім цього, 16.06.2023, коли позивач вкотре намагався потрапити до своєї частини квартири АДРЕСА_2 , він почув звуки працюючого перфоратора та зрозумів, що стінку між кухнею, яку займав він, та частиною, яку відповідач 10 січня 2023 року без його відома та згоди здала в найм фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 (надалі - відповідач 2) ламають. З даного приводу він викликав працівників поліції.

З метою досудового врегулювання вказаного спору та відновлення свого порушеного права 05.07.2023 ОСОБА_1 на адресу відповідача 1 та відповідача 2 було направлено вимоги про усунення перешкод у користуванні нерухомим майно, а саме: квартирою АДРЕСА_4 та квартирою АДРЕСА_1 . Вказані вимоги обидва відповідача отримувати у кур`єра Нової пошти відмовились, у зв`язку із чим вказану вимогу ОСОБА_1 було скеровано на електронну адресу ОСОБА_2 , яку вона власноруч вказала в заяві про видачу обмежувального припису.

На думку позивача, причиною погіршення стосунків між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стало те, що 11 травня 2018 року ОСОБА_1 створив іншу сім`ю і уклав шлюб з ОСОБА_7 , 1989 року народження, та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна донька ОСОБА_8 . Також ОСОБА_1 узяв на своє утримання двох малолітніх дітей ОСОБА_7 від попереднього шлюбу - ОСОБА_9 , 2012 року народження, та ОСОБА_10 , 2014 року народження.

Саме з цього часу ОСОБА_2 в ультимативній формі почала наполягати на тому, щоб ОСОБА_1 відчужив належні йому частки у спільній сумісній власності у майні - квартирах АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 на користь їхніх спільних дітей, щоб на вказане майно жодним чином не претендували діти з його теперішньої сім`ї.

Оскільки на придбання спірного майна, на його поліпшення, ремонт, а також на благоустрій прилеглої території до будинку, де знаходиться вищевказані квартири позивачем протягом тривалого часу було витрачено значні кошти, час та фізичні сили, він відмовив ОСОБА_2 . Результатом цієї відмови стали численні провокування конфліктів з боку ОСОБА_2 та старшого сина ОСОБА_1 .

ОСОБА_11 наполягає, що спірне майно було придбане ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період шлюбу та належить їм як подружжю на праві спільної сумісної власності, тому він, ОСОБА_1 має намір поділити вищевказане майно шляхом визнання за ним рівної частини від усього майна, в порядку поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Позивач його представник просять судвизнати спільною сумісною власністю подружжя майно, придбане в період шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з трьох житлових кімнат та службових приміщень загальною площею 72,31 кв. м. та житловою площею 41,2 кв. м.; квартиру АДРЕСА_2 , яка складається з двох житлових кімнат та службових приміщень загальною площею 45,69 кв. м. та житловою площею 22,73 кв. м.

В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнати право власності ОСОБА_1 на частки квартири АДРЕСА_2 яка складається з двох житлових кімнат та службових приміщень загальною площею 45,69 кв. м. та житловою площею 22,73 кв. м.

В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнати право власності ОСОБА_1 на частки квартири АДРЕСА_1 яка складається з трьох житлових кімнат та службових приміщень загальною площею 72,31 кв. м. та житловою площею 41,2 кв. м.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , та квартирою АДРЕСА_2 та передати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей вищевказаних квартир.

Зобов?язати фізичну особу підприємця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_2 , шляхом повного звільнення частини зазначеної квартири, яку вона використовує під магазин «theM» для здійснення своєї підприємницької діяльності.

Покласти на ОСОБА_2 та фізичну особу підприємця ОСОБА_3 судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали заявлені позовні вимоги, обґрунтовуючи свою позицію наданими суду доказами.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_12 категорично заперечували проти задоволення позовних вимог та звернули увагу що «…Чи може особа, яка після розірвання шлюбу понад п`ятнадцять років не заявляла вимог про поділ майна, не брала участі у виконанні сімейних боргових зобов`язань, не несла витрат на утримання цього майна, звернутися до суду лише після того, як інший із колишнього подружжя самостійно погасив величезний сімейний борг, і вимагати половину цього майна? На наше переконання - ні. Саме тому позов не підлягає задоволенню…».

Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 адвокат Григоришин О.М. заперечував проти задоволення позовних вимог звертаючи увагу суду, що позивач не довів належності йому права власності на квартиру АДРЕСА_4 відтак не має права на негаторний позов до ОСОБА_3 . Дії ОСОБА_3 є правомірними і не можуть бути підставою для задоволення негаторного позову. Навіть у разі визнання за позивачем частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_4 , це не створює підстав для усунення ОСОБА_3 (Т. 6 а. с. 144-151).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_4 адвокат Давиденко В.В. направив суду пояснення зі змісту яких свідчить, що ухвалою суду від 04.01.2024 ОСОБА_4 залучено як третю особу у цивільній справі № 295/10907/23. Спір у справі стосується визнання майна сумісно власністю подружжя та поділу майна. Крім усього спір стосується квартири АДРЕСА_1 . Представник звертає увагу, що при купівлі квартири у 2008 ОСОБА_2 передала її в іпотеку банку АТ «УкрСибБанк». Станом на 2024 іпотекодержателем квартири являється ОСОБА_4 . На думку представника ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, щоб уникнути сплати боргу. Просить у задоволені позовних вимог відмовити. (Т. 3 а. с. 79-84)

Свідок ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 суду пояснила (Т. 5 а. с. 155-156, 162-169) що ОСОБА_14 та ОСОБА_15 знає протягом двадцяти п`яти років. Завжди працював тільки ОСОБА_16 але майно було оформлене на ОСОБА_15 . Квартира, в яку заселялися діти, була куплена за гроші ОСОБА_16 . Я це знаю, бо була поручителем при купівлі квартири. Двір будинку, в якому розташована квартира, ОСОБА_16 привів до порядку. В цьому ж будинку є ще одна квартира, яка підлаштована під офіс. В обох квартирах був зроблений ремонт, який організовував ОСОБА_16 . ОСОБА_16 сам не працював але організовував робітників, привозку будівельних матеріалів, вивіз мусору. В якому розі розвелися не можу сказати але знаю, що розсталися. ОСОБА_17 залишив ОСОБА_15 а вона його зовсім з виселила з двох квартир але вони продовжували спілкуватися. У родини було троє дітей. В гостях, у квартирі не була але вони у мене були. Також зустрічалися на нейтральній території. Я допомагала ОСОБА_16 по бухгалтерським звітам. ОСОБА_15 я побачила в офісі, як вони розлучилися. Знаю, що у подружжя окрім Житомира, була нерухомість у Бердичіві, Коростені. На теперішній час ОСОБА_16 знімає квартиру на АДРЕСА_5 . Знаю, що ОСОБА_16 живе з іншою жінкою у якої двоє дітей від першого шлюбу і вони народили свою дівчинку.

Свідок ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 суду пояснила (Т. 5 а. с. 157-158, 170-177), що у 2013 попросилася доглядати за котиками у ОСОБА_19 у будинку АДРЕСА_3 . Знала, що ОСОБА_16 є сім`я, діти. До 2017-2018 років ОСОБА_16 проживав у квартирі. Потім в цьому ж будинку ОСОБА_16 з квартири облаштував офіс для фірми «Омакс». Фірма займалася інструментами. В цій же квартирі-офісу ми варили котам. Зараз, заміст «Омаксу» квітковий магазин. Цей магазин ОСОБА_16 передав своєму старшому сину, ОСОБА_16 але там постійно дівчина ОСОБА_16 молодшого. За котами я доглядала на протязі двох років через два дні. Окрім мене у ОСОБА_20 працювало ще близько десяти дівчат. В квартирі, в якій мешкала сім`я ОСОБА_20 я не була але знала, що у нього дружина ОСОБА_15 . ОСОБА_21 ремонтними роботами з котами, в офісі займався сам ОСОБА_16 старший з робітниками. ОСОБА_15 в роботі я не бачила.

Свідок ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , суду пояснила (Т. 5 а. с. 159-160, 177-183), що у неї була маленька внучка. Живе з ОСОБА_16 в одному дворі. ОСОБА_16 постійно розвив свій бізнес, облаштував у дворі дитячий майданчик, сушку для білизни, шлагбаум з пультом, заасфальтував двір будинку. Наразі двір запущений, бо ОСОБА_16 кудись переїхав а його сім`я залишилася у нашому дворі. У 2020 році ОСОБА_16 у дворі вже не було, він приїздив тільки до котів. Коли ОСОБА_16 жив у будинку, то він займався бізнесом. Вони купили ще одну квартиру, під офіс. В роботі я завжди бачила ОСОБА_16 . ОСОБА_15 в роботі я не бачила.

Свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , суду пояснив (Т. 6 а. с. 174-182), що ОСОБА_5 та ОСОБА_15 являються його батьками. ОСОБА_3 , його дружина. Займається квітковим бізнесом в приміщені яке перебуває в оренді протягом останніх семи років. Батько, ОСОБА_5 не проживає з сім`єю з моменту розлучення, а саме з 2011 року. Ми з батьком у поганих стосунках. До того часу, як обладнали квітковий магазин, там був магазин «Омакс». Після розлучення батько проживав з сім`єю періодично.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, заслухавши учасників процесу, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи головуючим по справі призначено суддю Перекупку І.Г. (а. с. 96).

Ухвалою суду від 31.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 10.00 год 26 вересня 2023 року (Т. 1 а. с. 99-101).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб у Житомирському міському відділі РАГСу, актовий запис № 1941 від 01.10.1993 р.

Шлюб між подружжям розірвано на підставі рішення Богунського районного суду міста Житомира № 2-2128/2011 від 13 травня 2011 року. (Т. 1 а. с. 16)

Під час шлюбу у подружжя народилися діти: ОСОБА_5 , 1994 року народження, ОСОБА_4 , 1996 року народження, та ОСОБА_6 , 2004 року народження, які на час слухання справи є повнолітніми.

Зі змісту Договору купівлі-продажу квартири від 29 травня 2008 року свідчить, що ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як продавці, а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 як покупець уклали цей Договір. Предметом Договору є квартира АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 1.5. Договору «…Укладення цього правочину відбувається за письмовою згодою чоловіка ОСОБА_23 - ОСОБА_25 , за письмовою згодою чоловіка ОСОБА_24 - ОСОБА_26 , та за письмовою згодою чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_1 …» (Т. 1 а. с. 17-18).

Зі змісту Витягу з Державного реєстру правочинів від 29.05.2008 свідчить, що правочином є Договір купівлі-продажу. Набувач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 (Т. 1 а. с. 19).

Зі змісту Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.06.2008 власником квартири є ОСОБА_2 . Підстава - Договір купівлі-продажу, р. № 9654 від 29.05.2008, приватний нотаріус Сєтак В.Я. (Т. 1 а. с. 20).

Зі змісту Договору купівлі-продажу квартири від 26 серпня 2009 року свідчить, що ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , як продавець а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як покупець уклали цей Договір. Предметом Договору є квартира АДРЕСА_2 .

Згідно з п. 1.5. Договору «…Укладення цього правочину відбувається за письмовою згодою чоловіка ОСОБА_27 - ОСОБА_28 та за письмовою згодою чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_1 …» (Т. 1 а. с. 21-22).

Зі змісту Витягу з Державного реєстру правочинів від 26.08.2009 свідчить, що правочином є Договір купівлі-продажу.Набувач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_6 . (Т. 1 а. с. 23).

Зі змісту Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.09.2009 власником квартири є ОСОБА_2 . Підстава – Договір купівлі-продажу, р. № 9032 від 26.08.2009, приватний нотаріус Сєтак В.Я. (Т. 1 а. с. 24).

Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.04.2018 було зареєстровано Громадську організацію «Клуб любителів котів «СВІТ-БІСТ». Особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності вказана - Венгловська Марія Сергіївна - керівник. (Т. 1 а. с. 25).

Згідно з Договором оренди найму приміщення від 10 січня 2023 року між ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) ОСОБА_2 передала у користування ОСОБА_3 приміщення для самостійного використання розташоване за адресою: квартира АДРЕСА_2 на строк з 10 січня 2023 року по 31 грудня 2025 року. (Т. 1 а. с. 27-29).

З метою досудового врегулювання вказаного спору та відновлення свого порушеного права 05.07.2022 позивачем на адресу відповідача 1 та відповідача 2 було направлено вимоги про усунення перешкод у користуванні нерухомим майно, а саме: квартирою АДРЕСА_4 та квартирою АДРЕСА_1 . (Т.1 а. с. 32).

Вказані вимоги ні відповідач 1, ні відповідач 2 отримувати у кур`єра Нової пошти відмовились, у зв`язку із чим вказану вимогу позивачем було скеровано на електронну адресу відповідача 1, яку вона власноруч вказала в заяві про видачу обмежувального припису. (Т. 1 а. с. 32-39).

Станом на момент подачі зазначеного позову будь-яких дій щодо усунення перешкод позивачу у користуванні майном ні відповідачем ОСОБА_2 , ні відповідачем ОСОБА_3 вчинено не було, натомість навпаки останні всіляко уникають зустрічі з ним та будь-яких контактів.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 у зв`язку із неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 змушений винаймати житло для своєї родини, оскільки будинок, де він зареєстрований, не придатний для житла та потребує капітального ремонту. Так, згідно Договору найму від 03.05.2022 наймодавець ОСОБА_29 здала в найм ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_7 . (Т. 1 а. с. 52).

Згідно з Висновком про вартість майна а саме квартири АДРЕСА_2 становить 1 074 800 грн. (один мільйон сімдесят чотири тисячі вісімсот) грн. (Т. 1 а. с. 60-69).

Згідно з Висновком про вартість майна а саме квартири АДРЕСА_1 становить 1 701 100 грн. (один мільйон сімдесят одна тисяча сто) грн. (Т. 1 а. с. 86-95).

Згідно з Договором іпотеки від 29.05.2008 Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» (далі АТ «УкрСиббанк») як іпотекодержатель та ОСОБА_2 уклали Кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11353468000 від 29.05.2008 та споживчий кредит № 11353499000 від 29.05.2008. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 . (Т. 1 а. с. 153-162).

Згідно з інформацією АТ «УкрСиббанк» від 14.03.2022 вбачається, що за період з 2008 по 2019 (включно) в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11353468000 (в обліковій системі Банку також № 11353468001) від 29.05.2008 надійшла сума коштів у розмірі 146 898,67 EUR (сто сорок шість тисяч вісімсот дев`яносто вісім євро 67 євроцентів), з яких: 48 187,00 EUR (сорок вісім тисяч сто вісімдесят сім євро 00 євроцентів) в рахунок погашення заборгованості за основним боргом; 98 711,67 EUR (дев`яносто вісім тисяч сімсот одинадцять євро 67 євроцентів) в рахунок погашення заборгованості за процентами; 13 531,01 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот тридцять одна гривня 01 коп.) в рахунок погашення комісії (Т. 1 а. с. 163-202).

17.11.2023 до Богунського районного суду м. Житомир надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, усунення перешкод у користуванні власністю. (Т. 2 а. с. 59-64).

Ухвалою суду від 20.11.2023 накладено арешт на квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 . (Т. 2 а. с. 67-69)

Ухвалою суду від 17.06.2024 було задоволено клопотання представника позивача адвоката Лалаян В.М. про призначення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи. (Т. 4 а. с. 28-30).

Згідно з висновками експерта № 797/11-2024 від 11.11.2024 (Т. 4 а. с. 196-248) свідчить, що об`ємно-планувальні показники квартири АДРЕСА_2 в період з 26.08.2009 по 13.05.2011 було змінено. Опис змін наведено у таблиці 4 на арк. 19 дослідницької частини.

Об`ємно-планувальні показники квартири АДРЕСА_1 в період з 29.05.2009 по 13.05.2011 було змінено. Опис змін наведено у таблиці 5 на арк. 20 дослідницької частини.

По реконструкції квартири АДРЕСА_2 в період з 26.08.2009 по 13.05.2011 були проведені такі роботи: перепланування із знесенням ненесучих перегородок в межах квартири у внутрішньому об`ємі будинку; здійснення прибудови до існуючих приміщень зі створенням нового, збільшеного та взаємосполученого простору; переобладнання житлової квартири у нежитлове приміщення;

По реконструкції квартири АДРЕСА_1 вперіод з 29.05.2009 по 13.05.2011 були проведені такі роботи:перепланування із знесенням ненесучих перегородок в межах квартир у внутрішньому об`ємі будинку;здійснення прибудови до існуючих приміщень зі створенням нового, збільшеного та взаємосполученого простору;

Дійсна (ринкова) вартість квартири АДРЕСА_2 загальною площею 45,69 м2 (з показниками згідно з правовстановлюючими документами, без врахування самочинно перепланованих та збудованих приміщень) станом на дату проведення дослідження становить 2 485 400 (два мільйони чотириста вісімдесят п`ять тисяч чотириста) гривень.

Вартість будівельних матеріалів та обладнання, використаних для будівництва прибудови (літ. «А’») до першого поверху будинку АДРЕСА_3 в цінах на дату проведення дослідження становить 339 184 (триста тридцять дев`ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн.

Вартість квартири АДРЕСА_4 з врахуванням самочинно збудованих приміщень - тобто як сервісного центру, за умови введення його в експлуатацію у встановленому порядку, (літ. «А») загальною площею 93,0 м2 станом на дату проведення дослідження становить 4 879 900 (чотири мільйони вісімсот сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот) гривень без урахування ПДВ.

Дійсна (ринкова) вартість квартири АДРЕСА_1 загальною площею 72,31 м2 (з показниками згідно з правовстановлюючими документами, без врахування самочинно перепланованих та збудованих приміщень) станом на дату проведення дослідження становить 3 349 500 (три мільйони триста сорок дев`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Вартість будівельних матеріалів та обладнання, використаних для будівництва прибудови (літ. «А’») до другого поверху будинку АДРЕСА_3 в цінах на дату проведення дослідження становить 1 198 040 (один мільйон сто дев`яносто вісім тисяч сорок) гривень.

Вартість квартири АДРЕСА_1 (з врахуванням самочинно збудованих приміщень, за умови введення в експлуатацію у встановленому порядку) загальною площею 204,8 м2, станом на дату проведення дослідження становить 9 486 700 грн.

Згідно висновку експерта № 01/10-2025 від 29.01.2025 (Т. 5 а. с. 76-97) свідчить, що дійсна (ринкова) вартість квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 45.7 кв. м. (згідно з показниками правовстановлюючих документів, врахування самочинно перепланованих та збудованих приміщень) станом на дату проведення дослідження становить 1 768 205,0 (один мільйон сімсот шістдесят вісім тисяч двісті п`ять грн.) 00 коп.;

Дійсна (ринкова) вартість квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 72,31 кв. м. (згідно з показниками правовстановлюючих документів, без врахування самочинно перепланованих та збудованих приміщень) станом на дату ведення дослідження становить 2 517 123,0 грн. (два мільйона п`ятсот сімнадцять тисяч сто двадцять три грн.) 00 коп.

Суд критично відноситься до доводів відповідача ОСОБА_2 та її представника в частині, що після розлучення у 2011 подружжя не спілкувалися, не вели сумісне побутове життя, не сплачували кредити. Так, зі скріншотів мобільного зв`язку, наданих позивачем, судом було встановлено. (Т. 3 а. с. 203-250, Т. 4 а. с. 1-19) :

-«…03 октября 2020 г. 10.42 Привет. Алеше на зубы нужны 2000 грн. Привет. Продай мою Таврию. Или ты мне ее вернуть предложила…Впрос не в Таврии. Она уйдет за твои долги». (Т. 3 а. с. 246).

-«…28 сентября 2020 г. 19.06 Завтра к Сетаку на 14.00. И все ключи от Коростеня собери…» (Т. 3 а. с. 245).

-«…21 сентября 2020 г. 11.03 Продается магазин в Коростене…Кредит по квартире АДРЕСА_1 на 25 сент. 2020 г. 47 645 EUR сума зафиксирована, доп. начисления, пеня и тп. с начала карантина не производится…Закроем сколько есть…Если бы продать тебе за 42 000…» (Т. 3 а. с. 244).

-«…22 августа 2020 г…Покупателю озвучил 39 дол. США, со вторника будет в банке опять разговаривать…Нужно было его продавать все же…Ок. Да нужно было..» (Т. 3 а. с. 242).

-«…04 сентября 2020 г…Вы опять меняли замок в офисе. Мои ключи не подходят…Опять нет…» (Т. 3 а. с. 243).

-«…01 ноября 2019 г…17.04…Что с оплатой за газ?...В понедельник заплатим…Ничего не понял. Я один буду платить, а пользоваться будем все?...Что за ерунда. Будешь платить за питомник наличкой…А я как то иначе плачу…» (Т. 3 а. с. 238)

-«…25 января 2019 г…У меня сегодня кредит. Деньги будут?...4387…Да…Хорошо…25 января 2019 г. 13.33…Ну что…В смысле?...Макс уже час как занес…» (Т. 3 а. с. 237).

-«…3 сентября 2017 г. 17.13…Всю жизнь упертая, бескомпромиссная. И только так как хочешь ты и прямо сейчас…Единственное-закрой кредит по квартире…» (Т. 3 а. с. 234).

-«…22 июня 2017 г. 14.27 Поможешь деньгами на поездку нам с Лешей? Сегодня первый взнос…Помогу чем смогу…А на когда расчитывать…Позвоню позже…(Т. 3 а. с. 232).

-«…27 апреля 2017 г. 10.30 …Лешке на две пары нужно 5000…Что такое «две пары»…Выбрали 2 пары разных обуви…Постараюсь завтра на обувь…(Т. 3 а. с. 231).

-«…23 февраля 2017 г…Приветик. Сколько я должен, 34000?...Ага…(Т. 3 а. с. 230).

-«…23 февраля 2017 г…14.41… ОСОБА_16 нам продукты покупает за мои деньги…Кому ты строишь свои фокусы?...Какой остаток по телу УкрСиб…Приблизительно 46-50 тысяч…». (Т. 3 а. с. 230)

-«…04 февраля 2017 г…16.02…Купили рюкзак?...Да…Как твой зубчик?...Один сделал. Спасибо. (Т. 3 а. с. 229).

-«…22 февраля 2017 г. 14.09 Деньги на коммунальные сегодня дашь?...Какая сумма?...16500…Макс сейчас привезет…(Т. 3 а. с. 229)

-«12 февраля 2015 г…20.44…Я уважаю твою работоспособность, но время на общение с детьми тоже важно…» (Т. 3 а. с. 204).

-«…25 марта 2015 г…18.38…Домой надо бумажные полотенца, пакеты для мусора, стир. порошок для цветного, масло льняное, молочко…(Т. 3 а. с. 205)

-«…25 марта 2015 г…22.58…Можешь нормально отвечать по сути. Если я тебе не нужна, значит и детям можно время не уделять? 6 лет ждала-мало? 3 детей родила-мало? Тогда оставайся там где тебе хорошо. Ты можешь дать денег детям, а любви, внимания, нежности жалко? Только доброе утро!?...Я не любимый, не желанный…меня дома не ужин ждет, не ласковая жена…только нервотрепка…(Т. 3 а. с. 205).

-«…15 июля 2016 г…01.00 Когда будешь? Любимый когда ты будешь?..Я тебя жду и не сплю…Любимый с тобой все в порядке? Почему ты не отвечаешь? Ты меня бросил, это не мое желание. Это твой выбор ОСОБА_16 …Ты пьяная. Я тебя одну люблю… (Т. 3 а. с. 218).

Крім того, згідно з Договором купівлі продажу приміщення від 29.09.2020 ОСОБА_2 продає, а ОСОБА_30 купує нежиле підвальне приміщення, промтоварний магазин, що знаходиться за адресою: буд. АДРЕСА_8 .

Згідно з п. 1.3. Документи, що підтверджують право власності ОСОБА_2 є Свідоцтво про право власності, видане Коростенською міською радою 12 січня 2009 року (тобто під час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у шлюбі).

Зі змісту п. 1.5. свідчить «…Укладення цього правочину відбувається за письмовою згодою колишнього чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. 29 вересня 2020 року № 9368…». (Т. 2 а. с. 90-91)

Згідно з Договором купівлі продажу приміщення від 4 травня 2018 року ОСОБА_2 продає, а ОСОБА_31 купує нежиле підвальне приміщення, промтоварний магазин, що знаходиться за адресою: буд. АДРЕСА_9 .

Згідно з п. 1.3. Документи, що підтверджують право власності ОСОБА_2 є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр права власності на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04 травня 2018 р.

Зі змісту п. 1.5. свідчить «…Укладення цього правочину відбувається за письмовою згодою колишнього чоловіка ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. 4 травня 2018 року № 3755…». (Т. 2 а. с. 92-93)

На підставі Свідоцтва про право власності на житло від 5 вересня 2005 року № НОМЕР_4 ОСОБА_32 та ОСОБА_1 в рівних долях належить квартира АДРЕСА_10 . (Т. 2 а. с. 21)

Згідно з Договором дарування від 27 жовтня 2006 року ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_2 прийняла у безоплатну власність частину квартири АДРЕСА_10 . (Т. 2 а. с. 22).

Згідно з Договором купівлі-продажу квартири від 6 липня 2018 року ОСОБА_33 та ОСОБА_2 продали, а ОСОБА_34 купила квартиру АДРЕСА_10 . (Т. 2 94-95)

Згідно з інформацією Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Житомирській області (Філія ГСЦ МВС) Територіальний сервісний центр МВС № 1841 (ТСЦ МВС № 1841) від 23 січня 2024 року № 152 за громадянкою ОСОБА_2 були зареєстровані транспортні засоби: Nissan Qashqai номер кузова НОМЕР_5 , який 17.07.2020 був перереєстрований на нового власника; РОRSСНЕ САYЕNNЕ, номер кузова НОМЕР_6 , який 08.11.2013 був знятий з обліку для реалізації; МЕRСЕDЕS-ВЕNZ АТЕGО 1223, номер кузова НОМЕР_7 , який 07.11.2018 був перереєстрований на нового власника. (Т. 3 а. с. 6).

Дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно зі статтею 60 Сімейного Кодексу України (далі СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тобто статтею 60 СК України встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Згідно зі статтями 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Тобто, суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них, незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Верховний Суд України у справі №6-612цс15 від 01.07.2016 прийшов до наступних висновків: «Норми СК України у статтях 57, 60 встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя з приводу належного їм майна, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної власності».

Крім того, Конституційний суд України у рішенні від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012 у справі №1-8/2012 за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України, зокрема, зазначив, що рівність прав і обов`язків у шлюбі та сім`ї включає в себе також їх рівність у майнових відносинах, які регулюються положеннями Сімейного Кодексу та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Аналізуючи чинне законодавство, сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи (абз. 1 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11).

Зі змісту п.п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Таким чином, враховуючи що спірне нерухоме майно було придбано у шлюбі, вказане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя, у зв`язку з чим підлягає поділу між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, шляхом визнання за кожним із співвласників права власності на 1/2 частину.

Статтями 256, 257 та 261 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У частині другій статті 72 СК України та пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» визначено, що до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Аналогічні висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 480/2526/14, від 05 жовтня 2021 року у справі № 755/16464/20, від 14 лютого 2018 року у справі № 759/12058/15-ц, провадження № 61-495св18, від 21 березня 2018 року у справі № 576/2447/15-ц, провадження № 61-8081св18, від 4 липня 2018 року у справі № 584/1319/16-ц, провадження № 61-19445св18.

Таким чином, визначальним у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності є день, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 дізнався про порушення свого права власності на квартиру АДРЕСА_11 18.05.2022, коли за вказівкою минулої дружини, відповідача ОСОБА_2 були змінені замки вхідних дверей до житла, а на квартиру АДРЕСА_2 - 01 червня 2023 р., коли були виставлені речі позивача на вулицю та змінені замки в частині квартири АДРЕСА_2 , яку позивач використовував для приготування їжі для котів. Окрім цього, після 1 червня 2023 року позивачу стало відомо і про укладений між відповідачем ОСОБА_2 та відповідачем-фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 договір найму квартири АДРЕСА_2 , при цьому згоди на укладення цього договору позивач як співвласник майна не надавав.

Згідно з статтею 320 ЦК України власник використовує своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст. 815 ЦК України наймач зобов`язаний використовувати житло лише для проживання в ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.

Так, п. 1 ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до глави 23 ЦК України громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.

Відповідно до ст. 383 ЦК України передбачено, що власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів своєї сім`ї.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Частиною 4 ст. 41 Конституції України встановлено принцип непорушності приватної власності.

За положеннями ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном і він реалізовує їх на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини 1 частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 379 ЦК України вказує, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Керуючись вимогами ст. 41 Конституції України, ст. ст. 57, 60, 69, 70, 71 СК України, ст. ст. 23, 320, 321, 316, 317, 319, 379, 383, 815 ЦК України, Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11), суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, усунення перешкод у користуванні власністю, задовільнити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя майно, придбане в період шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з трьох житлових кімнат та службових приміщень загальною площею 72,31 кв. м. та житловою площею 41,2 кв. м.; квартиру АДРЕСА_2 , яка складається з двох житлових кімнат та службових приміщень загальною площею 45,69 кв. м. та житловою площею 22,73 кв. м.

В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнати право власності ОСОБА_1 на частки квартири АДРЕСА_2 яка складається з двох житлових кімнат та службових приміщень загальною площею 45,69 кв. м. та житловою площею 22,73 кв. м.

В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнати право власності ОСОБА_1 на частки квартири АДРЕСА_1 яка складається з трьох житлових кімнат та службових приміщень загальною площею 72,31 кв. м. та житловою площею 41,2 кв. м.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , та квартирою АДРЕСА_2 та передати ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей вищевказаних квартир.

Зобов`язати фізичну особу підприємця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_2 , шляхом повного звільнення частини зазначеної квартири, яку вона використовує під магазин «theM» для здійснення своєї підприємницької діяльності.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється - з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_12 ,проживаючий за адресою: АДРЕСА_13 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживаюча за адресою АДРЕСА_14 .

Відповідач: Фізична особа підприємець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_15 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 , 1996 р. н., РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована та проживаюча за адресою: квартира АДРЕСА_16 .

Повний текст рішення виготовлено 17.08.2026.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І. Г. Перекупка