Вирок від 16 серпня 2026 р. у справі №159/5087/20 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 159/5087/20

п/с 1-кп/164/16/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017030110000022 від 4 січня 2017 року,про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, неодруженого, з повною вищою освітою, фізичної особи-підприємця, здійснює постійний догляд за матір?ю ОСОБА_6 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 236 КК України (в редакції від 16 квітня 2017 року),-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні порядку проведення екологічної експертизи та правил екологічної безпеки під час експлуатації підприємства, що спричинило екологічне забруднення значних територій та тяжкі наслідки для навколишнього природного середовища, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 236 КК України (в редакції від 16 квітня 2017 року), вчиненому за наступних обставин.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ДП „Укрветсанзавод” серед переліку видів діяльності дозволено обробляти та видаляти безпечні відходи, обробляти та видаляти небезпечні відходи, т.д.

Відповідно до Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 808 від 28 серпня 2013 року, Ковельська філія ДП „Укрветсанзавод” відноситься до об`єктів, що становлять екологічну небезпеку.

Статутом ДП „Укрветсанзавод”, затвердженим наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 516 від 23 грудня 2016 року та Положеннями про Ковельську філію ДП „Укрветсанзавод”, затвердженими наказами генерального директора ДП „Укрветсанзавод” № 90-П/15 від 9 вересня 2015 року та № 22-П/17 від 1 березня 2017 року (далі - Положення), зокрема п. 3.1 розділу 3, визначено, що підприємство/філія утворене з метою забезпечення екологічного, епізоотичного та ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні. При цьому, мета діяльності Ковельської філії ДП „Укрветсанзавод” - утилізація та переробка відходів тваринного походження, неякісних харчових продуктів та продовольчої сировини, підвищення якості та збільшення обсягів реалізації продукції, отриманої в результаті утилізації та переробки відходів тваринного походження (борошно м`ясне, кісткове, м`ясо-кісткове, кров`яне, рибне, пір`яне, жир, тощо).

Згідно з п. 9.1 розділу 9 Положення для здійснення оперативного управління (керівництва) справами філії, призначається керівник Філії.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 на підставі наказу № 123-К/16 від 30 червня 2016 року „Про переведення” був переведений з посади заступника директора філіалу на посаду директора філіалу Ковельської філії ДП „Укрветсанзавод”, яку обіймав до 27 квітня 2017 року включно. Компетенція директора Ковельської філії „Укрветсанзавод” ОСОБА_4 визначена Положеннями, посадовою інструкцією директора філіалу та відповідними Довіреностями.

Відповідно до вказаних документів ОСОБА_4 в період з 30 червня 2016 року по 27 квітня 2017 року здійснював керівництво виробничо-господарською і фінансово-економічною діяльністю філії відповідно до діючого законодавства, ніс повну відповідальність за наслідки прийнятих рішень, збереження і ефективного використання майна, а також фінансово-господарські результати філіалу, забезпечував дотримання вимог нормативно-правових документів з охорони праці, виробничої санітарії, протипожежного захисту та дотримання вимог законодавства з охорони навколишнього середовища, укладав передбачені чинним законодавством України договори, які стосуються діяльності Ковельської філії підприємства, у тому числі договори щодо надання послуг з утилізації та знищення відходів тваринного походження, неякісних харчових продуктів, договори поставки готової продукції, що утворилась в процесі утилізації чи переробки відходів тваринного походження і неякісних харчових продуктів, т.д., тобто за спеціальними повноваженнями, якими він наділений повноважною особою, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а отже згідно п. 3 ст. 18 КК України він був службовою особою.

Однак, директор Ковельської філії ДП „Укрветсанзавод” ОСОБА_4 , будучи службовою особою, в період з 30 червня 2016 року по 27 квітня 2017 року, всупереч своїм посадовим обов`язкам, інтересам служби, меті та основним напрямкам діяльності Філії/підприємства, умисно, з метою уникнення матеріальних витрат на переробку побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною/сировини, умисно, всупереч положенням ст. 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” організував та забезпечив прийняття від постачальників побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, у обсягах, що значно перевищували виробничі потужності Ковельської філії ДП „Укрветсанзавод” та не вживав ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення, не дотримувався санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей.

Так, у період з серпня 2016 року по березень 2017 року директор Ковельської філії ДП „Укрветсанзавод” ОСОБА_4 з метою здійснення утилізації побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною, всупереч положенням ст.ст. 1,7, 13, 14 Закону України „Про екологічну експертизу”, згідно яких об?єктами екологічної експертизи є документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об?єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, в тому числі військового та оборонного призначення, а також документація по впровадженню нової техніки, технологій, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, усвідомлюючи, що здійснення екологічної експертизи є обов`язковим для Ковельської філії ДП „Укрветсанзавод”, оскільки діяльність останньої становить підвищену екологічну небезпеку, всупереч ст. 25 Закону України „Про охорону земель”, не виготовивши документації із землеустрою в галузі охорони земель, та в порушення ст.ст. 96, 167, 168 Земельного кодексу України, ст.ст. 26, 31 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” та ст. 7 Закону України „Про архітектурну діяльність”, без проведення екологічної експертизи та не додержуючись містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об?єктів на території земельної ділянки Ковельської філії ДП „Укрветсанзавод”, що по вул. Грабовського, 55 у м. Ковель Волинської області, запровадив не передбачений дозвільними документами Ковельської філії ДП „Укрветсанзавод” метод компостування тваринних відходів. З даною метою за його вказівкою працівниками підприємства було облаштовано три ями, розмірами 10.0 м на 14.0 м, 10.0 м на 20.0 м, 14.0 м на 30.0 м, глибиною біля 2 м кожна, протиправно витративши на послуги екскаватора кошти підприємства на суму 87100 гривень. У облаштованих ямах без будь-яких дозвільних документів, з метою здійснення незаконного компостування, розмістив побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною у кількості понад 900 тонн, а також організував здійснення захоронення відходів тваринного походження у відкритий ґрунт за межами території Ковельської філії ДП „Укрветсанзавод”.

Крім того, директор Ковельської філії ДП „Укрветсанзавод” ОСОБА_4 в період з 30 червня 2016 року по 27 квітня 2017 року у межах території Філії за вищевказаною адресою, перевищуючи технічні можливості площадки з твердим покриттям та у межах відкритого ґрунту, тобто поза спеціально облаштованим майданчиком, а також поза межами території, умисно, всупереч п. 3 ст. 1 Закону України „Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною”, ст. 40 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 35 Закону України „Про охорону земель” не вживаючи заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища, зберігав побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, частину з яких захоронив у відкритий ґрунт за межами території Ковельської філії, у загальній кількості понад 1000 тонн, чим не дотримався вимог земельного, природоохоронного законодавства України, а також ветеринарно-санітарних правил та здійснював на даній земельній ділянці господарську діяльність способами, які завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, не забезпечував виконання заходів з охорони земель та обмежень у використанні земель, передбачених документацією із землеустрою в галузі охорони земель та відповідно до рішення експертної комісії ДСНС України № 57/03-17 від 14 квітня 2017 року було спричинено надзвичайну ситуацію місцевого рівня внаслідок забруднення землі та води на значній території, а саме: території підприємства та прилеглої території громадської забудови шкідливими для довкілля, а відтак для життя та здоров?я людей речовинами, що створило тяжкі наслідки у вигляді негативного впливу на довкілля, а через нього - небезпеку для життя та здоров?я людей, а також завдало навколишньому природному середовищу шкоди внаслідок забруднення природних ресурсів на суму 1093826 гривень 57 копійок та спричинило надзвичайну ситуацію місцевого рівня.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 обвинуваченням кваліфіковані за ст. 236 КК України (в редакції від 16 квітня 2017 року), оскільки він вчинив порушення порядку проведення екологічної експертизи та правил екологічної безпеки під час експлуатації підприємства, що спричинило екологічне забруднення значних територій та тяжкі наслідки для навколишнього природного середовища.

Під час судового розгляду 29 липня 2026 року між заступником керівника Ковельськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12017030110000022, та обвинуваченим ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, що відповідає вимогам ст. 472 КПК України, за умовами якої ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 236 КК України (в редакції від 16 квітня 2017 року). Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ст. 236 КК України (в редакції від 16 квітня 2017 року), істотних для даного кримінального провадження обставин. Сторонами також узгоджено міру покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 , у виді 5 (п?ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням і встановленням іспитового строку. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 236 КК України (в редакції від 16 квітня 2017 року), який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, потерпілих у даному кримінальному провадженні немає, узгоджена сторонами міра покарання передбачена санкцією ст. 236 КК України (в редакції від 16 квітня 2017 року), зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між заступником керівника Ковельськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншоїі призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Виходячи з вищевикладеного, з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з проведенням по кримінальному провадженню судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 98, 100, 110, 124, 369-371, 373-374, 395, 468, 471-475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 29 липня 2026 року, укладену між заступником керівника Ковельськоїокружної прокуратури ОСОБА_3 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншоїв кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017030110000022 від 4 січня 2017 року.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 236 КК України (в редакції від 16 квітня 2017 року), призначивши покарання - 5 (п?ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов?язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, що пов?язані з утилізацією, знищенням та переробкою відходів тваринного походження, неякісних харчових продуктів та продовольчої сировини,на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в доход держави 19612 (дев?ятнадцять тисяч шістсот дванадцять) гривень 80 копійок судових витрат за проведення судової інженерно-екологічної експертизи, 10990 (десять тисяч дев?ятсот дев?яносто) гривень судових витрат за проведення судово-економічної експертизи, а всього судові витрати на загальну суму 30602 (тридцять тисяч шістсот дві) гривень 80 копійок.

На вирок може бути подана з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя районного суду ОСОБА_1