Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №499/1182/26 — Іванівський районний суд Одеської області

Суд: Іванівський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 12 серпня 2026 р.

Справа: №499/1182/26

Суддя: Погорєлов І. В.

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1182/26

Провадження № 3/499/428/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 серпня 2026 року селище Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І. В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 173-2Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

До Іванівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 181275 від 20.07.2026 року ОСОБА_1 19.07.2026 року о 22:24 год. за адресою: АДРЕСА_2 вчинила фізичне насильство до свекрухи ОСОБА_2 , а саме побилися під час конфлікту, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнала у повному обсязі, показавши, що ініціатором конфлікту була ОСОБА_2 , яка завдала ОСОБА_1 тілесних ушкоджень: декілька ударів кулаками в область шиї, лівої руки та обличчя. Вказала, що жодних протиправних дій відносно ОСОБА_2 вона не вчиняла.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, суддя, як це визначено уст.245 КУпАП, повинен всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати всі обставини справи на основі належно досліджених та оцінених в судовому засіданні доказів та вирішити справу в точній відповідності з законом.

Водночас, згідно з вимогами ст.ст.278,280 КУпАП, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів, має містити дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За приписами статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, однак протокол не може бути єдиним доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Так, в обґрунтування вини ОСОБА_1 , окрім протоколу про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи також долучено:

– протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.07.2026 року, відповідно до якого прийнято заяву ОСОБА_1 , у якій остання просить прийняти міри до своєї свекрухи ОСОБА_2 , оскільки вона нанесла ОСОБА_1 тілесні ушкодження механічними ударами обох рук в область обличчя, шиї та лівої руки;

– письмові пояснення ОСОБА_1 від 19.07.2026 року, у яких та показала, що прийшла до свої свекрові та у них виник конфлікт, у ході якого почали виражатися нецензурною лайкою, після чого їй були нанесені тілесні ушкодження в область голови, руки, ноги;

– письмові пояснення ОСОБА_3 від 19.07.2026 року, за якими остання пояснила, що приїхала на день народження за адресою: АДРЕСА_2 та стала свідком того, що свекруха її чоловіка лаялась нецензурною лайкою та кидалася у бійку, наносила тілесні ушкодження її подрузі ОСОБА_1 .

– письмові пояснення ОСОБА_4 від 19.07.2026 року, за якими жінка відпочивала у себе вдома, святкувала день народження доньки та до неї приїхала невістка ОСОБА_5 , почала недостойно поводитись, чіплятися, кидатися у бійку.

– рапорт чергового поліцейського від 20.07.2026 року, у якому зафіксовано звернення ОСОБА_1 на лінію «102» з проханням прийняття мір до її свекрухи ОСОБА_2 , яка нанесла їй тілесні ушкодження.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Об`єктивна сторона ст. 173-2 КУпАП передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

За протоколом про адміністративне правопорушення особі інкримінується вчинення домашнього насилля: влаштування бійки, водночас, досліджені в судовому засіданні докази не доводять поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насилля.

Фактично обґрунтування винуватості ОСОБА_1 зводиться виключно до письмових пояснень ОСОБА_2 , які повністю спростовуються усіма іншими матеріалами справи.

Більш того, надіслані матеріали в суд містять ряд неоднозначностей, що порушують принцип юридичної визначеності, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений на ОСОБА_1 , у той же час, до матеріалів справи додано протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 19.07.2026 року, відповідно до якого було відібрано усну заяву у ОСОБА_1 , яка просить прийняти міри адміністративного характеру до її свекрухи ОСОБА_2 , яка 19.07.2026 року нанесла тілесні ушкодження в області обличчя, шиї та лівої руки.

Інші матеріали справи, додані до протоколу, також свідчать про ймовірне вчинення ОСОБА_2 правопорушення, однак протокол про адміністративне правопорушення складений на ОСОБА_1 . При цьому, заявницею взагалі є ОСОБА_1 .

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії в конкретний момент часу.

У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно певної особи.

Забезпечення доведеності вини є складовою частиною однієї із засад судочинства відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Конституції України.

Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Тож, суддя доходить висновку, що суб`єктом, уповноваженим на складення протоколу про адміністративне правопорушення, перед судом поза розумним сумнівом не доведено факту вчинення домашнього насилля ОСОБА_1 .

Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та змінювати фабулу інкримінованого особі правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, справа підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 283-285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП – закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя:Ігор ПОГОРЄЛОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua